2

2

С Е Р Г I Й Ч Е Б А Н Е Н К О

СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКIВ

З ГРОМАДСЬКIСТЮ В МIСЦЕВИХ ОРГАНАХ

ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА МIСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Л У Г А Н С Ь К 2 0 0 8

ББК 66.79 (4УКР-4ЛУГ)

Ч - 34

Науково-популярне видання

Чебаненко Сергiй Володимирович

СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКIВ

З ГРОМАДСЬКIСТЮ В МIСЦЕВИХ ОРГАНАХ

ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА МIСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Вiдповiдальний за випуск Медведєнкова О.А.

Редактор Часов А.С.

Коректор Лазарчук М.А.

Комп`ютерне макетування i дизайн обкладинки Болгаров В.В.

Пiдписано до друку 01.12.2007.

Формат 60х84/16. Гарнiтура Таймс. Друк офсетний.

Умовн.-друк. арк. 4. Зам. Љ 1П\2007.

Тираж 1000 примiрникiв.

Чебаненко С.В.

Ч34 СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКIВ

З ГРОМАДСЬКIСТЮ В МIСЦЕВИХ ОРГАНАХ

ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА МIСЦЕВОГО

САМОВРЯДУВАННЯ. - Луганськ: ПП Медведєва С.А.,

2007. - 72 с.

ISBN 966-8383-02-8

Ця книга стане надiйним помiчником i порадником для людей, що прагнуть до ефективної органiзацiї взаємних комунiкацiй мiж громадськiстю та органами мiсцевої влади i мiсцевого самоврядування.

У книзi детально описано одну з можливих систем ефективної взаємодiї громадянського суспiльства з владними структурами в Українi. Книга буде корисною для громадських i полiтичних дiячiв, працiвникiв комунiкацiйних органiв мiсцевого самоврядування i мiсцевих органiв державної влади.

ББК 66.79 (4УКР-4ЛУГ)

ISBN 966-8383-02-8 Чебаненко С.В., 2007

Медведєва С.А., макет, 2007

ЗМIСТ
Вiд автора

Роздiл 1. Теоретичнi питання створення ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю в мiсцевих органах державної влади та органах мiсцевого самоврядування

1.1. Сучасна наука про вiдношення i взаємодiю суспiльства i держави

1.2. Поняття i ознаки громадянського суспiльства

1.3. Структурна побудова громадянського суспiльства

1.4. Зв'язки з громадськiстю в органах державної влади

та органах мiсцевого самоврядування

Роздiл 2. Аналiз системи зв`язкiв з громадськiстю на рiвнi органiв мiсцевого самоврядування i територiальної громади в Українi

2.1. Оцiнка чинного законодавства України з погляду розбудови ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю на рiвнi органiв мiсцевого самоврядування i територiальної громади

2.2. Сучасний стан системи управлiння в органах мiсцевої державної влади i органах мiсцевого самоврядування з погляду розробки ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю

2.3. Аналiз сучасних європейських моделей комунiкативної взаємодiї органiв мiсцевого самоврядування i громадськостi

2.3.1. Стокгольмська модель

2.3.2. Яломiтська модель

2.3.3. "Українська модель" комунiкацiйних зв`язкiв мiж органами територiальної влади i громадськiстю

Роздiл 3. Пропозицiї щодо вдосконалення дiяльностi органiв влади i мiсцевого самоврядування у сферi створення ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю

3.1. Загальнi функцiї комунiкацiйних служб органу мiсцевого самоврядування

3.3. Програма висвiтлення роботи Луганської мiського голови, Луганської мiської ради i її виконавчих органiв на 2008 рiк

3.3.1. Основнi цiльовi задачi

3.3.2.Термiни виконання програми i методи планування

3.3.3. Основнi напрямки висвiтлення роботи Луганського мiського голови, Луганської мiської ради i її виконавчих органiв

Висновки

Список використаних джерел

5

6

10

10

12

15

19

27

27

34

39

39

42

43

46

46

49

52

52

54

54

66

69

ВIД АВТОРА

Взагалi я не збирався публiкувати цю книгу. Точнiше, збирався, але дещо пiзнiше, пiсля того, як розширю i конкретизую її роздiли.

Але у 2007 роцi я захищав свою магiстерську роботу з державного управлiння в однiй аж надто поважнiй академiї. Мою магiстерську роботу було побудовано саме на матерiалах цього дослiдження.

Все йшло нормально. Вже були написанi рецензiї, вiдгук вiд сусiдньої кафедри, отримана довiдка про впровадження на практицi результатiв роботи.

Аж раптом керiвництво академiї забажало одержати всю роботу - як i роботи iнших слухачiв - в електронному виглядi.

Аж раптом один з рецензентiв побажав теж мати у себе електронну копiю моєї працi, прозоро натякаючи, що вiн пише свою власну дослiдницьку роботу i деякi мої висновки можуть бути аж надто кориснi у складi його дослiдження.

Аж раптом пiсля захисту моєї роботи один з членiв державної комiсiї тихесенько спробував пiти з аудиторiї, прихопивши з собою додаток (аналiтичну записку) до моєї роботи.

Я, любi друзi, нiчого не маю проти взаємного наукового обмiну. Але хочеться, щоб отриманi мною результати все ж таки використовували з посиланням на першоджерело.

У цiй роботi немає нiчого видатного з точки зору власне науки. Таке собi досить примiтивне дослiдження з проблем зв`язкiв з громадськiстю на рiвнi мiсцевого самоврядування. Але це моя робота. I менi дуже не хочеться, щоб її просто вкрали.

Тому я i вирiшив опублiкувати цю книгу.

Сергiй Чебаненко

ВСТУП

За останнi два десятилiття Україна пройшла шлях вiд республiки у складi Радянського Союзу до незалежної демократичної держави. Поступовий перехiд вiд тоталiтарної до авторитарної, а потiм до демократичної системи управлiння державою спричинив кардинальнi змiни в системi вiдносин влади i народу.

За часiв радянської тоталiтарної системи влада фактично формувалася самою владою. У перiод з 1917 по 1936 рiк, за часiв диктатури пролетарiату, у перiоди "воєнного комунiзму", "нової економiчної полiтики" i побудови сталiнської моделi соцiалiзму формування влади, попри iснування системи виборiв у Ради рiзного рiвня за участю трудових колективiв, йшло за iнiцiативами партiйного апарату Всесоюзної комунiстичної партiї (бiльшовикiв). Саме партiйний апарат ВКП(б) на всiх рiвнях фактично формував владу рад, шляхом висунення перевiрених кандидатiв вiд непорушного блоку комунiстiв i позапартiйних. Усi незгоднi з такою системою керування державою нещадно репресувалися каральними органами - "каральним мечем партiї". За такої системи комунiкацiї мiж владою i народом будувалися за дуже простою схемою: рiшення щодо практично всiх питань полiтичного i соцiально-економiчного iснування країни приймалося вузьким колом партiйних керiвникiв. За допомогою друкованих засобiв масової iнформацiї, а наприкiнцi тридцятих рокiв двадцятого столiття i радiо, рiшення партiйно-державних органiв доводилися до вiдома населення, а практичним утiленням рiшень у життя займалася чисельна армiя партiйних i державних працiвникiв - чиновникiв. За таких умов керування суспiльством "зворотнiй зв`язок" по лiнiї "народ - влада" цiкавив партiйне керiвництво тiльки з огляду на те, наскiльки повно i чiтко виконувалися рiшення, прийнятi на верхiвцi системи управлiння радянським суспiльством.

Пiсля прийняття 5 грудня 1936 року "найдемократичнiшої у свiтi" сталiнської Конституцiї систему керування радянським суспiльством було незначно модифiковано у частинi формування рад за рахунок прямих виборiв. Але фактично система "влада - народ" залишалася на тому ж комунiкацiйному рiвнi.

Деякi поступовi змiни почалися тiльки пiсля смертi Й.В.Сталiна у березнi 1953 року. Двадцятий з`їзд розпочав половинчастi реформи полiтичної системи. Партiйне керiвництво вiдмовилося вiд найбiльш одiозних засобiв управлiння радянською державою, i насамперед, - вiд полiтичних репресiй. Цi змiни i науково-технiчна революцiя, яка розпочалася у 50-х - 60-х роках, привели до iстотної змiни у системi комунiкацiї влади i народу. З одного боку цi змiни були зумовленi соцiальними змiнами у суспiльствi, деякою "демократизацiєю" керування суспiльством. З iншого боку розвиток науки i технiки вiдкрив новi галузi передачi iнформацiї мiж владою i народом (насамперед, це стосується стрiмкого розвитку телебачення i систем телефонного зв`язку). Але самодостатнiсть влади з точки зору її формування незалежно вiд волi народу зумовлювала все той же "одноканальний характер комунiкацiї: згори - донизу" [40].

Громадська думка вивчалася i за часiв радянського перiоду iснування України. Як стверджується у працi [58], "по лiнiї партiйних комiтетiв та спецiальних служб збиралася iнформацiя щодо суспiльних настроїв. Йшла вона пiд грифом "таємно" або "цiлком таємно", споживали її, знову-таки, лише перевiренi на предмет лояльностi до режиму представники найвищої полiтичної елiти суспiльства".

Тiльки з проголошенням генеральним секретарем ЦК КПРС Михайлом Горбачовим нової полiтики "перебудови i гласностi" у 1985 - 1988 роках ситуацiя почала поступово змiнюватися. У радянському суспiльствi - i в Українi зокрема, - розпочалися трансформацiйнi процеси. Поступово партiйно-полiтичний i радянський апарат почав втрачати монополiю над засобами масової iнформацiї i над iнформацiйним простором в цiлому. Бурхливий розвиток аудiо- та вiдеотехнiки, а потiм i персональних комп`ютерiв з множильною технiкою зумовив рiст системи непiдконтрольних владi комунiкацiй. Радянська влада так i не змогла пристосуватися до нових умов[21,48].

Пiсля остаточного краху партiйно-радянської системи у серпнi 1991 року i проголошення державної незалежностi України постала проблема побудови системи публiчних комунiкацiй мiж владою i народом у молодiй українськiй державi (цi процеси висвiтлено у працях [37,58,22]). У червнi 1996 року було прийнято Конституцiю України, за якою джерелом влади є народ. Оскiльки народ тепер безпосередньо формує владу на всiх рiвнях за "демократичними правилами", виникла необхiднiсть щоб рiшення влади пiдтримувало i саме "джерело влади" - народ, постала потреба вести дiалог мiж владою i народом у всьому спектрi публiчних комунiкацiй.

Актуальнiсть теми роботи. Нова ситуацiя у сучасному українському суспiльствi стала вимагати i побудови нових моделей публiчних комунiкацiй. Працiвникам органiв влади i мiсцевого самоврядування сьогоднi потрiбнi новий досвiд спiлкування, нова психологiя взаємодiї з суспiльством. Зi свого боку i суспiльству тепер потрiбнi новi засоби комунiкацiї з владою. Ця дослiдницька робота й присвячена питанням створення ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю.

Метою дослiдження є вироблення практичних рекомендацiй щодо створення системи ефективних зв`язкiв з громадськiстю в мiсцевих органах державної влади i в органах мiсцевого самоврядування.

Мета дослiдження зумовлює такi завдання:

1. Узагальнити основнi теоретичнi питання щодо визначення таких понять, як "громадянське суспiльство" i "громадськiсть" в Українi на сучасному етапi її розвитку.

2. Встановити особливостi розвитку громадянського суспiльства в Українi за останнi пiвтора десятилiття - пiсля проголошення незалежностi України - з точки зору розбудови ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю.

3. Надати теоретичне визначення системи зв`язкiв з громадськiстю на рiвнi органiв мiсцевого самоврядування i мiсцевих органiв державної влади.

4. Проаналiзувати, чи можна створити ефективну систему зв`язкiв з громадськiстю, спираючись на дiючу систему законодавства України.

5. Проаналiзувати на прикладi Луганської мiської ради i її виконавчих органiв ступiнь готовностi органу мiсцевої влади до ефективних комунiкацiй з громадськiстю.

6. Проаналiзувати можливiсть використання в реальних умовах України iснуючих рiзновидiв систем зв`язкiв з громадськiстю.

7. Виробити практичнi рекомендацiї щодо розбудови ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю на рiвнi органiв мiсцевого самоврядування i мiсцевих органiв державної влади.

У вiтчизнянiй науковiй лiтературi ще не досить повно сформульованi основи розбудови ефективної системи громадських комунiкацiй i системи зв`язкiв влади i громадськостi. Бiльш того, досить поверхово розглянуто i питання про стан сучасного суспiльства в Українi, про вiдповiднiсть його критерiям громадянського суспiльства, про практичнi способи громадських комунiкацiй на лiнiї взаємодiї влади i народу.

Тому об`єктом дослiдження є iснуюча в Українi система зв`язкiв з громадськiстю на рiвнi мiсцевих органiв державної влади i органiв мiсцевого самоврядування. Предмет дослiдження - практична робота органiв мiсцевого самоврядування i мiсцевих органiв державної влади у сферi комунiкацiйних вiдносин.

Практичне значення отриманих результатiв. Розбудова системи ефективних зв`язкiв з громадськiстю має велике значення для практичної дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування i мiсцевих органiв державної влади. Розвиток комунiкацiйних вiдносин мiж владою i народом дає можливiсть бiльш повно сформулювати i втiлити в життя соцiально-економiчнi заходи органiв мiсцевої влади, вирiшити шляхом дiалогу мiж владою i народом тi проблемнi питання, якi ранiше, здавалось, було вирiшити неможливо.

Розробки, виконанi в першому i другому, а особливо - у третьому роздiлi цiєї дослiдницької роботи, вже почали використовуватися у практичнiй дiяльностi iнформацiйних i аналiтичних пiдроздiлiв виконавчих органiв Луганської мiської ради (з середини минулого року) i вже дали позитивний ефект з огляду взаємодiї органiв мiсцевого самоврядування з громадськiстю i територiальною громадою в цiлому.

Так, наприклад, пiсля дев`яти рокiв "плiдного обговорення" саме з використанням нової системи взаємодiї органу мiсцевого самоврядування з iнiцiативними представниками громадськостi влiтку було створено громадську комiсiю по доопрацюванню iснуючих проектiв статуту територiальної громади мiста Луганська, вироблено єдиний проект, який i було прийнято на засiданнi Луганської мiської ради 5 вересня 2006 року.

Значно - у кiлька раз - збiльшилася i кiлькiсть "круглих столiв" полiтичних партiй та громадських органiзацiй, громадських слухань, якi були проведенi спiвробiтниками Луганської мiської ради за останнi пiвроку. Такi засоби зв`язкiв з громадськiстю вже дали свої результати. Розроблено у взаємодiї з громадською органiзацiєю "Полiтсоцiум" загальну концепцiю реформування житлово-комунального господарства у мiстi Луганську. По результатам проведення громадських слухань 19 жовтня 2006 року було створено громадську групу по перевiрцi прийнятих Луганською мiською радою тарифiв на комунальнi послуги, зусиллями якої вперше у iсторiї Луганської територiальної громади було виконано альтернативний перерахунок iснуючих у мiстi тарифiв на комунальнi послуги.

Крiм того, iз середини 2006 року було введено нову комплексну систему iнформування територiальної громади мiста Луганська. У рамках цiєї системи значно покращилось iнформування населення мiста щодо дiяльностi Луганської мiської ради та її виконавчих органiв. Тепер щотижня у мiськiй радi проводяться прес-конференцiї i брифiнги за участю керiвникiв мiста, почав працювати сайт Луганської мiської ради, збiльшилась кiлькiсть роз`яснювальних матерiалiв щодо практичної дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування на сторiнках мiсцевої преси.

Втiлення в життя тих рекомендацiй, якi даються у третьому роздiлi цiєї дослiдницької роботи, дозволить перейти до розробки комплексу нових напрямкiв у сферi практичної розбудови ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю.

Апробацiя результатiв роботи вiдбулася пiдчас проведення серiї "круглих столiв" i громадських слухань у Луганську восени - взимку 2006 - 2007 рокiв. Проблеми пiдвищення ефективностi зв`язкiв з громадськiстю обговорювалися автором на науково-практичних конференцiях, якi були проведенi Луганським обласним вiддiленням Асоцiацiї мiст України 19 вересня 2006 року i на науково-практичному семiнарi громадського об`єднання "Мiський монiтор" 16 - 17 грудня 2006 року.

Крiм того, проблеми, що їх розглянуто у цьому дослiдженнi, висвiтлювалися в численних публiкацiях автора у мiських i всеукраїнських засобах масової iнформацiї, в авторськiй книзi "Полiтичнi партiї України, полiтичнi партiї на Луганщинi" [58] тощо.

РОЗДIЛ 1

ТЕОРЕТИЧНI ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКIВ З ГРОМАДСЬКIСТЮ В МIСЦЕВИХ ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА ОРГАНАХ МIСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Розгляд проблеми створення ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю в мiсцевих органах державної влади та мiсцевого самоврядування неможливий без розгляду суто теоретичних питань щодо вiдношення i взаємодiю суспiльства i держави в цiлому, щодо визначення питання, що являють собою власне громадськi комунiкацiї i як вони будуються. У цьому роздiлi буде окреслено теоретичне пiдгрунтя даного дослiдження i вироблено основнi напрямки проведення дослiдження всiєї системи зв`язкiв з громадськiстю в зазначених вище сферах.

1.1. Сучасна наука про вiдносини i взаємодiю суспiльства i держави

Головним напрямком сучасних полiтичних процесiв в Українi за останнi пiвтора десятилiття є поступовий розвиток демократiї в нашiй країнi i загальний процес демократизацiї всього українського суспiльства. Серед багатьох факторiв демократичних перетворень в молодiй українськiй державi головними можна вважати соцiально-економiчну модернiзацiю суспiльства, розвиток загальної полiтичної культури, створення середнього класу i становлення громадянського суспiльства (бiльш детально про це йдеться у працях [25,14]).

Сучасна наука, i зокрема теорiя держави i права, дає таке визначення суспiльства:

"Суспiльство - це продукт взаємодiї людей, об`єднаних рiзноманiтними економiчними, сiмейними, груповими, етнiчними, становими, класовими вiдносинами й iнтересами".

Зазначимо, що це не єдине теоретичне визначення суспiльства. Людське суспiльство є настiльки складною i багатоплановою структурою, що кiлькiсть таких теоретичних визначень прямо пропорцiйна кiлькостi наукових шкiл, якi займаються проблемами вивчення суспiльства в цiлому.

Зазвичай суспiльство розглядають як систему суспiльних вiдносин. Основою суспiльних вiдносин є економiчнi або матерiальнi вiдносини. У суспiльствi є, звичайно, i iншi вiдносини, але, на думку багатьох наукових шкiл, визначальними є все ж таки економiчнi. Такий розгляд суспiльства дозволяє бiльш детально розглянути як еволюцiю, так i саму суть суспiльних вiдносин.

По-перше, прiоритет економiчних вiдносин дозволяє пiдходити до суспiльства з iсторичних позицiй i видiляти рiзнi суспiльно-економiчнi формацiї: рабовласницьку, феодальну, капiталiстичну, соцiалiстичну.

По-друге, розгляд суспiльства як системи суспiльних вiдносин дає можливiсть виявити специфiку головних сфер громадського життя: економiчну, полiтичну, духовну.

I, по-третє, такий пiдхiд дає можливiсть визначити суб`єктiв соцiального спiлкування - особистiсть, етнос, нацiю тощо.

З точки зору сучасної науки, у неоднорiдному у класовому вiдношеннi суспiльствi держава виступає специфiчним соцiальним iнститутом. На практицi це означає, що держава уособлює певну вiдокремлену вiд усього iншого суспiльства групу людей, що виконують функцiї управлiння i примусу i складають апарат держави.

Сучасна наука виходить з того, що суспiльство i держава нетотожнi, але в той же час їх не можна протиставляти. Суспiльство виникло задовго до держави i тривалий час обходилось без неї.

Об`єктивна потреба у виникненнi держави з`явилася з ускладненням суспiльної органiзацiї, загостренням у суспiльствi протирiч через розбiжнiсть iнтересiв соцiальних груп. Держава виникла як нова форма органiзацiї суспiльства внаслiдок ускладнення суспiльних вiдносин лише на певнiй стадiї його розвитку. Тому вона є продуктом розвитку суспiльства.

Держава є соцiальним iнститутом усього суспiльства, що виконує багато функцiй, якi забезпечують її життєдiяльнiсть, i насамперед - впорядкування i стабiлiзацiю суспiльних вiдносин. Її основне призначення полягає в управлiннi соцiальними справами, у забезпеченнi порядку i суспiльної безпеки.

Соцiальна структура суспiльства сьогоднi настiльки ускладнилась, що регулююча роль держави конче потрiбна в сферi соцiальних вiдносин. Соцiальна структурованiсть i диференцiйованiсть взагалi є невiд'ємною ознакою громадянського суспiльства. Конкуренцiя й мобiльнiсть практично у всiх сферах життя роблять громадянське суспiльство збалансованим i стабiльним. Будь-якi спроби взагалi вилучити конфлiкти iз суспiльного буття є марними й безпiдставними: навiть у розвинутих демократiях їх неможливо позбутися цiлком i завдання держави полягає в тому, щоб регулювати їх, створюючи рiвнi умови конкуренцiї для всiх учасникiв групових змагань, забезпечувати дотримання встановлених правил взаємодiї у суспiльствi.

