|
|
||
Не треба марних сподiвань Частини сонячної митi Не чую всiх своїх зiзнань Густим плющем немов повитi Порiжу думки мов пирiг На сотнi-тисячi кускiв Перегорну на другий бiк Шматочки всiх своїх вiршiв Отримаю новi слова I новий змiст наповнить їх Краплини капають зi стрiх I ллється музика нова
|