1.Джерелом конституцiйного права зарубiжних кран є:
Традицiйно виокремлюють три групи юридичних джерел. Це, по-перше, нормативнi правовi акти, по-друге, звича i, по-третє, судовi прецеденти, а також iнодi мiжнароднi та внутрiшньодержавнi договори. Ця схема цiлком застосовна i до конституцiйного (державного) права зарубiжних кран. Однак останньому притаманнi деякi специфiчнi особливостi. У переважнiй бiльшостi держав (за винятком кран загального права) основний масив джерел конституцiйного права становлять нормативнi правовi акти. Серед нормативно-правових актiв - джерел конституцiйного (державного) права, безумовно, домiнуючi позицi належать законодавчим актам.
2.Судовi прецеденти є джерелами конституцiйного права в зарубiжних кранах мусульмансько правово сiм'.
Нi
3.Формами вiдповiдальностi глав держав зарубiжних кран є:
4.Формою вiдповiдальностi глави держави в Росiйськiй федерацi є усунення з посади
Нi
5.Формою полiтико-правово вiдповiдальностi членiв урядiв в зарубiжних кранах є позбавлення недоторканостi та припинення х дiяльностi.
- в напiвпрезидентських-напiвпарламентських республiках (Францiя, Росiя); - в парламентських кранах (Iталiя, Нiмеччина, Iндiя). В обмежених (конституцiйних) монархiях.
8.У Великiй Британi та Японi уряди формують:
Парламент
9.В Росi та Iталi уряди формують:
Парламент.
10.В США i Францi уряди формують:
Позапарламентський спосiб формування уряду застосовується в основному в президентських республiках. У президентських республiках глава держави сам є головним носiєм виконавчо (урядово) влади. У президентських республiках президент призначає й звiльняє членiв кабiнету або уряду. У США формально дiє формула, за якою призначення членiв кабiнету вiдбувається за порадою та згодою сенату. У США призначення глав департамента згiдно з Конституцiєю здiйснюється президентом "за порадою i за згодою Сенату" (ст. II розд. 2), але фактично являє собою його особисту прерогативу.
У Францi, як в президентськiй республiцi - члени уряди призначаються президентом.
11.Конституцi регулюють:
Конституцiя - основа всього законодавства держави. Вона є системою правових норм, що регулюють у суспiльствi найбiльш важливi вiдносини - правовiдносини а приводу влади та вiдносини мiж iндивiдом i владою.
12.Фактична конституцiя - це сукупнiсть норм, якi закрiпленi у актi вищо юридично сили.
Нi
13. Головнi системи здiйснення публiчно влади на мiсцях розрiзняють в залежностi вiд:
- правово системи. У державному правi розрiзняють такi основнi демократичнi системи здiйснення публiчно влади на мiсцях - англосаксонську, романо-германську, iнодi виокремлюють iберiйську и систему рад.
14. Органи мiсцевого самоврядування мають повноваження:
15. Конституцiйно-правовий статус громадянина визначають такi джерела конституцiйного права зарубiжних кран, як:
Конституцiя, закони парламенту, мiжнароднi угоди.
16. Конституцiйно-правовi форми форми захисту прав людини в зарубiжних кранах.
Загальносудова, адмiнiстративна.
17.Способом набуття громадянства в зарубiжних кранах є:
Громадянство - сталий правовий зв'язок iндивiда з конкретною державою.
Громадянство набувається двома основними шляхами. Перший спосiб стати громадянином - народження. Такий порядок його набуття також називається фiлiацiєю. Порядок набуття громадянства за народженням регулюється двома правилами - правом кровi i правом ґрунту. Право кровi (jus sanguis) означає, що особа наслiдує громадянство батькiв незалежно вiд мiсця появи на свiт.
Право ґрунту (jus foli) передбачає, що особа набуває громадянство крани народження незалежно вiд громадянства батькiв. Право ґрунту в чистому виглядi нинi дiє тiльки в державах Латинсько Америки. У бiльшостi кран свiту дiє змiшаний принцип.
Другий спосiб набути громадянство - подати заяву до компетентних органiв iншо держави. Цей спосiб прийнято називати натуралiзацiєю. Набуття громадянства прижджим, як правило, утруднене i супроводжується безлiччю умов. Уважається, що в результатi виконання цих умов вiдбудеться укорiнення особи в цiй кранi.
18.Полiтичнi партi є:
Добровiльною суспiльною органiзацiєю громадян
19. Найважливiшою функцiєю партiй в зарубiжних кранах являється:
представницька
20.Президент Iталi та Нiмеччини обирається:
Прямими виборами.
21. Президент США обирається:
Непрямими виборами
22.Якi загальнi повноваження мають ?
23. Конституцiйне право зарубiжних кран вiдноситься до приватного права.
Нi, до публiчного.
24. Конституцiйне право зарубiжних кран регулює:
державно-правовi норми й iнститути, а також суспiльнi вiдносини
Глава держави (монарх чи президент); парламент; уряд; верховн. суд; конституц. суд; iншi судовi органи; органи мiсцевого самоуправлiння; фiзичнi особи (як громадяни так i не громадяни, iноземцi, апатриди).
26.Державнi службовцi є суб'єктами конституцiйно-правових вiдносин зарубiжних кран
- Так
27.Нiмеччина i Росiя мають форму державного устрою:
Федеративна республiка
28.Велика Британiя має форму правлiння:
Конституцiйна монархiя.
29.США мають форму правлiння:
Президентська республiка. Класичним прикладом дано форми правлiння є США. Ця форма правлiння будується за принципом: сильний президент - сильний парламент, що передбачає бiльш послiдовний подiл повноважень законодавчо i виконавчо влади.
30. Яка виборча система пiдрахункiв наслiдкiв виборiв має найбiльш демократичне значення в зарубiжних кранах
Пропорцiйна виборча система.
31.Цензи, що, як правило, обмежують конституцiйнi принципи активного i пасивного виборчого права
Вiковий ценз та ценз осiлостi.
32. Форми парламентського контролю в зарубiжних кранах, якi частiше використовуються на практицi:
- у сферi фiнансiв, - з контролю над дiяльнiстю уряду, - пов'язанi з формуванням iнших органiв держави. Окремо видiляються повноваження у сферi оборони та безпеки, а також судова функцiя парламенту.
37. За строком прийняття конституцi зарубiжних кран подiляються на:
Старi, новiтнi.
38. За процедурою змiни норм конституцi зарубiжних кран подiляються на:
Гнучкi та жорсткi.
39. Основнi риси конституцiй постсоцiалiстичних кран
40. Формами урядово вiдповiдальностi перед парламентами є:
Конституцiйна теорiя i практика розвинених кран в основному знає два рiзновиди полiтично вiдповiдальностi уряду - колективну й iндивiдуальну. Власне полiтичну вiдповiдальнiсть уряду перед парламентом часто називають парламентською вiдповiдальнiстю.
41.Формою вiдповiдальностi уряду у Великобританi є вiдставка
У конституцiйнiй теорi i практицi вiдомо два рiзновиди власне полiтично вiдповiдальностi уряду - колективна та iндивiдуальна. Формально у Великобританi припускається можливiсть як колективно, так i iндивiдуально вiдповiдальностi.