Черкашина Катя: другие произведения.

Темперамент, Його СутнІсть, Прояви Та Урахування В НавчальнІй ДІяльностІ

Журнал "Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь]
Peклaмa:
Новинки на КНИГОМАН!


Peклaмa:


 Ваша оценка:


   Зміст
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
   ВСТУП
   Актуальність дослідження: На тлі загальнолюдських фізичних і психічних особливостей у кожної людини помітно виокремлюються індивідуальні особливості, які позначаються на її житті, поведінці, діяльності. Фізичні індивідуальні особливості - це конституція організму, його фізіологічні процеси - гуморальні, ендокринні, нервові. Індивідуально-психологічні особливості - неповторна своєрідність психіки кожної людини. Природною передумовою індивідуальних особливостей людини є передусім спадкові та природжені біологічні особливості будови та функцій організму. Дитина народжується з властивими їй конкретними задатками, на ґрунті яких за життя залежно від умов виховання розвиваються й формуються притаманні певному індивіду будова та функції організму, особистісне психічне буття. Індивідуальні особливості особистості найяскравіше виявляються в темпераменті, характері та здібностях, у пізнавальній, емоційно-вольовій діяльності, потребах та інтересах. Особливості їх прояву залежать від виховання дитини. Індивідуальні риси характеру, як свідчать дослідження, досить яскраво виявляються вже в дошкільному віці. Темперамент (від лат. temperare - змішувати в належних співвідношеннях, підігрівати, охолоджувати, уповільнювати, керувати) характеризує динамічний бік психічних реакцій людини - їх темп, швидкість, ритм, інтенсивність У навчально-виховній роботі особливо важливим є індивідуальний підхід до дітей. А. Макаренко рекомендував вихователям завжди пам'ятати, що люди - дуже різноманітний матеріал для виховання, і було б неймовірним верхоглядством намагатися втиснути його в загальні для всіх рамки. Звісно всі індивідуальні особливості, зокрема і темперамент активно впливають на діяльність особистості, зокрема навчальну.
   Дослідженням темпераменту займалися такі вітчизняні та зарубіжні дослідники: І.П. Павлов, В.С. Мерліна, В.В. Білоус, В.Д. Небиліцин, М.Д. Левітова, О.Г. Ковальов Б.М. Теплова та ін..
   Об'єкт дослідження: темперамент дітей
   Предмет дослідження: прояви та урахування в навчальній діяльності темпераменту.
   Мета дослідження: Провести практичне дослідження типів темпераменту в досліджуваному 7 класі учнів, розробити рекомендації, щодо врахування типів темпераменту учнів в навчально-виховному процесі в умовах ЗОШ.
   Гіпотеза дослідження: Ми вважаємо, що темперамент як індивідуальна якісна характеристика особистості опосередковано впливає на навчальну діяльність учнів і повинна враховуватися в навчально-виховній роботі.
   Мета дослідження передбачає виконання наступних завдань:
      -- Дати історичний зріз розвитку уявлень про темперамент.
      -- Провести дослідження типів темпераменту у досліджуваному класі учнів підліткового віку.
      -- Розробити конкретні рекомендації, щодо врахування типів темпераменту учнів в навчально-виховному процесі в умовах ЗОШ.
   Практична значимість. Результати дослідження можуть бути застосовані у розробленні конкретних психологічних рекомендацій спрямованих на врахування типів темпераменту в навчально-виховній роботі в умовах ЗОШ.
   Організація дослідження. Робота проводилася в 2015 році на базі Сумської загальноосвітньої школи I-III ступенів N27 в 7 класі дітей підліткового віку.
   Методи використані в роботі:
   Тест-опитувальник Г. Айзенка, для діагностики властивості і типів темпераменту. Тест А. Бєлова містить "паспорт" темпераментів, які складаються з переліку рис, притаманних представникам кожного з чотирьох типів темпераменту.
   Структура та обсяг роботи: Курсова робота складається із вступу, двох розділів, шести підрозділів, загального висновку та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи 33 сторінок друкованого тексту. Список використаних джерел включає 20 одиниць. Дослідження містить п'ять додатків.
   РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ В ПОНЯТТІ ПРО ТЕМПЕРАМЕНТ.
   1.1. Визначення та основні компоненти темпераменту.
   Серед рис, які визначають нашу індивідуальність, варто зупинитися на природжених і тих, які виявляються в так званих властивостях темпераменту.
   Якщо спостерігати за людьми, то можна побачити, що вони різняться своєю поведінкою: по-різному виявляють свої почуття, неоднаково реагують на подразники зовнішнього середовища. Так, одні вирізняються врівноваженістю поведінки, діють помірковано, не показують зовні свої почуття, інші за тих самих обставин нервують, емоційно збуджуються та вибухають вулканом почуттів з приводу незначних подій. Одні комунікабельні, легко вступають у контакт з людьми, життєрадісні, інші, навпаки, замкнуті та стримані. І це стосується суто зовнішніх виявів, незалежно від того, наскільки ця людина розумна, працелюбна, смілива, які її прагнення та інтереси [17].
   Є люди, які легко переходять від одних життєвих умов до інших, легко пристосовуються, інші ж будь-які зміни переживають дуже гостро і з великими труднощами пристосовуються до нових умов. Різним буває й індивідуальний темп перебігу психічної діяльності: швидкий, повільний, млявий. Ці особливості людей виявляються в їх розумовій та практичній діяльності. Наприклад, двоє виконують одну й ту саму справу і виконують її однаково добре, але перший працює з ініціативою, з пристрастю, а другий - непоспішаючи, методично і діловито.
   Такі індивідуальні особливості дістали назву темпераменту. Темперамент - це вроджені форми поведінки, які виявляються в динаміці, тонусі та врівноваженості реакцій на життєві впливи [15].
   Темперамент являє собою динамічну характеристику поведінки людини. Наукове розв'язання питання основ темпераменту вперше дав І. П. Павлов у своєму вченні про типи нервової системи тварин і людини. І. П. Павлов та його співробітники, вивчаючи умовно-рефлекторні реакції собак, звертали увагу на індивідуальні відмінності в їхній поведінці, які виявляються передусім у швидкості та точності утворення умовних реакцій - позитивних чи гальмівних, їхній інтенсивності, здатності адекватно реагувати на зміни подразника, загальній поведінці в експериментальних ситуаціях. І. П. Павлов, доводячи наявність певної закономірності у вияві індивідуальних відмінностей, висунув гіпотезу про те, що в основі їх лежать фундаментальні властивості нервових процесів - збудження та гальмування, їх врівноваженість та рухливість [7].
   Сила нервової системи визначає її працездатність. Вона виявляється насамперед у функціональній витривалості, тобто здатності витримувати тривалі чи короткочасні, але сильні збудження. Врівноваженість нервових процесів - це баланс між процесами збудження та гальмування, а їх рухливість - швидкість зміни збуд­ження та гальмування. Рухливість нервових процесів виявляється у здатності змінювати поведінку залежно від умов, швидко переходити від пасивного стану до активного, чи навпаки. Протилежною рухливості якістю є інертність нервових процесів. Нервова система інертніша тоді, коли потребує більше часу чи зусиль для переходу від одного процесу до іншого.