1.2. Поняття i ознаки громадянського суспiльства

Головна ознака громадянського суспiльства полягає в його вiдмежованостi i вiдокремленостi вiд державної машини як апарату громадського адмiнiстрування. Громадянське суспiльство фактично є альтернативою i контрагентом державного управлiння з властивими останньому формалiзмом, iєрархiєю стосункiв i централiзованою директивнiстю рiшень. Це не якесь угрупування у складi суспiльства i не якась структурна одиниця, а насамперед спосiб життя людей у стилi приватностi. Можна сказати, що громадянське суспiльство є сферою людської свободи, життєдiяльнiстю особистостей поза офiцiйною регламентацiєю.

Громадянське суспiльство за своїм змiстом не збiгається iз суспiльством у цiлому, оскiльки останнє включає в себе державу. Держава є складовою частиною суспiльства. А громадянське суспiльство - це та сфера вiдносин, яка не зазнає прямого втручання з боку держави.

Громадянське суспiльство - це система взаємин мiж iндивiдами та їхнiми об`єднаннями, в якiй реалiзуються iндивiдуальнi та колективнi iнтереси, заснована на автономних вiд надмiрного втручання з боку держави засадах, на свободi самореалiзацiї, плюралiзмi i багатоманiтностi в усiх сферах життя, на прiоритетi прав людини.

Зрозумiло, що такi вiдносини мiж державою i громадянським суспiльством можуть з`явитися тiльки тодi, коли i держава, i суспiльство будуть знаходитися на високому рiвнi економiчного, полiтичного, культурного i духовного розвитку.

Саме тому вважається, що "громадянське суспiльство - це найвища стадiя i форма людської спiльностi, що включає сформованi добровiльно недержавнi i неполiтичнi структури в економiчнiй, соцiальнiй i духовнiй сферах життєдiяльностi суспiльства"[58].

Громадянське суспiльство за своєю суттю є правовим демократичним суспiльством, де фактором сполучення рiзних iнтересiв виступають визнання, забезпечення i захист прав людини i громадянина. Iдеям громадянського суспiльства про справедливiсть влади, про свободу i благополуччя особистостi вiдповiдають iдеї прiоритету права, єдностi права i закону.

Громадянське суспiльство включає в себе:

1) сукупнiсть недержавних i неполiтичних вiдношень у суспiльствi - економiчних, соцiальних, сiмейних, нацiональних, духовних, моральних, релiгiйних, виробничих, особистих i iн.;

2) звичаї, традицiї, нацiональну самосвiдомiсть, нацiональний менталiтет, нацiональну психологiю;

3) сферу спонтанного самовиявлення вiльних iндивiдiв, добровiльно огороджену законами вiд повного втручання i довiльної регламентацiї їхньої дiяльностi з боку органiв державної влади.

Iстотною ознакою розвинутого громадянського суспiльства є обов`язкова наявнiсть вiльних власникiв засобiв виробництва, а також наявнiсть розвинутої демократiї.

Альтернативнiсть ознак та цiнностей держави й громадянського суспiльства аж нiяк не означає їх взаємовиключного антагонiзму. Навпаки, саме ця альтернативнiсть i зумовлює їхню потребу одне в одному. Без держави неможливе громадянське суспiльство. Без громадянського суспiльства неможлива повноцiнна правова держава. Вони - немов двi органiчнi складовi збалансованої соцiальної цiлiсностi, двi нерозривнi сфери суспiльного буття, якi завжди перебувають одночасно у нерозривному зв'язку та опозицiї одне одному. Саме взаємодiя держави з громадянським суспiльством остаточно i визначає тип iснуючого полiтичного режиму: тоталiтарного, авторитарного чи демократичного.

Демократична держава потрiбна громадянському суспiльству аби запобiгти загрозi руйнування спiльноти, що незмiнно виникає в її додержавному чи позадержавному станi. При взаємодiї громадянського суспiльства i держави кожна людина почувається цiлком вiльною i керується не лише власними iнтересами й уявленнями, а мотивами, що визначають її суспiльнi дiї. Держава повинна насамперед захищати особисту свободу людини i її власнiсть, здобуту власною ж працею людей. Демократична держава повинна дiяти тiльки у чiтко окреслених законом межах. Будь-який вихiд держави за цi межi може призвести до громадянської непокори. З iншого боку, людям потрiбно мати право протистояти сваволi урядiв, чинити їм опiр i у певнiй мiрi навiть вдаватися до сили для їх повалення, якщо вони стануть на шлях узурпацiї влади, побудови тиранiї, або у випадку неспроможностi урядiв керувати країною. З огляду на це, не тiльки держава потрiбна громадянському суспiльству, а й, навпаки громадянське суспiльство є чи не найпершим чинником, що уможливлює iснування демократичної правової держави. Крiм того, громадянське суспiльство фактично виконує важливу легiтимiзуючи роль стосовно держави. Адже саме визнання й прийняття суспiльством владних структур i настанов надає їм всiх ознак законностi, прийнятностi, уможливлює їх дiєвiсть i зрештою забезпечує стабiльнiсть iснуючого ладу.

Слiд зазначити ще й те, що складовою частиною громадянського суспiльства як царини неформального i нерегламентованого державою життя людей є й позалегiтимнi, так званi "тiньовi" прояви суспiльної взаємодiї. Насамперед, таким проявом є кримiнальний характер деяких суспiльних вiдносин. Вiдомий дослiдник соцiальних процесiв Карл Попер зазначив з цього приводу: "У числi серйозних недолiкiв захiдних суспiльств слiд згадати злочиннiсть, що проявляється в багатьох формах - наприклад, у зловживаннях свободою ринку" [58]. Можна зробити висновок, що "будь-яка сила та влада мають тенденцiю до самозростання i тенденцiю до корумпованостi, отже, зрештою, тiльки традицiї вiльного суспiльства, в тому числi традицiя ревного контролю за владою з боку громадян, можуть урiвноважувати силу держави за рахунок забезпечення вiдповiдних засобiв стримування та контролю, вiд яких залежить доля усiєї свободи"[58].

З огляду на сказане вище, саме держава повинна бути вiдповiдальною за розвиток соцiальної кооперацiї у суспiльствi, за дотримання загального порядку, збереження сталих умов господарювання, практичну протидiю силам, що загрожують соцiальнiй цiлiсностi суспiльства. Порушення збалансованостi дiй держави i громадянського суспiльства призводить або до полiтики диктату, або до стихiї руйнiвного хаосу.

Якщо узагальнити все, що було сказано вище, то можна дiйти висновку що ознаками громадянського суспiльства є:

1) в економiчнiй сферi - насамперед наявнiсть недержавних органiзацiй, кооперативiв, орендних пiдприємств, акцiонерних товариств, асоцiацiй, що базуються на приватнiй власностi;

2) у соцiальнiй сферi - наявнiсть розвинутих громадських органiзацiй i рухiв, органiв самоврядування за мiсцем проживання, роботи; наявнiсть недержавних засобiв масової iнформацiї, якi не є виразником iнтересiв якоїсь однiєї полiтичної або фiнансово-промислової групи;

3) у полiтичнiй сферi - iснуюча практика вирiшення конфлiктiв у рамках закону i без виявiв насильства, а також цивiлiзований механiзм виявлення, формування i вираження суспiльної думки;

4) у духовнiй сферi - реальнi, а не тiльки декларованi свобода слова, думки, совiстi; самостiйнiсть i незалежнiсть творчих, наукових i iнших об'єднань; зростання ролi людського вимiру соцiальних процесiв; розвиток почуття людської гiдностi, вiри людей у власнi сили i можливостi;

5) в iнформацiйнiй сферi - розвинута, багаторiвнева система суспiльних комунiкацiй, двостороннiх комунiкацiй мiж державою i громадянським суспiльством, мiж владою i народом.

З огляду на ознаки громадянського суспiльства можна видiлити й основнi його змiст i риси, якi зводяться до:

1) подiлу влади на законодавчу, виконавчу i судову;

2) зв'язаностi законом самої держави i її органiв;

3) розмежування ролi державних i недержавних iнститутiв;

4) верховенства закону у всiх сферах життя суспiльства;

5) ефективної форми контролю i нагляду за дотриманням законностi;

6) взаємної вiдповiдальностi держави й особистостi;

7) вiддiлення iдеологiї вiд держави.

Платформою iснування громадянського суспiльства є вiрнiсть iдеалам правової держави. Iснування громадянського суспiльства може базуватися тiльки на високiй соцiально-економiчнiй i полiтичнiй культурi. Громадянське суспiльство у певному розумiннi виступає гарантом горизонтальних суспiльних зв'язкiв, що надають стабiльнiсть суспiльству.

1.3. Структурна побудова громадянського суспiльства

Структуру сучасного громадянського суспiльства можна представити у виглядi п'яти основних систем, що вiдображають вiдповiднi сфери його життєдiяльностi. Це соцiальна, економiчна, полiтична, духовно-культурна й iнформацiйна системи.

Соцiальна система охоплює сукупнiсть спiльностей, що об'єктивно сформувалися, i взаємин мiж ними. Це первинний, основний пласт громадянського суспiльства. В нього входять iнститути родини, виховання, освiти, що допомагають людинi соцiалiзуватися. Другий блок складають вiдносини, що вiдображають рiзноманiтнi зв'язки людини з людиною як безпосередньо, так i в рiзних колективах (суспiльних об'єднаннях за iнтересами). Третiй блок утворюють вiдносини мiж великими соцiальними спiльностями людей (групами, станами, класами, нацiями, расами).

Економiчна сфера громадянського суспiльства являє собою сукупнiсть економiчних iнститутiв власностi, виробництва, розподiлу, обмiну, споживання сукупного суспiльного продукту. В цiй сферi iндивiд реалiзує свої економiчнi iнтереси.

Полiтичну сферу громадянського суспiльства складає дiяльнiсть полiтичних партiй, громадсько-полiтичних об'єднань, в яких iндивiди реалiзують свої полiтичнi iнтереси i через якi вони вступають у полiтичне життя.

Духовно-культурна система утворюється з вiдносин, що виникають на тлi духовно-культурних благ, дiяльностi вiдповiдних iнститутiв, установ (освiтнiх, наукових, культурних, релiгiйних). Громадянське суспiльство тiсно пов'язане як з державою, так i з правом. Держава покликана створювати найоптимальнiшi умови для розвитку громадянського суспiльства, не втручатись у сферу реалiзацiї приватних iнтересiв, а розвинене громадянське суспiльство, у свою чергу, є соцiальною базою демократичної, правової соцiальної держави.

Iнформацiйна система складається з багаторiвневих комунiкацiйних вiдносин мiж державою i громадянським суспiльством, мiж владою i народом, а на нижнiх рiвнях - мiж органами мiсцевого самоврядування i територiальними громадами.

Детально про складовi частини громадянського суспiльства йдеться у працi [54].

У нашiй країнi у минулому громадянське суспiльство було повнiстю одержавлено i як незалежний вiд держави суб'єкт не дiяло. Громадянське суспiльство було деформоване i знаходилося у стадiї виродження. Надмiрна влада держави придушувала самостiйнiсть громадських органiзацiй, виявилася джерелом вiдчуженостi iндивiда, його незацiкавленостi в суспiльних справах, пасивностi. У тоталiтарному суспiльствi були майже повнiстю вiдсутнi умови для проявiв громадянського суспiльства. Через монополiю влади в руках партiйних органiв, неможливо було пiдпорядкувати державу суспiльству, не вiдокремiвши попередньо партiю вiд держави. Вiдсутнiсть основ громадянського суспiльства не давала можливостi окремому iндивiду цiлком реалiзувати себе у всьому масивi суспiльних вiдносин (цi процеси описано у працi [59]).

Процес становлення громадянського суспiльства в Українi реально почався ще до проголошення незалежностi нашої держави. Фактично цi процеси певний час йшли паралельно - боротьба певної частини суспiльства за незалежнiсть України i практичне становлення перших структур майбутнього громадянського суспiльства.

Як правило, першi неформальнi об'єднання громадян були дуже малочисельнi - не бiльш кiлькох десяткiв учасникiв. Проте саме це i дозволяло учасникам таких груп забезпечити достатньо тiсне, майже сiмейне спiлкування один з одним, якого так не вистачало багатьом з них в офiцiйних громадських органiзацiях. Саме таке спiлкування, спiльне обговорення тих або iнших питань, спроби вирiшити iснуючi у суспiльствi проблеми за допомогою нетрадицiйних для радянської системи пiдходiв i є основною формою дiяльностi неформальних об'єднань. У нових структурах немає чiткого розподiлу на керiвникiв i пiдлеглих, всi учасники є активiстами спiльного громадського руху. Немає i чiтких органiзацiйних структур, статутних положень, що регламентують дiяльнiсть органiзацiй. Ця неформальнiсть, одначе, нерiдко призводить до мiжособистих конфлiктiв i визначає вкрай низьку органiзованiсть нових громадських органiзацiй.

Однiєї з причин виникнення неформальних органiзацiй є бiльш особистi, iндивiдуалiзованi вiдношення мiж їхнiми учасниками, що добре видно у порiвняннi з холодно-офiцiйним стилем спiлкування наприкiнцi 80-х рокiв у таких громадських органiзацiях, як, наприклад, комсомол або Радянський фонд миру. Друга причина появи "неформалiв" - криза довiри до офiцiйної влади, утрата вiри в те, що влада має змогу вирiшувати тi або iншi проблеми, якi виникають у суспiльствi. Крiм того, соцiальна структура суспiльства весь час ускладнюється, i офiцiйнi громадськi органiзацiї просто не встигають за розвитком соцiальних процесiв.

Пiсля проголошення незалежностi України розгорнулося подальше структурування громадських сил. Продовжувався достатньо складний процес створення громадських органiзацiй, що вiдбивають у тiєї або iншiй мiрi iнтереси нових суспiльних груп, у тому числi пiдприємницьких структур.

Аналiзуючи сьогоденнi процеси полiтичного життя України, слiд виходити зi специфiки пострадянського суспiльства, на фундаментi якого вiдбувається розбудова нових полiтичних структур. Крiм того, iстотним за такого аналiзу виявляється врахування й iнших параметрiв.

По-перше, порiвнюючи iсторичнi обставини виникнення iнститутiв представницької демократiї в захiдних країнах iз сучасними українськими, необхiдно визначити передумови, наявнiсть або вiдсутнiсть яких обумовлює плин цього процесу. По-друге, необхiдно враховувати сучасний стан i особливостi розвитку демократичних iнститутiв там, де вони iснують вже давно. Так, "примiряючи" вiдомi з досвiду захiдних країн ознаки партiй, парламентiв, виборiв, конституцiй, опозицiй тощо до вiтчизняних реалiй, необхiдно не тiльки зосереджуватись на нормативних моделях або на зразках, якi не завжди вiдображають сьогодення захiдних суспiльств. Насамперед нинi вони пiддаються дуже серйозним змiнам, не враховувати якi не можна.

Очiкування моменту визрiвання наших полiтичних iнститутiв до рiвня "класичних" моделей характеризує не тiльки багатьох вiтчизняних теоретикiв i практикiв, але й захiдних (тези про "незавершенiсть iнституцiоналiзацiї партiйної системи", "початок становлення громадянських органiзацiй"), нiбито Україна повинна чекати завершення цих полiтичних процесiв, повторюючи (хай навiть зi своєю специфiкою) вже пройдений шлях, який країна тiльки розпочинає.

Мiж тим на початку XXI ст. неможливо повторити той розвиток, який був властивий демократичним системам минулого, за iнших iсторичних обставин. Наприклад, якщо подивитись на умови виникнення громадянського суспiльства на Заходi, то стає очевидним, що нинi таких обставин немає у жоднiй з країн свiту, тим паче в Українi. Своєрiднiсть iсторичної ситуацiї в Українi, як i в деяких iнших пострадянських країнах, полягає в тому, що усвiдомлена розбудова демократичних iнститутiв пiсля класичної багатолiтньої тоталiтарної диктатури потребує водночас формування основ громадянського суспiльства та вiдповiдних соцiальних iнститутiв. Дуже популярне порiвняння сучасних посткомунiстичних трансформацiй з країнами Латинської Америки, що звiльняються вiд наслiдкiв рiзних видiв диктатур, потребує врахування тiєї обставини, що в жоднiй з цих країн, навiть за особливої жорсткостi їх авторитарних режимiв, не були зруйнованi майже всi способи економiчної та соцiальної самодiяльностi i групової iдентифiкацiї, якi iсторично склалися в них.

А в Українi в складi СРСР задля "великої мети" - побудови безкласового суспiльства - цiлеспрямованому руйнуванню або тотальному одержавленню пiддавались практично всi соцiальнi спiльноти: класовi, становi, релiгiйнi, професiйнi, iдеологiчнi тощо. Хоча саме вони на межi ХIХ-ХХ ст. ставали структурними пiдґрунтями полiтичних систем захiдної демократiї.

Для України ж, так само, як i для Росiї, характерним є розвиток механiзму соцiальної iнженерiї, що обумовлює їх унiкальнiсть. У той же час саме ця особливiсть уможливлює найбiльш сприятливий контекст для найсучаснiших факторiв, якi в iнших країнах торують собi шлях крiзь уламки спiльнот, що iснували в минулому.

Становлення зрiлого громадянського суспiльства в Українi вимагатиме багатьох десятирiч, проте деякi його елементи i структури вже сьогоднi стають опорою утвердження сильної демократичної влади. Громадянське суспiльство структурно являє собою сукупнiсть об'єднань, асоцiацiй, спiлок (професiйних, творчих, культурних, освiтнiх тощо), якi пов'язанi мiж собою не вертикально iєрархiчними залежностями, а горизонтальною мережею взаємовiдносин. Вплив громадянського суспiльства на полiтичну систему, державну полiтику i право, правовий статус людини є найважливiшим вимiром демократiї.

Реалiї i динамiка соцiополiтичного розвитку України кiнця 90-х рокiв свiдчать про iснування "негромадянського суспiльства". В пострадянськiй Українi, яка потрапила в смугу тривалої економiчної кризи i перетворилась на одну з найбiднiших країн Європи, сьогоднi майже не iснує "середнього класу" - соцiальної бази громадянського суспiльства. Замiсть нього сформований соцiум "середнього українця" як основи суспiльства "негромадянського".

Вiдсутнiсть в Українi адекватної з точки зору полiтичної теорiї соцiальної бази демократiї ускладнює полiтичну демократизацiю, перехiд до ринкової економiки. З розпадом СРСР, поглибленням економiчної кризи i початком реформ "колишнiй середнiй клас" (в основi якого була не власнiсть, а iнституцiональна позицiя в державнiй системi) маргiналiзувався при поляризацiї суспiльства. "Новий середнiй клас" так i не з'явився. Проблема формування соцiальної бази демократизацiї, "нового середнього класу", заснованого не на вiдносинах з державою, а на вiдносинах приватної власностi, залишається невирiшеною i в сучаснiй Українi.

З наведених вище фактiв очевидно, що реальна побудова громадянського суспiльства i його структур почалася в Українi наприкiнцi 80-х - на початку 90-х рокiв минулого столiття. Процес, який почався у нашiй державi п`ятнадцять рокiв тому ще далекий вiд завершення, громадянське суспiльство в Українi робить тiльки свої першi кроки.

1.4. Зв'язки з громадськiстю в органах державної влади та органах мiсцевого самоврядування

Викладенi вище мiркування приводять до висновку, що громадянське суспiльство є - з точки зору бiльшостi шкiл сучасних суспiльних наук - найвищою, iдеальною формою розвитку людської спiльноти.

На сучасному етапi розвитку України у суспiльствi можуть виникати тiльки окремi елементи громадянського суспiльства. Цi елементи знаходяться i одночасно є складовою частиною спiльноти людей, яку ми назвемо громадськiстю.

Громадськiсть - це велика група або групи чи широкi верстви людей, об`єднаннi за рiзними ознаками: територiєю, матерiальним становищем, мiсцем проживання, iнтересами, тощо. Подiбне визначення цього поняття дається також у працi [32].

За територiальними ознаками громадськiсть може бути свiтовою, громадськiстю держави, громадськiстю певного регiону або мiста.

Саме з громадськостi i виростає поступово з удосконаленням суспiльних вiдносин громадянське суспiльство. Поняття "громадськiсть" виникає на достатньо розвинутих з соцiальної точки зору етапах розвитку суспiльства, коли люди, якi складають це суспiльство, починають оцiнювати себе як єдину людську спiльноту хоча б за якоюсь ознакою.

Теоретичне визначення поняття PR (public relations) як зв'язкiв органiв державної влади i мiсцевого самоврядування з громадськiстю є питанням досить складним.

По-перше, в свiтовiй науцi iснує багато пiдходiв та тлумачень самого поняття зв'язкiв з громадськiстю (їх, наприклад, деталiзовано у працi [38]). Ця рiзноманiтнiсть пiдходiв базується на великiй кiлькостi наукових шкiл, якi займаються вивченням самої системи зв'язкiв з громадськiстю. Наприклад, один з найвiдомiших у свiтi фахiвцiв з РR Сем Блек визначав зв'язки з громадськiстю як мистецтво i науку досягнення гармонiї шляхом взаєморозумiння, що ґрунтується на правдi й повнiй поiнформованостi [29]. Iншу думку висловив Р. Хiрроу, котрий визначив РR як одну з функцiй управлiння, що сприяє встановленню i пiдтримцi спiлкування, взаєморозумiння, прихильностi й спiвпрацi мiж органiзацiєю та її громадськiстю. Головне, що з цих та iнших визначень видно, що головною метою РR є досягнення довiри, згоди й поваги мiж учасниками комунiкацiйних процесiв у системi взаємодiї держави i громадянського суспiльства (про це бiльш детально йдеться у працi [29].

