Рось Анна : другие произведения.

Ярмарок наречених

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    ДЕСЯТА КАЗКА - народнi гуляння


0x01 graphic

  
   Пройшло спекотне лiто i настала рання осiнь - пора збирання врожаю. На ярмарок до села Вiдрадного з'їхався народ iз усiєї округи. Односельцi з села Веселого теж були тут. Мельник Захар привiз повний вiз борошна, а дружина його Параскєва напекла запашних паляниць.
   - Скiльки коштує борошно, хазяїне? - прицiнювалася господиня.
   - Як мiшок вiзьмеш, то за хорошу цiну вiддам ще й паляницю на додачу, - усмiхався Захар.
   - А дешевше? - торгувалася жiнка.
   - А дешевше, то два мiшки i ще до хати вiдвезу, - пропонував мiрошник. - Борошно цього року гарне, хлiб пишний, запашний, бери, господине, взимку не знайдеш.
   - Умовив, мiрошнику, - погодилася покупниця. - Дивись, вiдвезеш до хати. У Вiдрадному я живу.
   Поряд iз Захаром торгувала Глафiра. Вона була iз донькою. Донька Проня була до господарства не привчена, все руки берегла та пудрила щоки. Сьогоднi Проня погодилася приїхати, бо пiсля ярмарку мали бути народнi гуляння. Проня була дiвка на виданнi, хотiла себе показати та на наречених глянути.
   - Картопелька, капуста! Пiдходь! - кричала Глафiра гучним голосом.
   0x01 graphic
   Повз проходили хлопцi:
   - А наречену продаєш, господине? - засмiялися вони.
   - Коли викуп хороший даси - забирай, - вiдповiла так само весело Глафiра.
   - А скiльки просиш? - крикнув один хлопець.
   - Корiвку, конячку, двi свинки на додачу, козу та гусей, i свiй дiм на удачу, - скоромовкою вiдповiла Глафiра.
   - Багато просиш, господине, - почухав чоло хлопець. - Корiвка, конячка потрiбна самому, двi свинки, козу за дружину вiзьму.
   - Згодна вiддати двi свинки, козу, з приданим iще й гусака принесу, - вiдповiла Глафiра.
   Всi навколо весело смiялися, а Проня придивлялася до хлопцiв.

*

   - Молочко, свiже молочко, - кричала Капiтолiна, тримаючи повний глечик молока.
   Поруч стояв Кузьма з конем i новим возом. Чоловiки дiзналися, що хлопець робить добрi вози, пiдходили, розглядали вiз i робили замовлення.
   До Кузьми пiдiйшов батюшка Серафим:
   - Доброго дня, Кузьмо!
   - Здрастуйте, батюшко, - вiдповiв хлопець.
   - А що торгiвля йде? Йдуть замовлення?
   - Йдуть, батюшко.
   0x01 graphic
   - Ось я тобi теж хочу для церкви вiз замовити.
   - Зробимо, батюшко. Якого кольору забажаєте?
   - Давай, сiрого, на всi випадки.
   - Добре, батюшко, буде вам вiз.

*

   Микола також торгував на базарi.
   - Посуд, посуд, - кричав вiн, - казанки, вази, миски.
   0x01 graphic
   - Гарний у тебе посуд, - до нього пiдiйшла Пелагея. - У такому казанку i хлiб можна замiсити та капусту заквасити.
   - Берiть, тiтко Пелагеє, вам знижка, ярмарок все-таки, - усмiхався хлопець.
   - Гарбузи, смачнi гарбузи, - хвалила товар Анфiса, дружина Макара.
   - Горiхи, яйця, кавуни, - перекрикувала її сусiдка Харитина.

