Чорный Евгений : другие произведения.

Из опыта расшифровки - Рукопись Войнича

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Из почти 500-летней истории малоуспешных попыток прочтения текста загадочной книги, известной как "рукопись (манускрипт) Войнича" (Voynich Manuscript), не трудно познакомиться в общих чертах с помощью интернета. Эта рукопись, фактически книга, потому что имеет около 240 пергаментных страниц, занимает в настоящее время место определенного "святого Грааля криптографии", поскольку усилия разных ведущих криптоаналитики относительно прочтения этой книги, по мнению большинства специалистов и наблюдателей, так и не привели к какому-то приемлемому результату. ____________________________________ Iлюстративнi матерiали в повному обсязi якiсний варiант до стор. 77v, 77r - http://www.trypillia.com/index.php?option=com_content&view=article&id=86:voynich-manuscript-77v-77r&catid=50:linguistics&Itemid=64
  Автоперевод вступительной части на русском языке. Основной текст с реконструкциями стр 77 см. в версии на украинском языке
  ***
  Начало на русском языке:
  1.Из опыта расшифровки - Рукопись Войнича
  
  2."Рукопис Войнича" - мiркування щодо реконструкцii"
  в иллюстрациях:
  3.Алфавит Дж. Стойко
  4.Таблица графем - Рукопись Войнича
  5.Iлюстративнi матерiали в повному обсязi якiсний варiант до стор. 77v, 77r - http://www.trypillia.com/index.php?option=com_content&view=article&id=86:voynich-manuscript-77v-77r&catid=50:linguistics&Itemid=64
  ***
  Чар-Книга. Из опыта расшифровки - "Рукописи Войнича"
  
  Кое-что из истории вопроса.
  
  Из почти 500-летней истории малоуспешных попыток прочтения текста загадочной книги, известной как "рукопись (манускрипт) Войнича" (Voynich Manuscript), не трудно познакомиться в общих чертах с помощью интернета ( напр. http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1% . 1%87%D0%B0 ).
  Эта рукопись, фактически книга, потому что имеет около 240 пергаментных страниц, занимает в настоящее время место определенного "святого Грааля криптографии", поскольку усилия разных ведущих криптоаналитики относительно прочтения этой книги, по мнению большинства специалистов и наблюдателей, так и не привели к какому-то приемлемому результату.
  ***
  Предложен Дж. Стойко ( John Stojko ) подход и соответствующий вариант реконструкции 9 страниц текста, известный в Украине как "Послание ориян хозарам" (Индоевропа ?1- Киев - 7503 - 28 с.) [ Letters to God's Eye. New York - 1978 ], воспринимается иностранными и некоторыми отечественными исследователями как "экзотический", в сравнении с другими существующими. Хотя казалось бы, вариант, предложенный именно Дж. Стойко, во-первых, понятен и логичен с точки зрения методологии осуществления самой реконструкции, а, во-вторых, благодаря этому был получен некоторый, хоть и не совсем понятный, текст.
  Действительно, само содержание текста-реконструкции вызывает определенное неудовлетворение у читателя. Как представляется, вполне справедливые сетования. Текст имеет достаточно много путаных предложений, непонятных имен каких-то исторических фигур.
  Но это не отрицает главного достижения Дж. Стойко - принципиальную возможность именно при таком подходе осуществить прочтение текста, который в течение уже не одного десятилетия считается, чуть ли не "самым таинственным" среди известных в настоящее время раритетов, поскольку другие способы, которые находятся в разработке, не дали достичь даже и такого результата.
  Относительно возможных причин недостатков текста "Послания ориян хозарам", насколько это удалось понять в ходе собственной работы над реконструкцией текста, немного дальше.
   Поскольку при проведенные собственной реконструкции, которая предлагается в данной публикации, применялся именно методический подход Дж. Стойко, целесообразно напомнить, что он основывается :
  1. текст "рукописи Войнича" написан на украинском языке,
  2. "шифровка" текста заключается в самобытности графем, которыми написан текст, и в том, что для написания слов был применен тот вариант письма, когда использовались лишь одни согласные буквы ( то есть гласные буквы в тексте отсутствуют ).
  При этом Дж. Стойко была предложена определенная азбука-соответствие графем оригинала с буквами кириллицы и латиницы.
  ***
  Недавно появилась книга "Гора Ора" В. Осипчук-Скоровода (- ФОП Стебляк - Киев - 2010 - 160 с), где был предоставлен свой вариант реконструкции отдельных страниц из рукописи, среди которых и те, которые были приведены в "Послание ориян хозарам". Он также базируется на использовании азбуки соответствия кириллице, который предложил Дж. Стойко, и допущения относительно использования согласных. Определенным достижением этого варианта реконструкции, в сравнении с вариантом Дж. Стойко, можно считать то, что, в ходе его критического обсуждения, был поставлен вопрос, который, по моему мнению, имеет большое значение. Именно для того, чтобы можно было говорить о получении такого варианта прочтения текста оригинала, который является максимально приближенным к содержанию записанных мыслей именно автором рукописи.
  ***
  Результаты реконструкции
  Таким принципиальным требованием, при осуществленные реконструкции текста т.наз. "рукописи Войнича", есть требование обязательного наличия в реконструированных словах всех без исключения букв оригинала. При этом также принципиальное значение имеет запрет добавлять какие-то лишние согласные буквы, которые отсутствуют в тексте оригинала. То есть в ходе реконструкции строк текста оригинала должны быть использованы только такие слова, согласные буквы которых точно отвечают последовательности согласных оригинала.
  Это делает невозможными разные "вольности" относительно применения такого или другого слова, которые порождаются в силу каких-то личных вкусов уже самого "дешифратора" текста. А в действительности, искажают содержание оригинала.
  Тот, кто попробует хотя бы на примере одной строки возобновить текст оригинала, может легко убедиться, насколько важным является такое требование. Потому что любое изменение последовательности согласных по отношению к оригиналу, отбрасывание "лишних согласных" в одних местах и "добавления не существующих согласных" за счет вписывания слов, в которых имеются другие согласные буквы, - все это неминуемо приводит к каким угодно отклонениям в понимание содержания текста. Таким образом, происходит не приближение к пониманию именно содержания оригинала, а отклонение, от этого содержания, запутывания, внесение в текст тех смыслов и представлений (через применение несоответствующих слов), которые не отвечают мыслям автора самой Рукописи, потому что просто отсутствуют в тексте.
  ***
  В уже упомянутых опубликованных вариантах реконструкций "рукописи Войнича" в большей или меньшей мере наблюдается нарушение этого правила. Как представляется, учитывая собственный опыт реконструкции текста, именно не соблюдение этого правила существенно повлияло на то, какого содержания тексты были получены в результате этих реконструкций.
  ***
  Вопрос правомерности того или другого текста реконструкции, то есть применение того или другого слова, имеет и другие проблемы, которые связаны с самим текстом оригинала. И что также порождает свои неоднозначности относительно применения одного или другого слова. Потому что от изменения даже одной буквы начинает изменяться определенное высказывание, а, следовательно, в тексте начинают появляться разные смыслы.
