***

Не хоче мене Укра§на приймати,

Для не§ я не рiдний син,

Господарем входять в украiньски хатi

Чеченець, вiрмен чи грузин.

Страждаєш i ти моя сивая мамо,

Страждала у вирi вiкiв,

Страждаєш й тепер, коли вiльною стала,

То кто ж Тебе, нене, до краху довiв?

***

Син пiшов у Армiю,

Рано на зорi,

А тобi жбо матiнко,

Чом не по собi?

Чого в тебе серденько

Як пiдбитий птах,

Чого появилися сльози на очах?

Син змiцнiв та вирiс

I пришла пора

Вилетiти соколу

З отчого гнiзда.

У стрiй, пiд рушницею

Як всi, так i вiн -

Споконвiчне правiло

Закон поколiнь...