   Ці якості нервових процесів утворюють певні системи, комбіна­ції, які й зумовлюють тип нервової системи.
   І. П. Павлов визначив чотири основні типи нервової системи, близькі до традиційної типології Гіппократа - Галена. Порівнюючи свої типи нервової системи з типологією Гіппократа - Галена, великий російський фізіолог описує їх так:
   сильний, врівноважений, рухливий тип - сангвінік;
   сильний, врівноважений, інертний тип - флегматик;
   сильний, неврівноважений тип - холерик;
   слабкий тип - меланхолік [1].
   За І. П. Павловим, темперамент є найголовнішою характеристикою нервової системи людини, яка так чи інакше позначається на всій діяльності кожного індивіда. І. П. Павлов розумів тип нервової системи як природжений, відносно слабо схильний до змін під впливом оточення чи виховання. Він називав його генотипом. На основі кожного типу формуються різні системи умовних нервових зв'язків. Сам процес їх формування залежить від типу нервової системи. Тим самим тип нервової системи надає своєрідності поведінці людини, накладає характерний відбиток на всю сутність людини - визначає рухливість психічних процесів, їх стійкість. Проте він не є вирішальним чинником поведінки, вчинків, переконань, які формуються в процесі індивідуального життя людини та в процесі виховання.
   Типологія І. П. Павлова стала джерелом багатьох досліджень темпераменту. Так, наприкінці 50-х років XX ст. були проведені лабораторні дослідження під керівництвом Б. М. Теплова, В. Д. Небиліцина, В. С. Мерліна, які доповнили типологію І. П. Павлова новими елементами. Розроблено багато прийомів досліджень нервової системи людини, які дали змогу глибше зрозуміти роль індивідуальних особливостей темпераменту в діяльності людини. Б. М. Теплов і В. Д. Небиліцин, вивчаючи силу нервових процесів, дійшли висновку, що між силою нервової системи щодо збудження (працездатністю) та чутливістю існує тісний зв'язок. Вони розкрили такі поняття, як лабільність, динамічність, здатність до концентрації та інші риси темпераменту [6].
   Усі типи темпераменту можна схарактеризувати за такими основними якостями:
   лабільність - швидкість виникнення та перебігу збудження і гальмування;
   сенситивність - міра чутливості до явищ дійсності;
   реактивність - сила емоційної реакції на зовнішні та внутрішні подразники;
   активність - характеризується тим, наскільки людина діяльна під час подолання перешкод;
   темп реакцій - швидкість перебігу психічних процесів та реакцій; пластичність - гнучкість, легкість пристосування до нових умов;
   ригідність - інертність, нечутливість до зміни умов;
   екстраверсія - спрямованість особистості на довкілля, людей, предмети, події;
   інтроверсія - фіксація особистості на собі, на своїх переживаннях та думках, схильність до самоаналізу, замкнутість;
   емоційна збудливість - характеризується тим, якої сили потрібен вплив, щоб викликати емоційну реакцію.
   Варто охарактеризувати основні типи темпераменту. Сангвінічний тип темпераменту характеризується високою лабільністю. Умовні рефлекси (як позитивні, так і гальмівні) утворюються легко і вирізняються точністю та міцністю. Сангвініки можуть легко збуджуватись, а також легко гальмувати свої бажання. Діяльність сангвініка характеризується продуктивністю, якщо йому цікаво, якщо він знаходить щось нове для себе. Якщо стає нецікаво, він починає нудьгувати і полишає розпочату справу, не доводячи її до кінця. Сангвінік дуже рухливий, легко пристосовується до нових умов життя, швидко знаходить контакт у стосунках з людьми, вирізняється товариськістю, вільно та розкуто почувається в новому оточенні. За спрямованістю він яскравий екстраверт. У колі друзів завжди веселий та життєрадісний. Настрій у нього переважно оптимістичний [6, 7].
   Для сангвініка характерна підвищена реактивність, він голосно сміється та бурхливо сердиться. Почуття виникають дуже легко і так само легко змінюються, може контролювати свої емоції відповідно до вимог середовища.
   Надзвичайно легке та швидке утворення нових нервових зв'язків, легка їх перебудова сприяють тому, що сангвінік швидко схоплює все нове, легко переключає увагу, засвоює нові навички. У нього гнучкий розум, добре розвинуте почуття гумору [8].
   Риси сангвінічного темпераменту по-різному виявляються залежно від спрямованості діяльності людини: за відсутності серйозних інтересів у житті сангвініки бувають легковажними та поверховими.
   Для холеричного темпераменту характерна циклічність у діяльності та поведінці. Холерик може цілком віддатися справі, завзято працюючи, енергійно переборюючи труднощі на шляху до мети, і раптом усе лишити. Непостійність його настрою та циклічність поведінки пояснюються неврівноваженістю вищої нервової діяльності та виявляються в переважанні збудження над гальмуванням. Тому інтенсивна діяльність підкірки не завжди достатньо регулюється корою. Це яскраво простежується під час виникнення складних обставин, коли люди цього типу не можуть знайти правильного рішення, та під час сильного емоційного збудження [14].
   Характерним для холерика є те, що позитивні рефлекси у нього виробляються дуже легко й залишаються надовго, а гальмівні виробляються з труднощами. Складний перебіг збудження та гальмівного процесу в холерика може призводити до зриву нервової системи з боку гальмування. Тому холеричний тип, який є підвищено збудливим та нестриманим, може виявлятися в житті в різних варіантах. Люди з серйозними, позитивними інтересами реалізують себе в ініціативних, енергійних та принципових справах. Якщо ж таких інтересів немає, холерик виявляється в афективних переживаннях, роздратованості та нестриманості [11].
   Холерик характеризується підвищеною емоційною реактивністю. Він буває нетерплячим, запальним та різким у стосунках, прямолінійним. Його вольові дії дуже поривчасті, якщо йому цікаво, він здатний до високої концентрації уваги, але виявляє недостатню здатність до переключення уваги. За спрямованістю холерик екстраверт, любить бути в центрі уваги, але в спілкуванні вимагає, щоб усе було, як він того хоче, непоступливий. Має організаторські здібності. У нього жива міміка, виразна жестикуляція, часто швидкий темп мовлення.
   Флегматик - спокійний, завжди врівноважений, наполегливий і завзятий трудівник життя (І. П. Павлов). Його реакції оптимально пристосовані до сили умовних подразників, а тому флегматики адекватно реагують на впливи зовнішнього середовища: якщо подразники слабкі, то й реакція слабка, якщо сильні - то сильна. Але властива їм інертність не дає змоги швидко реагувати на різкі зміни середовища [7].
   Умовні рефлекси у флегматиків утворюються повільніше, але виявляються досить стійкими. Вони вміють контролювати, затримувати й регулювати безумовні рефлекси та емоції. Тому у своїй поведінці, рухах, розмові вони повільні та спокійні. Міміка дуже бідна, голос тихий і невиразний.
