Гроза вмить розтинає зло - 
I дощ змиває кров землi,
Звiльняючи небесне тло
Вiд фарб, якi служили млi,

I вiд думок чиїсь лихих,
I вiд гординi в днi звитяги,
Щоб потiм, в колi всiх святих,
Господь свої розправив стяги...