*

   Розпродавши товар, селяни почали готуватися до гулянь. Вони завантажили свої пожитки на вози, прив'язали коней, дали їм сiна.
   Заграла музика. Гармонiст грав акорди, заводячи народ на танцi. Явдоха заспiвала:
   - Гармонiст, наш гармонiст, вiн умiє пiдiграти,
   Я сама стою на мiсцi - ноги хочуть танцювати.
   Явдоха накинула шаль на плечi, розвела лiктi убiк i пiшла в коло. До неї приєдналися Проня та Капiтолiна. Вони махали хустками i весело вiдбивали в такт ногами.
   0x01 graphic
   Проня пiдхопила коломийки:
   - У селi чоловiки молодиць цiлують,
   А дiвчата незамiжнi знай собi, танцюють.
   - Опа, опа, - пiдтанцьовував дiд Федiр. - Ох, дiвчата, молодцi!
   Настала черга Капiтолини:
   - Допiзна ми танцювали, вже як пiвнi заспiвали,
   Вже як пiвнi заспiвали - нареченi убiгали.
   0x01 graphic
   - Ух, ух! - притопував народ.
   Коли дiвчата вийшли з кола, їх танець пiдхопили Катруся та Настуня, донька Ганни з Вiдрадного.
   Катруся затягнула:
   - Гармонiсте, гармонiсте, нумо, весело заграй,
   Ми танцюємо сьогоднi - весь зiбрали урожай.
   Настуня пiдхопила:
   - Весь зiбрали урожай, знесли до крамнички,
   Я купила за тi грошi новi черевички.
   - Добре танцюють дiвки! - похвалила баба Прасковiя.
   Не встояла баба Килина, теж затанцювала:
   - Я купила черевички до нової шалi,
   Ноги самi рвуться в танець, тупотять дедалi.
   Дiд Прохор теж став пiдтанцьовувати:
   - Опа, опа, тупотять дедалi i
   Це танцюють мої ноги чи мої сандалiї?
   Народ смiявся, усiм було весело.
   Баба Груня теж затягнула:
   - Не хвались, подружко, шаллю, у мене i краща є.
   Похвалилася ти дiдом - засмутила ти мене.
   0x01 graphic
   Василина, яка стояла поряд з бабусями, пiдхопила коломийку баби Грунi:
   - Засмутила ти мене, вiн один на чотирьох,
   Вiн один на чотирьох, а танцюєте ви вдвох.

*

   До Кузьми пiдiйшов дiд Федiр:
   - Бачу, на Катрусю поглядаєш? Вона дiвка гарна, добра, господиня. Ти придивись, придивись до неї, - радив дiд.
   Кузьма засоромився.
   - Не бiйся, - сказав дiд, - iди, запроси на танець.
   0x01 graphic
   Проня, Явдоха та Капiтолiна знову увiйшли в коло, ще й витанцьовуючи:
   - Ой, подружки, дорогi, скiльки можна сумувати,
   Ми улiтку працювали, нинi час потанцювати.
   0x01 graphic
   Танцювали, тупотiли так, що ноги збили,
   Нам пора змiнити танець, щоб водить кадрилi.
   Гармонiст заграв кадриль. Кузьма запросив Катрусю, а Матвiй, син Василини, запросив Настуню.
   0x01 graphic
   Молодь танцювала кадриль, а Василина поглядала на щасливого сина.
   До Василини пiдiйшов коваль Савелiй:
   - Що, Василино Федотiвно, може й нам у танець пiти? - спитав вiн.
   - Що ви, Савелiю Iвановичу, нехай молодь танцює, он як витанцьовують.
   0x01 graphic
   - А ми що не молодi? - запитав Савелiй. - Що ви мене все по-батьковi кличете? Може, час перейти на ти, Василино?
   - Не знаю, - зашарiлася вона.

*

   Поруч стояли батьки Кузьми.
   - Ех, мати, бути весiллю, - сказав отець Кузьми Гордiй. - Пригодилися Кузьмi новi чоботи, - посмiхнувся вiн.
   - Не знаю, Катруся вона гарна, але доросла вже, - переживала мати Єлизавета.
   - Якi її роки! - засмiявся Гордiй. - Глянь, яка гарна пара. Потрiбно сватiв засилати.