По-друге, методи зв'язкiв з громадськiстю досить часто розглядаються у суспiльствi як тiльки iнформацiйний вплив на громадськiсть для досягнення конкретної певної мети, майже ототожнюючи всю систему PR ледве не з рекламою товарної продукцiї, або - у кращому разi - реклами адмiнiстративних послуг влади у системi вiдносин держави i громадянського суспiльства.

Мiсцеве самоврядування - це особлива форма представницької влади територiальної громади. Саме мiсцеве самоврядування бере на себе весь тягар вирiшення мiських проблем у соцiально-економiчнiй, господарськiй i побутовiй сферах i використання громадських об'єктiв з метою задоволення спiльних потреб жителiв мiста. Орган мiсцевого самоврядування є по своїй сутi органом колективної вiдповiдальностi. Таке позицiювання органу мiсцевого самоврядування вимагає дiлового партнерства та спiвробiтництва мiж громадськiстю та обраними до складу мiсцевої ради депутатами, мiж територiальною громадою i службовцями мiсцевого самоврядування.

На думку автора даного дослiдження, система зв'язкiв з громадськiстю є насамперед складовою частиною загальної теорiї комунiкацiй. Тому її можна описати певними системними поняттями.

По-перше, системним поняттям зв'язкiв з громадськiстю є програмний процес побудови всiєї системи PR. Попередньою умовою форми контакту з громадськiстю є аналiтична робота, яка забезпечує змiстом i робить цiлеспрямованим наступний зв'язок iз громадськiстю. Етапами цiєї пiдготовчої дiяльностi є: аналiз, дослiдження i формування проблеми, пiдготовка програми дiй, координацiя й виконання запланованої програми, монiторинг подiї, внесення можливих змiн, контроль за результатом та пiдбиття пiдсумкiв.

Програмний характер зв'язкiв з громадськiстю накладає на систему PR певнi умови:

- кожний орган державного управлiння i мiсцевого самоврядування повинен розгортати свою сiтку комунiкацiй згiдно з власними можливостями;

- комунiкацiї будуються вiдповiдно до закономiрностей масових iнформацiйних процесiв;

- у системi державного управлiння зв'язки з громадськiстю виступають як засiб опосередкованого управлiнського впливу;

- ефективнiсть зв'язкiв з громадськiстю залежить вiд того, наскiльки регулярною є дiяльнiсть суб'єкта управлiння в цьому напрямi.

По-друге, зв'язки з громадськiстю будемо розглядати як форму контактiв держави або органiв мiсцевого самоврядування з громадськiстю. З цiєї точки зору зв'язки з громадськiстю є вагомим внеском у вдосконалення всього процесу державного управлiння. Iнститут полiтичного управлiння у виглядi зв'язкiв з громадськiстю виконує роль механiзму для завоювання та утримання влади i полiтичного впливу.

Головними елементами зв'язкiв з громадськiстю є:

- консультацiї, якi формуються та базуються на вивченнi i використаннi людської поведiнки;

- вивчення громадської думки, очiкувань та поглядiв соцiальних груп i суспiльства в цiлому;

- напрацювання рекомендацiй, пiдготовка рiшень i розпоряджень для здiйснення необхiдних заходiв органiв державної влади i мiсцевого самоврядування у комунiкативнiй сферi;

- дослiдження конфлiктiв i усунення небажаних непорозумiнь з боку зовнiшнього середовища;

- створення умов сприяння та досягнення взаємоповаги i соцiальної справедливостi, форм спiвiснування i взаємодiї власних та суспiльних iнтересiв;

- визначення цiльових груп, стосовно яких приймається те чи iнше полiтичне рiшення.

Зв'язки з громадськiстю поступово стають одним з найбiльш важливих елементiв дiяльностi органiв влади i мiсцевого самоврядування. Сьогоднi вони є невiд'ємною частиною ефективного управлiння будь-якою органiзованою дiяльнiстю. Система зв'язкiв з громадськiстю передбачає налагодження двостороннього спiлкування держави i громадянського суспiльства для встановлення спiльного комунiкативного простору, досягнення взаєморозумiння, яке базується на достовiрностi, компетентностi та повнотi iнформацiї.

По-третє, об'єктом зв'язкiв з громадськiстю є комунiкативний простiр - контактний простiр суб'єктiв i об'єктiв, у якому i вiдбуваються рiзнi контакти органiв влади i мiсцевого самоврядування з громадянським суспiльством. Предметом зв'язкiв з громадськiстю є механiзми, якi впливають на ефективнiсть комунiкацiй i на прийняття певної моделi поведiнки великими й малими соцiальними групами. Тому у загальному контекстi державного управлiння пiд зв'язками з громадськiстю слiд розумiти розгалужену систему впливу на громадську думку для формування бажаної поведiнки рiзноманiтних суб'єктiв. З огляду на це зв'язки з громадськiстю розглядаються, насамперед, як одна з практичних технологiй сучасної соцiальної полiтики

По-четверте, системним поняттям зв'язкiв з громадськiстю є комунiкативний контакт. Будуючи систему зв'язкiв з громадськiстю, треба досить чiтко уявляти те коло осiб, на якi буде направлено систему зв'язкiв з громадськiстю в цiлому, i коло засобiв, за допомогою яких можна сподiватися побудувати ефективну систему PR. Крiм того, однiєю з головних функцiй зв'язкiв з громадськiстю органiв державного управлiння та органiв мiсцевого самоврядування мають бути зусилля, спрямованi на подолання перешкод, якi заважають нормальним i конструктивним стосункам мiж державними службовцями або службовцями органiв мiсцевого самоврядування i громадянами.

По-п`яте, робота у галузi зв'язкiв з громадськiстю у системi державного управлiння повинна враховувати наступнi особливостi:

- громадська думка змiнюється, тому її недостатньо один раз сформувати, з нею потрiбно працювати постiйно;

- громадська думка досить часто змiнюється бiльшою мiрою подiями, а не словами;

- думка громадськостi визначається її iнтересами.

За наведеними у попередньому роздiлi канонами будується вся система зв'язкiв з громадськiстю у розвинутих демократiях. Втiм, на пострадянських теренах РR-акцiї i кампанiї набули специфiчних рис, що рiзнять їх вiд аналогiчних заходiв за кордоном. Вмiння i навички у сферi зв'язкiв з громадськiстю тiсно пов'язанi з дiяльнiстю журналiстiв, рекламiстiв, працiвникiв спецслужб. Саме тому першими фахiвцями у сферi зв'язкiв з громадськiстю на пострадянських теренах стали представники цих професiй з усiм своїм попереднiм досвiдом. Однак в умовах тоталiтарного суспiльства журналiсти й iншi фахiвцi займалися переважно пропагандою та агiтацiєю, що згодом iстотно вплинуло i на розвиток зв'язкiв з громадськiстю в пострадянськiй Українi. Тому нинi i у нашiй країнi, i на територiї країн СНД в цiлому часто, говорячи про зв'язки з громадськiстю, насправдi мають на увазi пропаганду, дезiнформацiю або рекламу. Аби уникнути змiщування цих понять, їх необхiдно розмежувати.

Основними рисами зв'язкiв з громадськiстю як форми комунiкацiї є:

- достовiрнiсть iнформацiї i її аргументоване доведення як форма переконання аудиторiї з наголосом на розповiдну форму викладу iнформацiї, що ґрунтується на фактах об'єктивної реальностi;

- широке охоплення зацiкавленої аудиторiї i акцент на вирiшення широкомасштабних завдань, орiєнтованих на довгострокову перспективу;

- рiзноманiтнiсть уживаних форм зв'язкiв з громадськiстю.

Що ж стосується пропаганди, то її можна визначити як систематичну дiяльнiсть, направлену на формування потрiбного емоцiйного ставлення аудиторiї до iнформацiї, тобто вiдверте манiпулювання процесом сприймання аудиторiї з метою пiдштовхнути людей до яких-небудь дiй, котрi за iнших обставин вони б не здiйснили [58]. Класичними прикладами є нацистська пропаганда, яка обґрунтовувала нелюдське ставлення до слов'янських народiв їх неповноцiннiстю, радянська пропаганда, яка, наприклад, виправдовувала вторгнення в Афганiстан iнтернацiональним обов`язком. Активно так званою "чорною пропагандою" користуються спецслужби, котрi розповсюджують заздалегiдь брехливi свiдчення для досягнення того чи iншого результату, про що йде мова у працi [43]. Головною метою пропаганди є контроль над iнформацiєю i подання її у потрiбному, часто неабияк спотвореному свiтлi.

На вiдмiну вiд зв'язкiв з громадськiстю i пропаганди, реклама зазвичай направлена виключно на комерцiйний ефект. Рекламу можна визначити як платну форму агiтацiї через засоби масової iнформацiї на користь якого-небудь товару, марки, фiрми, якої-небудь справи або людини. Головною метою реклами є спонукання людини до здiйснення купiвлi товару чи послуги.

Якщо чiтко розмежувати основнi поняття зв'язкiв з громадськiстю, пропаганди та реклами, то можна дiйти висновку, що соцiально-психологiчними особливостями зв'язкiв з громадськiстю в Українi i в цiлому на пострадянських теренах якраз є пiдмiна PR пропагандою та рекламою (наприклад, про це йдеться у працi [41].

Серед цих особливостей можна виокремити такi:

- акцент на досягнення швидкого ефекту з якого витiкає коротка тривалiсть РR-акцiй та кампанiй;

- нав'язливий i агресивний характер РR-заходiв, який має на метi стимулювання аудиторiї до конкретних комерцiйних i полiтичних дiй;

- переважний вплив на емоцiйну сферу аудиторiї за якого будь-яка позитивна iнформацiя про органiзацiю або особу прирiвнюється до реклами;

- феномен "чорного РR", що ґрунтується на широкому i безпринципному використаннi пропаганди, компроматiв, дезiнформацiї й наклепу (докладнiше про це йде мова у працi [39]).

Складовими формування iмiджу органiв державного управлiння i органiв мiсцевого самоврядування повиннi бути рiзнi форми зв'язку iз громадянами, суспiльними об'єднаннями, полiтичними партiями й суспiльством у цiлому. Детально цi форми буде розглянуто у другому роздiлi даної роботи.

На мiсцевому рiвнi всю iнформацiю, що її постачають комунiкацiйнi служби для задоволення iнформацiйних потреб членiв територiальної громади, можна розбити на види:

- економiчна iнформацiя включає вiдомостi про господарчу дiяльнiсть мiських пiдприємств i установ (у тому числi i комунальних), стан економiки держави, регiону, мiста, окремих районiв та iнших територiальних утворень на територiї мiста (наприклад, органiв самоорганiзацiї населення), про державне регулювання економiчних процесiв. Сюди ж включаються вiдомостi про фiнансову полiтику в мiстi, виконання бюджету, перспективи фiнансового розвитку мiста. До цiєї ж категорiї вiдноситься i iнформацiя про результати дiяльностi пiдприємств рiзної форми власностi, функцiонуючих на територiї мiста, або про розподiл та використання бюджетних коштiв районними у мiстi радами тощо. Така iнформацiя не просто iнформує членiв територiальної громади про стан мiських фiнансiв, але й пiдвищує економiчну грамотнiсть громадян, допомагає їм краще орiєнтуватися в економiчнiй полiтицi мiста, регiону i держави;

- правова iнформацiя дає уявлення про норми, рiшення, розпорядження органу мiсцевого самоврядування i його виконавчих органiв;

- полiтична iнформацiя - та, яка вiдображає подiї, факти, процеси зi сфери полiтичного життя мiста. Це насамперед iнформацiя про проведення виборiв до органiв мiсцевого самоврядування (вибори мiського голови, депутатiв мiської i районних у мiстi рад), органiв законодавчої влади (депутатiв Верховної Ради України), iнформацiя про проведення референдумiв тощо. Також до полiтичної iнформацiї вiдноситься також iнформацiя про дiяльнiсть мiсцевих осередкiв полiтичних партiй (i особливо у тому її аспектi, який пов`язаний з дiяльнiстю органiв мiсцевого самоврядування);

- статистична iнформацiя дає кiлькiсну характеристику подiй, явищ, якi вiдбуваються в економiчнiй, полiтичнiй, соцiальнiй, культурнiй та iнших сферах життя Луганська;

- соцiологiчна iнформацiя вiдображає ставлення окремих громадян та соцiальних груп до суспiльних подiй та явищ, процесiв, фактiв;

- культурна iнформацiя висвiтлює досягнення у галузях культури i мистецтва. Це повiдомлення про фестивалi, концерти, конкурси, виставки, семiнари, олiмпiади тощо, якi проводяться за участю органiв мiсцевого самоврядування i членiв територiальної громади;

- спецiальна iнформацiя мiститься у виступах керiвникiв мiста (вiтання зi святами, проблемнi матерiали тощо), повiдомленнях працiвникiв управлiнь, вiддiлiв, комiтетiв мiської ради, матерiалах прес-конференцiй, аналiтичних довiдках про стан соцiально-економiчної i громадсько-полiтичної ситуацiї у мiстi тощо.

Дуже важливим фактором у системi розбудови зв'язкiв з громадськiстю є створення у системi органiв влади або органiв мiсцевого самоврядування спецiального органу (вiддiлу, управлiння) або навiть декiлькох структур - комунiкацiйних органiв, - на якi буде покладено основний масив роботи по розробцi стратегiї i тактики комунiкацiй з громадськiстю. Набутий досвiд роботи автора даного дослiдження в органах мiсцевого самоврядування свiдчить, що оптимальним є спiвпраця у галузi практичної побудови зв'язкiв з громадськiстю структур:

- з прогнозування i розробки системи зв'язкiв з громадськiстю (наприклад, управлiння з питань внутрiшньої полiтики);

- з розробки iнформацiйних повiдомлень (наприклад, прес-служба);

- з оперативного вiдстеження дiяльностi органiв державної влади i органiв мiсцевого самоврядування (наприклад, служба телевiзiйної i радiоiнформацiї).

Практична побудова взаємодiї цих структур буде детально розглянута у третьому роздiлi цього дослiдження.

Формування системи зв'язкiв з громадськiстю органiв державного управлiння i органiв мiсцевого самоврядування можливе лише за наявностi полiтичних i фiнансових передумов. По-перше, лише при стабiльнiй полiтичнiй владi можливе ефективне функцiонування державного апарату i апарату органiв мiсцевого самоврядування. По-друге, побудова зв'язкiв з громадськiстю органiв державного управлiння i органiв мiсцевого самоврядування неможлива без їх надiйного i повного фiнансового забезпечення.

Як свiдчить набутий автором даного дослiдження досвiд, для побудови ефективної системи зв'язкiв з громадськiстю необхiдно роздiлити сам процес побудови на етапи (ця методика описана також у працi [30]):

I. Розробка стратегiй зв'язкiв з громадськiстю.

1. Обгрунтування стратегiй зв'язкiв з громадськiстю:

а) дослiдження суспiльного середовища, на яке будуть спрямованi комунiкативнi зусилля;

б) визначення головних напрямiв, на яких буде розгорнуто комунiкативнi зусилля.

2. Опрацювання стратегiї зв'язкiв з громадськiстю:

а) пошук прiоритетних напрямiв комунiкативних зусиль;

б) визначення "образiв" органу державного управлiння або органу мiсцевого самоврядування, якi iснують у свiдомостi громадськостi i якi треба створити у майбутньому.

II. Розробка тактики зв'язкiв з громадськiстю та її реалiзацiя.

1. Створення конкретної технологiї впливу на громадськiсть:

а) проведення збору iнформацiї (наприклад, мiсцеве чи регiональне опитування, технологiю якого детально описано у працi [36];

б) вибiр дати початку комунiкативних зусиль, ключових дат для перевiрки комунiкативних дiй та їх корекцiй.

2. План технологiї:

а) вибiр засобiв (у тому числi - засобiв масової iнформацiї) та визначення найбiльш ефективних засобiв комунiкацiї;

б) кiнцевий план (необхiднi й додатковi кориснi засоби та методи iнформацiї i комунiкацiї).

Питання щодо практичної реалiзацiї наведених вище стратегiчних i тактичних планiв зв'язкiв з громадськiстю буде розглянуто у третьому роздiлi даної роботи.

РОЗДIЛ 2

АНАЛIЗ СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКIВ З ГРОМАДСЬКIСТЮ НА РIВНI ОРГАНIВ МIСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ I ТЕРИТОРIАЛЬНОЇ ГРОМАДИ В УКРАЇНI

2.1. Оцiнка чинного законодавства України з погляду розбудови ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю на рiвнi органiв мiсцевого самоврядування i територiальної громади

Ефективна дiяльнiсть системи органiв державної влади i системи органiв мiсцевого самоврядування можлива тiльки за наявностi надiйних iнформацiйних (а в цiлому - комунiкативних) зв'язкiв мiж усiма ланками i складовими цих систем. Сьогоднi прiоритетними напрямами вдосконалення роботи органiв державної влади i мiсцевого самоврядування є створення цiлiсної системи комунiкацiйних, iнформацiйних, технологiчних та iнструментальних засобiв, якi забезпечують найсприятливiшi умови для функцiонування iнформацiйних ресурсiв, автоматизованих способiв їх обробки й використання заради вирiшення соцiально-економiчних проблем територiальних громад, полiпшення керованостi регiональної економiкою, зростання продуктивностi працi, збагачення духовного життя.

В Українi, на жаль, як у достатньо молодої незалежної держави, ще дуже незначний досвiд взаємодiї владних iнституцiй з громадськiстю i громадянським суспiльством, що поступово розбудовується в нашiй країнi. Поки що немає i якихось дiючих законодавчих актiв, якими виключно детермiнується порядок взаємодiї влади i громадськостi. Сьогоднi розвиток i вдосконалення системи зв`язкiв з громадськiстю в Українi базується на системi рiзнопланових кодексiв, законiв та розпоряджень, у яких так чи iнакше пiднiмається питання, пов`язанi з PR органiв державної влади i мiсцевого самоврядування.

Виникає питання: чи може вся ця начебто розрiзнена система законодавчих актiв стати основою для розбудови ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю на рiвнi органiв мiсцевого самоврядування? Чи для вирiшення цiєї задачi все ж таки потрiбен спецiальний законодавчий акт про комунiкацiйнi стосунки органу мiсцевого самоврядування i територiальної громади? Для того, щоб вiдповiсти на це питання, зробимо аналiз дiючого законодавства саме з огляду на можливiсть практичної побудови ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю органiв державної влади на мiсцях i органiв мiсцевого самоврядування.

Досить вагомо необхiднiсть створення системи зв`язкiв з громадськiстю витiкає з деяких мiжнародних конвенцiй i угод, якi пiдписанi i ратифiкованi Україною. Так, наприклад, Конвенцiєю "Про захист прав та основних свобод людини", яку Україна пiдписала 4 листопада 1950 року i ратифiкувала 17 липня 1997 року (Закон України Љ 475/97 - ВР), будь якiй людинi надаються права:

- "дотримуватися своїх поглядiв, одержувати i передавати iнформацiю та iдеї без втручання органiв державної влади" (ст.10);

- "на свободу мирних зiбрань та на свободу об`єднання з iншими" (ст.11) [12].

Сучасна система мiжнародного законодавства не ставить нiяких перепон щодо розвитку ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю в Українi - адже ця система мiжнародного законодавства i виникла як результат розвитку громадянського суспiльства у розвинутих демократичних країнах.

В Основному Законi - у Конституцiї України [1], особливо в роздiлi II "Права, свободи та обов`язки людини i громадянина", - теж гарантованi права громадян щодо суспiльних комунiкацiй. Наприклад, ст. 34 гарантує кожному право "вiльно збирати, зберiгати, використовувати i поширювати iнформацiю усно, письмово або в iнший спосiб". Ст.38 надає право громадянам України брати участь в управлiннi державними справами i в дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування. Ст.39 надає громадськостi можливiсть проводити масовi акцiї, сповiщаючи про них органи державної влади i мiсцевого самоврядування. Ст.40 надає право громадянам звертатися до органiв державної влади i мiсцевого самоврядування i отримувати вiдповiдi на свої звернення. Таким чином, вже у Конституцiї України закладенi базовi можливостi для створення системи ефективних суспiльних комунiкацiй.

Для побудови системи зв`язкiв з громадськiстю велике значення має i Закон України "Про мiсцеве самоврядування в Українi" [6].

Так, згiдно зi ст. 4 Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi" самоуправлiння здiйснюється за принципами гласностi, колегiальностi, пiдзвiтностi та вiдповiдальностi перед територiальною громадою.

У ст. 59 (пп. 5 i 11) встановлена норма, згiдно з якою акти органiв та посадових осiб мiсцевого самоврядування необхiдно доводити до вiдома населення. Процедури пiдготовки цих актiв, їх практичної реалiзацiї та контролю виконання, здiйснення iнших управлiнських дiй органами мiсцевого самоврядування є, по своїй сутi, процесом обробки та взаємообмiну iнформацiєю.

Питання зв`язкiв з громадськiстю органiв мiсцевого самоврядування в тому чи iншому ключi пiдiймаються i в статтях 7 ("Мiсцевий референдум"), 8 ("Загальнi збори громадян"), 9 ("Мiсцевi iнiцiативи"), 13 ("Громадськi слухання") Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi".