   Флегматики точно дотримуються виробленого розпорядку життя, і тому ніщо не може відвернути їх від основної праці. Вони працюють зосереджено, наполегливо, вирізняються посидючістю, стійкістю уваги. Але переключення уваги в них дещо уповільнене.
   За спрямованістю флегматик інтроверт, тому важко сходиться з людьми, не має потреби в нових знайомствах. Разом з тим йому властиві товариськість, рівне ставлення до інших людей, він рідко "виходить із себе", не схильний до афектів.
   Почуття у флегматиків виникають повільніше, ніж у сангвініків та холериків, але характеризуються силою, тривалістю і водночас стриманістю у зовнішніх проявах, слабкою експресивністю.
   Меланхолічному типові темпераменту властива слабкість як збуд­ливого, так і гальмівного процесів. Тому умовні рефлекси в меланхоліків нестійкі і від зміни оточення легко гальмуються. Особливо послаблене внутрішнє гальмування, звідси - низька комплексна реактивність, легке відвертання уваги, нетривале зосередження на об'єктах діяльності [6].
   За спрямованістю меланхолік інтроверт, тому він важко переживає зміну життєвого оточення, потрапляючи в нові умови, почувається розгубленим. Він буває надмірно сором'язливим, замкнутим, боязким та нерішучим. Не любить нових знайомств і галасливих компаній.
   Меланхолік - дуже вразлива людина, схильна до астенічних емоцій. Почуття його вирізняються повільністю перебігу, стійкістю та слабкою експресивністю. Меланхоліку потрібне спокійне, звичне оточення, за таких умов він може успішно працювати і впорається з будь-якими завданнями [17].
   Описані типи темпераменту у чистому вигляді рідко трапляються в житті. У більшості людей поєднуються риси різних темпераментів, тому важко віднести ту чи іншу людину до певного типу. Насправді типів темпераменту (як і типів нервової системи) існує більше, ніж чотири. У тих випадках, коли в людини виявляються риси різних темпераментів, слід говорити про змішаний тип темпераменту.
   Як зазначалося, риси темпераменту природжені, спадково зумовлені, як і властивості нервової системи, що становлять їх фізіологічну основу. Проте особливості вияву кожного типу темпераменту змінюються з віком.
   Вікові зміни темпераменту перебувають у прямій залежності від дозрівання та розвиненості організму дитини, її психіки. Чим менша дитина, тим яскравіше виявляються ознаки слабкості нервової
   системи, що характеризує високу чутливість. Вікова слабкість нервової системи зумовлює в дитинстві яскравість сприймання, дитячу вразливість, імпульсивність. Для дітей характерні також інтенсивність емоційних переживань та їх нестійкість. А тому дуже часто в дитинстві спостерігаємо швидкий перехід від сліз до сміху, веселощів [20].
   На тлі вікових особливостей уже в перші роки життя можна визначити ті динамічні риси, які свідчать про належність до того чи іншого типу темпераменту.
   1.2. Вплив темпераменту на процес розвитку, виховання і формування особистості.
   Особливості типу темпераменту починають виявлятися вже в ранньому дитинстві. Завдання вчителів та вихователів полягає в тому, щоб зважати на ці особливості та виробляти в дітей уміння володіти своїм темпераментом.
   Як же треба враховувати особливості того чи іншого типу темпераменту в навчальній та трудовій діяльності?
   Оскільки в дітей сангвінічного темпераменту легко утворюються та залишаються стійкими тимчасові зв'язки, вони легко засвоюють новий матеріал, майже "хапають на льоту". Але внаслідок того, що вони дуже рухливі і їхня увага відвертається від основної справи, до них слід застосовувати заходи, які б виховували посидючість та зосередженість. Потрібно постійно підтримувати інтерес сангвініків до розпочатої справи, інакше вони почнуть нудьгувати, стануть млявими або, навпаки, шукатимуть сторонні збудники та розважатимуться [18].
   Працюючи з холериками, слід ураховувати, що вони легко концентрують свою увагу на тому чи іншому об'єкті, але не можуть її швидко переключати, позаяк процеси гальмування в них уповільнені. Вчителям слід так організовувати діяльність учнів, щоб полегшити успішне переключення уваги та виховувати уміння її переключати [14].
   Холерики можуть порушувати дисципліну на уроках, тому що частіше бувають підвищено збудливими, схильними до афективних реакцій, їх треба захопити цікавими справами і давати якісь доручення. Навички та звички в холерика утворюються легко, але змінити їх буває дуже і дуже важко. Тому перехід від звичних дій до нових має здійснюватися поступово. Неврівноважені діти (якими є холерики) потребують більше часу для утворення нового динамічного стереотипу, тому до них не можна застосовувати грубих, категоричних заборон, а спрямовувати їх на іншу діяльність поступово [5].
   У дітей флегматичного та меланхолічного темпераментів тимчасові зв'язки утворюються повільніше внаслідок недостатньої рухливості кіркових процесів. Тому їм потрібно давати більше часу на засвоєння та опанування навчального матеріалу.
   Інертність нервових процесів, недостатня рухливість флегматиків призводить до того, що вони повільно переключають увагу. Працюючи з ними, слід добирати завдання, які сприяють виробленню більшої швидкості реагування та моторної рухливості. Динамічні стереотипи у флегматиків утворюються повільніше, ніж у сангвініків, а тому їх треба поступово переключати з однієї звичної дії на іншу.
   Діти меланхолічного темпераменту потребують особливої уваги через свою вразливість, швидку втомлюваність організму. їм необхідні спокійне, сприятливе оточення та продуманий режим педагогічного впливу, який передбачає поступовий перехід від звичних умов життя до іншої діяльності та інших умов. Слабкість нервових процесів цих учнів вимагає чуйного та обережного ставлення до них. Виховуючи дитину, не можна ставити завдання переробити темперамент, але за будь-якого темпераменту можна виховати всі необхідні позитивні якості особистості та її поведінки [7].
   Усі типи темпераменту мають свої позитивні та негативні сторони. Так, позитивні якості холерика - активність, пристрасність, енергійність; сангвініка - рухливість, емоційність, чуйність; флегматика - витримка, спокій; меланхоліка - глибина та стійкість почуттів, емоційна чутливість. Разом з тим холерики можуть бути нестриманими, різкими, афективними; сангвініки - недостатньо зосередженими, легковажними та поверховими; флегматики - млявими, байдужими; меланхоліки - сором'язливими, замкнутими. Завдання педагогів полягає в тому, щоб з'ясувати особливості темпераменту дитини та, спираючись на його позитивні сторони, намагатися перебороти негативні вияви. Наприклад, виховання може привчити холерика до стриманості у вияві своїх почуттів, яка йому не властива, а меланхолік може стати більш сміливим та рішучим у вчинках.
