Аннотация: Я думала закончить с этой историей, но друзья начали орать и топать ногами, поетому - вот, продолжение...)
Скеррi прийшла за п"ятнадцять хвилин до назначеного часу i в очiкуваннi примостилася на вершечку огорожi мiж двома шипами. Їй не було холодно, не зважаючи на майже мiнусову температуру - перетворення закiнчилось i її шкiра, ставши подiбною на драконячу, не пропускала нi тепло нi холод. Вона безтурботно наспiвувала якусь пiсеньку i поцокувала кiгтями по металу, залишаючи на ньому помiтнi слiди. Бiля цвинтаря в такий час нiкого не було. Звичайно - забобоннi люди бояться нiчних кладовищ. Не безпiдставно, в принципi. Скеррi поглянула на годинник i вже хотiла одним iз щупалець, у якi перетворилося волосся, пiдхопити жовтий листочок, що падав з дерева, коли вiдчула що до брами наближається досить старий i сильний вампiр. З роздратуванням поморщившись Скеррi зiстрибнула з огорожi i прислонилась до неї плечем, чекаючи коли носферату пiдiйде.
Мiст уже пiдходив до головного входу на кладовище, думаючи про щось своє i ледь помiтно посмiхаючись, коли вiдчув присутнiсть марри. Мiст поглянув на годинник - Скеррi повинна була уже прийти... Чи марра часом нiчого з нею на зробила? Мiст пришвидшив ходу. Марра зiстрибнула з огорожi i прислонилася до неї плечем. Мiст пiдiйшов i зупинившись на п"ятикроковiй дистанцiї i приклав два пальцi до чола, i традицiйному привiтання народiв ночi. Марра повторила його жест.
- Вiтаю тебе носферату, - на правах першої хто прийшов, глибоким голосом промовила марра, - Полювання чи справа привели тебе сюди?
- Вiтаю тебе мегера. Не полювання причина мого приходу. - очi Мiста загрозливо звузились, - А ти при йшла сюди на полювання? Уже вполювала когось?
Скеррi помiтила як напрягся вампiр, i несвiдомо загрозливо пiдняла щупальцi.
- Яке дiло тобi до мого полювання? Я прийшла сюди не за цим.
- Я прийшов для зустрiчi... з смертною. - очi Мiста ще бiльше звузились, - Ти часом її не бачила? Вона вже повинна була прийти.
- Ти обвиняєшшш мене?! - Скеррi розiзлилася.
Вампiр не вiдповiв. Декiлька секунд вони мiрялися поглядами, а напруга наростала. Раптом, вкрите лускою обличчя марри стало задумливим i злегка розгубленим, а щупальцi опустилися.
- М... Мiст?
Пiсля цього вампiр теж почав виглядати приголомшеним i розгубленим. Через мить вiн усмiхнувся.
- А я вже думав, що мене неможливо чимось здивувати... Ну привiт в реалi Скеррi. Так ти тому i Скеррi? (*прим. Автора - scary з англiйської означає "страшний"*)
- А ти - Мiст? (*mist з англiйської - "туман"*) Оригiнально.
- А я то думав що багато про тебе знаю... Пропоную пiти прогулятися i поспiлкуватися трохи ближче... Ти не голодна?
- Нi, я недавно була на полюваннi. А куди пiдемо?
- Ну, я не знаю, ти тут корiнна жителька...
- Тодi я влаштую тобi екскурсiю! Доганяй!
I вона смiючись, великими стрибками побiгла вверх по вулицi. Мiст, заражений її смiхом, теж засмiявся i кинувся її доганяти. Вечiр, впоперек прогнозам, обiцяв бути цiкавим...