Стаття 18 п. 2 цього закону ("Вiдносини органiв мiсцевого самоврядування з пiдприємствами, установами i органiзацiями, якi не входять в комунальну власнiсть вiдповiдних територiальних громад") i стаття 73 п.2 ("Обов`язковiсть актiв i законних вимог органiв i посадових осiб мiсцевого самоврядування") регламентує питання надання iнформацiї юридичними особами.

Серед повноважень виконавчих органiв сiльських, селищних, мiських рад у статтi 38 зазначено функцiї щодо розгляду звернень громадян i прийняття рiшень про проведення масових публiчних заходiв. Деякi питання зв`язкiв з громадськiстю безпосередньо мiського голови пiднiмаються у статтi 42 закону, п. 6 якої взагалi декларує систему щорiчного звiту мiського голови перед територiальною громадою на вiдкритiй зустрiчi з громадянами, а також дає можливiсть депутатам мiсцевих рад перiодично заслуховувати мiського голову щодо його дiяльностi.

Велика увага в Законi України "Про мiсцеве самоврядування в Українi" вiдводиться i комунiкацiйним можливостям постiйних депутатських комiсiй рад (ст.47 п.7) i окремих депутатiв (ст.49 п.7, 10) щодо отримання ними необхiдної для їх дiяльностi iнформацiї. Вiдповiдно до статтi 75 п.1 Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi" ("Вiдповiдальнiсть органiв i посадових осiб мiсцевого самоврядування перед територiальними громадами") формалiзовано ще одну комунiкативну функцiю - перiодичнiсть iнформування органами i посадовими особами мiсцевого самоврядування населення про свою дiяльнiсть.

Отже, можна зробити висновок, що попри вiдсутнiсть закону про зв`язки з громадськiстю органiв мiсцевого самоврядування так чи iнакше питання щодо взаємодiю з громадськiстю пiдiймаються i в базовому законi про мiсцеве самоврядування в Українi.

Велика увага зв`язкам з громадськiстю органiв мiсцевого самоврядування придiляється i у цiлiй низцi законiв України, якi регламентують тi чи iншi сторони дiяльностi самоврядування територiальних громад. Насамперед, це Закон України "Про службу в органах мiсцевого самоврядування" (ст.4) [9] i Закон України "Про статус депутатiв мiсцевих рад" [10]. В останньому з них досить чiтко регламентованi зв`язки з громадськiстю навiть окремих депутатiв мiсцевих рад:

- стаття 10: пiдтримувати зв`язок з виборцями вiдповiдної територiальної громади, iнформувати виборцiв про роботу мiсцевої ради, приймати участь у громадських слуханнях та iн.;

- стаття 11: доступ до комунальних засобiв масової iнформацiї з метою iнформування населення;

- стаття 12: порядок розгляду депутатом звернень громадян;

- стаття 14: порядок отримання iнформацiї вiд пiдприємств, установ i органiзацiй;

- стаття 16: звiт депутата перед виборцями;

- стаття 18: права депутата на ведення iнформацiйної дiяльностi (оприлюднення заяв i пропозицiй, ознайомлення з iнформацiєю про дiяльнiсть рад) у тому числi i вiд iменi громадськостi.

Система зв`язкiв з громадськiстю ще одного елемента мiсцевого самоврядування - органiв самоорганiзацiї населення (ОСН) - досить детально викладена в Законi України "Про органи самоорганiзацiї населення" [7]. Так, наприклад, стаття 14 цього закону надає ОСН наступнi повноваження у комунiкацiйнiй сферi:

- розглядати звернення громадян (п.1.11);

- сприяти зустрiчам депутатiв мiсцевих рад з виборцями (п.1.13);

- iнформувати громадян про дiяльнiсть ОСН (п.1.14).

Закон України "Про звернення громадян" [3] взагалi можна вважати одним з базисних законодавчих актiв для побудови системи зв`язкiв з громадськiстю, оскiльки громадянам України його статтями гарантовано:

- право отримання iнформацiї вiд органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй, тощо (ст. 1);

- право отримання iнформацiї "в перекладi мовою спiлкування заявника" (ст.6);

- право на конфiденцiйнiсть iнформацiї, яка є у зверненнi громадян (ст.10).

Крiм того, ст.19 цього закону деталiзує обов`язки органiв державної влади i мiсцевого самоврядування щодо розгляду звернень громадян. А стаття 22 зобов`язує керiвникiв та iнших осiб органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування вести особистий прийом громадян.

У розбудовi ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю велику роль вiдiграє блок так званих "iнформацiйних" законiв.

Насамперед, це Закон України "Про iнформацiю" [5], у статтях якого детально регламентоване широке коло iнформацiйних вiдносин у державi, в тому числi i на рiвнi взаємодiї органiв державної влади i органiв мiсцевого самоврядування з громадськiстю.

Велике значення для ефективної роботи системи зв`язкiв з громадськiстю має i Закон України "Про друкованi засоби масової iнформацiї (пресу) в Українi" [2]. Так, ст.2 цього закону гарантує свободу дiяльностi друкованих засобiв масової iнформацiї i "право кожного громадянина вiльно i незалежно шукати, одержувати, фiксувати, зберiгати, використовувати та поширювати будь яку iнформацiю за допомогою друкованих засобiв масової iнформацiї". Цiєю ж статтею не допускається практика попереднього погодження друкованих матерiалiв органами влади i мiсцевого самоврядування, крiм випадкiв якi оговорено законодавством України. Ст. 34 надає громадянам право на одержання iнформацiї через друкованi ЗМI. Ст. 35 регламентує порядок i форму iнформацiйних запитiв щодо отримання доступу до офiцiйних документiв органiв влади i мiсцевого самоврядування. Ст. 37 надає право громадянам вимагати вiд ЗМI "спростування поширених про них вiдомостей, що не вiдповiдають дiйсностi або принижують їх честь та гiднiсть".

Дуже важливим для становлення системи PR є i Закон України "Про телебачення i радiомовлення" [11]. В законi вперше в системi українського законодавства вводиться поняття "громадського телерадiомовлення", як системи "позабюджетного неприбуткового загальнонацiонального, регiонального або мiсцевого телерадiомовлення, що створюється засновниками - юридичними та / або фiзичними особами" (ст.1). Стаття 2 проголошує принципи iнформацiйних вiдносин у дiяльностi електронних засобiв масової iнформацiї - "об`єктивностi, достовiрностi iнформацiї, компетентностi, гарантування права кожного громадянина на доступ до iнформацiї, вiльне висловлювання свої поглядiв та думок, забезпечення iдеологiчного та полiтичного плюралiзму, дотримання телерадiопрацiвниками професiйної етики та загальнолюдських норм моралi". Ст. 26 гарантує право на одержання iнформацiї електронними ЗМI, а посадовi особи, якi надають таку iнформацiю, "несуть вiдповiдальнiсть за її достовiрнiсть". З iншого боку ст. 27 зобов`язує державнi електроннi ЗМI безкоштовно розповсюджувати офiцiйнi повiдомлення органiв державної влади, "мiсцевих рад, мiсцевих державних адмiнiстрацiй - на пiдвiдомчу їм територiю".

Для розвитку системи зв`язкiв з громадськiстю у частинi iнформування населення про дiяльнiсть органiв державної влади i органiв мiсцевого самоврядування необхiдним є i Закон України "Про iнформацiйнi агентства" [4], яким iнформацiйним агентствам надаються широкi права у побудовi системи комунiкацiйних зв`язкiв у суспiльствi. Стаття 29 цього закону дає визначення засобiв комунiкацiї, якi використовуються у системi зв`язкiв з громадськiстю: "друкованi та екраннi видання, радiо, телебачення (кабельне, супутникове, глобальне), електричний та електронний зв`язок (телеграф, телефон, телекс, телефакс), комп`ютернi мережi та iншi комунiкацiї".

Одним з найвагомiших елементiв для побудови системи зв`язкiв з громадськiстю є Закон України "Про порядок висвiтлення дiяльностi органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування в Українi засобами масової iнформацiї" [8]. Вже статтею 1 цього закону дається цiла низка визначень, без яких неможлива практична побудова ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування:

- "висвiтлення дiяльностi органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування в Українi - одержання, збирання, створення, поширення, використання i зберiгання iнформацiї про дiяльнiсть органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, задоволення iнформацiйних потреб громадян, юридичних осiб про роботу цих органiв";

- "порядок висвiтлення дiяльностi органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування - розклад, обсяг, форми i методи оприлюднення вiдомостей про дiяльнiсть органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування в межах визначених цим Законом квот часу, газетних (журнальних) площ та видiлених коштiв";

- "офiцiйнi друкованi видання органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування - видання, якi спецiально видаються органами державної влади та органами мiсцевого самоврядування (вiдомостi, бюлетенi, збiрники, iнформацiйнi листки тощо) для iнформування про свою дiяльнiсть";

- "iнформацiйнi служби органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування - структурнi пiдроздiли цих органiв, що виконують iнформацiйно-аналiтичнi функцiї та забезпечують зв'язки iз засобами масової iнформацiї, громадськiстю".

Стаття 5 цього закону не просто зобов`язує органи мiсцевої влади i органи мiсцевого самоврядування iнформувати громадськiсть про свою дiяльнiсть, але й вимагає створити для цього фiнансове пiдгрунтя:

"Органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування в межах коштiв, передбачених у державному або мiсцевих бюджетах на висвiтлення їх дiяльностi, формують замовлення засобам масової iнформацiї на:

- створення спецiальних звiтiв i репортажiв про важливi подiї, що вiдбуваються в державi, про дiяльнiсть органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування;

- проведення прямих теле- i радiотрансляцiй про їх дiяльнiсть;

- органiзацiю систематичних (проблемних, тематичних) теле- i радiопередач та сторiнок (рубрик) у друкованих засобах масової iнформацiї;

- створення та поширення iнформацiї, авторських матерiалiв про дiяльнiсть органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування роз'яснювального характеру;

- запис i зберiгання вiдео- i аудiоматерiалiв про висвiтлення дiяльностi органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування.

Видатки на фiнансування засобiв масової iнформацiї щодо висвiтлення дiяльностi органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування передбачаються у Державному бюджетi України та в мiсцевих бюджетах окремо.

Органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування у своїх кошторисах зобов'язанi передбачати витрати на висвiтлення своєї дiяльностi засобами масової iнформацiї".

Стаття 6 Закону України "Про порядок висвiтлення дiяльностi органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування в Українi засобами масової iнформацiї" задає перелiк функцiй iнформацiйних структур органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, необхiдних для побудови ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю. Цi структури "збирають, аналiзують, обробляють та оперативно надають iнформацiю про дiяльнiсть цих органiв у повному обсязi засобам масової iнформацiї". Дається i перелiк форм пiдготовки та оприлюднення важливої для системи зв`язкiв з громадськiстю iнформацiї:

- "випуск i поширення бюлетенiв (спецiальних бюлетенiв), прес-релiзiв, оглядiв, iнформацiйних збiрникiв, експрес-iнформацiї тощо;

- проведення прес-конференцiй, брифiнгiв, органiзацiя iнтерв'ю з керiвниками органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування для працiвникiв вiтчизняних i зарубiжних засобiв масової iнформацiї;

- пiдготовка i проведення теле- i радiопередач;

- забезпечення публiкацiй (виступiв) у засобах масової iнформацiї керiвникiв або iнших вiдповiдальних працiвникiв органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування;

- створення архiвiв iнформацiї про дiяльнiсть органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування;

- iншi форми поширення офiцiйної iнформацiї, що не суперечать законодавству України".

Свою роль для становлення ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю в Українi зiграла i Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 18 травня 2005 р. "Про додатковi заходи щодо залучення громадян до участi в управлiннi державними справами". За цiєю постановою "для координацiї заходiв, пов'язаних з проведенням консультацiй з громадськiстю та монiторингу врахування громадської думки пiд час прийняття органами виконавчої влади рiшень, при Прем'єр-мiнiстровi України, Першому вiце-прем'єр-мiнiстровi, вiце-прем'єр-мiнiстрах, мiнiстрах, керiвниках iнших центральних органiв виконавчої влади, Головi Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, головах мiсцевих держадмiнiстрацiй утворюються консультативно-дорадчi органи - громадськi колегiї, якi дiють на пiдставi затверджених ними положень". Ця постанова, на жаль, втратила чиннiсть 1 березня 2006 року, але за нею у деяких регiонах України (наприклад, на Луганщинi) було створено вiдповiднi громадськi колегiї, якi працювали досить ефективно.

З аналiзу наведеного вище огляду законодавства України можна зробити висновок, що попри вiдсутнiсть спецiального закону про систему зв`язкiв з громадськiстю в нашiй державi, на основi дiючого законодавства України можна побудувати досить ефективну систему зв`язкiв з громадськiстю. Ще бiльше ця проблема спрощується, якщо у статутах територiальних громад передбачено практичнi заходи щодо проведення загальних зборiв громадян i громадських слухань, визначено порядок подання до органiв мiсцевого самоврядування мiсцевих iнiцiатив. Свiй корисний внесок в побудову такої системи зв`язкiв з громадськiстю можуть внести також i мiсцевi ради та їх виконавчi органи. Наприклад, рiшенням виконавчого комiтету Луганської мiської ради Љ 219 вiд 30 серпня 2006 року "Про деякi питання щодо висвiтлення дiяльностi Луганської мiської ради та її виконавчих органiв у засобах масової iнформацiї" [13] iстотно спрощено порядок надання виконавчими органами iнформацiйних матерiалiв для оприлюднення їх у ЗМI.

З огляду на виконаний вище аналiз, можна зробити висновок, що на нинiшньому етапi розвитку суспiльства в Українi перелiк iснуючих законодавчих актiв є достатнiм для розбудови ефективної системи суспiльних комунiкацiй. Питання тiльки в тому, наскiльки повно використовується iснуюча система законодавчих актiв для побудови реальних зв`язкiв з громадськiстю органiв державної влади на мiсцях i органiв мiсцевого самоврядування.

2.2. Сучасний стан системи управлiння в органах мiсцевої державної влади i органах мiсцевого самоврядування з погляду розробки ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю

Проведений при пiдготовцi даної роботи аналiз специфiки розбудови системи зв`язкiв з громадськiстю в органах мiсцевого самоврядування Луганщини показує, що дiюча система управлiння в органах мiсцевого самоврядування поки що не вiдповiдає нi принципам побуди ефективної системи комунiкацiй мiж мiсцевою владою i територiальною громадою, нi в цiлому стратегiчному курсу України до демократiї та європейських стандартiв належного врядування (детально систему свiтової та української бюрократiї описано у працях [16, 18]). Система управлiння в органах мiсцевого самоврядування поки що залишається:

- неефективною з управлiнської точки зору: дуже часто рiшення, якi приймаються, так i залишаються невиконаними;

- схильною до корупцiї, оскiльки у службовцiв мiсцевого самоврядування залишаються стимули вести "власний бiзнес" (наприклад, вiдносно низький рiвень заробiтної плати, можливiсть лобiювання певних рiшень, тощо);

- внутрiшньо суперечливою, оскiльки у структурi органiв мiсцевого самоврядування ще дуже багато ланок управлiння пiд подвiйним керiвництвом рiзних управлiнських пiдроздiлiв i структур);

- надмiрно централiзованою - дуже часто навiть незначнi питання щодо благоустрою територiї мiста доводиться вирiшувати не на рiвнi органiв самоорганiзацiї населення, а на рiвнi мiської ради i її виконавчих органiв;

- закритою вiд суспiльства i територiальної громади (особливо це стосується так званих "комерцiйних питань" - видiлення землi в оренду, продажу та оренди комунального майна, тощо);

- громiздкою, оскiльки чисельнiсть органiв мiсцевого самоврядування поступово зростає i критерiєм у цьому зростаннi є далеко не критерiй створення ефективної системи керiвництва мiстом;

- у багатьох питаннях вiдiрваною вiд нагальних потреб членiв територiальної громади (часто на мiсцях замiсть реальних проектiв благоустрою виникають намiри реалiзувати проекти ледве не космiчного масштабу).

Внаслiдок цього така система управлiння стала справжнiм гальмом на шляху проведення соцiально-економiчних i полiтичних реформ, на шляху розвитку мiсцевого самоврядування i розбудови ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю.

Такий стан справ обумовлений основними причинами:

1) недостатня визначенiсть, чи є виконавчi комiтети мiських рад пiсля виборiв за партiйними списками тiльки власне виконавчими органами мiсцевого самоврядування, чи вони мають тенденцiю до трансформацiї по деяким напрямкам своєї дiяльностi ще й в орган полiтичного керiвництва певними процесами у територiальнiй громадi:

- iснує невизначенiсть у розмежуваннi функцiй щодо практичного вироблення соцiально-економiчної полiтики у межах територiальної громади мiж двома "центрами" - мiським головою i виконавчим комiтетом Луганської мiської ради;

- обмеженiсть засобiв i важелiв впливу виконавчого комiтету мiської ради на деякi органи виконавчої влади на мiсцях, пiдприємства i органiзацiї;

- майже повна вiдсутнiсть стратегiчного планування в дiяльностi як самої мiської ради, так i бiльшостi її виконавчих органiв;

2) повнiстю неефективна органiзацiя практичної дiяльностi бiльшостi управлiнь i вiддiлiв мiської ради:

- надмiрна переобтяженiсть керiвникiв управлiнь i вiддiлiв мiсцевих рад суто адмiнiстративними питаннями;

- постiйнi спроби з боку окремих представникiв депутатського корпусу мiсцевих рад нав`язати управлiнням i вiддiлам рiшення з огляду на полiтичнi, iдеологiчнi i лобiстськi уподобання депутатiв;

- iснуюча нерозмежованiсть полiтичних та управлiнських функцiй в системi органiв мiсцевого самоврядування, зокрема, функцiй розробки стратегiчної полiтики i конкретної господарської дiяльностi, надання управлiнських послуг i контролю;

- надмiрна органiзацiйна залежнiсть органiв мiсцевого самоврядування вiд дiяльностi i рiшень органiв державної виконавчої влади на мiсцях;

3) нерацiональна система виконавчих органiв мiсцевої ради на рiвнi територiальних громад:

- необґрунтовано велика кiлькiсть управлiнь i вiддiлiв у структурi виконавчих органiв мiсцевих рад;

- iснуючий низький рiвень горизонтальної координацiї мiж дiяльнiстю управлiнь i вiддiлiв мiської ради;

- надвисока централiзацiя повноважень виконавчого комiтету у системi виконавчих органiв мiсцевого самоврядування;

4) неефективна органiзацiя мiсцевого самоврядування на рiвнi територiальної громади мiста:

- неефективнi, а подекуди i вiдсутнi повнiстю механiзми впливу виконавчого органу мiсцевої ради i самої мiсцевої ради на дiяльнiсть районних у мiстi рад i їх виконавчих органiв;

- iснуюча загроза бездумного копiювання рiшень державних органiв мiсцевої влади на рiвнi мiсцевого самоврядування i практичної дiяльностi виконавчих органiв мiсцевого самоврядування;

5) неефективнiсть мiсцевого самоврядування як наслiдок нерацiонального адмiнiстративно-територiального устрою i подiлу мiста:

- зростаюча фiнансова неспроможнiсть i несамостiйнiсть мiсцевого самоврядування на рiвнi районних у мiстi рад i територiально включених до мiста селищних рад;

- вiдсутнiсть чiткого розподiлу повноважень та вiдповiдальностi мiж рiвнями, органами та посадовими особами мiсцевого самоврядування;

- вiдсутнiсть повноцiнного мiсцевого самоврядування на рiвнi невеликих районiв i селищ мiського типу;

- надто великi диспропорцiї в розмiрах територiї районiв та кiлькостi їх населення у мiстi;

- значнi диспропорцiї в соцiально-економiчному, господарському i промисловому розвитку районiв у мiстi i селищ мiського типу;

6) неефективна система служби в органах мiсцевого самоврядування:

- неефективна система пiдбору, навчання i перепiдготовки кадрiв i, як наслiдок, значна плиннiсть кадрiв (особливо на рiвнi спецiалiстiв);

- неналежний професiйний рiвень персоналу виконавчих органiв мiсцевих рад;

- закритiсть вiд територiальної громади деяких структур у системi служби в органах мiсцевого самоврядування;

- субєктивiзм керiвникiв в практичному управлiннi дiяльнiстю багатьох управлiнь i вiддiлiв виконавчих органiв мiсцевих рад;

- зростаюча незахищенiсть службовцiв органiв мiсцевого самоврядування вiд полiтичних впливiв;

- iснуючий високий рiвень корупцiї, низькi й непрозорi розмiри оплати працi в органах мiсцевого самоврядування;

7) вiдсутнiсть партнерства, доброзичливостi i паритетних засад у вiдносинах особи з органами мiсцевого самоврядування:

- законодавча невизначенiсть i неналежне правове регулювання у всьому спектрi вiдносин мiж органами мiсцевого самоврядування та приватними особами, мiж органами мiсцевого самоврядування i об`єднаннями громадян;

- фактична перевага прав та iнтересiв працiвника органiв мiсцевого самоврядування у вiдносинах з приватними особами, що звернулися за допомогою до органiв мiсцевого самоврядування, формалiзм i бюрократiя на багатьох рiвнях i ланках управлiння мiстом;

- замовчування та неналежне i несвоєчасне оприлюднення публiчної iнформацiї та iснуючi проблеми вiльного доступу до неї;

- повнiстю неефективний порядок оскарження рiшень, дiй та бездiяльностi органiв мiсцевого самоврядування, а подекуди - його повна вiдсутнiсть.