  Эти вопросы достаточно специфические и могут быть интересны лишь тем, кто возьмется самостоятельно возобновить для современного чтения текст рукописи. И, соответственно, получит свой опыт и понимание той пластичности текста, когда применения одного или другого слова изменяет смысл определенного предложения, а это приводит к порождению мнений разной направленности.
  Хотя это очень важны вопросы касательно именно достоверности содержания текста оригинала и того, который получен в результате определенного "расшифровывания". В данном случае не будем тщательно объяснять подобные "темные места". Можно лишь отметить, что здесь и вопрос, насколько точно определенно, какая именно согласная написана в оригинале (вопрос графологической экспертизы), насколько правильные определенные предположения относительно того, как понимать пробелы между определенными группами согласных в разных случаях. Как понимать разные написания одних и тех же согласных, особенно при их соединении в некие принятые, судя по всему, для ускорения письма формы, которые периодически повторяются в оригинале и т.п..
  ***
  Именно решение в известной мере этих вопросов нашло отображение в том, что предлагается вниманию, как возможные смысловые тексты, которые были записаны в рукописи. Для примера и чтобы заинтересовать желающих к участию в проведении реконструкции методом, который предложен, предлагаются вниманию пока две страницы, которые на развороте книги имеют нумерацию, - 77. Эти страницы взяты, поскольку для стр. 77r (права) существуют соответствующие тексты предыдущих реконструкций, которые будут также приведены для возможного сравнения. В то же время стр. 77v (левая) еще не была реконструированной, насколько это мне известно, поэтому вариант ее текста пока еще не с чем сравнивать.
  ***
  Таким образом, на примере этих реконструкций предлагается, в первую очередь, удостовериться в справедливости методического подхода, который предложил Дж. Стойко. С другой стороны, оценить, насколько соблюдение требования "с точностью до титлы" позволяет получить содержательный текст, улучшает или ухудшает смысловое понимание предмета написания самим автором. Хотя все это пока следует рассматривать лишь как приближение на уровне предварительного анализа, как оригинала, так и предложенной Дж. Стойко азбуки. Понятно, что окончательная редакция текста каждой страницы может быть осуществлена лишь при условии получения полного текста всей книги.
  ***
  Ниже поданы две тематически разных версии, которые были получены при реконструкции текста страницы 77 ( 77v и 77r - по принятой нумерации в библиотеке Йельского университета (США) - Yale Library . Одна версия имеет тематическую направленность, условно говоря, "мировоззренческого характера", вторая версия - "рецептурного характера".
  Относительно причин такой неоднозначности и можно ли воспринимать такую разновариантность, как правдивый содержательный текст, - некоторые рассуждения по собственному опыту реконструкции "рукописи Войнича" будут предоставлены в дальнейшем.
  
  Для сравнения также предоставляются тексты реконструкций стор. 77r, которые были опубликованы в "Послание ориян хозарам" Дж. Стойко та "Гора Ора" В. Осипчук-Скоровода.
  Для заинтересованных получить собственное представление о правомерности такого подхода, проанализировать, в сравнении с оригиналом, насколько целесообразно выбраны авторами разных реконструкций те или другие слова и, соответственно, иметь свое мнение относительно содержания текстов - предоставляются также подготовительные материалы по стор. 77r для нескольких первых строк (см. иллюстрацию) . Как пример определенного трафаретного "конструктора", который поможет понять, чем обусловлена очень необычная "пластичность" в прочтении текста оригинала. В то же время, дает возможность увидеть, в чем заключаются разные "непонятные" места текста.
  В этих трафаретах на уровне "первого приближения" поданы варианты прочтения групп согласных в каждой строке в соответствии с графемами оригинала с переводом их в кириллицу по алфавиту ( алфавит, трафареты к стр. 77v и 77r, для более детального ознакомления см. в дополнении к данной публикации через список произведений).
  
  Оригиналы страниц "рукописи Войнича", Voynich Manuscript http://beinecke.library.yale.edu/dl_crosscollex/SetsSearchExecXC.asp?srchtype=ITEM
  _____________________________________________________
  
  
  Чар-Книга. З досв?ду розшифрування "Рукопис Войнича".
  
   Ор дума мудро!
  
  Дещо з ?стор?? питання.
  З майже 500-л?тню ?стор?ю малоусп?шних спроб прочитання тексту загадково? книги, знано? як "рукопис (манускрипт) Войнича" (Voynich Manuscript) , не важко познайомитись у загальних рисах за допомогою ?нтернету ( напр. ... 1%87%D0%B0).
  Цей рукопис, фактично книга, бо маг б?ля 240 пергаментних стор?нок, пос?даг нин? м?сце певного "святого Грааля кр?птограф??", оск?льки зусилля р?зних пров?дних кр?птоанал?тики щодо прочитання ц?г? книги, на думку б?льшост? фах?вц?в ? спостер?гач?в, так ? не призвели до якогось прийнятного результату.
  ***
  Запропонований Дж. Стойко ( JohnStojko ) п?дх?д ? в?дпов?дний вар?ант реконструкц?? 9 стор?нок тексту, в?домий в Укра?н? як "Послання ор?ян хозарам" (Tндогвропа ?1- Ки?в - 7503 - 28 с.) [Letters to God's Eye. New York - 1978 ], сприймагться ?ноземними ? деякими в?тчизняними досл?дниками як "екзотичний", у пор?внян? з ?ншими ?снуючими. Проте, вар?ант запропонований саме Дж. Стойко г, по-перше, зрозум?лим ? лог?чним с точки зору методолог?? зд?йснення само? реконструкц??, а, по-друге, завдяки йому було отримано деякий осмислений текст.
  Хоча сам зм?ст тексту-реконструкц?? ? викликаг певне незадоволення у читача. Як уявлягться, ц?лком справедлив? нар?кання. Текст маг досить багато плутаних речень, незрозум?лих ?мен якихось ?сторичних постатей.
  Але це не заперечуг головного здобутку Дж. Стойко - принципову можлив?сть саме за таким п?дходом зд?йснити прочитання тексту, який на протяз? вже не одного десятил?ття вважагться чи не "найтагмничим" серед в?домих нин? раритет?в, оск?льки ?нш? способи, як? знаходяться у розробц?, не дали досягнути нав?ть такого результату.
  Щодо можливих причин недол?к?в тексту "Послання ор?ян хозарам", наск?льки це вдалось зрозум?ти в ход? власно? прац? над реконструкц?гю тексту, трохи дал?.
   Оск?льки при проведен? власно? реконструкц??, яка пропонугться в дан?й публ?кац??, застосовувався саме методичний п?дх?д Дж. Стойко, доц?льно нагадати, що в?н основугться :
  1. текст "рукопису Войнича" написано укра?нською мовою,
  2. "шифрування" тексту полягаг в самобутност? графем, якими написано текст, та в тому, що для написання сл?в було застосовано той вар?ант письма, коли використовувались лише одн? приголосн? л?тери ( тобто голосн? л?тери у текст? в?дсутн? ).
  При цьому Дж. Стойко була запропонована певна абетка-в?дпов?дник графем ориг?налу з л?терами кирилиц? та латиниц?.
