Читающая По Костям А.К.А: другие произведения.

Отакий скарб

Журнал "Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь]
Peклaмa:
Литературные конкурсы на Litnet. Переходи и читай!
Конкурсы романов на Author.Today

Конкурс фантрассказа Блэк-Джек-21
Поиск утраченного смысла. Загадка Лукоморья
Peклaмa
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    І знову з вами Нечипоренко та чаклун, якому конче треба знайти скарб. І жінка.

  Нечипоренко не дуже розумів, з якого дива йому так недобре. Учора він, здається, пив з кимось. Самограйку. Багато. Ще там начебто був отакий здоровий полумисок з картоплею. На столі. Якісь гості ходили. І щось дуже кусає за хвіст. Який хвіст? Нечипоренко потрусив головою. Лапи, сірі, здорові, з пазурами. Хвіст, сірий, на собачий схожий. Язик, як висолопити, то довгенький. Вовк, чи шо. Ой, то ж вчора тут весілля було. Я ж не наречений, щоб мене на вовка перетворювати. Це Нечипоренко пам"ятав добре, бо наречений був рудий і гепнув повну миску холодцю на підлогу, рукою змахнув, ліктем зачепив і гепнув. Ну то й тьху на нього.
  А що тепер робити? Бігти до сотника? Заб"є. І ще й не впізнає. Та й не беруть вовків в армію УНР. Бігти до Марусі? Але ж то не її робота, то хтось з тутешніх. От знайду та вкушу. Може допоможе. А як тут ціла зграя вовків, усі весільні гості? Якщо комусь треба зо два десятки вовків, то це або кушнір, або несповна розуму. Хто з них гірше, так зразу й не второпаєш. А ще їсти шось треба. В голову Нечипоренкові лізли мерці, вовки та здичавілі собаки їх дуже гарно їдять, сам на власні очі бачив. Але з вовкулаками все було складніше - якщо породжені їли все, бо могли перекидатися на людину з власної волі, то пороблені, як Нечипоренко, могли їсти тільки хліб. Ще й двері ніяк не відчиняються, як ти їх лапою не шкрябай. Нечипоренко сів на хвоста. То ж день надворі, оно сонце у вікно світить. Краще почекати, подрімати.
  Вовк підняв голову . Двері рипіли, відчинялись. Вечір надворі і хтось на порозі. Хтось. Не чоловік, не жінка. Хтось смердить так, що нема тому смороду назви. Хотілось напрудити калюжу, підставити горлянку. Воно сильне, страшне. Воно хоче, щоб йому чи їй затопили в писок. Воно, а шоб його об землю, то ж тутешній той, з кутка, де отака крива верба росте, у нього ще брат у перших в січові стрільці подався.
  - Мабуть, ти не Микола?
  Нечипоренко люто вишкірився у відповідь.
  - Та я й сам бачу. Був би ним, то став би рудуватим, а не отаке сиве. А ми ж з ним домовлялись.
  Нечипоренко вилупив очі. Нащо комусь ставати поробленим вовкулакою, але чаклун не бреше, нюхом чутно, що каже правду.
  - А більше ніхто на таке і не зважиться, усі тут досі старого пана жахаються. Найпоганіше те, що Микола собі б не багато взяв.
  Нечипоренко ляскнув зубами. Місцеві вчора щось верзли про захований скарб. Зрозуміло, що не під пічкою захований. То тут ще й якесь чаклування на додачу.
  - А, то ти чув дещо. Тепер слухай уважно, бо там три глека коштовностей сховано. Був у нас в селі, давненько, років сто чи більше тому, один пан, що ходив воювати на якихось турків, чи їхніх родичів. І навоював аж три глеки усякого добра, але не продав, не прогуляв, а закопав. І закляв, падло таке, на душу, що нікому ніколи зла не заподіяла.
  Нечипоренко позіхнув.
