Жити по законам, якi сам же придумав
Бачити щастя де воно i не снилось
Не знати й чекати поки хтось надоумить
Це не той рай за який предки бились

Вони свою кров принесли в тяжку жертву
Поклали на вiвтар своїх же амбiцiй
Вони понадiялись на вiру вже мертву
Тому усе зникло в рiчковiй водицi

Але все ж вони залишили завiти
Якi всi нащадки зобов`язанi чтити
Й можливо через цi, iстини цвiти
Не скотився ще свiт в глибокi кантати

Правда...
Зiрватись але вверх полетiти
Щастя...
Пройти через дзеркало мрiї
Гордiсть...
Помилитись та ганьбою себе не одiти
Спокiй...
Нiколи не втрачати надiї