  
  
  абетка-в?дпов?дник за Дж. Стойко
  
  ***
  Нещодавно з"явилась книга "Гора Ора" В. Осипчук-Скоровода (- ФОП Стебляк - Ки?в - 2010 - 160 с), де було надано св?й вар?ант реконструкц?? окремих стор?нок з рукопису, серед яких ? т?, що були наведен? у "Послання ор?ян хозарам". В?н також базугться на використанн? абетки-в?дпов?днику, який запропонував Дж. Стойко, та припущен? щодо використання приголосних. Певним досягненням цього вар?анту реконструкц??, у пор?внянн? з вар?антом Дж. Стойко, можна вважати те, що, в ход? його критичного обговорення, було поставлено питання, яке, на мою думку, маг дуже важливе значення. Саме для того, щоб можна було говорити про отримання такого вар?анту прочитання тексту ориг?налу, який г максимально наближеним до зм?сту записаних думок саме автором рукопису.
  ***
  Результати зд?йснення реконструкц??
  Такою принциповою вимогою, при зд?йснен? реконструкц?? тексту т.зв. "рукопису Войнича", г вимога обов"язково? наявност? у реконструйованих словах вс?х без винятку л?тер ориг?налу. При цьому також принципове значення маг заборона додавати як?сь зайв? приголосн? л?тери, як? в?дсутн? у текст? ориг?налу. Тобто в ход? реконструкц?? рядк?в тексту ориг?налу мають бути використан? т?льки так? слова, приголосн? л?тери яких точно в?дпов?дають посл?довност? приголосних ориг?налу.
  Це унеможливлюг р?зн? "в?льност?" щодо застосування чи такого, чи ?ншого слова, як? породжуються в силу якихось особистих уподобань вже самого "дешифратора" тексту. А насправд?, спотворюють зм?ст ориг?налу.
  Той, хто спробуг хоча б на приклад? одного рядка в?дновити текст ориг?налу, може легко пересв?дчитись, наск?льки важливим г така вимога. Бо будь-яка зм?на посл?довност? приголосних по в?дношенню до ориг?налу, в?дкидання "зайвих приголосних" в одних м?сцях та "додавання не ?снуючих приголосних" за рахунок вписування сл?в, в яких наявн? ?нш? приголосн? л?тери, - все це неминуче призводить до будь-яких завгодно в?дхилень у розум?ння зм?сту тексту. Таким чином в?дбувагться не наближення до розум?ння саме зм?сту ориг?налу, а в?дхилення в?д цього зм?сту, заплутування, придання тексту тих смисл?в ? уявлень (через застосування нев?дпов?дних сл?в), як? не в?дпов?дають думкам автора, бо просто в?дсутн? у текст?.
  ***
  У вже згаданих опубл?кованих вар?антах реконструкц?й "рукопису Войнича" в б?льш?й, чи менш?й м?р? спостер?гагться порушення цього правила. Як уявлягться, враховуючи власний досв?д реконструювання, саме не дотримання цього правила суттгво вплинуло на те, якого зм?сту тексти були отриман? в результат? цих реконструкц?й.
  ***
  Питання правом?рност? того чи ?ншого тексту реконструкц??, тобто застосування того чи ?ншого слова, маг й ?нш? проблеми, як? пов"язан? з самим текстом ориг?налу. T що також породжуг сво? неоднозначност? щодо застосування одного чи ?ншого слова. Бо в?д зм?ни нав?ть одн?г? л?тери починаг зм?нюватись певний висл?в, а отже у текст? починають з"являтись р?зн? смисли.
  Ц? питання достатньо специф?чн? ? можуть бути ц?кав? лише тим, хто в?зьметься самост?йно в?дновити для сучасного читання текст рукопису. T, в?дпов?дно, отримаг св?й досв?д ? розум?ння т?г? пластичност? тексту, коли застосування такого чи ?ншого слова зм?нюг смисл певного речення, а це призводить до породження думок р?зно? спрямованост?.
  Хоча це дуже важлив? питання стосовно саме достов?рност? зм?ст?в м?ж текстом ориг?налу ? того, який отримано в результат? певного "розшифрування", в даному разу не будемо ретельно пояснювати под?бн? "темн? м?сця". Можна лише зазначити, що тут ? питання, наск?льки точно визначено, яка саме приголосна написана в ориг?нал? (питання графолог?чно? експертизи), наск?льки правильн? певн? припущення стосовно того, як розум?ти проб?ли м?ж певними групами приголосних в р?зних випадках. Як розум?ти р?зн? написання одних ? тих же приголосних, особливо певне ?х сполучення, як? пер?одично повторюються в ориг?нал? та ?нше.
  ***
  Саме вир?шення певною м?рою цих питань знайшло в?дображення у тому, що пропонугться уваз?, як можлив? зм?сти тих текст?в, що були записан? у рукопису. Для прикладу ? зац?кавлення охочих до участ? у проведен? реконструкц?? методою, що запропонована, надаються лише дв? стор?нки, як? на розворот? книги мають нумерац?ю - 77. Ц? стор?нки взяти, оск?льки для стор. 77r (права) ?снують в?дпов?дн? тексти попередн?х реконструкц?й, як? будуть також наведен? для можливого пор?вняння. В той же час стор. 77v (л?ва) ще не була жодний раз реконструйована, наск?льки це мен? в?домо, тому вар?ант ?? тексту поки що не маг з чим пор?внювати.
  ***
  Таким чином, на приклад? цих реконструкц?? пропонугться, в першу чергу, впевнитись у справедливост? методичного п?дходу, який запропонував Дж. Стойко. З другого боку, оц?нити, наск?льки дотримання вимоги "з точн?стю до титли" дозволяг отримати зм?стовний текст, покращуг чи пог?ршуг смислове розум?ння предмету написання самим автором. Хоча це поки що треба розглядати лише як наближення на р?вн? попереднього анал?зу як ориг?налу, так ? запропонованого Дж. Стойко абетки-в?дпов?дника. Зрозум?ло, що остаточна редакц?я тексту кожно? стор?нки може бути зд?йснена лише при умов? отримання повного тексту вс?г? книги.
  ***
  Нижче подано дв? тематично р?зн? верс??, що були отриман? при реконструкц?? тексту стор?нки 77 ( 77v та 77r - за прийнятою у б?бл?отец? Йгльського ун?верситету (США) - YaleLibrary - нумерац?гю ).
   Одна верс?я маг тематичну спрямован?сть, умовно кажучи, "св?тоглядного характеру", друга верс?я - "рецептурного характеру". Щодо причин тако? неоднозначност? ? чи можна сприймати таку багатовар?антн?сть, як правдивий зм?стовний текст, - деяк? м?ркування ?з власного досв?ду реконструкц?? "рукопису Войнича" будуть надан? в подальшому.
  Для пор?вняння також надаються тексти реконструкц?й стор. 77r, як? були опубл?кован? у "Послання ор?ян хозарам" Дж. Стойко та "Гора Ора" В. Осипчук-Скоровода.
  Для зац?кавлених проанал?зувати ? отримати власне уявлення щодо, взагал?, правом?рност? такого п?дходу, наск?льки доц?льними г вибран? авторами р?зних реконструкц?й т? чи ?нш? слова ?, в?дпов?дно, мати свою думку щодо зм?сту текст?в - надаються також п?дготовч? матер?али по стор. 77r для дек?лькох перших рядк?в. Як приклад певного "трафарет-конструктора", який допоможе зрозум?ти, чим обумовлена дуже незвична "пластичн?сть" у прочитанн? тексту ориг?налу. Водночас, даг можлив?сть побачити, в чому полягають р?зн? "незрозум?л?" м?сця тексту.