   Прикладом того, як учитель має враховувати певні риси темпераменту в процесі роботи з дітьми, може бути дослідження В. С. Мерліна. Автор спостерігав двох учнів початкової школи з різним темпераментом та однаково позитивним ставленням до навчання. Він дав такі характеристики учням [6].
   Учень М. Рухи мляві, слабкі та невиразні, на уроках спокійний, не кричить. Сидить завжди в одному й тому самому положенні, постійно щось тримає та крутить у руках. Коли його викликають, то повільно виходить до дошки. Відповідає голосно, але повільно. Якщо перервати відповідь, хлопчик соромиться, голос його стає глухим та тихим - такий стан залишається надовго. Настрій коли­вається між пригніченим та спокійно-веселим. У цього хлопчика меланхолічний темперамент.
   Учень Ш. Рухи швидкі та жваві. Під час уроку постійно змінює позу, безперервно розмовляє з іншими учнями. Дуже активний. На будь-яке запитання вчителя піднімає руку та відповідає, не турбуючись, правильно чи неправильно. Говорить голосно, швидко. На перервах ніколи не сидить на місці, бігає по коридорах, бореться з хлопцями. Переважає веселий, життєрадісний настрій, який, проте, може швидко змінюватись. Характерні дуже виразні та сильні емоційні реакції. Нестриманий та непосидючий. Це хлопчик холе­ричного темпераменту [14].
   Для обох учнів негативна оцінка є сильним збудником, тому що обидва активно позитивно ставляться до навчання. Однак сильна нервова система учня Ш. перемагає ці стимули і відповідає збудженням, а тому негативна оцінка може його стимулювати. Учень М., навпаки, виявляє пригніченість, зниження працездатності після поганої оцінки. Така різна реакція учнів потребує різних педа­гогічних прийомів. Так, негативну оцінку щодо М. треба застосовувати обережно, пом'якшуючи її негативну дію. І навпаки, стосовно Ш. можна використати негативну оцінку настільки, наскільки цього потребує підвищення його успішності.
   Правильне виховання - в контексті проблем темпераменту - має полягати в тому, щоб у процесі формування особистості закріплювати позитивні та гальмувати негативні якості темпераменту, характерні для конкретного індивіда.
   Вимоги діяльності та тип темпераменту. У деяких видах діяльності від рис темпераменту Може залежати не тільки хід виконання, а й кінцевий результат. А тому щодо певного різновиду діяльності слід говорити про більш чи менш сприятливі динамічні риси психіки. Деякі різновиди діяльності висувають жорсткі вимоги до темпу та інтенсивності дій, отже, потребують спеціального добору виконавців за цими якостями. Наприклад, тому, хто хоче стати льотчиком-випробувачем, диспетчером на виробництві чи оволодіти деякими видами циркового мистецтва, треба мати рухливий та сильний тип нервової системи. Актору та музиканту необхідна емоційна збудливість [7].
   Але в більшості професій риси темпераменту, надаючи своєрідності процесу діяльності, не впливають на її кінцеву продуктивність. Недоліки темпераменту можуть компенсуватися спеціальною підготовкою, вольовими зусиллями та захопленістю.
   Особливості темпераменту виявляються насамперед в особливостях використання способів роботи. Індивідуальний стиль діяльності виробляється та відшліфовується, якщо людина активно шукає прийоми та засоби, що допоможуть досягти найкращих результатів. Так, індивідуальний стиль діяльності яскравіше проявляється у творчих людей, майстрів своєї справи, оскільки для творчої особистості характерна індивідуалізація прийомів роботи.
   Серед визначних людей трапляються представники різних типів темпераменту. Тільки в художній літературі зустрічаємо холерика О. С. Пушкіна, сангвініка О. І. Герцена, флегматика І. О. Гончарова, меланхоліка М. В. Гоголя, які використовували такий режим та способи виконання діяльності, які відповідали індивідуальному темпераменту. Риси темпераменту є однією з передумов розвитку характеру [1].
   РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМПЕРАМЕНТУ ПІДЛІТКІВ.
   2.1. Характеристика організації і методів дослідження.
   Дане дослідження проводилось в школі N27. В дослідженні нами були використані три методики для дослідження темпераменту в даному класі. Дослідження проводилось в 7 класі. Учням пропонувалося відповісти на задані питання, які характеризували їхній темперамент. На питання пропонувалося відповідати читко та конкретно, писати тільки свою думку і саме те що перше приходило на думку не розмовляючи з іншими учнями. Питання задавалися чітко та повторювалися два рази якщо щось було не зрозуміло то учні могли задавати питання експериментатору. Таким чином були створені сприятливі умови для отримання достовірної інформації за допомогою методик обраних для дослідження.
   Тест-опитувальник Г. Айзенка для діагностики властивостей і типу темпераменту.
   Інструкція. Вам пропонується 57 питань про особливості вашої поведінки і ваших почуттів. Якщо згодні, ставте "плюс", якщо ні - "мінус". Працюйте швидко, не витрачаючи багато часу на обдумування відповідей, тому що найбільш цікава ваша перша реакція, а не результат дуже довгих роздумів. Пам'ятайте, що відповідати треба на кожне питання. Тут не може бути добрих чи поганих відповідей. Це не випробування ваших здібностей, а лише з'ясування особливостей вашої поведінки. Питання опитувальника приведені в додатку
   Інтерпретація результатів. Якщо ви набрали 12 і більше балів по першій шкалі, то ви - екстраверт (12-18 балів - помірна екстраверсія, 19-24 - значна), якщо у вас менше 12 балів, то ви інтроверт (1-7 балів - значна, 8-11 - помірна інтроверсія).
   Якщо у вас 12 і менше балів за другою шкалою, то ви емоційно стійкі (до 10 балів - висока стійкість, 11-12 балів - середня); якщо більше 12 балів, то ви емоційно нестійкі (15-18 балів - висока, 19 -24 балів - дуже висока нестійкість).
   Якщо ви набрали за шкалою "скритність-відвертість" більше 4 балів, то ваші відповіді були не завжди щирими і свідчать про тенденцію орієнтуватися на хороше враження про себе. За допомогою опитувальника, на думку Г. Айзенка, можна визначити тип темпераменту. Якщо зобразити координати на аркуші паперу і відкласти бали (від 0 до 24) по осях стійкість (стабільність) - нейротизм та екстраверсія - інтроверсія, то поєднання характеристик вкаже на тип темпераменту. У верхній правій частині (нестійкі екстраверти) розмістяться холерики; в правій нижній частині - сангвініки; в лівій нижній - флегматики і в лівій верхній частині - меланхоліки [13, 12].
   Проведення дослідження Тест А. Бєлова.
   Тест А. Бєлова містить "паспорти" темпераментів, які складаються з переліку рис, притаманних представникам кожного з чотирьох типів темпераменту. Слід відповідати, виходячи з того, як Ви поводитеся у повсякденному житті, а не в якихось екстремальних умовах.
   Відмітьте знаком "+" ті риси в "паспорті" темпераменту, які характерні для вашої вдачі.
   Паспорти темпераментів:
   Не забувайте, що це ваша власна, тобто суб'єктивна оцінка самого себе.
   Паспорти відповідають темпераментам:
   I - холеричному; II - сангвінічному; III - флегматичному; IV - меланхолічному.
   2. Визначте темперамент за формулою:

0x01 graphic

   Де ФТ - значення темпераменту;
   А - загальна кількість плюсів за всіма типами;
   А х - число плюсів у "паспорті" холерика;
   А с - число плюсів у "паспорті" сангвініка;
   А ф - число плюсів у "паспорті" флегматика;
   А м - число плюсів у "паспорті" меланхоліка.
   Кінцевий вигляд формула може мати, наприклад, такий:
   0x01 graphic
   Це означає, що даний темперамент на 35% - холеричний, на 30% - сангвінічний, на 14% - флегматичний і на 21% - меланхолічний.
   Питання опитувальника приводяться в (додатка Г)
   Оціночна шкала. Якщо кількість позитивних відповідей за одним з типів темпераменту складає 40% і більше, це означає, що даний тип темпераменту для Вас є домінуючим. Якщо цей результат складає 30-39%, то риси даного типу виявлені у Вас досить сильно, якщо 20-29% - риси даного типу виявлені середньо. При результаті 10-19% можна стверджувати, що риси цього типу темпераменту виявлені у Вас значною мірою [13, 16].
   2.2. Результати дослідження типів темпераменту в досліджуваному класі.
   Результати дослідження за допомогою методики Г. Айзенка діагностики властивостей і типу темпераменту: Дослідження показало що в досліджуваному класі зустрічаються всі типи темпераменту, але кількість носіїв різних темпераментів різна. Шкала відвертості надала інформацію що лише два учня інформації яких можна не довіряти, але це на загальну картину впливати на буде. Статистично відсотковий склад носіїв різних темпераментів такий: Сангвінічний тип мають 29% учнів, Флегматичний 33%, Меланхолічний 14% Холеричний 24%. Всі ці дані приведені в (додатка А.)
   Зазвичай чистий тип темпераменту зустрічається дуже рідко, найчастіше в людини є декілька типів ВНД але домінує один із них тому для кращого розуміння цього явища ми застосуємо методику визначення відсоткового співвідношення різних типів ВНД у представників досліджуваної групи. 0x01 graphic

Рис. 1 Графік співвідношення різних типів темпераменту в досліджуваній групі.

   Результати дослідження отримані за допомогою методики Тест А. Бєлова. підтверджують те що зазвичай чистий тип ВНД зустрічається дуже рідко в досліджуваному класі таких людей взагалі не виявлено результати дослідження приведені в (додатка Б).
   Аналіз продуктів діяльності.
   Один з найпоширеніших методів психологічного дослідження - вивчення продуктів діяльності. Метод являє собою систему дослідницьких процедур, спрямованих на збір, систематизацію, аналіз та тлумачення продуктів діяльності людини. Центральним моментом структури методу є поняття "продукт діяльності". Методичне визначення даного поняття дещо відрізняється від суто теоретичного його визначення. Так під продуктом діяльності особистості розуміються реально-практичні та ідеальні за формою вияви активності даної особистості щодо явищ об'єктивного та суб'єктивного світу. Пізнавальні або перетворюючі за змістом, вони виявляють індивідуальність конкретної людини в кожному з її діянь, спрямованих на пізнання або перетворення елементів довколишньої реальності.
   В нашому випадку ми беремо до аналізу оцінки з журналу по предметах високої складності (Додаток. В). Проаналізувавши таблицю ми бачимо що Сангвініки мають середній бал по всі предметах в середньому 9.5 - 8.7. Холерики 9.25 - 7.5. Флегматики 7.0 - 6.5. Меланхоліки 7.0 - 6.0. Таким чином можна говорити про те що загальна навчальна успішність Флегматиків і меланхоліків менша ніж у сангвініків і холериків.
   Це пояснюється тим що флегматики взагалі є інертними а меланхоліки слабкими, саме тому вони не можуть довго витримувати навантаження навчального процесу. Тому навчальні предмети повинні бути методично розраховані на ці особливості учнів.
   2.3. Поради щодо врахування особливостей типу темпераменту в навчальній діяльності
   Темперамент дитини - один із найважливіших орієнтирів у здійсненні індивідуального підходу в її вихованні. Як зазначає київський психолог В. У. Кузьменко, "Індивідуальний підхід у вихованні - це варіативне використання педагогом цілісної системи засобів, форм, методів та прийомів виховної роботи з урахуванням комплексу індивідуальних відмінностей дітей" [19].
   Від властивостей темпераменту залежать динамічні (швидкість, сила, інтенсивність) особливості характеру. Властивості темпераменту можуть сприяти або протидіяти розвитку певних якостей особистості (холерику легше стати хоробрим, ніж меланхоліку). Тип темпераменту певним чином зумовлює недоліки характеру при послабленні виховання. У такому випадку сангвінік недостатньо зосереджений, похапливий, поверховий, легковажний. Холерик - нестриманий, конфліктний, агресивний, невитриманий. Флегматик - млявий, байдужий, консервативний.
   Меланхолік відзначається хворобливою вразливістю, замкнутістю, відчуженістю, безволлям. Вроджені динамічні можливості дітей - це ті вихідні умови, в яких повинен діяти вихователь, реалізуючи свої професійні цілі. А відтак, для дітей кожного типу темпераменту актуальними є певні виховні задачі [18].
   Так, для сангвініків важливо забезпечити збереження їх інтересів, формувати вміння розгортати сюжет гри, знаходити в ньому нові повороти, повертатись до розпочатої роботи та завершувати її. Враховуючи знижену сензитивність, варто звернути увагу на формування симпатії до оточуючих, вміння розуміти та враховувати інтереси інших людей - і дорослих, і ровесників.
   Для холерика властива висока реактивність, підвищено збудлива реакція на оточуюче. Дитина погано керує собою у незвичних ситуаціях. Тоді слід забезпечити особливо уважний контроль з боку дорослого. З ровесниками такі діти поводяться нестримано, іноді конфліктно й агресивно. Тому дорослому варто навчати таких дітей взаємодіяти з іншими, знаходити з ними спільну мову. Холериків, які внаслідок швидкої втомлюваності часто порушують поведінку, не слід жорстко карати, важливіше - створити умови, що попереджають перевантаження дитини та надмірне збудження нервової системи, включити малюка у цікаву й захопливу справу
   Дитина-меланхолік відзначається мрійливістю, деякою відчуженістю від інших дітей, надмірно чутливі до емоційного ставлення до них оточуючих. Тому у виховних впливах мають переважати заохочення над осудом і покаранням. Такі діти чуйно реагують на негаразди свої та ровесників, потребують у ці моменти моральної підтримки, висловлення дорослими впевненості в їх силах і можливостях. Щоб дитина успішно долала труднощі в роботі, потрібно підкреслювати її успіхи, посилювати позитивні емоції. У спілкуванні з ровесниками меланхоліки уникають галасливих забав та ігор, прагнуть до спокійних ігор. Якщо таких партнерів їй знайти не вдається, то грається на самоті. Отже потрібно залучати таких дітей у колективні справи, знаходячи посильну для їх виконання роль.
   Динамічні особливості психіки дітей проявляються і у мірі їх фізичної активності - рухливості. Вихователів та батьків турбують, насамперед, надмірно повільні або надмірно рухливі діти. Їх, як правило, не так багато у групі дитячого садка, але вони можуть розбалансовувати чітко встановлений для всіх режим дня, виконуючи дуже швидко, або дуже повільно окремі режимні моменти. Діти з уповільненою поведінкою постійно перебувають у невиграшних для себе ситуаціях: коли всі вже закінчили одягатись і пішли на прогулянку, ця дитина ще у роздягальні; всі пообідали, а ця дитина ще за столом тощо. Їх намагання робити щось швидше призводять до розпаду діяльності, коли дитина стає взагалі нездатною до її виконання. Водночас, такі діти можуть бути дуже чутливими до зауважень дорослих, в них виникає підвищена мотивація їх уникнення. Вони глибоко переживають свою уповільненість, стають замкненими, неконтактними. М. М. Кольцова рекомендує у роботі з цими дітьми враховувати наступні застереження: входження в роботу вимагає часу, поспіх ще більше гальмує інертну дитину у вимогах і вказівках використовується тільки спокійний, рівний тон, адже малюк діє не навмисне, а тому, що інакше не може, будь-яке навантаження, завдання даються на позитивному емоційному фоні, включають елемент гри.
  