Всi наведенi вище висновки переконливо свiдчать про необхiднiсть iстотного реформування керiвництва персоналом в управлiнськiй дiяльностi з огляду на розбудову у найближчiй перспективi ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю. Специфiка керiвництва персоналом як управлiнської дiяльностi в умовах сучасної України полягає в тому, що таке реформування треба проводити одночасно з власне управлiнською дiяльнiстю керiвника того чи iншого пiдроздiлу у системi виконавчих органiв мiсцевого самоврядування. I вагомою частиною в реформуваннi управлiнської дiяльностi в органах мiсцевої влади i органах мiсцевого самоврядування повинна стати побудова дiєвої системи зв`язкiв з громадськiстю.

Автором даної роботи при проведеннi громадських слухань, "круглих столiв" полiтичних партiй та громадських органiзацiй, взаємодiї з представниками засобiв масової iнформацiї та членами територiальної громади у 2002 - 2007 роках було виявлено, що на шляху побудову ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю є перешкоди як об`єктивного, так i суб`єктивного характеру.

Встановлено, що перешкодами об`єктивного характеру є:

- надмiрна формалiзацiя процесу отримання iнформацiї у спiлкуваннi громадян з органами державної i мiсцевої влади (необхiднiсть подання письмових запитiв за певною формою навiть тодi, коли без бюрократичних процедур можна було б повнiстю обiйтись);

- мiжгалузевi протирiччя i неналагодженiсть обмiну iнформацiї мiж рiзними ланками управлiння навiть в одному органi мiсцевого самоврядування;

- надмiрна "секретнiсть" деяких установ (попри досить конкретнi статтi в Законi України "Про iнформацiю", деякi управлiнськi структури продовжують керуватися в своїй дiяльностi виключно власними iнформацiйними iнтересами i часто вiдмовляють запитувачам у наданнi конкретної iнформацiї навiть по письмовим запитам);

- надмiрна спецiалiзацiя деяких ланок управлiння, що приводить до їх розумiння щодо комунiкацiйної дiяльностi, як до чогось другорядного i необов`язкового;

- низька мотивацiя системи управлiння органiв мiсцевого самоврядування на iнформацiйну взаємодiю апарату з громадянами.

Перешкодами суб`єктивного характеру на шляху становлення системи зв`язкiв з громадськiстю є:

- власнi iнтереси деяких управлiнцiв у монопольному володiннi певною iнформацiєю (тим бiльше, що таке володiння iнформацiєю iнодi можна "конвертувати" у грошовий еквiвалент);

- загальне падiння моралi у певної частини управлiнцiв, коли управлiнець забуває, що повинен працювати на користь територiальної громади, а не є якоюсь привiлейованою кастою;

- сила iнерцiї мислення окремих працiвникiв (наприклад, щодо того, що результати їх дiяльностi може оцiнювати тiльки вище керiвництво, а не представники територiальної громади);

- конформiзм працiвникiв апарату;

- низький рiвень їх культури;

- бажання уникнути персональної вiдповiдальностi за результати своєї роботи.

Будуючи ефективну систему зв`язкiв з громадськiстю, треба не забувати про наведенi вище перешкоди i робити все можливе, щоб нейтралiзувати їх вплив у системi комунiкацiй мiж органами мiсцевого самоврядування i територiальною громадою.

2.3. Аналiз сучасних європейських моделей комунiкативної взаємодiї органiв мiсцевого самоврядування i громадськостi

У розвинених демократичних суспiльствах величезна увага придiляється побудовi взаємовiдносин мiж органами мiсцевого самоврядування i засобами масової iнформацiї як одного iз найголовнiших напрямiв у створеннi ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю. Виникає питання: чи можливо перенести цей отриманий у розвинутих демократичних державах досвiд на терени України?

2.3.1. Стокгольмська модель.

Як приклад, побудови ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю у розвинутому демократичному суспiльствi доцiльним буде розгляд такого документу, як "Полiтика Стокгольмського мунiципалiтету щодо засобiв масової iнформацiї", в основi якої покладено такi положення (iнформацiя про Стокгольмську модель дається за працею [35]):

1. Полiтика мiста щодо засобiв масової iнформацiї базується на засадах гласностi.

2. Полiтика мунiципалiтету щодо засобiв масової iнформацiї базується на свободi слова i свободi повiдомлень.

3. На керiвникiв покладено особисту вiдповiдальнiсть за вирiшення проблемних питань, якi стосуються засобiв масової iнформацiї.

4. Спiлкування iз засобами масової iнформацiї має бути тактовним i дiловим.

5. Спiлкування iз засобами масової iнформацiї має бути спланованим i динамiчним.

Крiм того, у Стокгольмi чiтко дотримуються десяти iнформацiйних заповiдей, якi визначають полiтику у сферi iнформацiї (ухвалена мунiципалiтетом мiста Стокгольма 29 жовтня 1990 року):

1. Право дiзнатися i обов'язок розповiсти: кожний громадянин має законне право дiзнатися, отримати пояснення, вказiвки i поради з питань, якi торкаються життя мiста, а працiвники органiв управлiння мiстом мають обов'язок вiдповiсти на цi запитання.

2. Iнформацiя - це засiб для досягнення визначених завдань: внутрiшня iнформацiя створює передумови для найкращого виконання працiвниками мiсцевого самоуправлiння своїх обов'язкiв, зовнiшня iнформацiя допомагає громадянам користуватися тими послугами, якi надає мiська рада за їх дорученням.

3. Дохiдлива iнформацiя протидiє невпевненостi й неправильному тлумаченню.

4. Iнформацiя - це передумова зворотного зв'язку.

5. Працiвники мiської влади повиннi оперувати вичерпною iнформацiєю, повiдомляючи громадян про будь-якi подiї.

6. Вся iнформацiя має бути вiдкритою, конкретною, об'єктивною й оперативною.

7. Той, хто органiзовує практичну роботу, вiдповiдає також i за iнформацiю.

8. Планування i складання бюджету iнформацiйних послуг: у будь-якiй сферi дiяльностi мунiципалiтету потрiбно планувати видатки на iнформацiйне забезпечення.

9. Вчаснi й вичерпнi повiдомлення визначеним соцiальним групам повиннi подаватися через вiдповiднi джерела iнформування.

10. Належним чином сформульована комунальна iнформацiя - це умова розвитку мiста, в якому все бiльше громадян виявлятимуть свою зацiкавленiсть i причетнiсть до самоврядування.

Якщо проаналiзувати детально цi принципи взаємодiї мiсцевої влади i ЗМI, то можна побачити, що значна кiлькiсть положень "стокгольмської моделi" знайшла своє мiсце i в Законi України "Про мiсцеве самоврядування в Українi", i в Законi України "Про iнформацiю", i в iнших вiтчизняних законодавчих актах. Рiзниця стає iстотною тiльки на практицi: в Стокгольмi проголошенi вище принципи дiють, а в Українi про практичну дiю органiв мiсцевого самоврядування за цими принципами - i нормами власних, українських законiв, - можна тiльки мрiяти.

Практика реальної роботи автора в органах мiсцевого самоврядування в Українi свiдчить, що стокгольмську модель побудови взаємовiдносин мiж органами мiсцевого самоврядування i засобами масової iнформацiї можна розглядати скорiше як iдеал, до якого треба прагнути. Ця концепцiя не враховує будь-якi стороннi негативнi впливи на населення, наприклад, з боку зарубiжних мас-медiа або засобiв масової iнформацiї, якi налаштованi вiдверто вороже до дiяльностi конкретного органу мiсцевого самоврядування (внаслiдок позицiї свого засновника або партiйно-полiтичної орiєнтацiї). Стокгольмська модель передбачає стовiдсоткове сприйняття та усвiдомлення iнформацiї населенням i повне взаєморозумiння у взаємовiдносинах мiж обома сторонами комунiкативного процесу.

Тому реально втiлити у життя в умовах нинiшнього стану українського суспiльства таку iдеальну - навiть для захiдної розвинутої демократiї - модель практично неможливо через цiлу низку об'єктивних причин.

По-перше, населення завжди сприймає лише якусь частину iнформацiї, яку йому надають засоби масової iнформацiї. Насамперед це пов'язано iз способом життя рiзних суспiльних груп i верств населення, з їх майновим станом.

По-друге, мас-медiа рiзних країн, формуючи мiжнародний iнформацiйний простiр i ведучи боротьбу за споживачiв iнформацiї, не завжди адекватно вiдображають життя сучасного суспiльства. Об`єктивну iнформацiю досить часто пiдмiнюють полiтична реклама, пропаганда або навiть вiдверта дезiнформацiя. Чим далi стоїть держава вiд демократичних iдеалiв, а її суспiльство - вiд iдеалiв громадянського суспiльства, тим помiтнiшим є процес негативного iнформацiйного впливу на суспiльство деяких упереджених засобiв масової iнформацiї. Цей процес є особливо актуальним для пострадянських держав на всьому пострадянському просторi. Дуже часто деякi росiйськi телевiзiйнi канали надають неповну i полiтично ангажовану iнформацiю, ведуть вiдверту кампанiю проти тiєї чи iншої держави, дiяльнiсть якої у полiтичнiй сферi не влаштовує нинiшнє керiвництво Росiйської Федерацiї. Iнодi таку ж суто пропагандистську позицiю займають i деякi українськi телевiзiйнi канали, вiдкрито агiтуючи за ту, чи iншу полiтичну силу.

По-третє, реалiзацiя обговорюваної стокгольмської моделi є практично неможливою через те, що в реалiях сучасної України окремi соцiальнi групи чи навiть особи прагнуть за допомогою поширеної через мас-медiа iнформацiї перетворити населення того чи iншого регiону на натовп чи масу з метою управлiння її поведiнкою. Пiд дiєю визначених впливiв цiлий народ може стати натовпом, не являючи собою при цьому зiбрання у повному розумiннi цього слова.

З огляду на зазначене вище, стокгольмська модель не може бути зразковим прототипом для побудови iнформацiйної дiяльностi українських органiв мiсцевого самоврядування тому, що:

- найважливiший акцент у цiй концепцiї зроблено виключно на iнформацiйну складову з усiєї системи взаємодiї влади i народу, органу мiсцевого самоврядування i територiальної громади;

- у моделi не реалiзовано зворотнiй iнформацiйний зв'язок мiж населенням i владою, мiж територiальною громадою i органами мiсцевого самоврядування;

- вiдсутнiй практичний захист вiд негативних зовнiшнiх i внутрiшнiх iнформацiйних впливiв на територiальну громаду.

2.3.2. Яломiтська модель.

Для реалiй сучасної України бiльший iнтерес становить ще одна модель комунiкативної взаємодiї влади i населення - так звана яломiтська модель iнформацiйної дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування, яка пройшла свою апробацiю у Румунiї. В основi функцiонування цiєї моделi лежать взаємозв'язки "територiальна громада - орган управлiння мiсцевого самоврядування - територiальна громада", якi реалiзуються завдяки дiяльностi громадського iнформацiйного центру. Завдяки створенню громадського iнформацiйного центру громадяни отримали доступ до його iнформацiйних ресурсiв - друкованого та комп'ютерного варiантiв баз даних про дiяльнiсть кожного з вiддiлiв адмiнiстрацiї округу, iнформацiї про функцiї державних, окружних та мiських органiв влади, мiської та окружної рад, брошур та окремих зразкiв документiв з таких питань, як процедура державної реєстрацiї шлюбу, усиновлення дiтей, дозвiльна документацiя на будiвництво, iнформацiя про наявнiсть житла, програми для молодi, дiяльнiсть мiсцевих неурядових органiзацiй тощо. Вiдвiдувачi цього центру тепер мали змогу ставити будь-якi питання, що стосуються проблем життєдiяльностi на територiї округу, та отримувати вичерпнi вiдповiдi вiд структурних пiдроздiлiв адмiнiстрацiї. Кiлькiсть запитiв та їх типи реєструвались й аналiзувались, поповнюючи iнформацiйну базу даних. За короткий час центр зумiв налагодити конструктивнi стосунки мiж населенням територiальної громади та мiсцевими органами влади.

Досить довгий час яломiтська модель у деяких теоретичних працях розглядалася як свого роду еталон побудови системи зв`язкiв з громадськiстю для схiдноєвропейських посттоталiтарних країн. Але об`єктивний аналiз цiєї моделi свiдчить: попри свої переваги, недолiком яломiтської моделi є дуже важливий момент - у цiй системi практично не визначена роль засобiв масової iнформацiї у системi комунiкацiй мiж владою i населенням i не означена спiвпраця органiв мiсцевого управлiння з ними. Крiм того, система комунiкацiй мiж органами мiсцевого самоврядування в Українi i територiальними громадами набагато ширша, нiж тiльки iнформацiйно-консультативна складова, яка є головною основою яломiтської моделi.

Тобто зроблений вище аналiз двох вiдомих у Європi концепцiй iнформацiйного обмiну мiж органами мiсцевого самоврядування та територiальними громадами дозволяє зробити висновок, що вони обидвi не є iдеальними i не можуть штучно, без модифiкацiй переноситися на український ґрунт. Цього не слiд робити навiть зважаючи на те, що проблема вiдкритостi та громадського контролю над органами державної влади та органами мiсцевого самоврядування є нагальною потребою саме пiд час їх глибокої трансформацiї суспiльства i зараз знаходиться у центрi уваги i держави, i значної частини населення.

З огляду на цей висновок, можна констатувати: для українського суспiльства потрiбна власна система комунiкацiй мiж владою i народом, мiж органами мiсцевого самоврядування i територiальною громадою.

2.3.3. "Українська модель" комунiкацiйних зв`язкiв мiж органами територiальної влади i громадськiстю.

На жаль, в Українi поки що чiтко не вироблена навiть загальна схема iнформацiйних стосункiв мiж органами мiсцевого самоврядування та територiальними громадами. Хоча з законодавчого боку першi вагомi кроки вже зроблено. Як вже наголошувалося вище, загальна логiка розв'язання цих проблем закладена у Конституцiї України та в деяких Законах України.

Однак практичний досвiд показує, що без наукового пiдходу, без врахування загальнонацiональних та мiсцевих особливостей, у тому числi економiчних, соцiальних, полiтичних, iсторичних, моральних та психологiчних, знайти правильне вирiшення проблеми розбудови ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю буде важко. Україна не однорiдна як у своєму ставленнi до влади, так i у своїх полiтичних i соцiальних уподобаннях. Навряд чи можна пропонувати для всiх громадян i територiальних громад якусь унiфiковану модель iнформацiйної, а в цiлому комунiкацiйної дiяльностi. Але загальнi принципи комунiкацiйної взаємодiї органiв мiсцевого самоврядування i територiальної громади при розбудовi системи зв`язкiв з громадськiстю та iнформацiйних основ функцiонування мiсцевих органiв самоврядування можна окреслити (бiльш детально про типи комунiкацiй йдеться у працi [50]).

Працiвники iнформацiйних та аналiтичних служб Луганської мiської ради нарiжним каменем побудови та впровадження цiєї системи вважають саме аналiз i узагальнення iнформацiї ЗМI та систему соцiологiчного монiторингу, яку описано у працi [15]. Отож зупинимося на цих пунктах детальнiше.

Уся iнформацiя у ЗМI, котра стосується життя мiста, при проведеннi аналiзу подiляється на два тематичнi класи: проблеми i галузi. Далi вона щотижнево оцiнюється за такими параметрами:

- кiлькiсть позитивних, критичних та нейтральних публiкацiй у засобах масової iнформацiї за минулий тиждень про дiяльнiсть органу мiсцевого самоврядування i виконавчих органiв мiсцевого самоврядування (що дає змогу оцiнити спрямованiсть донесеної iнформацiї (позитивна, негативна, нейтральна));

- щотижнева кiлькiсть критичних матерiалiв у засобах масової iнформацiї за галузями i напрямками дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування (що дає змогу оцiнити iнтенсивнiсть висвiтлення тiєї чи iншої теми в ЗМI);

- загальна кiлькiсть критичних публiкацiй у засобах масової iнформацiї за галузями i напрямками дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування з початку року (що дає можливiсть оцiнити головнi критичнi теми року i динамiку висвiтлення у ЗМI цих тем);

- рiвень донесення iнформацiї до населення (з урахуванням тиражiв i реальної аудиторiї читачiв, глядачiв або слухачiв для кожного ЗМI).

Отримана за такою системою аналiзу вхiдна iнформацiя вноситься у комп'ютерно-iнформацiйну базу даних, за допомогою якої вона аналiзується й узагальнюється. За результатом аналiзу щотижня, щомiсячно i щорiчно складається аналiтична записка. База даних може використовуватися як самостiйний об'єкт вивчення i взаємозв'язку органiв мiсцевого самоврядування i територiальної громади чи як один iз елементiв системи соцiологiчного монiторингу.

Набутий при практичнiй роботi у сферi зв`язкiв з громадськiстю емпiричний та теоретичний досвiд пiдказує, що iнформацiйною i взагалi комунiкацiйною основою функцiонування органiв самоврядування при взаємодiї з засобами масової iнформацiї повиннi бути прямi i зворотнi iнформацiйнi зв'язки.

Пiд прямими зв'язками будемо розумiти комплексний iнформацiйний потiк, спрямований з органiв мiсцевого самоврядування на територiальну громаду, який стосується власне дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування, а також загальної ситуацiї у мiстi, планiв i перспектив розвитку територiальної громади.

Набутий досвiд практичної роботи у Луганськiй мiськiй радi свiдчить, що цей тип комунiкацiй має забезпечуватися дiяльнiстю iнформацiйних служб органiв самоврядування за допомогою таких форм пiдготовки та оприлюднення iнформацiї, як:

- випуск i розповсюдження у друкованому i електронному виглядi спецiальних бюлетенiв, прес-релiзiв, оглядiв, iнформацiйних збiрникiв, експрес - iнформацiї тощо (докладнiше технологiю описано у працi [24]);

- проведення прес-конференцiй, "круглих столiв", брифiнгiв, органiзацiя iнтерв'ю у ЗМI з керiвниками органiв мiсцевого самоврядування i виконавчих органiв мiсцевого самоврядування, керiвниками комунальних пiдприємств i установ;

- забезпечення виступiв у ЗМI керiвникiв органiв мiсцевого самоврядування i виконавчих органiв мiсцевого самоврядування, керiвникiв комунальних пiдприємств i установ у тематичних програмах i рубриках, авторських програмах у ЗМI;

- розповсюдження найважливiшої iнформацiї про дiяльнiсть органiв мiсцевого самоврядування - рiчних звiтiв, проектiв бюджету тощо за методом "директ мейл" (у кожну поштову скриньку, за переписом зацiкавлених осiб або у iнший спосiб).

Пiд зворотними зв'язками будемо розумiти комплексний потiк iнформацiї вiд територiальної громади, пiдприємств i установ, а також вiд друкованих i електронних ЗМI, з мережi iнтернету до органiв мiсцевого самоврядування, що стосується конкретних важливих проблем, пов'язаних iз функцiонуванням мiста, оцiнкою ситуацiї в рiзних галузях життєдiяльностi мiста та конкретних рiшень мiсцевої влади, рiвня їх виконання (бiльш детально досвiд комунiкативного керування подiями викладено у працях [51,47, 53]).

До зворотних зв'язкiв на основi набутого досвiду роботи iнформацiйних структур Луганської мiської ради можна вiднести:

- весь масив звернень та пропозицiй громадян, громадських органiзацiй, полiтичних партiй, профспiлкових органiзацiй тощо;

- проведення прямих ефiрiв, "гарячих лiнiй" у ЗМI з участю керiвникiв органiв мiсцевого самоврядування i виконавчих органiв мiсцевого самоврядування, керiвникiв комунальних пiдприємств i установ;

- аналiз i узагальнення iнформацiї щодо практичної дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування i виконавчих органiв мiсцевого самоврядування, комунальних пiдприємств i установ, яку було розмiщено у ЗМI;

- систему соцiологiчного монiторингу у виглядi соцiологiчних i фокусних дослiджень, отримання експертних оцiнок.

З урахуванням набутого досвiду роботи iнформацiйних структур Луганської мiської ради зазначимо, що цi два типи зв'язкiв мають бути взаємопов'язаними i взаємозалежними, тобто здiйснюватися комплексно, за загальним узгодженим планом комунiкацiйної дiяльностi. В iншому випадку iнформацiйна робота органiв мiсцевого самоврядування не буде ефективною з точки зору зв`язкiв з громадськiстю.

Тобто для побудови "української моделi" зв`язкiв з громадськiстю автор даного дослiдження пропонує використати розгорнуту систему збору i аналiзу iнформацiї i систему прямих i зворотних комунiкацiйних зв`язкiв.

РОЗДIЛ 3

ПРОПОЗИЦIЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ДIЯЛЬНОСТI ОРГАНIВ ВЛАДИ

3.1. Загальнi функцiї комунiкацiйних служб органу мiсцевого самоврядування

За наведеними вище принципами функцiонування комунiкацiйних служб у системi прямих i зворотних зв`язкiв сформулюємо бiльш детально функцiї складових структур служб по громадським зв'язкам та iнформацiї Луганської мiської ради - комунiкацiйних служб.