  В цих трафаретах до стор. 77r на р?вн? "першого наближення" подан? вар?анти прочитання груп приголосних до кожного рядка у в?дпов?дност? до графем ориг?налу за абеткою, що надана вище (рядок червоним кольором - наб?р л?тер кирилиц? за даними у "Гора Ора" В. Осипчук-Скоровода ) та попередн?й доб?р реконструкц?? з можливих сл?в.
  Повна верс?я таких трафарет?в до 77v та 77r, для б?льше детального ознайомлення, буде подана в к?нц? дано? публ?кац?? ( якщо ?х як?сть буде дозволяти справд? щось побачити на в?дм?ну в?д отриманого в даному випадку по зразкам для стор. 77r )
  ***
  Реконструкц?? тексту стор?нок 77 "рукопису Войнича"
  Верс?я "св?тоглядного характеру"
  77 V
  1. Сни от? неук усе \ п?д науку суг\ Святу волю\ в кабалу\ повели\ кумири\ Усе вище п?д науку суг\ Свог ото наука ся,\ свог ото неук с?г\ Святе наукою сяг, як ? було\
  2. Волю п?д науку усю\ свою, але п?дня на хиби?\ Се гаг Ора пору\ Се пне наука ося?\ Яве те неук усе,\ але п?д науку сю\ ? упаде\ п?д кабалу\ По неуку се\ усе вол? тяга
  3. Святе нин? несе\ п?д науку усе\ Святе нин? хова\ Усе викосе те наше,\ свог тяне косе \ Ор п?дня на коси \ ото боже оз?й[1]? \ П?дневоле \ ото не науку, \ а ширше
  4. Ухопе не мало \ та п?днесе \ ? свале, \ попада усе \ Поневол? \ волю упине хибу\ Воля \ упаде\ Волю п?дня накосо, \ святе - накося\ повикуси
  5. Ото пану хиба у Ор??\ Умаля боже,\ пан питаг усе,\ де буле?\ П?дня косе\ святе буле\ понакосе, \ смуту неука осю\ свале \ п?д неука усе\ Уловили?
  6. Сум путаг усе,\ ковиляг покуса,\ як п?де нин? у кабалу\ Святе поле\ понакосе\ кабалу,\ п?дня коси\ Св?ту нин? якого\ кабала\ волю упасаг?\
  7. Лопне як усе\ п?днг кабали,\ осв?те неуку усю \ мету булу,\ упине косе\ Святе буле\ п?д неука усе,\ по наук? осе?\ Ся воля\ - покосе\ любе зло?
  8. Думи Ора \ п?дн?мали \ покусу?\ Святе нин? укаже,\ як убере\ п?д неука усе,\ понакосе\ св?ти бул?\ По накосу\ святе носе,\ але п?днакосе\ кабалу\
  9. Яке обираг\ понин? кабалу?\ Усе нин? косе \ у сн? на кон? несе\ Воля понесе,\ але понесе\ усе накося\ Ум Ора\ пне у носа,\ свале\ Ор бур? боре\
  10. Свале\ те божий\ п?д носа
  11. Ото не кабала,\ а Око божий?\ Явить божий\ п?д неука усе\ святу науку усю\ Осе в?таг бо оз?й\ Яве ото неуку усю\ хибу у дус?
  12. Воля по неуку усе?\ Ося воля, п?д неука усе,\ святе пану укосе \ Смуту не унесе \ Око божий\ Вловили?
  13. Святе божий \ п?дневоле? \ Не те неуку усе \ святе несе? \ Святе буле - \ кабала, \ яка убулося?
  14. У свар? божий\ п?днесе \ св?т божий \ ? поубуле \ у боже оз?й \ По неуку усе \ се воля?
  15. Яке божий \ добули по неуку осе? \ Святе - накося! \ Святе буле \ п?д неука \ то неволя усе
  16. Святе було?\ Де умале по неуку осе, \ п?днесе \ оце по в?р?. \ Свог ото Буде -\ воля того, \ як обере в?ду сю
  17. Як буле упине усе \ ? свале \ по неуку усе? \ Яве свог тоб? оз?й \ в лют? божий \ Попита ус? \ св?ти бул?, \ як? убира
  18. Святе бол?г \ ? понин? ?де \ у бол? \ п?д науку осю \ Як Ум Ора божий \ волю \ осв?те усю, \ понуде \ волю у кабал?
  19. Око божий, \ п?дня, на те несе? \ Свог тяне неук усе\ Око божий \ яко би зле? \ Святе неуку усе \ сум - ото неуку усе \ даг воля
  20. Але пов?р -\ В?з г жий \ П?дня як усе, \ св?те божий \ Д?г божий, \ як ? було \ П?дня на коси, \ смуту нин? косу \ робили
  21. Як убоз? ревли, \ п?дня кеси! \ Ор упаси! \ П?д нев?ру \ святе неук усе \ у осв?ту суг \ Попутаг усе \ Осв?ту пос?г? \ Лукавили
  22. Оте п?д неука усе \ свог тоб?, а оз?й \ пне у кабалу? \ Чи по неуку ус? \ опиняться \ де буяг оз?й? \ По неуку усе \ смута, бо оз?й \ вол?г
  23. Се ? упне косе ?\ Святе неуку усе \ осв?те наука? \ Воля \ п?д нев?ру -\ вол?г покуси \
  24. Ото ? п"гмо\ у куп? ус?\ Але п?д неука усе\ укаже лише,\ як було\ Як п?дня не укаже\ ще ? поневоле?\ Луче воля\ мала\- понин? каже\ святе усе
  25. П?днесе\ волю \ ?, п?дня, унесе\ святе неук усе?\ Але по неуку усе\ святе божий\ кабала \ Око божий\ упине косе
  26. Свог обере, \ п?д неука усе,\ св?т божий?\ П?дпута усе\ свог ото неук усе\ Ор упораг\ волю оту неука усю\ л?пше
  27. Усе пан носе\ свог, лаг п?д науку усе \ Святе буле\ у пн? кос?? \ Св?т божий \ у пн? ? пута усе, \ свог та буле ?
  28. Св?т божий \ нин? не т?ше\ Ора у гор?\ По неуку усе \ святе - буле,\ яке убере \ Усе \ свог ото бол?г\ у кабал?, \ Ор баг[2] оз?й
  29. Де воля тупа неука ося?\ П?дбираг \ суто буле \ якось \ ? косо по накосу\ люте понесе\ Усвог те неук усе - \ Ор понукаг
  30. Ото пов?р, \ п?дня, унесе \ святе обузой \ Святе убоз?й - \ п?дневоля\ Свог тяне неук усе\ у святе буле, \ яке бере усе
  31. Свог ото пасе\ св?ту на зло \ П?д науку осю,\ смутне якесь, \ але по неуку усе \ Святе неук усе \ свале, \ Ор божий \ ? понесе
  32. Де по неуку усе \ свог ото бере, \ добра \ мало \ П?дня, неук ус?г \ осв?ту обузой \ Уп?знаша \ Ор Ум жий,\ як божий\ п?днесе
  33. Ото воля у кабал?,\ п?д неука усе?\ Свог тяне косе\ у святе убоз?й,\ ? кволе понин?, ? косе \ Ор волю пне косу \ свою ту неуку усю
  34. Копне волю \ ту по неуку усе, \ де ум пута несе \ у святе буле\ Святе буле \ п?д неука осе, \ п?д волю косу ?\ Святе буле,\ яке обурюг?