  
  
  
  
  
  
  
   ВИСНОВКИ
   Дане дослідження дає змогу зробити такі висновки: Темперамент відбиває динамічні аспекти поводження, переважно уродженого характеру, тому властивості темпераменту найбільш стійкі і постійні в порівнянні з іншими психічним особливостями людини. Найбільш специфічна особливість темпераменту полягає в тому, що різні властивості темпераменту даної людини не випадково сполучаться один з одним, а закономірно зв'язані між собою, утворити визначену організацію, структуру. Тип темпераменту має важливе прикладне значення для правильного виховання дітей в різних вікових періодах і не тільки також цю характеристику потрібно брати до уваги при виборі спеціальності та подальшої соціальної диференціації особистості.
   1. Зазвичай чистий тип темпераменту зустрічається дуже рідко, найчастіше в людини є декілька типів ВНД але домінує один із них тому для кращого розуміння цього явища ми застосуємо методику визначення відсоткового співвідношення різних типів ВНД у представників досліджуваної групи.
   2. Дослідження за допомогою методики Айзенка показало, що в досліджуваному класі зустрічаються всі типи темпераменту, але кількість носіїв різних темпераментів різна. Шкала відвертості надала інформацію що лише два учня інформації яких можна не довіряти, але це на загальну картину впливати на буде. Статистично відсотковий склад носіїв різних темпераментів такий: Сангвінічний тип мають 29% учнів, Флегматичний 33%, Меланхолічний 14% Холеричний 24%.
   3. Проаналізувавши таблицю з даними про успішність, ми бачимо, що Сангвініки мають середній бал по всі предметах в середньому 9.5 - 8.7. Холерики 9.25 - 7.5. Флегматики 7.0 - 6.5. Меланхоліки 7.0 - 6.0. Таким чином можна говорити про те що загальна навчальна успішність Флегматиків і меланхоліків менша ніж у сангвініків і холериків. Це пояснюється тим що флегматики взагалі є інертними а меланхоліки слабкими, саме тому вони не можуть довго витримувати навантаження навчального процесу. Тому навчальні предмети повинні бути методично розраховані на ці особливості учнів.
   4. В ході дослідження індивідуальної властивості темпераменту ми дійшли висновків що темперамент має важливе значення в навчальній діяльності дитини. Таким чином врахування особливостей темпераменту є невід'ємною частиною педагогічного процесу. Таким чином можна стверджувати, що гіпотеза нашого дослідження являється підтвердженою.
  
  
  
  
   СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
      -- Глуханюк Н. С. Общая психология / Н.С. Глуханюк, А.А. Печеркин, С.Л. Семенов. Академия - Москва, 2012. - 288 c.
      -- Голубева, Э. А. Способности и индивидуальность / Голубева Э. А. - М. : Прометей, 1993. - 306 с.
      -- Дружинин, В. Н. Психология общих способностей / В. Н. Дружинин. - СПб. : Изд-во "Питер", 2000. - 368 с.
      -- Киршева А. А. Психодиагностика личности. / А. А. Киршева, А. А. Рябчикова. - М.: Гелікон, 1995. - 198 с.
      -- Макарова Л.Л., Синельников В.М. Загальна психологія: методичні розробки семінарських занять: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 200 с.
      -- Маклаков А.Г. Общая психология: Учебник для вузов. - СПб.: Питер, 2005. - 583 с.
      -- Максименко, C. Д. Загальна психологія : навч. посібник / С. Д. Максименко - 2-е вид., перероб. та доп. - К. : "Центр навчальної літератури", 2004. - 272 с.
      -- Марцинковская Т. Д. Общая психология / Т.Д. Марцинковская Академия - Москва, 2013. - 384 c.
      -- Матюшкин А. М. Психология мышления. Мышление как разрешение проблемных ситуаций; КДУ - Москва, 2013. - 190 c.
      -- Носс И. Н. Введение в практику психологического исследования / И.Н. Носс, Н.В. Васина Издательство Института психотерапии - Москва, 2012. - 352 c
      -- Общая психология. Курс лекций для первой ступени педагогического образования; Владос - Москва, 2012. - 448 c.
      -- Основи практичної психології / В. Панок, Т. Титаренко. - К. Либідь, 2006. - 236 с.
      -- Пашукова Т.І. Практикум із загальної психології. / Т.І. Пашукова, А.І. Допір, Г.В. Дьяконов. - К.: Знання, КОО, 2006. - 203 с
      -- Психологія: Підручник /за ред. Ю. Трофімова. - К. : Либідь, 2006. - 560 с.
      -- Рубинштейн, С. Л. Основы общей психологии: в 2-х т. / Рубинштейн С. Л. - СПб.: Изд-во Питер, 2002. - 720 с.
      -- Хозиев В. Б. Практикум по общей психологии / В.Б. Хозиев Академия - Москва, 2013. - 272 c
      -- Хрестоматия по психологии / Сост. В, В, Мироненко; Под ред. А.В. Петровского. - М.: Просвещение, 2007. - 389 с.
      -- Цигульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологія. Як допомогти собі та іншим: Навч. посібник. - К.: Наукова думка, 2000. - 189 с.
      -- Шадських Ю. Г. Психологія і педагогіка: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів. / Ю. Г. Шадських. - Львів : Магнолія, 2007. - 319 с.
      -- Шостак В. И. Психофизиология / В.И. Шостак, С.А. Лытаев, М.С. Березанцева. ЭЛБИ-СПб - Москва, 2012. - 352 c.
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
   ДОДАТКИ
   Додаток А. Таблиця та діаграма темпераменту та шкала відвертості за методикою Г.Айзенка.
  
   Ім'я
   Сангвінік
   Холерик
   Флегматик
   Меланхолік
   Відвертість
   Олександр
   Сангвінік
  
  
  
   4
   Владислав
  
  
   Флегматик
  
   6
   Юлія
  
   Холерик
  
  
   3
   Дмитро
  
  
   Флегматик
  
   6
   Тетяна
  
  
  
   Меланхолік
   5
   Анастасія
   Сангвінік
  
  
  
   7
   Вікторія
   Сангвінік
  
  
  
   4
   Марина
  
  
   Флегматик
  
   5
   Вікторія
  
  
  
  
   2
   Сергій
  
   Холерик
  
  
   5
   Тетяна
   Сангвінік
  
  
  
   8
   Андрій
  
  
  
   Меланхолік
   5
   Ярослав
  
  
   Флегматик
  
   6
   Галина
  
  
   Флегматик
  
   4
   Богдан
   Сангвінік
  
  
  
   5
   Тетяна
  
  
   Флегматик
  
   5
   Сергій
  
   Холерик
  
  
   6
   Микола
  
   Холерик
  
  
   4
   Вадим
  
  
  
   Меланхолік
   3
   Тетяна
   Сангвінік
  
  
  
   7
   Віра
  
  
   Флегматик
  
   6
   Вікторія
  
   Холерик
  
  
   5
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
   Додаток Б. Таблиця співвідношення прояву різних типів ВНД у учнів досліджуваного класу.
  
