Арина Левитина : другие произведения.

Від рокотеки до рокотеки

"Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    панківська молодість, що минає так швидко, але залишає такі глибокі сліди всередині.


   Сидиш в цих голих, холодних стінах, що довкола тебе, сидиш і бачиш лише сіру пустоту, що оточує тебе з усіх сторін. І тобі так хочеться вирватись із цього кабінету, з цієї темряви, з цієї вулиці, з цього району, з цього міста і опинитися на рокотеці, опинитися у вчорашньому дні. Але цей день минув, поцілунки минули, музика вже не долинає до твоїх вух, до твоїх очей...Ти всього-на-всього зараз у в'язниці для розуму, ти звідси не можеш піти, навіть , якщо ти зникнеш на сьогодні - ти повернешся завтра, післязавтра, через місяць, два, три, сім, рік, але ти обов'язково повернешся у цю в'язницю, бо тобі ще нема двадцяти одного, бо тебе ще не запхали у відділок для дорослих.
   Ти знову згадуєш вчорашній день, вчорашній вечір від сьомої до пів дванадцятої -години щастя і болю. Ти була щасливою, ти отримала блаженство, кайф, екстаз. А тепер це все закінчилось і ти чекаєш чергової рокотеки, наступної зустрічі, поцілунків під музику, під стрибки гадів довкола вас і шелест курток під вашими розгарячілими тілами. Він ковзав по твоєму тілу, яке вже знемагало від спраги, руками такими теплими, вмілими, що приносять тобі таке задоволення. Він доторкається кінчиком свого язика до твого і ви з'єднуєтесь в одне ціле, в один потічок. Його рухи, його дихання, твій пульс і все це збуджує вас обох, все це призводить до незадоволення навколишніх людей. Вони вважають , що ти і Він себе вульгарно поводите, що ви обоє займаєтесь аморальними речами привселюдно. Але тобі вже все-одно, основне те, що він так старанно , так турботливо і водночас дико облизує твої пальці. Ви такі голодні, такі спраглі , здавалось, що вас обох вже багато місяців поспіль тримали замкненими від навколишнього середовища. І ось вас нарешті випустили, вам дали волю і ви побачили одне одного...
   Він лежав на цупких куртках і гриз шнурок куртки однієї твої подруги. Ти наважилась підійти, бо тобі страшенно кортіло заговорити з Ним і почути його голос. Ти спитала чи йому смачно отак жувати шнурок, ти прекрасно розуміла, що це було одне з найтупіших запитань, які тобі довелось виголошувати у твоєму житті. Його відповідь нічого не означала, вона була надто короткою і простою за змістом для того , щоб над нею думати :"Нормально..."Але ти не хотіла зупинятися на цій відповіді , тобі не хотілось закінчити цю короткочасну розмову саме так, ти прагнула іншого... І ти підійшла, лягла на куртки грудьми донизу, затаїла дихання.
   Він був твоїм однодумцем, що також не любив тратити дорогоцінний час намарно, він також прагнув тебе, рвався дістатися тебе, війти в тебе, залишитися там навіки. Він поклав свою таку міцну і дивовижно приємну руку на тебе, на твої плечі, на твоє волосся, і почав пестити тебе своєю оксамитовою шкірою. Ти у свою чергу поклала свою руку на його груди, на його м'язи, на його губи, що так і кусали твої тендітні пальці, що облизували їх і доводили тебе до самозабуття, екстазу.
   Вам обом було паралельно до того , що всі виставили свої баньки на вас, що всі ці самотні і займані панки дивляться на вас із шоковим виразом обличчя. Тобі було насрати навіть на те, що твоя сестра кричала тобі про твоє божевілля, про аморальну поведінку серед людей. Та які вони люди? Хіба це люди? Якісь скіни, що б'ють тебе гадами по голові, що штовхаються і падають на Його ребра, що роблять боляче Йому...невже це люди, особистості, які мають мозок, сіру речовину? І ти просто закриваєш повіки, просто впадаєш у забуття і забуваєш про все крім Нього, крім його пальців у твоїй ротовій порожнині, які ти з безмежною радістю прийняла.