У системi служб зв`язкiв з громадськiстю, яку створено у Луганськiй мiськiй радi, управлiння з питань внутрiшньої полiтики повинно виконувати тепер такi функцiї( бiльш детально про формування комунiкацiйних служб йдеться у працi [33]:

- робити аналiз та прогнозування розвитку суспiльно-полiтичних процесiв у мiстi Луганську;

- узагальнювати громадську думку та оцiнювати реагування рiзних верств населення на актуальнi питання суспiльного життя;

- робити оцiнку можливих наслiдкiв прийнятих органами влади i Луганською мiською радою соцiальних та полiтичних рiшень у мiстi Луганську;

- проводити аналiз дiяльностi полiтичних партiй, громадських органiзацiй та релiгiйних органiзацiй, професiйних спiлок, органiв самоорганiзацiї населення в мiстi Луганську, розробляти пропозицiї щодо заходiв, спрямованих на взаємодiю Луганського мiського голови, Луганської мiської ради та її виконавчих органiв з полiтичними партiями, громадськими органiзацiями, професiйними спiлками, органами самоорганiзацiї населення та релiгiйними органiзацiями;

- подавати Луганському мiському головi iнформацiйно-аналiтичнi матерiали та пропозицiї щодо формування i реалiзацiї соцiально-економiчної полiтики Луганської мiської ради та її виконавчих органiв;

- сумiсно з iншими органами Луганської мiської ради забезпечувати згiдно вимог законодавства розгляд звернень громадян i здiйснення контролю за станом цiєї роботи у засобах масової iнформацiї, засновником чи спiвзасновником яких є Луганська мiська рада;

- вiдповiдати за публiкацiю у засобах масової iнформацiї офiцiйних матерiалiв (рiшень Луганської мiської ради i виконавчого комiтету Луганської мiської ради, розпоряджень Луганського мiського голови);

- координувати вiдповiдно до закону питання про проведення зборiв, мiтингiв, манiфестацiй i демонстрацiй, спортивних, видовищних та iнших масових заходiв, здiйснювати контроль за забезпеченням при їх проведеннi громадського порядку;

- координувати роботу сайту Луганської мiської ради, його iнформацiйного наповнення, технiчної пiдтримки, супроводження та встановлення регламенту i стандартiв обмiну iнформацiєю мiж складовими частинами сайту;

- вiдповiдати за розмiщення у мiстi Луганську соцiальної реклами.

Саме за наведеними вище функцiями Управлiнням з питань внутрiшньої полiтики Луганської мiської ради розроблено систему збору i аналiзу iнформацiї вiд управлiнь i вiддiлiв Луганської мiської ради. Крiм того, створено систему монiторингу за неполiтичними публiкацiями у засобах масової iнформацiї.

Служба телевiзiйної iнформацiї Луганської мiської ради за цiєю схемою роботи повинна:

- вести збiр i пiдготовку телевiзуальної iнформацiї про дiяльнiсть Луганської мiської ради та її виконавчих органiв;

- розмiщувати на мiських телеканалах телевiзiйнi ролики про дiяльнiсть Луганської мiської ради та її виконавчих органiв.

Прес-служба - це структурний пiдроздiл Луганської мiської ради, який забезпечує iнформацiйнi та комунiкацiйнi потреби як власне самої ради i її виконавчих органiв, так i в цiлому усiєї територiальної громади мiста Луганська. Зазвичай вiддiли преси (або прес-служби) здiйснюють цiлеспрямовану роботу серед акредитованих кореспондентiв, забезпечуючи їх iнформацiєю, i сприяють контактам журналiстiв з рiзними органiзацiями та громадськими дiячами. Але у Луганськiй мiський радi ще у 2002 роцi було прийнято рiшення вiдмовитись вiд акредитацiї журналiстiв. З того часу доступ представникiв преси на прес-конференцiї та брифiнги є вiльним. Цей порядок роботи рекомендується зберiгати i надалi.

Прес-служба, як структурний пiдроздiл органу мiсцевого самоврядування, має:

- щоденно надавати представникам засобiв масової iнформацiї оперативну i правдиву iнформацiю;

- постiйно прагнути полiпшення стосункiв з пресою, роблячи акцент на iндивiдуальну роботу з кожним журналiстом;

- демонструвати довiру до представникiв засобiв масової iнформацiї, виходячи з того, що кожен кореспондент або редактор є людиною слова, якiй можна довiряти будь-яку iнформацiю без побоювань про її передчасне оприлюднення;

- активно допомагати журналiстам у їх практичнiй роботi, по можливостi передбачаючи їхнi проблеми в отриманнi правдивої iнформацiї стосовно тiєї чи iншої подiї вiд вiддiлiв i управлiнь мiської ради, її виконавчих органiв i комунальних пiдприємств;

- ставитися до всiх працiвникiв засобiв масової iнформацiї без будь-якої упередженостi навiть в умовах вiдкритого конфлiкту мiж засобами масової iнформацiї i представниками влади;

- вмiти вiдрiзняти упередженi публiкацiї i вiдкритi фальсифiкацiї з боку деяких ЗМI вiд повнiстю закономiрного бажання надати гласностi конкретним подiям.

З огляду на сказане вище сформулюємо головнi завдання для служб по зв`язкам з громадськiстю органу мiсцевого самоврядування (управлiння з питань внутрiшньої полiтики, служби телевiзiйної iнформацiї, прес-служби). На практицi цi завдання можна подiлити на три групи:

- створення та пiдтримка прихильного ставлення громадськостi до дiяльностi органу мiсцевого самоврядування i його виконавчих органiв з метою забезпечення їх нормального функцiонування та практичного розширення сфери їх дiяльностi;

- iнформування громадськостi про дiяльнiсть органу мiсцевого самоврядування i його виконавчих органiв;

- використання спецiальних комунiкацiйних заходiв для створення у спiвробiтникiв органу мiсцевого самоврядування почуття вiдповiдальностi та зацiкавленостi у справах керiвництва. Мiсцева влада зобов'язана регулярно iнформувати працiвникiв свого апарату про поточнi справи, особливо з тих питань, якi можуть мати до них безпосереднє вiдношення. Важливо, щоб усi члени мiсцевого органу влади були iнформованi про всi справи, якi потребують їх уваги.

На практицi трiада служб по зв`язкам з громадськiстю - комунiкацiйних служб - Луганської мiської ради повинна сконцентрувати свою роботу на таких напрямах дiяльностi:

1. Постiйно iнформувати громадськiсть мiста про соцiально-економiчну полiтику ради та її виконавчих органiв у повсякденнiй дiяльностi.

2. Розвивати громадську свiдомiсть i виховувати у жителiв мiста активний iнтерес до проблем мiсцевого самоврядування.

3. Формувати у громадськiй свiдомостi позитивне вiдношення до дiяльностi, яку здiйснює мiська рада та її виконавчi органи.

4. Надавати можливiсть жителям мiста висловлювати свою думку про новi важливi проекти i плани Луганської мiської ради до прийняття остаточних рiшень шляхом опитувань громадськостi, проведення "круглих столiв" i громадських слухань.

5. Роз'яснювати членам територiальної громади їхнi права та обов'язки.

6. Сприяти становленню демократичних iнститутiв громадянського суспiльства (громадських органiзацiй, полiтичних партiй, профспiлок тощо) шляхом проведення консультацiй i надання методичної допомоги.

7. Аналiзувати суспiльнi потреби та iнтереси луганчан, готувати аналiтичнi матерiали i монiторинги тенденцiй суспiльного розвитку.

8. Робити прогнози суспiльно-полiтичних i соцiально-економiчних явищ у мiстi та готувати з цих питань аналiтичнi розробки.

9. Вивчати громадську думку i настрої членiв територiальної громади з метою прогнозування рiзноманiтних ситуацiй у мiстi i реакцiй населення на дiяльнiсть Луганської мiської ради i її виконавчих органiв.

3.2. Рекомендацiї щодо основних методiв дiяльностi служб по громадським зв'язкам та iнформацiї (комунiкацiйних служб) Луганської мiської ради

Для покрашення системи зв`язкiв з громадськiстю у Луганськiй мiськiй радi запропонуємо деякi новацiї щодо практичної роботи цих служб.

З метою вдосконалення зв'язкiв з мас-медiа пропонується затвердити комплексний план, за яким журналiсти провiдних ЗМI, власнi кореспонденти центральних видань та iнформацiйних агентств будуть запрошуватися до участi у найзначнiших заходах Луганської мiської ради: прес-конференцiях, брифiнгах та робочих зустрiчах за участю мiського голови, його заступникiв, керiвникiв управлiнь, вiддiлiв, комiтетiв мiської ради. Головна мета проведення таких зустрiчей - привернути увагу журналiстiв до своєчасного та об'єктивного висвiтлення дiяльностi мiсцевих органiв влади, пiдвищити роль засобiв масової iнформацiї у вирiшеннi полiтичних, соцiально-економiчних, культурних проблем мiста та Луганського регiону в цiлому.

У Луганськi мiськiй радi пропонується не менш нiж раз на квартал проводити зустрiчi з редакторами засобiв масової iнформацiї, в яких повиннi брати участь керiвники мiста i структурних пiдроздiлiв мiськвиконкому. Це дозволить зблизити керiвництво мiста з представниками ЗМI.

Розширена система розповсюдження iнформацiї.

У службах по громадським зв'язкам та iнформацiї Луганської мiської ради вже вiдпрацьовано систему передачi електронною поштою у засоби масової iнформацiї мiських новин стосовно дiяльностi органу мiсцевого самоврядування i мiськвиконкому. У подальшiй роботi пропонується охопити такою системою iнформування також iншi виконавчi органи Луганської мiської ради (управлiння, вiддiли, служби) i мiськi комунальнi пiдприємства.

На сайтi Луганської мiської ради iнформацiя поновлюється щоденно. Ця iнформацiя є основою для цитування i копiювання її на iнших сайтах Луганського регiону. У 2008 роцi рекомендовано збiльшити кiлькiсть iнформацiйних повiдомлень на сайтi до 5 - 7 щоденно (зараз щоденно розмiщується вiд 2 до 4 iнформацiй).

У мiськiй пресi рекомендовано започаткувати спецiальнi iнформацiйнi рубрики, у яких буде висвiтлюватися дiяльнiсть Луганської мiської ради та її виконавчих органiв.

З метою пiдвищення дiєвостi друкованих видань, своєчасного реагування органiв мiсцевої влади на критичнi виступи газет фахiвцi служб по громадським зв'язкам та iнформацiї Луганської мiської ради готують щотижневий монiторинг мiсцевої преси. Рекомендовано пiсля отриманих на цi монiторинги вiдповiдних доручень мiського голови резонанснi та критичнi матерiали направляти для реагування у вiдповiднi мiськi структури - вiддiли i управлiння. Результатом запропонованої системи iнформування стане пiдвищення загальної вiдповiдальностi керiвникiв всiх рiвнiв, загальне пiдвищення iнформованостi членiв територiальної громади.

Прес-конференцiї та їх органiзацiя.

Спецiалiсти служб по громадським зв'язкам та iнформацiї Луганської мiської ради готують плановi щотижневi i позачерговi прес-конференцiї у тих випадках, коли необхiдно висвiтлити якийсь досягнутий результат чи iснуючу проблему, або у тих випадках, коли йдеться про важливу тему з життя мiста, з якої у кореспондентiв виникли питання. Враховуючи те, що мас-медiа вiдiграють важливу роль у формуваннi громадської думки, прес-конференцiя завжди є однiєю з основних подiй у мiстi. Бiльш детально порядок роботи з пресою описано у працi [19] .

З метою вдосконалення роботи комунiкацiйних служб Луганської мiської ради планування прес-конференцiї рекомендовано розбити на такi основнi етапи:

1. Приблизно за тиждень остаточно обирається тема прес-конференцiї чи брифiнгу.

2. Обирається головний доповiдач. Як правило, це повиннi бути мiський голова, секретар ради, секретар мiськвиконкому або один з заступникiв мiського голови.

3. З'ясовується дата i час проведення прес-конференцiї з урахуванням того факту, щоб вони не збiгалися iз днями випуску бiльшостi видань i кореспонденти мали час для пiдготовки матерiалiв до друку в газетах або оприлюднення його на теле- i радiоканалах.

4. Готується тематичний прес-релiз.

5. Обирається мiсце для проведення прес-конференцiї (зазвичай це повинен бути малий зал засiдань Луганської мiської ради).

6. На прес-конференцiю запрошуються представники усiх засобiв масової iнформацiї (електронною поштою, телефоном, факсом).

Свiй алгоритм роботи служб по громадським зв'язкам та iнформацiї Луганської мiської ради розроблено i для використання безпосередньо у день проведення прес-конференцiї:

1. Проводиться реєстрацiя журналiстiв, що прибули для участi у прес-конференцiї (записуються їхнi iмена, назву видання або телерадiостанцiї, адресу, телефон, факс, адресу електронної пошти тощо).

2. Учасникам прес-конференцiї роздаються прес-релiзи.

3. Прес-секретар виступає в ролi ведучого. Рекомендує доповiдача, оголошує мету прес-конференцiї та її тривалiсть.

4. Головний доповiдач оголошує початок прес-конференцiї, надаючи журналiстам час для запитань.

5. Пiсля прес-конференцiї можуть бути проведенi iндивiдуальнi розмови з журналiстами за темою прес-конференцiї.

Iнформацiйнi повiдомлення (прес-релiзи) та особливостi їх написання.

Як вже зазначалось вище, бiльшiсть мiських новин, опублiкованих у луганських газетах, бере свiй початок з iнформацiйних повiдомлень, якi щоденно розмiщуються на сайтi Луганської мiської ради, або з прес-релiзiв, якi готують спецiалiсти служб по громадським зв'язкам та iнформацiї Луганської мiської ради.

Рекомендовано надалi прес-релiзи готувати за принципом перевернутої пiрамiди: короткий вступ, основна iнформацiя, яка розмiщується на початку прес-релiзу, i наприкiнцi - менш важлива iнформацiя. Практика свiдчить, що своєчасно наданi прес-релiзи, якi виготовленi за принципом перевернутої пiрамiди, засоби масової iнформацiя використовують повнiстю. Докладнiше цю технологiю описано у працi [55].

Кожен прес-релiз рекомендовано надалi робити стандартним за стилем i форматом. Вiн повинен мiстити точну дату випуску прес-релiзу, час, коли його оприлюднено, контактний номер телефону, за яким можна отримати довiдку, заголовок, який приверне увагу читачiв.

3.3. Програма висвiтлення роботи Луганської мiського голови, Луганської мiської ради i її виконавчих органiв на 2008 рiк

З огляду на зробленi вище висновки щодо покрашення роботи комунiкацiйних служб Луганської мiської ради рекомендовано у 2008 роцi перейти до програмного способу висвiтлення роботи Луганської мiського голови, Луганської мiської ради i її виконавчих органiв.

Цей спосiб буде будуватися на створенi рiчних, квартальних i щотижневих планiв з урахуванням всього широкого поля можливостi комунiкацiйних контактiв.

3.3.1. Основнi цiльовi задачi.

Рекомендується сформулювати для рiчної програми висвiтлення дiяльностi основнi цiльовi задачi:

1) Для Луганського мiського голови:

- потрiбно показати ефективну роботу Луганського мiського голови як досвiдченого управлiнця в сферi мiсцевого самоврядування. Це буде зроблено за допомогою щотижневої публiкацiї низки iнформацiйних матерiалiв про практичну дiяльнiсть мера, проведення цiльових прес-конференцiй, розсилки тематичних прес-релiзiв;

- вiдобразити в засобах масової iнформацiї i за допомогою iнших засобiв усю складнiсть роботи Луганського мiського голови i вiрнiсть прийнятих ним рiшень. Основою для виконання роботи за цим напрямом стане пiдготовка аналiтичних матерiалiв - статей у пресi i репортажiв на телебаченнi. Планується випускати щотижня 1 - 2 аналiтичнi матерiали;

- показати вмiння керувати мiстом за будь-яких обставин, показати вмiння бачити перспективу розвитку мiського господарства i перспективи Луганська в цiлому. Для цього напрямку теж будуть використанi аналiтичнi матерiали, презентацiї рiзноманiтних проектiв за участю мера, тощо;

- зосередити увагу на бiльш повному висвiтленi особистих людських якостей Луганської мiського голови. Планується дещо "оживити" образ Луганського мiського голови, показати його загальнолюдськi, а не тiльки органiзацiйно-управлiнськi якостi. Це буде зроблено за допомогою матерiалiв, побудованих як iнтерв`ю з мером, близькими до нього людьми: друзями, членами родини та iн.

Пiсля завершення першого етапу цiєї роботи Луганський мiський голова повинен сприйматися городянами як керiвник мiсцевого самоврядування, що може ставити стратегiчнi задачi i домагатися їхнього виконання. Одночасно треба також показати й умiння вирiшувати тактичнi, оперативнi питання, спроможнiсть розумiти iнтереси i городян i мiста в цiлому.

2) для Луганської мiської ради:

- показати мiську раду як орган колективного прийняття зважених i продуманих рiшень, в якому насамперед вирiшуються соцiально-економiчнi, а вже потiм полiтичнi й iншi питання. Це буде зроблено за допомогою публiкацiї серiї матерiалiв про пiдготовку i проведення сесiй мiської ради (сесiї проходять приблизно один раз на мiсяць, тож i матерiали про них будуть мати приблизно таку ж перiодичнiсть). Частина з цих матерiалiв може мати проблемно-розв`язальний характер: тобто у статтi або телерепортажi чiтко формулюється проблема, а потiм показується, як її було вирiшено за допомогою конструктивної працi депутатського корпусу;

- показати ефективну роботу партiйних фракцiй i постiйних депутатських комiсiй. На цьому напрямi планується щотижня висвiтлювати засiдання комiсiй i фракцiй у репортажному режимi та за допомогою iнтерв`ю з їх керiвниками та лiдерами. Також фракцiям буде запропоновано приблизно раз на квартал проводити публiчнi звiти про дiяльнiсть партiйцiв у радi;

- створити можливiсть для привселюдних звiтiв депутатiв Луганської мiської ради. За цим напрямком планується не тiльки висвiтлювати дiяльнiсть депутатiв у засобах масової iнформацiї, але й надати їм можливiсть проводити зустрiчi з виборцями, публiчнi доповiдi про свою дiяльнiсть.

3) для виконавчих органiв Луганської мiської ради:

А) для секретаря Луганської мiської ради, секретаря виконкому мiськради, заступникiв Луганського мiського голови:

- показати iндивiдуальну ефективну роботу названих вище осiб, їхнє умiння вирiшувати питання керування мiстом за допомогою публiкацiї цiльових iндивiдуалiзованих матерiалiв у засобах масової iнформацiї;

- показати особистi i загальнолюдськi якостi членiв мiської команди. Для цього будуть використанi публiкацiї у формi iнтерв`ю;

- показати роботу виконкому як органа прийняття колективних продуманих рiшень для блага всього мiста за допомогою аналiтичних i проблемно-розв`язальних матерiалiв;

Б) iншi виконавчi органи Луганської мiської ради (вiддiли i управлiння), служби Луганської мiської ради i мiськi комунальнi пiдприємства:

- вести оперативне висвiтлення дiяльностi названих вище структур за допомогою коротких статей i репортажiв, публiкацiї аналiтичних статей, публiкацiї не рiдше, нiж раз на квартал офiцiйних звiтiв структур мiської ради у пресi. Крiм того, взяти за правило, щоб кожний з керiвникiв перелiчених вище структур приблизно один раз на квартал приймав участь у проведеннi проблемних брифiнгiв i прес-конференцiй;

- розповiдати про проблеми в соцiально-економiчнiй сферi, якi iснують у мiстi, з обов`язковим упором на ефективне вирiшення цих проблем зазначеними вище структурами.

3.3.2. Термiни виконання програми i методи планування.

Термiни виконання даної програми висвiтлення роботи Луганської мiського голови, Луганської мiської ради i її виконавчих органiв рекомендується встановити з 1 сiчня по 31 грудня 2008 року, враховуючи, одначе, тi обставини, що деякi напрями цiєї роботи, розпочатi протягом цього року, буде продовжено у наступному роцi.

Методи планування заходiв пропонується виробити з оглядом на:

- можливiсть планування в цiлому на рiк;

- можливiсть загального планування на наступний мiсяць в останню декаду попереднього мiсяця;

- можливiсть робочого планування на один тиждень (у четвер попереднього тижня) iз можливiстю щоденного оперативного коригування вироблених планiв.

3.3.3. Основнi напрямки висвiтлення роботи Луганського мiського голови, Луганської мiської ради i її виконавчих органiв.

Для висвiтлення роботи Луганського мiського голови, Луганської мiської ради i її виконавчих органiв пропонується використати всi можливi комунiкацiйнi засоби.

На першому мiстi у реалiзацiї програми висвiтлення дiяльностi стоять засоби масової iнформацiї.

I. Електроннi засоби масової iнформацiї.

а) Телебачення.

