Аннотация: Повний текст твору можна прочитати у моїй книжцi "На кучерявих берегах Бугу": https://andronum.com/product/edelweiss-anna-na-kucheryavih-beregah-bugu/
Присвячується милiй дiвчинцi,
що подарувала мить щастя
Щоразу, проходячи повз дитячий садок, завжди зупиняюсь на кiлька хвилин i спостерiгаю за малюками, якi, немов тi горобенята, що вперше вилетiли з гнiзда, радiсно щебечуть на майданчиках, копирсаючись у пiску. У такi хвилини пам"ять вiдносить мене в минуле, в студентськi роки. Тодi нас, ще "зелених" i недосвiдчених студентiв, вiдправили на практику. Я опинилася в одному з таких же садочкiв, де протягом мiсяця, завдячуючи статусу практикантки, не лише поглиблювала педагогiчнi знання й удосконалювала навички, але й тягла "плуга" за зледачiлих виховательок, якi з нашим приходом влаштовували собi свято довжиною в тридцять днiв, старанно уникаючи виконання професiйних обов"язкiв. Вiддавши дiтей у руки студентiв, вони з головою занурювалися в неробство, i якби в той момент стався землетрус, навiть не поворухнулися б, настiльки байдужими були до всього, окрiм безкiнечних теревень та лежання на мiнiатюрних дитячих лiжечках.
Але чому я кажу: "Якби"? Саме так i сталося одного разу.