Хтось... несамовито позве....
Але iду  до тебе лиш..
Тi днi щасливi... щось в серцi промайне...
Ти все забув... мовчиш...мовчиш...
Вiдкриєш ти вино...затьмарить розум...
Все одно...
Тебе так важко розлюбити...
Образа...злiсть загубиться.... I знов ...
Менi так хочеться твоєю, як ранiше, бути...
Чому? Не вiдповiсть нiхто...
Ця потаємна  нить мiж нами рветься...
Ти став чужим  уже давно...
I серце так з тобою вже не б"ється.