   Ім'я

Сангвінік

Холерик

Флегматик

Меланхолік

Домінує

   Олександр

60

15

10

15

   Сангвінік
   Владислав

25

15

40

20

   Флегматик
   Юлія

10

55

25

10

   Холерик
   Дмитро

10

5

70

15

   Флегматик
   Тетяна

15

10

15

60

   Меланхолік
   Анастасія

40

25

15

10

   Сангвінік
   Вікторія

50

20

15

15

   Сангвінік
   Марина

10

15

70

5

   Флегматик
   Вікторія

25

10

25

40

   Меланхолік
   Сергій

60

5

15

20

   Холерик
   Тетяна

75

10

10

5

   Сангвінік
   Андрій

15

15

20

50

   Меланхолік
   Ярослав

25

10

45

20

   Флегматик
   Галина

20

10

55

15

   Флегматик
   Богдан

55

30

15

10

   Сангвінік
   Тетяна

10

20

65

5

   Флегматик
   Сергій

10

55

25

10

   Холерик
   Микола

15

45

30

5

   Холерик
   Вадим

10

10

20

60

   Меланхолік
   Тетяна

55

20

10

15

   Сангвінік
   Віра

65

10

10

15

   Флегматик
   Вікторія

55

10

15

20

   Холерик
  
  

  
  
  
   Додаток В. Таблиця аналізу продуктів діяльності.
  
  
   Ім'я
   Математика
   Українська мова
   Фізика
   Біологія
   Домінує
   Олександр
   8
   6
   10
   9
   Сангвінік
   Владислав
   6
   7
   6
   8
   Флегматик
   Юлія
   7
   7
   5
   8
   Холерик
   Дмитро
   5
   7
   8
   4
   Флегматик
   Тетяна
   6
   5
   7
   8
   Меланхолік
   Анастасія
   9
   7
   9
   9
   Сангвінік
   Вікторія
   7
   6
   8
   7
   Сангвінік
   Марина
   6
   6
   7
   5
   Флегматик
   Вікторія
   5
   8
   6
   7
   Меланхолік
   Сергій
   8
   6
   8
   7
   Холерик
   Тетяна
   6
   8
   7
   7
   Сангвінік
   Андрій
   4
   6
   6
   7
   Меланхолік
   Ярослав
   6
   6
   7
   9
   Флегматик
   Галина
   5
   7
   7
   6
   Флегматик
   Богдан
   8
   6
   8
   7
   Сангвінік
   Тетяна
   5
   7
   4
   6
   Флегматик
   Сергій
   4
   6
   9
   6
   Холерик
   Микола
   6
   7
   6
   7
   Холерик
   Вадим
   5
   7
   6
   6
   Меланхолік
   Тетяна
   8
   8
   7
   7
   Сангвінік
   Віра
   6
   6
   7
   5
   Флегматик
   Вікторія
   5
   6
   7
   6
   Холерик
  

  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
   Додаток Г. Питання до опитувальника мет. Айзенка.
   1. Чи часто ви відчуваєте потяг до нових вражень, пошукам пригод, зміну обстановки?
   2. Чи часто ви потребу в друзях, які розуміють всі, можуть підбадьорити і втішити?
   3. Ви людина безтурботний, безтурботний?
   4. Дуже вам важко сказати кому-то "ні"?
   5. Чи замислюєтеся ви перед тим, як щось робити?
   6. Якщо ви обіцяєте що-небудь зробити, то чи завжди стримуєте своє слово?
   7. Чи часто у вас змінюється настрій?
   8. Зазвичай ви дієте і говоріть швидко, не замислюючись?
   9. Чи часто ви відчуваєте себе нещасною людиною, без достатніх на те причин?
   10. Завзято ви сперечаєтеся, до кінця відстоюючи свою точку зору?
   11. З'являється чи є у вас почуття остраху чи збентеження, коли хочете познайомитися з симпатичним представником протилежної статі?
   12. Виходьте ви іноді з себе, сердячись не на жарт?
   13. Чи часто ви дієте під впливом хвилинного настрою?
   14. Чи часто ви переживаєте від того, що зробили чи сказали таке, що не слід
   було б
   15. Чи усвідомлюєте ви зазвичай перевагу книгам, а не зустрічей друзями?
   16. Чи легко вас образити?
   17. Чи любите ви часто бувати в компаніях?
   18. Чи виникають у вас думки, які хотіли б приховати від інших?
   19. Чи буває так, що іноді ви так повні енергією, що все горить в руках, а іноді мляві?
   20. Чи вважаєте ви мати менше друзів, але зате особливо близьких?
   21. Чи часто ви мрієте?
   22. Коли з вами говорять у підвищених тонах, чи відповідаєте тим же?
   23. Чи часто вас турбує почуття провини?
   24. Чи всі ваші звички хороші і бажані?
   25. Чи здатні ви дати волю своїм почуттям і як слід повеселитися в компанії?
   26. Чи вважаєте ви себе людиною збудливим і чутливим?
   27. Чи вважають вас оточують живим і веселим людиною?
   28. Чи часто ви, зробивши якесь важливе справу, відчуваєте таке відчуття, що могли б зробити його краще?
   29. Коли знаходитеся в товаристві інших людей, ви більше мовчите?
   30. Чи не буває так, що іноді ви брешете?
   31. Чи трапляється так, що ви не можете заснути від того, що в голову лізуть різні думки?
   32. Якщо ви хочете дізнатися про що-небудь, то віддасте перевагу прочитати про це в книзі, газеті, що запитати?
   33. Чи буває у вас сильне серцебиття?
   34. Чи подобається вам робота, що вимагає постійної уваги?
   35. Чи буває такий стан, що вас кидає в тремтіння від хвилювання в якійсь екстремальній ситуації?
   36. Чи завжди ви платили б за провезення багажу в транспорті, якби не побоювалися перевірки?
   37. Неприємно вам знаходитися в суспільстві, де жартують, сміються один над одним?
   38. Ви дратівливі?
   39. Чи подобається вам робота, яка вимагає швидкості дій?
   40. Хвилюєтеся ви з приводу неприємних подій?
   41. Ви ходите повільно, не поспішаючи?
   42. Ви коли-небудь запізнювались на роботу або зустріч?
   43. Чи часто ви бачите кошмарні сни?
   44. Чи правда, що ви так любите поговорити, що ніколи не втрачаєте випадку поговорити навіть з незнайомою людиною?
   45. Чи турбують вас які-небудь болю?
   46. Ви б відчули себе дуже нещасним, якби тривалий час були позбавлені
   широкого спілкування з людьми?
   47. Чи можна назвати вас нервовим людиною?
   48. Чи є серед знайомих ті, які вам явно не подобаються?
   49. Чи можна сказати, що ви впевнена у собі людина?
   50. Чи легко ви ображаєтеся, якщо інші вказують на ваші помилки в роботі або особисті недоліки?
   51. Чи вважаєте ви, що важко отримати справжнє задоволення від вечірки?
   52. Чи турбує вас відчуття, що ви чимось гірші за інших?
   53. Чи легко вам внести пожвавлення в досить нудну компанію?
   54. Чи трапляється говорити про речі, в яких ви не розбираєтеся?
   55. Стурбовані ви про своє здоров'я?
   56. Чи любите ви жартувати?
   57. Чи страждаєте ви від безсоння?
   Всі 57 питань діляться на три групи. 24 питання виявляють, екстраверт ви чи інтроверт? Наступні 24 питання пов'язані з вашою емоційною стійкістю або нестійкістю. А останні 9 питань визначають, наскільки ви щирі у відповідях.
   Обробка результатів. За кожну відповідь, що співпадає з ключем, ставиться 1 бал. Бали по кожній з трьох шкал сумують.
   Ключ до опитувальником.
   Шкала інтроверсії-екстраверсії: 1 +, 3 +, 5 -, 8 +, 10 +, 13 +, 15 -, 17 +, 20 -, 22+, 25 +, 27 +, 29 -, 32 -, 34 +, 37 -, 39 +, 41 -, 44 +, 46 +, 49 +, 51 -, 53 +, 56 +. Шкала емоційна стійкість-нестійкість: 2 +, 4 +, 7 +, 9 + 11 +, 14 +, 16 +, 19 +, 21 +, 23 +, 26 +, 28 +, 31 +, 33 +, 35 +, 38 +, 40 +, 43 +, 45 +, 47 +, 50 +, 52 +, 55 +, 57 +.
   Шкала скритність-відвертість (щирість): 6 +, 12 -, 18 -, 24 +, 30 -, 36 +, 42 -, 48 -, 54 -.
  