*

   Баба Килина танцювала з Iраклiєм.
   - Глянь, Iраклiю, яка дiвка Проня, видна, доглянута, - хвалила вона.
   А Iраклiю i не треба було хвалити Проню, вiн без того голову втратив. Дивився вiн, як Проня запально танцює, i серце його стукало в грудях.
   А Проня помiтила, що Iраклiй з неї очей не зводить, але виду не подавала.
   - Iди, з Пронею потанцюй, а я втомилася, заганяли ви мене, молодь, - сказала баба Килина i вийшла з кола. Iраклiй став танцювати з Пронею.
   0x01 graphic

*

   А мiрошник водив хороводи з Явдохою та Капiтолiною.
  
   0x01 graphic
   Вони вистукували дроби танцю, весело пiдстрибуючи. Потiм мiрошник танцював навприсядки. Нарештi, вiн утомився:
   - Заганяли ви мене, дiвчата, - сказав вiн.
   - Просимо всiх до столу, - покликала баба Килина.
   Поки молодь танцювала, батьки та старi накрили столи.
   - Батюшку на чолi столу, - запросила Прасковiя.
   0x01 graphic
   - I гармонiста на другий кiнець столу, - сказав дiд Прохор. - Ех, повеселив старих ти, Дмитре. Прошу, прошу.
   А столи були багатi. Селяни потурбувалися заздалегiдь, що принести на стiл.
   Мельничиха Параскева напекла хлiба, Прохор та Явдоха сиру приготували, Василина риби насмажила, яку наловили Матвiй та Микола. Єлизавета наквасила капусти, Ганна напекла пампушки, Капiтолiна налила молока, а Єфрем i Пелагея меду налили.
   - Скажiть слово, батюшко, - попросили односельцi.
   - Своє слово я вам на проповiдi в церквi говорю, - вiдповiв батюшка, - а зараз я передам слово найстарiшому - Федору Андрiйовичу.
   - Кхе-кхе, - вiдкашлявся дiд Федiр, - отже, за багатий урожай, за взаємовиручку, за молодь нашу, яка допомагає людям похилого вiку.
   - I за стареньких наших. Живiть довго, - доповнив Кузьма. - А де ж баба Варвара?
   - Вдома вона, за ягнятами дивиться, - усмiхнувся дiд Федiр. - Молодняк народився!
   - Справа свята, - сказав дiд Прохор.
   0x01 graphic
   - А в мене таке побажання, - сказала баба Килина. - Щоб нiхто нiколи злиднiв не знав. Живiть багато, щоб стiл був повною чашею.
   - Добре сказала, - схвалив Прохор. - Нехай дiти нашi живуть краще за нас.
   - Але так дружно, як ми, - додала баба Прасковiя.
   0x01 graphic
   - А я хочу побажати, щоб дiти нашi жили щасливо, - додав Гордiй, - щоб восени ми справили багато весiль.
   - I щоб багато дiток народжувалося у нас у селах, - пiдтримала його Пелагея, - он, як у Захара та Параскеви.
   - Чули, Макаре та Анфiсо, - спитав дiд Федiр. - Настав час i вам дiток заводити. У Фiлiпа та Матрони вже двоє.
   0x01 graphic
   За столом мiрошник сказав Глафiрi:
   - Дивись, яка пара хороша, Iраклiй i Проня, не проґавте нареченого, Глафiро.
   - Хороший наречений, та бiдний, - вiдповiла сусiдка. - Що в нього за господарство - кiнь та кури.
   0x01 graphic
   - А ти пiдсоби. Дiм у Iраклiя свiй, i мужик вiн працьовитий, - похвалив мiрошник.

*

   - Василино, а Савелiй з тебе порошинки здуває, - зауважила баба Прасковiя. - Iшла б ти за нього замiж, мужик добрий, роботящий, сина твого ковалем зробить.
   - Скажете, бабусю. Яка з мене наречена, - зашарiлася Василина.
   - Ти ще баба молода, у самому розцвiтi, - пiдморгнула баба Прасковiя.