  35. Свог те не несе \ Ору воля \ поки г в?ра \ Пан несе \ свог та божий?\ Даг божий \ п?д науку осе?\ Святе нин? косе \ св?т бо зло
  36. По наук? усе \ л?пе - наука ся? \ А люте - божий ?\ Косе \ святе буле, \ яке боре \ поки убоз?й ,\ але яке ? понесе \ Воля Ор божий\ велика гси
  37. Ото понаносе, \ святе нанесе, \ святе миле\ Але по неуку се\ поневолити божий \ маг ту волю
  ***
  77R
  1. Що воля, яка буде, бо узр?г мале \ свято? вол??\ Понесе\ усе вище понакосу \ Свог щепе неук усе \ косе, але понуде\ в лют? на коси\ Уловили усе?
  2. Ота воля поки боре?\ П?днесе\ свог ото божий, \ свою ото неуку усю\ святу волю\ Покосе\ св?т убоз?й \ Опине ото нас\ де ? були\
  3. Свог тяне неук усе\ Святе божий \ п?д науку осю\ По малу\ п?д неука усе,\ п?д пута унесе\ Святе нин? укосе?\ Яви от? нин? коси -\ поб"г зло
  4. Де воля ота нин? якась?\ Свог ото нин? косе,\ свог як мука усе\ П?дня як божий,\ понукаг усе\ п?д не Око божий\ П?дневоля волю,\ понука\
  5. Св?ту муку осю\ свале, п?дня науку осю\ п?д волю \ Ото неук усе\ понакосе\ Але п?дня, неук усе\ свог тяне косе,\ свале буле \ по наук? усе\
  6. Д?я ума типун несе\ Даг убоз?й,\ п?дня неволю,\ сво? ото муки ус?\ Св?т божий \ п?д науку осю\ свою тяне неук усе\ Свог ото неуку усе\
  7. Святе не уника се \ П?дня косе,\ свог ото мало\ п?днакосе \ святе божий\ П?де нин? тиша,\ святе нин? як усе\ Але ? понакосе. Уловили?
  8. Даг, п?дня косе,\ свог ото божий\ Понука усе \ святе божий \ п?д неука усе \ свог, але понин? кажу: \ свог тяне неук усе \ Уловили?\
  9. Свог тне неук усе\ свог ото нин? косе \ Святе неук усе \ п?д ненауку см?ша \ Даг божий п?д?м"яти усе \ святе нин? якось \ Уловили?
  10. Око божий \ помикаг се, \ але п?днесе \ свог, але ? горя понануде \ П?дня, путаг неук усе \ свог, але \ понин? каже: \ свог ото божий\
  11. Свог тяне неук - усе\ л?пе на усе, \ але п?дня носа, \ святе умикаг усе \ Святе нин? як усе \ свог те бере\ Св?ту не несе, \ але божий \ понесе\
  12. Свог ото убоз?й \ п?дня, а буле \ святе нин? косе? \ Свог ото наносе \ св?ту убоз?й \ П?днаносе \ свог ото неук усе.\ у кабалу понукаг се\
  13. Пануг як божий, \ п?дня, як усе \ святе, нин? косе \ Святе не косе -\ осв?те на нос? \ Понукаг усе: \ п?дня, бери \ голе, божий, усе\
  14. Сум ото на неука усе \ буле, \ лопне як усе \ Ор \ маг оз?й[3] \ ? пасе \ Понука божий, \ пне у носа, \ яве те неуку усе \ свят?ше \
  15. П?д нове ут?ше \ святе божий\ поникше \ Лопне як уся \ воля, п?дня косе \ Смута нин? косе, \ понука усе \ святе буле\
  16. Око божий\ яку волю\ п?д в?ру\ пуще несе ?\ У лице пне голе \ П?днабере \ свог, але упасе
  17. Яве ото неук усе:\ святе боре, п?дня косе\ Смуту булу \ п?д науку бере\ У кабалу понукаг усе, \ яке боре в?ру \
  18. Свог ото на неука усе \ святе нин? косе \ Святе божий \ попитаг усе \ Але нин? неука усе \ у св?т? б?льше \
  19. Дума л?по неук усе \ у св?т? убоз?й \ Яве те божий, \ п?дня як усе \ святе, нин? косе, \ свог ото не косе \
  20. Воля понесе, \ свог ото унесе \ св?ту убоз?й \ У вол? помикаг ся, \ добре \ ламаг зле \
  21. Даг божий \ понин? мало \ св?ту на науку сю \ Святе нин? косе \ свог ото буле \
  22. Святе божий \ попитаг нас \ Даг божий \ свог, люте музой \ понин? т?ше \ Уловили?