Ця частина роботи з iнформування луганчан про дiяльнiсть Луганського мiського голови, Луганської мiської ради i її виконавчих органiв буде складатися з декiлькох напрямкiв:

- трансляцiя 3-4 телевiзiйних сюжетiв протягом тижня на каналах Луганського кабельного телебачення, IРТА, Луганської державної телерадiокомпанiї. Сюжети будуть робитися по найбiльше актуальним на даний момент темам з життя мiста i органiв мiсцевого самоврядування (методика вибору тем описана у працi [45]). Як правило, планування сюжетiв буде здiйснюватися на майбутнiй тиждень (крiм сюжетiв, прив'язаних до святкових та iнших знаменних дат календаря). Доцiльно при пiдготуваннi телевiзiйних сюжетiв виходити з того, що робота мера Луганська повинна бути пов'язана з позитивною соцiально-економiчною iнформацiєю, а в проблемних випадках - з показом спроможностi мера ефективно вирiшувати проблеми, якi стоять перед мiстом;

- пiдготовка авторських передач на телеканалах за участю посадових осiб мiсцевого самоврядування (Луганський мiський голова, секретар Луганської мiської ради, заступники Луганського мiського голови, iншi посадовi особи). Цi передачi повиннi носити або аналiтично-оглядовий, або проблемно-розв`язальний характер з обов'язковим показом спроможностi мера й iнших посадових осiб мiсцевого самоврядування ефективно управляти мiстом.

Передбачається, що за участю Луганського мiського голови протягом 2008 року будуть виходити в ефiр телевiзiйнi передачi: "Дiалог на задану тему" на каналi Луганського кабельного телебачення, "Дiалог з мером" на каналi компанiї IРТА, "Спитай у влади" на каналi Луганської державної телерадiокомпанiї.

Оптимальна перiодичнiсть цих передач (у тому числi i з точки зору витрат на їх фiнансування) - один раз на два тижнi на кожному з телевiзiйних каналiв. Планування цих передач здiйснюється на мiсяць уперед, теми передач визначаються заздалегiдь;

- участь мера та iнших посадових осiб у передачах новин на луганських телеканалах (наприклад, на телеканалi Луганське кабельне телебачення у передачi "Великi вiстi", яка виходить у двадцятiй годинi вечора щоп`ятницi i повторюється вранцi у суботу). Бажано, щоб цi передачi носили характер коротких i чiтких коментарiв посадових осiб мiсцевого самоврядування по самих злободенних проблемах. Планування таких передач буде здiйснюватися щомiсячно з щотижневим коригуванням;

- коментарi та iнтерв'ю для нелуганських телерадiоканалiв (1-ий нацiональний канал, канали "1+1", ICTV та iншi). Це потрiбно для оперативного висвiтлення тих або iнших подiй. Планування роботи здiйснюється щотижня. Проте, можливi позаплановi коментарi по "найгарячiшiм" питанням;

- прямi ефiри за участю мера i посадових осiб Луганської мiської ради, у тому числi з можливiстю вести прямий дiалог з луганчанами прямо на вулицях мiста. Планується проводити такi заходи не рiдше одного разу в квартал. Як свiдчить досвiд, така форма спiлкування особливо ефективна пiд час святкових масових гулянь (хоча корисними є i звичайнi "робочi" зустрiчi);

- iнтерактивнi опитування громадської думки по актуальним питанням мiського життя за допомогою телефонних дзвiнкiв громадян на студiї телевiзiйних каналiв. Як показує набутий досвiд роботи, при спiвробiтництвi з телевiзiйними каналами бажано планувати такi опитування на мiсяць вперед з можливiстю щотижневого їх коригування. Деякi опитування можуть носити прихований агiтацiйний характер. Наприклад, якщо задається питання "Чи пiдтримуєте Ви рiшення Луганського мiського голови призупинити розмiщення рекламних щитiв великого розмiру на центральних вулицях мiста Луганська?", результат, вочевидь, буде позитивний, оскiльки за теперiшнього стану реклами на вулицях мiста таке рiшення емоцiйно пiдтримає бiльшiсть луганчан.

При плануваннi висвiтлення роботи Луганського мiського голови, Луганської мiської ради i її виконавчих органiв у 2008 роцi пропонується вирiшити i деякi загальнi проблемнi питання:

- потрiбно пiдсилити службу телеiнформацiї Луганської мiської ради у кадровому вiдношеннi;

- бажано закрiпити за службою телеiнформацiї машину з водiєм для оперативного супроводу поїздок мера та iнших посадових осiб. Варто також передбачити, що частина поїздок може мати характер вiдряджень як по Луганськiй областi, так i по Українi.

Заплановано i бюджетне фiнансування напрямку: на телебачення i радiо в бюджетi на 2008 рiк видiляється 225 тисяч гривень.

б) Радiо.

Використання провiдного Мiського радiо (мiська радiомережа).

Технологiю використання радiоканалiв досить детально описано у працi [17]. Доцiльно буде розмiщати на такому радiо щотижневу п'ятихвилинну програму пiд назвою "Вiдповiдь мера", пiд час якої висвiтлювати одну з актуальних тем мiського життя. Програма, як правило, буде монтуватися в записi. Розпочати випуск такої програми планується з другого кварталу 2008 року.

Фiнансування напряму: у рамках одного фiнансового потоку з обласним телебаченням (Луганська державна телерадiокомпанiя, оскiльки саме Мiське радiо не має юридичної особи i є структурою обласного телебачення).

Використання FM - радiостанцiй.

Як показує досвiд, на таких радiостанцiях доцiльно розмiщати дуже коротку iнформацiю (2-4 речення iнформацiйної спрямованостi). Детально технологiю описано, наприклад, у працi [49].

Програми висвiтлення роботи Луганського мiського голови, Луганської мiської ради i її виконавчих органiв носять оперативний характер, плануються щотижня на наступний тиждень або в разi потреби.

Фiнансування: позабюджетнi джерела (або "iнформацiйний взаємозалiк" - комунiкацiйнi служби Луганської мiської ради дають радiостанцiям iнформацiю загальномiського характеру, вони розмiщають її в ефiрi).

Початок роботи за напрямком: практично з 1 сiчня 2008 року.

II. Засоби в мережi Iнтернету.

а) Власний сайт Луганської мiського голови i Луганської мiської ради.

З 1 липня 2006 року почав свою роботу оновлений сайт Луганської мiської ради. Тiльки з 1 липня по 31 грудня 2006 року на ньому розмiщено 286 матерiалiв рiзного характеру (бiльшiсть - новини, матерiали про практичну роботу посадових осiб мiського самоврядування). В останнi два мiсяцi минулого року розмiщувалося до 3 - 5 матерiалiв - новин щодня. Приблизно 20 вiдсоткiв матерiалiв висвiтлюють безпосередньо роботу Луганського мiського голови.

З 1 сiчня 2008 року рекомендовано ввести застосування системи "м'якої пропаганди" у новинах, повiдомленнях прес-служби i статтях: у текстi, присвяченому практично будь-якiй подiї, буде цитування висловлювань мера, або його загальна оцiнка тих або iнших проблем i подiй. Цi цитати й оцiнки рекомендовано ставити наприкiнцi матерiалiв, оскiльки саме фiнальна частина iнформацiйних матерiалiв запам'ятовується краще. Крiм того, бiльшiй кiлькостi матерiалiв - новин будуть даватися заголовки з "персонiфiкацiєю" (наприклад, замiсть "Сесiя Луганської мiськради прийняла рiшення прибрати iгровi автомати за межi мiста" можна написати так: "Мер мiста: "Одноруких бандитiв" у Луганську бiльше не буде").

На сайтi Луганської мiської ради працює роздiл "Приймальня мера" - роздiл вiдповiдей на запитання городян. За жовтень - грудень розмiщено 179 вiдповiдей на отриманi запитання. Термiн надання вiдповiдей - до десятьох днiв. Роботу в оперативному режимi рекомендовано продовжити i в цьому роцi.

З сiчня 2008 року на сайтi пропонується ввести рубрику "Робота Луганського мiського голови" - помiсячний опис роботи мера на основi аналiзу iнформацiй, якi були розмiщенi на сайтi i в пресi протягом останнього мiсяця.

На фiнансування мiського сайту (на оплату за хостiнг i на оперативну модернiзацiю) у 2008 роцi заплановано видiлити з бюджету 12 тисяч гривень.

б) Iншi сайти у мережi iнтернету.

Крiм мiського сайту, iнформацiя про роботу Луганської мiської ради i її виконавчих органiв у постiйному режимi розмiщається на сайтах мiсцевих iнформацiйних агенцiй. На 2008 рiк рекомендовано укласти угоди з 2-3 основними сайтами Луганщини на "дзеркальне" розмiщення матерiалiв з життя мiста та органiв мiсцевого самоврядування з коментарями позитивного характеру, якi пропонується давати силами аналiтичних вiддiлiв iнформацiйних агенцiй.

Приблизно з другого кварталу рекомендовано iнiцiювати обговорення найбiльш гострих мiських проблем на форумах луганських та iнших сайтiв для виявлення громадських настроїв i додаткового iнформування населення.

Приблизно раз у квартал рекомендовано запланувати проведення iнтернет-прес-конференцiй Луганського мiського голови.

У 2008 роцi запропоновано за допомогою електронної пошти органiзувати пiдписку на збiрники новин, постанов i рiшень Луганської мiської ради для всiх бажаючих юридичних i фiзичних осiб (за основу взято технологiю з працi [23]).

III. Друкованi засоби масової iнформацiї.

Планується, що у 2008 роцi матерiали про роботу Луганського мiського голови i Луганської мiської ради будуть щотижня публiкуватися в друкованих засобах масової iнформацiї: газетi Луганської мiської ради "Життя Луганська" i комерцiйних незалежних газетах "Ракурс-плюс", "ХХI сторiччя", "Експрес - новини" та iнших. Рекомендовано для розмiщення матерiалiв Луганської мiської ради використати практично всi друкованi видання, якi видаються в мiстi, за винятком тiльки вiдверто розважальних, газет - телепрограм i газет комерцiйної реклами (рекомендацiї з використання друкованих ЗМI викладено у працi [34]).

Форми роботи, якi пропонується використовувати для реалiзацiї програми висвiтлення дiяльностi Луганського мiського голови, Луганської мiської ради i її виконавчих органiв:

- публiкацiя розпоряджень Луганського мiського голови, рiшень Луганської мiської ради i виконавчого комiтету Луганської мiської ради. Частина розпоряджень мера може публiкуватися одночасно з його невеликим за обсягом коментарем у виглядi короткого iнтерв'ю;

- публiкацiя регуляторних актiв для обговорення їх населенням. Тут також рекомендовано супроводжувати матерiали коментарями посадових осiб мiсцевого самоврядування з числа безпосереднiх розробникiв регуляторних актiв;

- iншi матерiали про роботу Луганського мiського голови, Луганського мiської ради i виконавчих органiв Луганської мiської ради. З початку березня рекомендовано ввести в газетi "Життя Луганська" рубрики "Спитай у мера" (коротка стаття по якiйсь актуальнiй проблемi з життя мiста з фотографiєю мера). Приблизно один разом на мiсяць у ЗМI запропоновано розмiщувати велику статтю Луганського мiського голови по актуальним соцiально-економiчним темам (з аналiтикою або оглядом тiєї або iншої проблеми);

- матерiали про роботу депутатських фракцiй i груп, окремих депутатiв. Рекомендовано закрiпити за цiєю дiлянкою роботи одного з журналiстiв газети "Життя Луганська" i журналiста газети "ХХI сторiччя" для бiльш оперативної взаємодiї з депутатським корпусом;

- оглядовi статтi про роботу Луганської мiської ради. Пропонується у 2008 роцi поступово вийти на публiкацiю аналiтичних статей про ефективнiсть роботи мiської ради i її виконавчих структур;

- аналiтичнi статтi з проблем мiського життя. В цих статтях треба показати, насамперед, позитивнi змiни у розвитку територiальної громади мiста, у вирiшеннi конкретних соцiально-економiчних проблем;

- статтi й iнтерв'ю посадових осiб у 2008 роцi рекомендовано використовувати набагато ширше, нiж у попереднi роки: щотижня планується розмiщувати один - два матерiали такого типу в мiських ЗМI;

- у цьому роцi рекомендовано розпочати публiкацiю матерiалiв про органи та органiзацiї, якi формально не пов'язанi з Луганською мiською радою, але займаються разом з нею реалiзацiєю конкретних мiських програм розвитку (товариства самоорганiзацiї населення, органiзацiї спiввласникiв багатоквартирних домiв та iн.);

- публiкацiя роз'яснень i оголошень управлiнь, вiддiлiв та iнших структур Луганської мiської ради. Цю роботу планується значно поширити, особливо у наданнi населенню мiста конкретної соцiально-побутової iнформацiї (наприклад, про порядок призначення субсидiй у мiстi, про порядок перерахунку за неотриманi комунальнi послуги, тощо).

Доцiльно у всiх зазначених вище публiкацiях вести "м'яку пропаганду": цитувати думки i висловлювання мера з того або iншого питання. Паралельно у 2008 роцi передбачається збiльшити публiкацiю в газетi Луганської мiської ради "Життя Луганська" гострих проблемних матерiалiв, одночасно показуючи, як цi проблеми вирiшуються. Технологiю такої пропаганди досить повно описано у працi [44].

Планування матерiалiв для друкованих ЗМI рекомендується вести за такою схемою:

- попередньо на рiк плануються обов`язковi матерiали (поздоровлення мiського голови зi святами, тематичнi виступи);

- помiсячно плануються матерiали оперативного напрямку (iнтерв`ю з певних проблем, аналiтичнi i оглядовi статтi);

- є можливiсть потижневого корегування планiв.

Фiнансування напрямку рекомендовано в 2008 роцi здiйснити на загальну суму 381 тисяча гривень. Це дасть можливiсть працювати з газетою Луганської мiської ради "Життя Луганська": 100 тисяч гривень - пряме фiнансування згiдно дiючого законодавства України (на полiграфiчнi витрати, комунальнi послуги та iн.), 120 тисяч гривень - фiнансування безпосереднього висвiтлення дiяльностi Луганської мiської ради i її виконавчих органiв в газетi.

Для роботи з iншими друкованими ЗМI запропоновано передбачити у бюджетi 2008 року 161 тисячу гривень. Робота буде вестися з основними тиражними газетами у мiстi Луганську: "Ракурс - плюс" (тираж основного випуску (щосереди) 17 тисяч примiрникiв, допомiжного (щосуботи) - п`ять тисяч примiрникiв), "ХХI сторiччя" (тираж 15 тисяч), "Вечiрнiй Луганськ" (тираж 8,5 тисяч), "Молодогвардiєць" (тираж 9 тисяч), "Експрес-новини" (загальний обласний тираж 66 тисяч примiрникiв, у Луганську щотижня розповсюджується близько 10 тисяч) та iн. У кожнiй з цих газет передбачається видiляти приблизно другу - третю частину друкарської площi сторiнки формату А3 у кожному номерi пiд матерiали Луганської мiської ради.

IV. Пряме спiлкування з засобами масової iнформацiї.

У 2008 роцi рекомендовано запланувати активну працю комунiкацiйних служб Луганської мiської ради i по цьому напрямку. Оскiльки в Луганськiй мiськiй радi немає спецiальної акредитацiї для представникiв засобiв масової iнформацiї, робота з журналiстами як i ранiше буде вестися у практично вiльному режимi, тобто у режимi вiдкритого доступу засобiв масової iнформацiї до iнформацiйних джерел (посадових осiб мiсцевого самоврядування, друкованих матерiалiв Луганської мiської ради та iн.).

Форми роботи на цьому напрямку рекомендовано використовувати такi:

- прес-конференцiї. Запропоновано проводити щоквартальнi прес-конференцiї Луганського мiського голови. Рекомендовано частiше, не менше нiж один раз на квартал, проводити виїзнi прес-конференцiї для журналiстiв на рiзноманiтнi комунальнi об'єкти, щоб представники ЗМI могли на власнi очi побачити практичну роботу мiської влади;

- зустрiчi мера з редакторами найбiльших i найбiльш популярних мiських газет. Рекомендовано проводити приблизно один раз у квартал - загальнi зустрiчi, i в робочому порядку - iндивiдуальнi зустрiчi з редакторами i засновниками ЗМI;

- рекомендовано проводити щотижня по четвергах брифiнги i прес-конференцiї. Якщо необхiдно, то можуть бути проведенi i цiльовi брифiнги по конкретнiй проблемi вже поза загальним розкладом;

- пряме спiлкування з мером i посадовими особами Луганської мiської ради у формi iнтерв'ю - рекомендовано проводити у мiру необхiдностi або за необхiдностi висвiтлити дiяльнiсть мiської ради у певнi моменти (якiсь подiї, свята, тощо).

Планування напрямку рекомендовано вести на рiк (загальне тематичне планування) i на мiсяць з потижневим оперативним коригуванням.

Фiнансування напрямку: позабюджетне (замовлення цiльового iнтерв'ю або публiкацiй журналiстiв рекомендовано вести в iндивiдуальному порядку) або без фiнансування (щодо проведення брифiнгiв i прес-конференцiй).

V. Сфера прийняття управлiнських рiшень.

За останнi декiлька рокiв багато в чому iстотно змiнився стиль i порядок прийняття рiшень органами мiсцевого самоврядування, про що докладнiше можна дiзнатися з працi [20]. Наприклад, збiльшилася бiльш, нiж у два рази кiлькiсть рiшень, що втiлюються у життя шляхом прийняття регуляторних актiв. Загальний механiзм ухвалення рiшення виглядає так: спочатку в пресi публiкується регуляторний акт i надається строк в один мiсяць на подачу членами територiальної громади доповнень i поправок до нього. Потiм на сесiї Луганської мiської ради або на засiданнi виконавчого комiтету Луганської мiської ради з урахуванням поправок i зауважень, що надiйшли, приймається остаточне рiшення. Це рiшення потiм знову публiкується в засобах масової iнформацiї - вже в готовому виглядi.

На майбутнє рекомендовано пiдключити до обговорення регуляторних актiв депутатськi комiсiї, вести вiдстеження i публiкувати у пресi результативнiсть регуляторних актiв. Крiм того, згiдно з законом "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi" рекомендується щорiчно заслуховувати звiт Луганського мiського голови про здiйснення державної регуляторної полiтики виконавчими органами Луганської мiської ради i щорiчно публiкувати цi звiти у засобах масової iнформацiї.

З 2008 року рекомендовано до будь-якого значного управлiнського рiшення в iнтересах усiєї територiальної громади додавати обов'язковий коментар Луганського мiського голови i робити розсилку цих коментарiв по електронним i друкованим засобам масової iнформацiї.

VI. Масовi заходи.

Громадськi слухання.

За минулi пiвроку (з прийняттям статуту Луганської територiальної громади 5 вересня 2006 року) громадськi слухання стали практично нормою роботи Луганської мiської ради. За цей перiод проведено чотири громадських слухання за темами житлово-комунальних проблем мiста.

Рекомендовано у 2008 роцi спланувати щомiсячне проведення громадських слухань по конкретним проблемам i максимально широко висвiтлювати їх у засобах масової iнформацiї.

Крiм власне комунiкативних результатiв, громадськi слухання можуть дати i деякий соцiально-економiчний ефект. Так, за результатом громадських слухань 19 жовтня 2006 року розпорядженням Луганського мiського голови було створено громадську робочу групу, яка вперше в новiтнiй iсторiї Луганська провела незалежний економiчний аналiз тарифiв на комунальнi послуги в мiстi i видала свої рекомендацiї щодо порядку перерахунку тарифiв i змiсту угод на комунальне обслуговування населення.

"Круглi столи" полiтичних партiй i громадських органiзацiй.

З 2002 року по теперiшнiй час у Луганськiй мiськiй радi проведено 53 засiдання "круглого столу" полiтичних партiй i громадських органiзацiй. У 2008 роцi рекомендовано проводити такi засiдання щомiсячно по соцiально-економiчнiй i полiтичнiй тематицi, пов'язаної з роботою органiв мiсцевого самоврядування в Луганську. Крiм того, планується проводити "круглi столи" i на прохання полiтичних партiй i громадських органiзацiй.

Спiльнi заходи з громадськими органiзацiями.

Минулого року в практику роботи Луганської мiської ради вперше увiйшло проведення спiльних заходiв з громадськими органiзацiями по цiльових напрямках, пов'язаним з роботою мiсцевого самоврядування в Луганську. Тiльки по лiнiї спiвпрацi з Асоцiацiєю мiст України проведено 14 заходiв i семiнарiв.

Цю роботу передбачається продовжити й у 2008 роцi. За допомогою прямих вiзитiв Луганського мiського голови до мiст областi пропонується пiд кiнець року охопити дiяльнiстю Асоцiацiї мiст України всi мiста i райони областi.

У 2008 роцi рекомендовано продовжити активну роботу Луганської мiської ради по проблемам житлово-комунального господарства з такими громадськими органiзацiями, як "Полiтсоцiум" i "Органiзацiя власникiв житла". Ця робота має не тiльки iнформацiйно-комунiкативне значення, але й практичне: наприклад, на початку 2007 року громадським центром полiтично-соцiальних дослiджень "Полiтсоцiум" у спiвпрацi з виконавчими органами Луганської мiської ради пiдготовлено "Стратегiю розвитку конкурентного ринкового середовища у сферi житлово-комунальних послуг в мiстi Луганську".

Для роботи з Товариствами самоорганiзацiї населення i товариствами спiввласникiв багатоквартирних будинкiв рекомендовано створити у структурi Луганської мiської ради спецiальний профiльний вiддiл i розробити цiльову програму iнформування i навчання населення з питань створення громадських об`єднань цього типу.

Громадська палата й iншi консультативнi органи.

Передбачається, що вiдповiдно до Статуту територiальної громади м.Луганська в першому кварталi 2008 року буде створено громадську консультативну палату. На вiдмiну вiд громадської ради, яку було створено влiтку 2005 року при головi Луганської обласної державної адмiнiстрацiї, Луганська громадська палата буде формуватися за принципом добровiльностi входження громадських суб`єктiв до неї (до обласної громадської ради її учасники були вiдiбранi рiшенням тодiшнього голови держадмiнiстрацiї).