  - Зрозумів? Звірі зла не знають, а ти наче як новонароджений, нічого не встиг. То тобі третина буде, а мені - дві.
  Нечипоренко стрибнув, збив чаклуна з ніг, клацнув зубами над вухом.
  - Добре, навпіл. То йдеш за міст, отам де згарище. Шукаєш альтанку, ну, три стовпи з землі стирчать. Посеред них розкопуєш. І ні на що не зважай, копай собі. Як доторкнешся лапою до глеків, закляття спаде.
  Нечипоренко чхнув.
  - Спаде-спаде, я на Миколі перевіряв. Йди вже, зараз ніч коротка.
   Вовк бігає не гірше коня, тож до тої альтанки було всього нічого. Але як там смерділо!. Не мерцями, не гноєм, не вирваними нутрощами. Чимось таким, солодким. Квітковим. Парфумами, чи шо? Ні, їстівним. Солодким, їстівним, страшним. Сморід забивав очі та паморочив голову, здіймав шерсть дибки. Треба тікати. Треба копати. Чи тікати? Ні, копати треба. Кмин та цинамон, що їх в тісто кладуть. Від злих духів. Чужі чари, але якісні, досі тримаються. Жінка. Стоїть. Не жінка. Хто? Гола. Шість грудей, обличчя закрите якоюсь ганчіркою, тільки очі видно. Жовті, як в звірини. Хто? Нечипоренко про всяк випадок покрутив хвостом. Я маленька собачка, я тут так, ногу задерти.
  - Він йти давно. Він казав - прийде.
  Вона що, плаче? А на те схоже.
  - Тут холодно. Ніде сховатись. Ніде дітей ростити.
  Нечипоренко слухав і рив. Де ж ті глеки? Де той скарб? Права лапа зачепилась за щось гладеньке. Глек!
  - Порожній. Я дорогоцінна.
  Нечипоренко підскочив. І як це тлумачити? Вона або здуріла, або ще щось.
  - Такі гроші. Дінар. Як гроші.
  А, он воно що. То вона чи сама з турків, чи віри такої, турецької. То її звати так, бо на себе показує.
  - Він казав - чекати. Я чекаю.
  Тьху на той скарб, тьху на той глек! Треба було тікати зразу. Це не людина. Люди не живуть так довго. То шось таке, турецьке. Старий пан це шось собі забрав і вмер. А вона сидить і чекає. Нечипоренко встав. Не вовком, чоловіком.
  - Джин?!! - од її вереску мало підхопитись все село. Але чогось ніхто не біг.
  - Ні.
  - Дев? - а тепер вона вже не лякається. Аж ганчірку свою впустила. Нічогенькі ікла.
  - Ні. Ти хто? - Нечипоренко вчепився в револьвера.
  - Гулям. Знати молитви, знати правовірних. Він казати - будеш молодша дружина.
  - Він давно вмер. Три війни назад вмер. І тут тільки одна дружина в чоловіка може бути. Йди собі додому, до турків чи звідки ти там.
  - Не турки. Манзадерран. Він брехати. Нема скарбу, нема дітей.
  - Як це - нема скарбу? - чаклун прибіг. Ну то и з нeю і розбирайся, а в мене більш важливі справи є.
 Ваша оценка:

Популярное на LitNet.com Н.Любимка "Долг феникса. Академия Хилт"(Любовное фэнтези) В.Чернованова "Попала, или Жена для тирана - 2"(Любовное фэнтези) А.Завадская "Рейд на Селену"(Киберпанк) М.Атаманов "Искажающие реальность-2"(ЛитРПГ) И.Головань "Десять тысяч стилей. Книга третья"(Уся (Wuxia)) Л.Лэй "Над Синим Небом"(Научная фантастика) В.Кретов "Легенда 5, Война богов"(ЛитРПГ) А.Кутищев "Мультикласс "Турнир""(ЛитРПГ) Т.Май "Светлая для тёмного"(Любовное фэнтези) С.Эл "Телохранитель для убийцы"(Боевик)
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
И.Мартин "Твой последний шазам" С.Лыжина "Последние дни Константинополя.Ромеи и турки" С.Бакшеев "Предвидящая"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"