  23. Свог те убоз?й \ попитаг усе \ Осв?те на нос? \ свог ото неуку усе \ Свог ото некосе, \ свог ото назр?г усе \
  24. Усмиряг \ убоз?й \ поневол? \волю \ Понабулу в?ру \ понаносе \ у сон ото нижн?й \ як ширше \
  25. Око божий \ поникаг усе \ свог, але утинаг неук усе \ Свог ото нин? неук усе \ добираг \ гоже жий \ Понин? ото усе \ косе \
  26. Святе божий \ п?дня косе \ по неуку усе? \ Усю волю пне косу \ святе божий \ Свог те божий \ понапитаг усе - \ Ор божий \
  27. Де воля та нин? уся, \ яве те божий \ По неуку усе \ осв?те убоз?й, \ п?дня науку осю? \ Осв?те божий \ ? понукаг божий, \ ? паняг[4] б?льше\
  28. Як п?д науку осю \ ощипаг неук усе \ свог ото убоз?й \ По неуку усе \ кволе упало, \ святе нин? косе \ Святе буле \ влупе у носа \
  29. Оте мове, але убоз?й \ понесе \ свог ото нин? косе \ Свог те убоз?й \ помикаг ся, \ понаносе, \ але ? пне кажу \
  30. Ще воля \ п?дня кусаг? \ Своя муку се \ Святе божий \ попуще, унесе, \ свале \ люте божий \ П?д неука се \ свале \
  31. Умали божий - \ упне носа \ А п?дня - ? пута унесе \ Але п?дня унесе \ ? осуше те, божий \ П?дня, не каже, \ але можий \
  32. Яке боже оз?й? \ Воля \ умне укосе \ Яве те божий, \ п?дня неволю \ Свог ото божий \ п?д?ма укаже, \ свог ут?ше
  33. Як божий \ упаде, \ осю волю понесе \ Свог ото неуку усе, \ свог ото було \ Ор убоз?й \ поля даг, \ га? Ору мил? \
  34. Святе не наког осе, \ свог ото неука усе \ смутне наког усе \ Святе нин? косе \ свог те наносе \ Д?я божа й \ убула
  35. Яке уп?знаг \ волю, \ по нин? косу, \ свою - ото божий?\ Освог ото нин? косе, \ свог ото ? накосе \ Ор божий \
  36. П?дня несе, \ у сн? щупаг накоси \ ся воля \ Пне неуку усе \ святе на горе, \ пне у носа \ Уловили усе \ кажу \
  37. Святе божий \ понадаг \ але ? понабере \ Кабалу \ упораг \ Долю даг \ убоз?й \ вол? \ Ор божий \ ловку \
  38. Око божий \ опале пуще п?дня на усе \ оте голе \ Понамалюю \ кубки \ у гор? \ Ум ото несе \ Око божий \
  39. Усе п?дня унесе, \ яке унизили\ де божа д?г воля \ Даг буле \ у кубел? ум \ Ото убоз?й \ як у гор? усе, \ яке малюва \
  40. Диво яке бере \ ? голову т?ше
  ***
  Верс?я "рецептурного характеру"
  77 V
  1. Соне ото, нюха усе\ П?д накис[5]\ свог оте вил"г\ в кубелю[6]\ повол?\ кУмTру\ Усе вище п?дня косо,\ свог ото нюха усе\ Усвог ото накис,\ усе витяни кисе\ у кубель
  2. Вил"г п?днг кисе \ свог, але, п?дня, нюха се\ Суше\ Ра[7] у пору,\ сю п?ну нюха усю\ В?таг накис,\ але п?дня кисе,\ п?де\ п?д кубель\ по накосу\ Усе вилити се\
  3. Святе нен? неси\ П?дня косо\ сва[8] те нин? хова\ Ус? викоси т? наш?\ у свог тяне кисе\ Ра, п?дня, нюха се\ Ото бузи жий\ п?дня вил"?\ Ото нанюха Га[9]\ ширше\
  4. Як п"г не мало\ та п?днесе,\ усе вил"г, \ поп?душе\ понову, але\ вил"г - п"г, нюха се\ Вил"г ? п?де\ Вил"г, п?дня накис\ свог тяне кисе\ по накису
  5. Ота пан? у кубир?\ умоле боже\ понапитися\ добуле\ П?дня кисе,\ свог те б?ле\ п"г, нюха усе\ Смиг т? накиси\ усе вил"г\ П?д накис,\ але вил"г
  6. Сому пити усю\ Кволо\ п"г кисе\ Як п?дня на кубель\ святе пол"г \ По накосу\ кубеля \ п?дня косо,\ свог те не нюха усе\ У кубел?\ вил"г - упасе
  7. Л"г пан? ? каже,\ п?дня кубель:\ святе накисе! \ Миг т? бил?,\ п"г, нюха усе\ Святе б?ле\ п?д накис\ П"г, нюха усе\ Свале,\ покуса\ любе з?л"я\
  8. Де м?ра \ п?дн?ме, ул"г\ покисе\ Святе не нюха усе\ у кубир?\ П?дня кисе\ понюха усе\ Свят? бил?\ понюха\ Святе неси,\ але п?дня косо,\ у кубель
  9. У кубир? пан? на кубел?\ сонника ус?\ сни унюха, нанесе\ Вил"г по носу\ Л"г по носу,\ сни каже,\ м?ря\ пан? носа\ Усе вил"г\ Ра бере\ ? убере
  10. Усе вил"г\ те божий\ ? п?днесе
  11. Ота на кубел?\ як божий\ Яве те божий\ п?д накис\ Св?т нюха усе\ свог у тубу оз?й (?)\ Овите нюха усе\ як буде ся
  12. Вил"?, понука се\ Свали\ п?д накис\ Святе понакисе \ усе мутне унесе\ яке божий\ вловлюг
  13. Святе божий\ п?дня, вил"г\ Натяне кисе\ святе унеси\ Святе б?ле\ кобиле\ у кубель усе
  14. Сва Ра божий\ п?днеси \ Святе божий\ п"г б?ле \ у боже оз?й\ По накису\ усе вил"?
  15. Як божий\ даг б?ле по накису\ святе не кисе\ Святе б?ле,\ п?днг яке\ утоне, вил"? усе\
  16. Святоб?ле\ даг мало по накису\ П?днесе -\ це повари \ Сва ото буде\ Вил"? те усе\ у кубирь води ся\
  17. Як б?ле понесе\ усе вил"?\ По накису \ яве святе буз?й\ Вилити божий,\ попити усе\ святе б?ле \ у кубир?
  18. Святе б?ле\ пан? нуде \ Б?ле \ п?д накис \ Кум?ру божий \ вил"? \ святе усе\ П?на ?де \ вил"?\ у кубель
  19. Як божий\ п?дня на те несе \ святе нин? кисе\ Як божий\ у куб? з?л"я -\ святе накисе\ Сома ото накиса\ д?г у волю
  20. Липу варе -\ Воза жий\ п?дня кисе\ Святе божий\ дбаг жий\ у кубел?,\ п?дня накис\ Сома тяне ? накис\ ороблюг
  21. У куб? зр?г ? вол?г\ п?д накис\ Ра посяг,\ п?дня в?ру\ Святе накиса\ у св?т? усе\ Попити усе\ Святе упасаг\ ? л?кувало
  22. Ото п?д накис\ у свою тубу оз?й\ понюха б?ле \ Цепен?г кисе\ пнеться\ Д?г бо оз?й\ Упине кисе\ Сому тоб? оз?й\ увил"г
  23. Се упине кисе\ Святе не кисе\ У св?танок \ вил"?\ п?д навар\ Вил"? покисе
  24. От? поми? ухопи ус?,\ але, п?дня кисе,\ кажи лише\ кубел?\ Як п?дня, накаже,\ ще п?ну вил"?\ Луче вил"? \ мало\ Пан? нин? каже:\ сва ото усе
  25. П?днесе,\ вил"?\, п?дня унеси\ святе не кисе,\ але п?ну нюха усю\ Святе божий\ у кубел?\ як божий\ п"г, нюха усе\
  26. Свог бере\ п?д накис\ святе божий\ п?дпити усе\ Свог ото не кисе \ У рупор\ вил"? ото накис\ л?пше
  27. Се пан? несе\ сва л"г п?д накис\ Сва те б?ле\ п"г, не куша \ Святе божий\ упине пити усе\ сва те б?ле
  28. Сва те божий\ нин? нат?ше\ Ра м?ру\ п"г, а не кисе\ сва те б?ле\ у кубир?\ усе \ Сва ото б?ле\ у кубел?\ Ра буз?й\
  29. Де вил"г тупо неук усе\ п?дбери\ усе ото б?ле\ кисе\ Кисе\ п"г, не нюха\ але те понеси\ свог те не кисе\ Ра понюха
  30. Ото поваРе\ п?дня унесе\ свог те буз?й\ Сва те буз?й,\ п?дняв, ул"г\ Святе нин? кисе,\ сва те б?ле\ у кубирь усе
  31. Свог ото п"г усе\ святе б?ле,\ п?дня кисе\ Святе нюха усе,\ л"г, п"г накис\ Святе не кисе -\ усе вил"?\ Ра божий \ понеси
  32. Даг пан? кисе\ свог ото убери,\ де бере мало\ п?дня накис\ Се в?ти буз?й\ п?знаша\ Ра божий\ як божий\ п?днесе
  33. Ото вил"г у кубель\ п?дня кисе\ святе накис\ Святе буз?й\ кволо п"г, нин? кисе\ Ра вил"? п?ну кису -\ святе накиса\
  34. Як п?ну вил"г\ то понюха усе\ Tде, миг, пити несе\ святе б?ле\ Святе б?ле\ п?д накис\ п?двил"г кисе\ Сома(?) те б?ле\ у кубар?