Цього року рекомендовано продовжити роботу з iншими консультативними органами: радою старiйшин, радою молодiжних органiзацiй, радою ветеранiв, мiською жiночою радою та iн. Технологiю пiдготовки подiбних заходiв описано у працi [57].

Проведення iнших масових заходiв.

Насамперед, iнформацiйну i комунiкацiйну складову будуть нести у собi цiльовi зустрiчi з ветеранами, "афганцями", чорнобильцями, iншими соцiальними категорiями громадян, якi рекомендовано проводити протягом 2008 року. Iнформацiйна складова є також у проведенi в мiстi масових свят - День мiста, День Перемоги, Новий рiк та iн. Тут теж буде практикуватися пряме спiлкування з городянами Луганського мiського голови та iнших представникiв Луганської мiської ради.

Ще одною формою безпосереднього спiлкування з луганчанами в 2008 роцi рекомендовано зробити перiодичнi провiдини мером та iншими посадовими особами Луганської мiської ради пiдприємств i органiзацiй, зустрiчi з трудовими колективами i керiвниками пiдприємств, установ i органiзацiй (технологiю проведення таких зустрiчей описано у працi [42]).

Як припустима форма iнформацiйної i комунiкацiйної роботи в 2008 роцi розглядається i проведення загальномiських мiтингiв i сходiв по рiзноманiтних питаннях мiського життя (за потребою) [61].

VII. Комунiкацiйнi засоби зi зворотнiм зв'язком.

Звернення громадян.

У Луганську мiську раду з листами i заявами звертається приблизно одна тисяча луганчан щомiсяця. Як правило, на звернення городян вiдповiдi даються у встановленi законом термiни. Значна частина вiдповiдей на звернення пiдписується вiд iменi Луганської мiського голови (бiльш детально технологiю консультування населення через звернення громадян описано у працi [26].

Бажано, щоб у 2008 роцi збiльшилася кiлькiсть вiдповiдей за пiдписом Луганського мiського голови, по яких вiдбулося рiшення питань по пiднятим городянами проблемам.

Засоби телефонiї.

У якостi "м'якої пропаганди" можна використовувати i перiодичнi телефоннi опитування городян по актуальних соцiально-економiчних проблемах. Технологiю таких засобiв описано у працях [60, 56] .

Опитування громадської думки.

Рекомендовано проведення щоквартального опитування громадської думки силами управлiння з питань внутрiшньої полiтики Луганської мiської ради i залучених органiзацiй (детальний розгляд цiєї технологiї зроблено у працi [46]).

З використанням позабюджетних джерел фiнансування можуть бути замовленi соцiологiчнi опитування в iнших органiзацiй.

VIII. Комунiкацiйнi можливостi з використанням рекламних засобiв.

Використання соцiальної реклами.

Це теж одна з форм спiлкування з населенням мiста. Для цих цiлей рекомендовано використовувати бiгборди, лайт-бокси, плакати i листiвки. Докладнiше цей метод описано у працi [52].

Крiм того, дуже ефективними є вiдео- i аудiоролики соцiального спрямування. Наприклад, вже у сiчнi за рекомендацiєю автора даного дослiдження було створено вiдеоролик для активiзацiї процесу платежiв населення за отриманi комунальнi послуги.

Використання листiвок i буклетiв.

Для вирiшення питань доведення певної соцiальної iнформацiї до населення мiста рекомендовано використовувати листiвки i буклети з соцiальною iнформацiєю (бiльш детально технологiю описано в працi [27]). Наприклад, у груднi 2006 - сiчнi 2007 року саме листiвки було використано для iнформування членiв територiальної громади Луганська про спрощення системи отримання субсидiй на платежi за комунальнi послуги.

Використання листiвок i буклетiв дозволяє розповсюджувати iнформацiю цiльовим методом: чи на обмеженiй територiї, чи для вибраної за певним критерiєм групи населення (наприклад, серед пенсiонерiв, якщо рiч йде про вирiшення проблем людей похилого вiку). Технологiя детально представлена у працi [28].

Використання iнших видiв полiграфiчної i презентацiйної продукцiї.

Методи щодо використання iнших видiв полiграфiчної i презентацiйної продукцiї досить детально описанi у працi [31].

Для вирiшення проблеми комунiкацiй мiж органами мiсцевого самоврядування рекомендовано використовувати i книги.

За допомогою книг можна передати великий обсяг iнформацiї. Рекомендовано у майбутньому видати масовим тиражем (не менш, нiж 10 тисяч примiрникiв) статут територiальної громади мiста Луганська, посiбники для iнформацiйного забезпечення успiшної роботи малого i середнього бiзнесу в Луганську, тощо.

Книги можуть бути використанi i для святкового привiтання певної категорiї населення. Так, у Луганську з 1995 року до Дня знань 1 вересня традицiйно видається спецiальний луганський буквар, у якому дiтям у спрощенiй iгровiй формi розповiдається iсторiя мiста Луганська. Ця книга на першiй сторiнцi мiстить привiтання Луганського мiського голови. Таку практику рекомендовано продовжити i надалi.

Ще одним рiзновидом комунiкативного зв`язку є створення презентацiйних та iнформацiйних фiльмiв про мiсто Луганськ, його проблеми i шляхи їх вирiшення. Цю роботу рекомендовано продовжити i майбутньому.

У цiй роботi виконано дослiдження сучасного стану системи зв`язкiв з громадськiстю на рiвнi органiв мiсцевого самоврядування i територiальної громади i запропоновано деякi напрями покрашення роботи комунiкацiйних служб органiв мiсцевого самоврядування i мiсцевих органiв державної влади.

В першому роздiлi узагальнено основнi теоретичнi питання щодо визначення таких понять, як "громадянське суспiльство" i "громадськiсть" в Українi на сучасному етапi її розвитку. Розкритi спiввiдношення мiж державою i суспiльством, мiж владою i народом, органами мiсцевого самоврядування i територiальною громадою. Визначено поняття "громадськiсть", пiд яким запропоновано розумiти велику групу або групи чи широкi верстви людей, якi об`єднаннi за рiзними ознаками: територiєю, матерiальним становищем, мiсцем проживання, iнтересами, тощо.

Розглянуто характернi риси сучасного громадянського суспiльства, його ознаки i змiст. Розкрито структуру сучасного громадянського суспiльства, яку можна представити у виглядi п'яти основних систем, що вiдображають вiдповiднi сфери життєдiяльностi громадянського суспiльства. Це соцiальна, економiчна, полiтична, духовно-культурна й iнформацiйна системи.

Детально викладено i стан реальної побудови громадянського суспiльства i його структур в Українi на сучасному етапi. Зроблено висновок, що цей процес, який почався у нашiй державi п`ятнадцять рокiв тому, ще далекий вiд завершення i громадянське суспiльство в Українi робить тiльки свої першi кроки. Хiд побудови громадянського суспiльства в Українi навряд чи буде тотожним тим схемам, за якими створювалося громадянське суспiльство в розвинутих демократичних країнах свiту. В цiй дослiдницькiй роботi встановлено особливостi розвитку громадянського суспiльства в Українi за останнi пiвтора десятилiття - пiсля проголошення незалежностi України - з точки зору розбудови ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю.

Розглянуто сучасний стан системи зв`язкiв з громадськiстю в Українi в цiлому i на мiсцевому рiвнi зокрема. Надано теоретичне визначення системи зв`язкiв з громадськiстю на рiвнi органiв мiсцевого самоврядування i мiсцевих органiв державної влади.

На думку автора роботи, система зв'язкiв з громадськiстю є насамперед складовою частиною загальної теорiї комунiкацiй. Тому її розглянуто з погляду саме загальної теорiї комунiкацiй, а не тiльки як власне систему iнформування населення з боку органiв влади чи систему побудову iмiджу органiв влади в очах жителiв мiст i регiонiв.

Зроблено висновок, що найбiльш прийнятним для сучасної України є програмний спосiб побудови системи зв`язкiв з громадськiстю. Запропоновано також класифiкацiю за видами всiєї iнформацiї, що її постачають комунiкацiйнi служби для задоволення iнформацiйних потреб членiв територiальної громади.

Зроблено висновок про доцiльнiсть побудови ефективної системи зв'язкiв з громадськiстю методом роздiлення самого процесу побудови системи на окремi етапи.

У другому роздiлi дана оцiнка чинного законодавства України з погляду створення на її основi ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю. З огляду на виконаний вище аналiз, можна зробити висновок, що на нинiшньому етапi розвитку суспiльства в Українi перелiк iснуючих законодавчих актiв є достатнiм для розбудови ефективної системи суспiльних комунiкацiй. Питання полягає тiльки в тому, наскiльки повно буде використовуватися iснуюча система законодавчих актiв для побудови реальних зв`язкiв з громадськiстю органiв державної влади на мiсцях i органiв мiсцевого самоврядування.

На прикладi Луганської мiської ради i її виконавчих органiв проаналiзовано ступiнь готовностi органу мiсцевої влади до ефективних комунiкацiй з громадськiстю. Визнано, що сучасна система управлiння в органах мiсцевого самоврядування поки що не вiдповiдає нi принципам побуди ефективної системи комунiкацiй мiж мiсцевою владою i територiальною громадою, нi в цiлому стратегiчному курсу України до демократiї та європейських стандартiв належного врядування.

Наведенi у другому роздiлi роботи висновки переконливо свiдчать про необхiднiсть iстотного реформування керiвництва персоналом в управлiнськiй дiяльностi з огляду на розбудову у найближчiй перспективi ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю. Специфiка керiвництва персоналом як управлiнської дiяльностi в умовах сучасної України полягає в тому, що таке реформування треба проводити одночасно з власне управлiнською дiяльнiстю керiвника того чи iншого пiдроздiлу у системi виконавчих органiв мiсцевого самоврядування. I вагомою частиною в реформуваннi управлiнської дiяльностi в органах мiсцевої влади i органах мiсцевого самоврядування повинна стати побудова дiєвої системи зв`язкiв з громадськiстю.

У цiй дослiдницькiй роботi проведено аналiз сучасних європейських моделей комунiкативної взаємодiї органiв мiсцевої влади i громадськостi. Зроблений аналiз двох найвiдомiших в Європi концепцiй iнформацiйного обмiну мiж органами мiсцевого самоврядування та територiальними громадами - стокгольмської та яломiтської - дозволяє зробити висновок, що вони обидвi не є iдеальними i не можуть штучно, без значних модифiкацiй переноситися на український ґрунт. Цього не можна робити навiть зважаючи на те, що проблема вiдкритостi та громадського контролю над органами державної влади та органами мiсцевого самоврядування є нагальною потребою саме пiд час їх глибокої трансформацiї суспiльства i зараз знаходиться у центрi уваги i держави, i значної частини населення.

З огляду на цей висновок, констатовано: для українського суспiльства потрiбна власна система комунiкацiй мiж владою i народом, мiж органами мiсцевого самоврядування i територiальною громадою. Тому для розбудови "української моделi" зв`язкiв з громадськiстю автор даного дослiдження пропонує використати розгорнуту систему збору i аналiзу iнформацiї i систему прямих i зворотних комунiкацiйних зв`язкiв.

У третьому роздiлi вироблено практичнi рекомендацiї щодо розбудови ефективної системи зв`язкiв з громадськiстю на рiвнi органiв мiсцевого самоврядування i мiсцевих органiв державної влади. За принципами функцiонування комунiкацiйних служб у системi прямих i зворотних зв`язкiв детально сформульовано функцiї складових структур служб по громадським зв'язкам та iнформацiї Луганської мiської ради - комунiкацiйних служб.

Вироблено рекомендацiї щодо основних методiв дiяльностi служб по громадським зв'язкам та iнформацiї (комунiкацiйних служб) Луганської мiської ради: робочих зустрiчей з керiвниками засобiв масової iнформацiї i журналiстами, проведення прес-конференцiй та брифiнгiв, змiсту iнформацiйних повiдомлень, тощо.

На закiнчення роздiлу досить детально розроблено пропозицiї щодо висвiтлення у 2008 роцi дiяльностi Луганського мiського голови, Луганської мiської ради та її виконавчих органiв за програмним методом на основi соцiального монiторингу i системи прямих i зворотних комунiкацiйних зв`язкiв.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституцiя України: Прийнята на п`ятiй сесiї Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Преса України, 1997. - 12 с.

2. Закон України "Про друкованi засоби масової iнформацiї (пресу) в Українi" вiд 16 листопада 1992 р. Љ 2782-ХII

3. Закон України "Про звернення громадян" вiд 2 жовтня 1996 р. Љ 236/96 - ВР // ВВР України. - 1996. - Љ 22. - Ст.125.

4. Закон України "Про iнформацiйнi агентства" вiд 28 лютого 1995 р. Љ 74/95-ВР

5. Закон України "Про iнформацiю" вiд 2 жовтня 1992 р. Љ 2657-ХII

6. Закон України "Про мiсцеве самоврядування в Українi" вiд 21 травня 1997 р. Љ 280/97 - ВР // ВВР України. - 1997. - Љ 24. - Ст.170.

7. Закон України "Про органи самоорганiзацiї населення" вiд 11 липня 2001 р. Љ 2625 - III // ВВР України. - 2001. - Љ 48. - Ст.254.

8. Закон України "Про порядок висвiтлення дiяльностi органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування в Українi засобами масової iнформацiї" вiд 23 вересня 1997 р. Љ 539/97-ВР

9. Закон України "Про службу в органах мiсцевого самоврядування" вiд 7 червня 2001 р. Љ 2493-III // ВВР України. - 2001. - Љ 33. - Ст.175.

10. Закон України "Про статус депутатiв мiсцевих рад" вiд 11 липня 2002 р. Љ 93 - IV // ВВР України. - 2002. - Љ 40. - Ст.290.

11. Закон України "Про телебачення i радiомовлення" вiд 21 грудня 1993 р. Љ 3759-ХII

12. Конвенцiя "Про захист прав та основних свобод людини", пiдписано 4 листопада 1950 року i ратифiковано 17 липня 1997 року (Закон України Љ 475/97 - ВР).

13. Рiшення виконавчого комiтету Луганської мiської ради "Про деякi питання щодо висвiтлення дiяльностi Луганської мiської ради та її виконавчих органiв у засобах масової iнформацiї" вiд 30 серпня 2006 р. Љ 219 // Луганское время. - 2006. - Љ 25. - Ст. 26.

14. Бабкiна О.В. Держава i громадянське суспiльство: комунiкативнi аспекти i протирiччя третього тисячолiття // PR в органах державної влади та мiсцевого самоврядування: Моногр. - Київ - Сiмферополь.: МАУП, 2003. - С. 8 - 24.

15. Баронiн А.С. Аналiз i прогноз у полiтицi та бiзнесi. - К.: Видавець Паливода А.В., 2005. - С. 45 - 50.

16. Бронштейн Я.Н. Отговорковедение - секретное оружие чиновника. - Симферополь.: ИД "Квадранал", 2005. - С.100 - 107.

17. Вуйма А. Черный PR. - СПб.: БХВ-Петербург, 2005. - С. 194 - 195.

18. Грин Р. 48 законов власти: Пер. с англ. - М.: Рипол-Классик, 2001. - С.231 - 242.

19. Бебик В.М. Менеджмент виборчої кампанiї: ресурси, технологiї, маркетинг: Навч.-метод. посiб. - К.: МАУП, 2001. - 127 с.

20. Бебик В.М. Як стати популярним, перемогти на виборах i утриматись на полiтичному Олiмпi. - К.: Абрис, 1993. - 119 с.

21. Березовский В.Н., Кротов Н.И. Неформальная Россия. - М.: Молодая гвардия, 1990. - С.3 -5.

22. Болбат Т.В., Халимова Е.Б. и др. Донецкая область: политические партии, движения, общественные организации. - Донецк.: Лебедь, 1994. - С.3 - 5.

23. Борисов В.Л. Технологии рекламы и PR. - М.: Издательско-торговый дом "Гранд", 2001. - С. 146 - 154.

24. Душин И., Сысун А. и др. Выборы: технологии избирательных кампаний. - Х.: РА, 1998. - 78 с.

25. Зельницкий А., Удовенко П. Полiтичнi партiї i вибори. - К.: Гарант квалi, 2003. - С. 18 - 26.

26. Землянов В.М. Основы сыскного ремесла. - Минск.:Харвест, 2004. - С. 235 - 239.

27. Иванова К.А. Копирайтинг - секреты составления рекламных и PR-текстов. - СПб.: Питер, 2005. - 43 с.

28. Карпов В.Г. Путь к победе. - К.: Выборы-99, 1999. - 9 с.

29. Ковлер А.И. Избирательные технологии: российский и зарубежный опыт. - М.: Институт государства и права РАН, 1995. - 6 с.

30. Колосок О.В. Структура i функцiї паблiк рилейшнз органiв державного управлiння у технологiї формування позитивного iмiджу // PR в органах державної влади та мiсцевого самоврядування: Моногр. - Київ - Сiмферополь.: МАУП, 2003. - С. 42 - 55.

31. Комiсаренко С. План-графiк основних заходiв передвиборчої кампанiї. - К.: Вибори-99, 1999. - С. 39 - 42.

32. Королько В.Г. Основи пабiк рiлейшнз: Посiбник. - К.: Iнститут соцiологiї НАН України, 1997. - 65 с.

33. Кошелюк М.Е. Технология политических выборов. - СПб.: Питер, 2004. - С. 230 - 231.

34. Крысько В. Секреты психологической войны. - Минск.: Харвест, 1999. - С.224 - 229.

35. Куйбiда В.С. PR як умова успiшного фукнкцiонування органiв мiсцевого самоврядування // PR в органах державної влади та мiсцевого самоврядування: Моногр. - Київ - Сiмферополь.: МАУП, 2003. - С. 153 - 167.

36. Кучерiв I., Одарич С. Шлях до перемоги: технологiя виборчої кампанiї. - К.:Демократичнi iнiцiативи, 1993. - С. 12 - 20.

37. Лаптинский М., Тарасов А. и др. Чикаго - 1886, Новочеркасск - 1962, Луганск - 1998. - К.: Стилос, 2002. - С.52 - 55.

38. Лiсничий В.В., Грищенко В.О. та iн. Сучасний виборчий PR. - Северодонецьк: Видавничий дiм "Еврика", 2001. - С.13 - 15.

39. Лукашев А.В., Понедилко А.В. Черный PR. - СПб.: Издательский дом "Бизнес-пресса", 2002. - С. 52- 60.

40. Макаревич Э. Политический сыск. - М.: Алгоритм, 2002. - С.173 - 227.

41. Марков С. PR в России больше чем PR. - М.: Астрель -АСТ, 2001. - С. 57 - 87.

42. Медiна Л., Лавриненко В. та iн. Як перемогти на виборах. - К.: Центр соц.-пол. технолог., 1997. - 19 с.

43. Мехлер Г. Власть и магия PR: Пер. с нем. - СПб.: Питер, 2004. - С. 27-28.

44. Миронов А.С. Раздувай и властвуй. - М.: Добросвет, 2001. - С. 100 -114 .

45. Михайлов А., Романов Ю. Обитатели миража. - М.: Олма-пресс, 2002. - С. 202 - 206.

46. Нельсон Б., Экономи П. Искусство управлять. - К.: Диалектика, 1997. - С.158 - 159.

47. Ольшанский Д.В. Политический PR. - СПб.: Питер, 2003. - 87 с.

48. Плеханов С.М. Как делается президент. - М.: Прогресс, 1985. - С. 289 - 291.

49. Почепцов Г. Имидж-мейкер. - К.: Рекламное агентство Губерникова, 1995. - 133 с.

50. Почепцов Г.Г. Как становятся президентами. - К.: Знання, 1999. -С.245 - 258.

51. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. - К.: Рефл-бук, 2001. - С. 110 - 118.

52. Райс Є., Райс Л. Расцвет пиара и упадок рекламы: Пер. с англ. - М.: АСТ - Ермак, 2004. - С. 104 - 105.

53. Рогожин М.В. Органiзацiя зворотного iнформацiйного звязку вiд суспiльства до влади // PR в органах державної влади та мiсцевого самоврядування: Моногр. - Київ - Сiмферополь.: МАУП, 2003. - С. 94 - 100.

54. Сараєва Н.М. Прес-служба в органах мiсцевого самоврядування (на прикладi дiяльностi вiддiлу громадських зв`язкiв та iнформацiї Запорiзької мiської ради) // PR в органах державної влади та мiсцевого самоврядування: Моногр. - Київ - Сiмферополь.: МАУП, 2003. - С. 125 - 138.

55. Серов А. Страшные тайны PR. - СПб.: Питер, 2004. - 119 с.

56. Ситников А.П. Самые успешные PR-кампании в мировой практике. - М.: Инфра-М, 2002. - С.118 - 123.

57. Томан I. Мистецтво говорити: Пер. з чеськ. - К.: Видавництво полiтичної лiтератури України, 1989. - С. 194 - 196.

58. Чебаненко С.В. Политические партии Украины, политические партии Луганщины. - Луганск: ФСЭИ, 1997. - С. 6 - 65.

59. Шведа Ю. Полiтичнi партiї. - Львiв.: Астролябiя, 2005. - 78 с.

60. Шейнов В.П. Пиар "белый" и "черный". - М.: АСТ, 2005. - С.52 - 63.

61. Щербатых Ю. Психология выборов. - М.: Эксмо, 2005. - 199 с.