Цiлунками торкається промiння
До шкiри i заплющених очей.
I мiсячних дорiжок мерехтiння - 
Принада теплих, зваблених ночей.
А свiжий бриз вривається у груди 
У такт iз тихим шепотiнням хвиль,
I згадкою про море менi буде
Той шепiт в мушлi - за багато миль.
Крик чайки в пiднебессi свiтанковiм,
В рожевих променях ранкової зорi
Прийдуть до мене в снах етюдом новим,
Вiдмiтивши ще день в календарi.
Ще день, що нашу зустрiч наближає
Iз величчю природної краси. 
У серцi назавжди я залишаю
Солону краплю твоєї роси...