  35. Святе нанеси\ ? Ра вил"?\ по кубирю\ Понаносе\ святе божий\ Даг божий\ п?д накис\ Свог те нин? кисе\ святе бо з?л"г
  36. П?на кисе\ л?пе накиса\ Лити божий\ кисе\ святе б?ле\ у кубирь\ П"г як буз?й,\ але як нин? несе,\ вил"? Ра божий\ - вил?куг ся\
  37. Ото п"г нин? се\ Се втяне у носа\ Святе мало,\ але п"г, нюха се\ П?ну вил"? ту божий\ Миг те, вил"г
  ***
  77R
  1. Щавель як убуде, бо зр?г мало,\ святе вил"? \ Понеси \ свища, упине кисе \ Се вище упине кисе \ Куша, але понуде \ Вил"? те не кисе,\ але вил"? усе
  2. Ото вил"? поки бере \ ? п?дносе \ свог ото божий \ Свог ото никаг усе, \ святе вил"? \ Покуша \ святе буз?й \ пан?, ото неси \ де б?ле \
  3. Свог ото не уника усе \ Святе божий \ п?д накис, \ помалу \ п?дня кисе, \ п?дпите унесе \ Святе нин? кисе \ Яве ото нин? кисе \ поб"г з?ль[10]
  4. Де вил"г ото неня кисе\ свог ото нин? кисе\ Усвог як муку осю,\ п?дня яку божий\ поника усю\ П?дня як божий \ п?д нове, але вил"г\упне як
  5. Свята мукася \ усвог, але п?де мука уся \ у п?двал \ Ото некисе \ по накосу \ ул"г, п?дня накосо \ Свог тяне кисе \ сив?ло било[11] \ по накису
  6. Tди мити, п?ну унеси - \ д?г буз?й \ П?дня не вил"г \ свог ото умиг кисе \ Осв?ти, божий, \ п?днюха усе! \ Святе нин? кисе \ Свог ото не куша
  7. Святе нин? кисе \ П?дня кисе \ свог ото мало \ п?д некосо \ осв?те божий \ П?де нин? ут?ше, \ освяте нин? як усе \ Л"г по накосу \ але вил"г
  8. Де п?днюха усе \ свог ото божий,\ п"г ? нюха усе \ Осв?те божий \ п?дня кисе \ Свог ул"г, упине накис \ Свог тяне на кисе, \ але вил"?
  9. Свог ото нин? кисе \ Сва ото нен? кисе \ Святе нюхаг усе \ П?дня нюхаг \ се м?шаг \ Даг божий \ п?д м"яту усе \ святе нин? кисе \Ул"г ? вил"г
  10. Як боже яве \ помака усе, \ але п?днеси \ Свог л"г у гору, п"г - не нуде \ П?дня, пити не кисе \ осив?ле \ Понин? куша \ сва ото божий
  11. Святе нен? укисе \ Липне усе, \ але п?дня, уноси \ свою ту муку усю \ Святе нин? як усе \ свог те бери \ Св?т не носе \ але божий \ понесе
  12. Усвог ото буз?й \ п?дня бил?[12] \ Святе нин? кисе \ свог ото нанесе \ Осв?ти буз?й \ п?дня неси \ свог ото некисе \ у кубел? понакисе
  13. Понука божий \ п?дня кисе \ Осв?ти нин? кисе \ Святе нюха усе \ свог те наносе \ П?на укисе \ п?днабери \ голе божий усе
  14. Соми ото не ника ус? \ бил? \ Липне кисе \ Ра \ маз?й[13] \ упасе \ Упине як божий, \ пан? унесе \ Втоне кисе \ свят?ше
  15. П?днове утис \ св?те божий \ Поникше \ липне кисе \ Вил"?, п?дня косо, \ сому ту нин? кису, \ понюха ус? \ свят? бил?
  16. Як божий \ ковил \ п?дваре \ пуще неси, \ але очепи наголо \ П?дня, убери \ сво? ляпаси
  17. Яве ото некисе \ святе бери, п?дня косо \ Сома то б?ла \ П?дня кубиря \ у кубел? поника усе \ У кубир? варе
  18. Свог ото нин? кисе \ Святе нин? кисе \ Святе божий \ попити ся \ Але нин? накис \ осв?ти б?льше
  19. Де маг липе накис \ святе буз?й \ яве те божий \ П?дня кисе \ святе нин? кисе \ свог ото не кисе.
  20. Вил"г п?ну сю \ свог ото унесе \ св?т у буз?й \ Вил"г, помиг кисе \ добре \ уломе з?л"я
  21. Д?г божий \ понин? мало \ св?те на накис \ Святе нин? кисе \ свог ото б?ле \
  22. Освяте божий \ попити наше \ Даг божий \ свог лити маз?й \ П?на нат?ше \ але вил"?
  23. Святе буз?й \ попити усе \ святе нин? \ Усвог ото накис \ свог ото некисе \ свог ото назр?г усе
  24. Усмиряг \ буз?й \ Поневол? \ вил"г \ п?ну, бил? варе \ П?на унесе \ у сон ото н?жний \ як ширше
  25. Як божий \ понюха ся \ усе вил"?, утяне нюха усе \ Свог ото нин? кисе усе \ добира \ Гоже жуй \ понин? ото усе \ кисе
  26. Святе божий, \ п?дня косо \ понакосу, \ се вил"г, упне кисе \ Освяте божий \ свог - те божий \ понапити усе \ Ра божий
  27. Давало те нин? усе\ увите божий - \ понюха усе \ святе буз?й \ П?дня накис \ освог ото божий \ Понюха божий \ п?ну б?л?шу
  28. Як п?днакисе \ щипе нюха се \ Освог ото буз?й \ Понакоси \ ковил у пол? \ Свят? нин? укоси \ Святе б?ле \ вилупи ? унеси
  29. Ото омиваг любе оз?й, \ упне усе \ свог ото нин? кисе \ Сва те буз?й \ понин? кисе \ Пан? несе \ л"г п?ну у кашу \
  30. Щавель \ п?днакоси \ Своя мука се \ Святе божий \ попуще - унеси \ ? свали \ Улити божий \ п?д накис, \ усе вил"?
  31. Омили божий \ п?ну унесе \ П?дня пута, унеси \ але п?днанесе, \ усуше те божий \ П?дня не куша \ Уломи ? жуй
  32. Як у боже оз?й \ увил"г - \ мине кисе \ Яве те божий, \ п?дня не вил"г \ свог ото божий \ П?д?ма, кажи \ свог тиш?