   Це не могло довго тривати, ви не могли отак довго насолоджуватись своїми руками, вам потрібно було щось більше , щось нове і невідоме між вами двома. І це сталось, твоя мрія збулась. Твої сподівання здійснились - ви знайшли одне одного, ваші погляди нарешті зустрілись, ваші губи злились. Ти навіть не бачила , ти просто відчула , просто все сталось настільки природно і бездумно. Інстинкт, кохання, любов, захоплення, пришпил, голодування чи що? Що це було? Ти ще досі цього не знаєш, відповідь прийде з наступною рокоте кою, бо таке в тебе життя, бо така твоя доля. Життя від рокотеки до рокотеки, від запитань до відповідей і так до самої старості, а можливо до смерті -повного знищення організму. Але в той момент тебе не турбувало, що буде далі, тебе не цікавив наступний день, ні ти просто мліла від його очей, його ніжної шкіри, його м'якого волосся, такого світлого і приємного для погляду. Ти цілуєш його шию і відчуваєш якесь пробудження твоєї середини, якесь друге народження твоєї плоті, твоєї крові.
   Музика, шум і водночас повна тиша, бо ти знаходилась у іншому світі , у іншому вимірі , ти не належала тій рокотеці, тим людям , що стояли у колі навколо тебе. Інколи ти відкривала очі і милувалася ним, раділа тому , що він поряд. І що в даний момент він належить тільки тобі. І тебе не турбує, що він можливо п'яний, що він імовірно не контролює свої вчинки, ти теж не твереза. Просто ти прекрасно розумієш, що алкоголь лише допомагає вам, лише додає сил, натхнення, сміливості. Ви готові на все, але поряд люди, на вас кидають верхній одяг, вас хочуть закрити, люди не хочуть заздрити, але є й такі , які знімають куртки, які хочуть поглянути на вашу мову без слів, на ваше особливе спілкування, яке підвладне тільки вам, бо тобі здається, що тебе ще ніхто так не розумів, ніхто ще не був настільки близьким, не у фізичному плані, ні у духовному , у внутрішньому світі. Ти розумів її без слів, жодна твоя дія не розчарувала її, ні навпаки ти тільки зміцнював її упевненість.
   Але рокотека закінчилась, минулись ті два дні забуття, болі, фізичної болі у губах. Цілих два дні тебе пекло , гризло, пухло, але тобі було начхати, ти зрозуміла, що ти мазохістка, так, разом з ним тобі начхати на свою біль, на все. Ти думаєш тільки про його ніжну шкіру і про його губи. Ти так чекаєш , коли вони знову доторкнуться до тебе , коли знову стануть твоїми, коли вони зіллються з тобою...
   Інколи ти мучишся через те, що не знаєш його думки на рахунок тебе, але твій потяг долає усе, навіть найбільші сумніви серця, що так б'ється , коли його бачить.
   Ну де ти , чом ти так далеко, про що ти думаєш, не зникай, подзвони, прийди, поцілуй, обніми, доторкнись своїми гарячими руками до мого холодного тіла. Воно так змерзло без тебе у цих чотирьох стінах, воно так чекає тебе, так прагне твої дотиків , твого шепоту, твоїх губ, зубів, язика, усього тебе. Але ти мовчиш , ти не чуєш, ти зараз далеко, в іншому світі , в іншому місті, на іншій вулиці, в іншому будинку, в іншій квартирі, навіть в іншому ліжку, ти взагалі в минулому. Тепер ти не знаєш за теперішнє, за завтра, післязавтра...
   Твої вуста стогнуть від болю, їм не допомагають ніякі ліки, твоя шкіра обпечена твоїми поцілунками, але ти хочеш ще, ти не можеш спинитись , заспокоїтись, наїстись, напитись. Вони прагнуть продовження, все твоє єство хоче продовження і воно боїться залишитися самотнім , без тебе, бо більше ніхто тобі не допоможе як не він. Ти заразив її хворобою, от ти і вилікуєш її, якщо не відвернешся, якщо не забудеш, якщо не насмієшся... Ти не боїшся його, не боїшся його не розуміння твого листа, твого послання, твого крику душі! Ні! Ти просто помреш , твої губи помруть, якщо ще хоч раз не доторкнуться до його вуст...
   Ти віриш? Віриш у щось довготривале, у щось божевільне, таке саме як наша зустріч на рокотеці, як ці два дні, ти віриш у їхнє продовження?
   Поцілуй її ще раз і ще раз , ще раз і ще раз і так безконечно. Цілуй поки її губи не зітруться на порох, поки вона не загубить свідомість, поки не втратить своє тіло і її душа не підніметься до того піку Блаженства!
  
  
   Вмерла..., так і не дописавши цей лист, так і не зустрівши тих губ ще раз, так і не дочекавшись чергової рокотеки...
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  

 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Пленница чужого мира" О.Копылова "Невеста звездного принца" А.Позин "Меч Тамерлана.Крестьянский сын,дворянская дочь"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"