  
  
   Додаток Д. Питання до методики Тест А. Бєлова: паспорт темпераментів.
   I. Ви: 1) непосидючі, метушливі; 2) нестримані, запальні; 3) нетерплячі; 4) різкі і прямолінійні у стосунках з людьми; 5) рішучі й ініціативні; 6) вперті; 7) влучні у суперечках; 8) працюєте поривами; 9) схильні до ризику; 10) незлопам'ятні; 11) маєте швидку, пристрасну, з плутаними інтонаціями мову; 12) неврівноважені і схильні до гарячковості; 13) агресивні; 14) нетерплячі до вад; 15) маєте виразну міміку; 16) здатні швидко діяти і щось вирішувати; 17) невтомно прагнете до нового; 18) у Вас різкі, поривчасті рухи; 19) наполегливі в досягненні поставленої мети; 20) схильні до різких змін настрою.
   II. Ви: 1) веселі, життєрадісні; 2) енергійні та ділові; 3) часто не доводите розпочату справу до кінця; 4) схильні переоцінювати себе; 5) здатні швидко схоплювати нове; 6) непостійні в інтересах і нахилах; 7) легко переживаєте поразки; 8) без труднощів пристосовуєтесь до різних обставин; 9) із задоволенням беретесь за будь-яку нову справу; 10) легко залишаєте справу, якщо вона перестала Вас цікавити; 11) швидко включаєтесь у нову роботу і так само швидко переключаєтесь з однієї справи на іншу; 12) для Вас обтяжливі одноманітність, буденна, клопітка робота; 13) Ви товариські та чуйні, не відчуваєте скутості у стосунках з новими для Вас людьми; 14) витривалі та працездатні; 15) маєте голосну, швидку, чітку мову, яка супроводжується жвавими жестами і виразною мімікою; 16) зберігаєте самовладання в несподіваній, складній ситуації; 17) маєте завжди бадьорий настрій; 18) швидко засинаєте і прокидаєтесь; 19) буваєте незібрані, виявляєте поспішність в рішеннях; 20) часто відволікаєтесь, схильні до поверховості.
   III. Ви: 1) спокійні та холоднокровні; 2) послідовні, серйозні в справах; 3) обачні і розважливі; 4) вмієте чекати; 5) мовчазні і не любите зайвих балачок; 6) маєте спокійну, врівноважену мову із зупинками, без особливих емоцій, жестикуляції і міміки; 7) стримані і терплячі; 8) доводите розпочату справу до кінця; 9) не розтрачуєте даремно сили; 10) суворо дотримуєтесь встановленого розпорядку життя, системи в роботі; 11) легко стримуєте пориви; 12) не берете близько до серця похвалу чи засудження; 13) незлобливі, поблажливо ставитесь до критики на свою адресу; 14) постійні в своїх стосунках та інтересах; 15) повільно втягуєтесь в роботу і переключаєтесь з однієї справи на іншу; 16) рівні у стосунках з людьми; 17) любите охайність та порядок у всьому; 18) важко пристосовуєтесь до нових обставин; 19) витримані; 20) дещо повільні. IV. Ви: 1) сором'язливі; 2) губитеся в нових обставинах; 3) важко встановлюєте контакт з незнайомими людьми; 4) не вірите в свої сили; 5) легко переносите самотність; 6) почуваєте пригніченість і розгубленість при невдачах; 7) схильні заглиблюватися в себе; 8) швидко втомлюєтесь; 9) маєте слабку, тиху мову, що іноді переходить у шепіт; 10) мимоволі пристосовуєтесь до характеру співрозмовника; 11) вразливі до сліз, 12) ставите високі вимоги до себе та інших; 13) надзвичайно сприйнятливі до похвали чи засудження; 14) схильні до підозр; 15) хворобливо чутливі і легко вразливі; 16) надмірно образливі; 17) замкнуті та відлюдкуваті, не ділитися ні з ким своїми думками; 18) малоактивні, несміливі; 19) покірні; 20) прагнете викликати співчуття і допомогу оточуючих.
  
  
  
  
  
  
  
  
  

2

  
  
  
  

 Ваша оценка:

РЕКЛАМА: популярное на Lit-Era.com  
  А.Федотовская "Зеркало твоей мечты" (Попаданцы в другие миры) | | П.Эдуард "A.D. Сектор." (ЛитРПГ) | | Д.Чеболь "Меняю на нового ... или обмен по-русски" (Попаданцы в другие миры) | | О.Обская "Наследство дьявола, или Купленная любовь" (Попаданцы в другие миры) | | Л.Миленина "Полюби меня " (Любовные романы) | | А.Емельянов "Карты судьбы 4. Слово лорда" (ЛитРПГ) | | С.Суббота "Свобода Зверя. Кн.3" (Любовное фэнтези) | | В.Рута "Идеальный ген - 3" (Эротическая фантастика) | | Д.Сугралинов "Level Up 2. Герой" (ЛитРПГ) | | К.Вереск "Кошка для босса" (Женский роман) | |
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
И.Арьяр "Академия Тьмы и Теней.Советница Его Темнейшества" С.Бакшеев "На линии огня" Г.Гончарова "Тайяна.Влюбиться в небо" Р.Шторм "Академия магических близнецов" В.Кучеренко "Синергия" Н.Нэльте "Слепая совесть" Т.Сотер "Факультет боевой магии.Сложные отношения"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"