Аннотация: Справжня любов. А що це? I чи буває вона? I чи так легко повiрити в неЌ, знайти ЌЌ i не вiдпусти?
Dejeuner au matin
Il a mis le café
Dans la tasse
Il a mis le lait
Dans la tasse de café
Il a mis le sucre
Dans le café au lait
Avec la petit cuiller
Il a tourné
Il a bu le café au lait
Et il a reposé la tasse
Sans me parler
Il a allumé
Une sigarette
Il a fait des ronds
Avec la fumeé
Il a mis les cendres
Dans le cendrier
Sans me regarder
Il s`est levé
Il a mis
Son chapeau sur sa téte
Il a mis
Son manteau de pluie
Parce qu`il pleauvait
Et il est parti
Sous la pluie
Sans une parole
Sans me regarder
Et moi j`ai pris
Ma téte dans ma main
Et j`ai pleuré.
Jaques Prévet
вiн просто пiшов. Не сказавши i слова. Просто мовчки встав i пiшов. Нi, не просто пiшов. вiн викурив сигарету i дим вiд не§ все одно досягав до мо§х нiздрiв незважаючи на те, що вiн курив бiля вiдкритого вiкна. Вiн випив чашку кави з молоком. Вiн одягнувся i просто пiшов. Пiшов не сказавши i слова. Пiшов, жодного разу навiть не глянувши на мене. Хоча на що я, iдiотка, надiялась? На велику i щиру любов? А чи iснує вона взагалi? Я для нього просто одна з багатьох метеликiв-одноденок, чи краще сказати - однонiчок? Тодi чому лише я для нього маю бути iграшкою? Чому i вiн не може стати для мене таким? Переспала i забула! Вiн навiть iм"я своє не назвав! Тiльки... Тiльки чому так боляче? Чому так ревться серце? Ми провели разом лише одну нiч! Це не має нiчого означати! Але....
Я не сказаав §й нi слова i жодного разу не глянув на не§. Стандартно. можна сказати на автоматi випив каву, покурив, вдягнувся i пiшов. Така ж як i усi... I вона нiчого не може для мене означати, адже ми провели разом лише одну нiч! Це так мало! Навiть менше нiж дванадцять годин! Скiльки в мене було таких як вона? Сто? Двiстi? Безлiч. То чому саме вона має стати особливою? Я ж навiть не знаю §§ iменi! I все ж... Чому так ниє розбита на уламки душа? Чому?...
Дiвчина i хлопець протанцювали разом кiлька годин. За весь цей час вони не промовили нi слова. Так само мовчки вийшли i пiшли до дiвчини до додому. Не говорили вони протягом ночi i ранку. Мовчки хлопець одягнувся i пiшов. I так само мовчки йшов, не помiчаючи, як котять по його щоках сльози, змiшуючись з дощем.... Мовчки ридала дiвчина, лежачи в лiжку... Мовчки спостерiгали за цим крилатi ангели.... I все ж... Вони створенi одне для одного i так просто крилатi свахи не вiдступляться.
Пiвроку потому.
На зупинцi стояла дiвчина i чекала автобус. Ось вiн пiдiйшов. Не встигла вона зайти у вiдчиненi дверi, як §§ вiдштовхнули i вона впала б, якби §§ не пiдхопили чи§сь сильнi руки. Вона обернулась i побачила очi того, кого згадувала i прокого мрiяла ось уже шiсть мiсяцiв. Того, кого колись так легкодушно вiдпустила... Тепер вона так просто не вiдступиться.
На зупинцi стояв хлопець i чекав автобус. Ось вiн пiдiйшов. Перед ним йшла дiвчина. Раптом §§ зтось вiдштовхнув, вона не втрималась i почала падати. Вiн пiдхопив §§. Вона обернулась i вiн побачив §§ очi. Очi тiє§, яку згадував i про яку мрiя ось уже шiсть мiсяцiв. Очi тiє§, яку колись так легко покинув. Тепер вiн так просто не вiдступиться.
Радiсне "Привiт!" пролунало однолчасно. Одночасно забились в такт серця. Одночасно потягнулиьс на зустрiч душi. Одночасно полегшено зiтхнули ангели i усмiхнулись. Ну от iще двоє знайшли одне одного. Ну от iще двоє знайшли справжню любов.