*

   - Дякую, сусiди дорогi, за частування. Я ось хочу Василинi Федотiвнi пропозицiю зробити. Виходь за мене замiж, Василино.
   Наречена зашарiлася.
   - Ось молодець, хлопче, - вигукнув дiд Федiр.
   - На Покрову вас i одружу, - сказав отець Серафим.
   - А наречена згодна? - крикнула Анфiса.
   - Згодна, згодна, - вiдповiв дiд Прохор.
   - Прохоре, я буду новий будинок ставити, ти як, пiч викладеш менi? - запитав Савелiй.
   - Всьому селу виклав i тобi викладу, - пообiцяв Прохор.
   Дiд Прохор замолоду пiчником працював, всi мешканцi в їхньому селi та в найближчих селах запрошували його печi викладати. Печi його були теплi, надiйнi, не димили. Незважаючи на роки, Прохор досi викладав печi на прохання односельцiв.

*

   Восени, як закiнчилися польовi роботи, почалася пора весiль.
   0x01 graphic
   На Покрову одружилися Савелiй та Василина, Матвiй та Настуня.
   Василина пiшла жити до чоловiка, а дiм залишився Матвiєвi, куди вiн i привiв молоду дружину.
   А коваль невдовзi став новий будинок ставити для Василини, як i обiцяв.

*

   Єфрем посватався до Явдохи. Дiд Прохор просив молодих жити з ним, щоб було веселiше, але у Єфрема була пасiка, i все одно доводилося щодня ходити додому. А ще бичок у господарствi. Загалом жили Єфрем та Явдоха на двi хати, то у Пелагеї, то у Прохора.
   А Прохор повiсив їхню фотографiю на стiну:
   - Дивись, Мотько, яка пара видна, - хвалив вiн.
   0x01 graphic

*

   Кузьма та Катруся теж одружилися на Покрову. Кузьма перейшов до дружини, залишивши хату батькам. Хлопець, як i ранiше, займався теслярством, робив дiжки, бочки, вози.
   0x01 graphic
   Жили Катруся та Кузьма дуже дружно, у любовi та повазi.

*

   Одружилися також Проня та Iраклiй. Проня накопичувала добро в скринях, а Iраклiй здував порошинки з красунi-дружини, намагаючись їй у всьому догодити. Iраклiй, як i ранiше, сам орав поле, доглядав худобу, порався на городi, а Проня до працi була не звична, сидiла, дивилася в дзеркальце i сумувала.
   0x01 graphic

*

   Найщасливiше склалося життя Капiтолiни та Миколи. Вони теж одружилися восени.
   Тепер Капiтолiнi не доводилося напрошуватися до когось на вiз, щоб поїхати на базар. Її возив чоловiк Микола на своєму конi.
   Чоловiка Капiтолiна цiнувала, берегла i не показувала недолiки свого характеру, а була ласкава та послужлива.
   0x01 graphic

*

   Хоча восени односельцi справили шiсть весiль, але нареченi у нас ще не перевелися. Приїжджайте. Подивiться, якi у нас красунi.
   I молодi нареченi пiдростають.
   У Веселому селi i люди веселi, у селi Вiдрадному i людям вiдрадно.
   0x01 graphic
   Вiд кожного залежить, як складеться його життя. Якщо серце вiдкрито добру, спiвчуттю, дружбi, допомозi, то й повертається людинi це радiстю, втiхою, щастям.
   А якщо серце закрите для добра, якщо зосереджено на собi, на своїй красi, своєму "я" i нiхто бiльше не важливий, то таке серце залишиться на самотi.
   Живiть для близьких, вiдгукуйтесь на чуже лихо, будьте небайдужими i люди вам вiдповiдатимуть добром. Адже добро не забувається.
   Будьте радiснi та щасливi!

НАСТУПНА КАЗКА

ДЕНЬ МАЛАНКИ НАВПАКИ


 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"