***
Вiн в небо ввiрвався нiчною зорею
Темряву рiзав пропелер ножем
Вiн тишу сполохав надсадним ревом
I зник вдалинi золотим мiражем
Простуджена нiч повiвала льодом
Мотори тягли безупинне "до"
А потiм - вiн не вернувся з польоту
I бiльше не бачив його нiхто
Пiд сонних сузiр'їв неясний шепiт
Вiн з неба зiйшов, як зi сцени актор
Нiхто не знав, як в чужому небi
Пальним захлинувся його мотор
А потiм - згадували пiлоти
Як вiн посмiхнувся в останнiй раз
Ввiрвався зорею в нiчнi висоти
I як даленiла його зоря