Андрюшко Александр : другие произведения.

Iсторiя Михайла та його родини.Голодомор

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Украi`нцi згадайте iсторiю. Русские , вам будет полезно прочитать , вы потом поймёте , что вам тогда повезло .


   Голодомор в життi Михайла
   Iсторiя Михайла та його родини.
   В село Михайла прийшли невiдомi солдати ,цi солдати грабували кожну хату,вони знiмали одежу
   з людей i деяку навiть у них же в дворi спалювали. Тато Михайла був дуже здивований i як усi наляканий. Згодом родина дiзналася з ,що цi вiйськовi прийшли у село за наказом Ленiна. Ввечерi тато Михайла вигадав план втечi з села до лiсу ,щоб далi розпочати нове життя . Десь опiвночi вся родина втекла до лiсу. Зранку тато почав рити яму для родини,щоб було куди все складати i де ночувати . Тато Михайла дуже любив свою родину i не коли не мiг допустити щоб його родина жила у злиднях.Тато був знесилиний , тому тiльки через тиждень тато закiнчив рити яму ,i вся родина почала там жити. В ямi було дуже сиро,а у. Михайликової старшої сестри були i так проблеми з легенями,вона почала тяжко хворiти ,а тут ще почала закiнчуватись питна вода i всi були вимушенi пити воду з озера ,яке знаходилось не далеко вiд ями де вони мешкали. Iз-за брудної води сестрi ставало все здебiльш гiрше ,i гiрше i через декiлька ночей, вона померла дуже тяжкою смертю . Батько поховав доню бiля озера. Михайлик дуже сумував за сестрою,вiн її дуже любив i поважав при життi. Наступного ранку Михайла розбудив голод i спрага. Михайло пiшов шукати по лiсу їжу для себе i родини. Михайло дуже довго блукав лiсом в пошуках їжi i ще бiльше зголоднiв, вiн так зголоднiв ,що аж не втримався i вiдiрвав кору вiд дерева i почав її гризти. Трошки пiзнiше вiн побачив кущi малини i тут вiн вiдчув таку дитячу радiсть душi,серця i особливо шлунку! Михайлик накинувся на один iз кущiв i почав просто наїдатися тою смачною малиною. Пiсля того як вiн наївся ,вiн зняв свою футболку,зав'язав її знизу i почав заповнювати її малиною.
   Вже дорогою "додому" вiн почув крик матерi, тодi вiн заховався за кущами. Михайло побачив ,як його рiдну неньку вiйськовi застрелили,а батьку до ноги прив'язали камiнь i промовляючи : "Твоя дружина вбита i ти будеш вбитий! Треба було залишатись у селi ,а тепер здохни сволото брудна !" ,потiм ще зав'язали руки i кинули до озера тонути. Як солдати зникли ,Михайло нирнув у воду i зi стараннями вiдв'язав камiнь вiд батькової ноги. Батько тодi ще був живий,але непритомний,Михайло допомiг йому опритомнiти . Пiсля цього всього син запропонував батьку пiти з лiсу до сусiднього села,але батько вiдмовився ,тому що вiн знав ,що вiйськовi пiдуть i у сусiднє село,а до лiсу вони не повернуться ,вони ж його вже обiйшли ,вони ж мабуть вважають ,що тут вже не кого нема . Михайло з татом вирiшили пiти до тих кущiв малини. Тато з батько пiшли до кущiв i жили бiля них цiлий тиждень,аж поки вона не закiнчилась. Вiд голоду батько почав пухнути i згодом вiн помер. Михайло потягнув свого батька до озера i там вiн зi сльозами кинув останню дорогу собi людину у воду."Тепер я один!" - оплакуючи батька подумав Михась. Тепер одному в 13 рокiв йому довелося дуже сильно подорослiшати! Доля потiм в нього була дуже не легка,йому доводилося їсти їжакiв,спати десь у сирому лiсi. В тi часи живi дуже заздрили мертвим. Хоча у людей все болiло i їсти дуже хотiлося,а все одно хапались за це погане,тяжке,голодне життя! Михайло теж голодував,але тримався за життя! Михайлик пообiцяв собi,що коли вiн пiдросте,вiн обов'язково вб'є тих солдатiв. Минув 1 рiк. Михайло хотiв поїхати у Москву,де голодомору не було. Вiн тихо залiз у вагон з продуктами i поїхав так до Москви. Коли потяг прийшов на станцiю Михайло не вилiзав з вагона,а вирiшив почекати. Коли потяг поїхав на мийку хлопець ще був у вагонi. Пiсля мийки потяга ,Михась вилiз з вагону й тихенько,обережно побiжав. Його побачила одна працiвниця,вона пiдбiгла,а вiн став i налякано витрiщається на неї i питає:"Ви мене не вб 'єте ,Як моїх батькiв?!"- ,а жiнка йому:"Дитя,я тобi не зроблю боляче!".Потiм вона запропонувала йому пiти жити до себе. Михайлику жiнка сподобалась,вiн бачив в нiй свою неньку. Вранцi за снiданком хлопець розповiв їй свою iсторiю. Жiнцi стало дуже жаль Михайлика. Жiночка ще б послухала ,але їй треба було йти вже на роботу. Коли жiночка пiшла на роботу Михась грався з її песиком.Тут вiн побачив папку. Коли вiн подивися що в тiй папцi,вiн був в шоцi ! В тiй папцi були документи ,якi засвiдчували,що колись у жiночки було 2-є близнят ,в 5 рокiв вони померли вiд тяжкої хвороби. Пiсля того жiнка потрапила в психлiкарню. Кожної осенi,вона ходе по мiсту i шукає своїх близнят. Михась згадав,що в його селi є одна бабця,яка може вилiкувати любу хворобу!Ввечерi хлопець розповiв про все жiнцi. Жiнка була зла на те ,що Михась полiз до папки ,але потiм ,вона погодилась. У селi вони знайшли ту бабцю,вона була жива i навiть здорова. Вона мала хованки i запаси смачної їжi. Михась i та жiночка розповiли їй ,що за бiда у неї. Бабця зварила зiлля i порадила посвятити речi якi залишилися пiсля малечi,тодi дурь пiде! По дорозi назад,вони натрапили на вiйськових ,тi вiйськовi вимагали золотi сережки ,якi були на вухах жiнки. Жiнка вiддала серешки i вiйськовi вiдпостили обох . Коли вони пройшли ще трошки на них напали голоднi канiбали,вони задушили жiнку i почали її їсти. Михайлу пощастило втекти,але щастя тривало не довго! Пiзнiше вiн натрапив на солдата ,який вимагав у нього взуття. Хлопець дуже боявся ,але вiдмовив ! Тодi вiйськовий застрелив дитину . Ось так загинула невинна жiнка i Михайлова родина з ним разом.
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  

 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"