  33. Як божий \ п?де, \ се вил"г пан? усе \ Свог ото уникаг усе\ Свог ото б?ле \ Ра баг, узуй \ у пол?, де \ у гор? малюю
  34. Се витяни накисе \ свое ото некисе, \ у сому тни ? накос \ Святе нин? укисе \ свог те нанесе \ Даг божий \ б?ле
  35. Як п?зно \ вил"г \ п?ну накис \ свою - ото божий \ Усвог ото нин? кисе \ свог ото некисе \ Ра божий
  36. П?днанесе \ у сн? ще п?ну кисе, \ усе вил"г \ понин? кисе \ Святу набере пан? \ п?ну у носа \ Але вил"г усе \ кисе
  37. Святе божий \ понадаг \ липу набери \ у кубель \ у пору, \ дол"г де \ буз?й \ Вил"г \ Ра божий - \ улови яке
  38. Як божий \ пол"г пуще, п?дня понеси \ Ото гол? \ пан? малюю \ у кубки \ у гор? \ Ум ото несе \ Око божий
  39. Усе п?дня унесе \ як униз л"г \ Даг божа д?я волю \ Доб?ла \ кубел? миг \ ото бо оз?й \ як у гор? усе, \ яке малюва
  40. Диво яке бере \ ? голову т?ше
  ***
  Текст реконструкц?? стор. 77r - опубл?ковано у "Послання ор?ян хозарам" Дж. Стойко:
  1. Що волю Ока береже заре жало а святу волю панус? сов?ща пан? Коса? Осв?ща пан? Коса косу але пан?. Волю ту на косо але вол?ш.
  2. Уставила по Оку в?ру ? одну носе. Сов?сть Божую сов?стна косе а святу в?ру покосе святи Бозя. Пан? што несе ? де була?
  3. Сов?стна на косе сов?сть Божая, одне не коси. Помала одне на косе ? одне пусте несе. Святене на косо м?сто ма косе ? пома зло.
  4. Думали устами Коси а сов?сть мекаш. Се ви кому косе однин? Око Божиг? Панькаш однин? Око Божиг ? одну на вол? волю панку.
  5. Святе мекаш сю волю одному Кос?. Одновила што на косо? Пан? Коса ладно мекаш. Святе на косо сю волю ? буле пан? Коси.
  6. Де мета панус?? Де Боз?? Одному волю ? сов?сть мекаш. Святе Божиг однин? косе. Сов?том Коси сов?сть не коси.
  7. Святи ум Коси однин? коси а сов?сть мала одна на косо. Сов?сть Божая одна пуста ж а свята мека се.Але,пан коси але мили.
  8. Додна не коси сов?сть Божую. Пан? Коса святе Божиг одне на косо. Сю волю панна Коса святе нин? Кос?, але малу.
  9. "Сов?сть ма Коса".Син што мекаш? Свята на косо одна ниньки см?ше. Де г божиг одне м?сто ж? Сов?т мекаш але мали.
  10. Око Божиг панни Коси ладно носе сю волю ? в?ру. Панна де? Одне не питане косе. Ось воля панни Коси ? сов?сть Божая.
  11."Свята нин? Коза".Але панусю?Але панна се святе нин? Око ж ? святе боре.Святе маш, любо жий панусю.
  12. "Сов?сть Боз? одна на вол?". Сов?стну на косо сов?сть маш свята Боз?. Одну маш сов?сть на косо Ока блуг ? панькаш.
  13. Пан? Око Божиг одне на косо святе мекаш. Святе на косо ? святе маш. Пан? Коса, одну не бори волю Божую сю.
  14. Сама що, не на косо була? Але по наказу Ор? Бозя пише. "Пан? Око Божиг поможе". Ви то накаже свята ж?
  15. Одне нове т?ше святу Божую пан? Косу. Але пан? Коса, ви ладно на косо святе мекаш. Пан? косо святе волю.
  16. Кому жиг Ока воля ? одна в?ра? Пощо носе лице пан? голе? Одно не заре, се вили пише.
  17. В?сть не коси ? сов?т заре. Одна на косо сама ти мала. "Однин? Око боре". Пан? Коса комару в?ре?
  18. Сов?сть покосе сов?том Коси. Сов?т Божий попусту ж. Але пан? Коса святе мекаш.
  19. Давала пан? Коса сов?т Боз?? Вите бажаг одне не косе? Свято мекаш сов?стна Коса.
  20. Воля панус? сов?сть несе ? сов?т Боз?. Воля панни коса. Добу Ора лама зла.
  21. Де божую панна волю святу мекаш? Сов?т нин? коси ? сов?сть була.
  22. "Святи Божий попит несу". Де бажаг сю волю ти Боз?? Пам"яташ, ламала.
  23. Святи Бозя попит сей святи маш а сов?сть на косо. Сов?т на косо сов?стно зазера.
  24. "Ось в?ра Боз? поновила волю". Понабула в?ру панна сю а сину што божиг Око береш?
  Увага Рядок Пропущений у Стойка!
  26. Святе Божиг одна на косо пан? косе. Се вол? пан? Коса? Сов?та Божиг, святе Божиг ? пан пита, раби г?
  27. Де волю ти маш? Ви та Божий панькаш святу Бозю однин? на косо. Святе Божиг пан? Око Божиг понижа лише.
  28. Око одне не коси. Што панькаш сов?сть Боз?? Пан? Коса, Око вол? палю. Святе мекаш ? святе вол? мила пануся.
  29. Що ма волю Бозя панус?? Сов?сть маш святу Боз?? Помекаш панна се але по наказу.
  30. Що волю однин? косе? Свому косе? Сов?сть Божую попуща ? нашу сю волю. Але што, Божий один наказ се вол?.
  31. Мали Бозя панни ж один не питани ж. Ладни маш Суса ти Божая. Одне ма Коза але Божиг.
  32. Кому ж жиг воля Ман? Коси? Ви та Божий одне нин? вол?, сов?сть Божую одному Кос?. Сов?стиж.
  33. Око Божиг одне се вела пануся? Сов?стна Коса сов?сть мала? Ора Бозя пале. Де м?ра волю?
  34. Свята, мекаш сов?сть на косо. Святе мекаш святому Кос?. Святе маш а де бажала мала.
  35. Оку панн? воля, панна Коса. Сов?сть бажаг, сов?сть мекаш ? сов?стно Оков? Ора бажаг.
  36. Один маш син, що пан? косе? Ся воля по уму Коси у святе нам?ра. Панусю, але вол?ш косе.
  37. "Свята Божая пан? да". Але пан? боре Ока буле. "По Ор? долю да Боз? ? волю". Да Божую але муку.
  38. Око Божиг пале, пощо однин? наше? Што було поневоля. Кого Око боре? М?сто наше Око бажаг?
  39. Се одне маш, Ока буле ? добу зада вол?. Де була Ока булава? Што Боз? Око м?ра ж Ока булаву?
  40. Диво Око боре а булава ут?ше.
  ***
  Текст реконструкц?? стор. 77r - опубл?ковано у "Гора Ора" В. Осипчук-Скоровода:
  1. Що г воля? Око-Гора. У Боз? Ор! Воля г. Свята воля. Пан понесе! А що вище Пана? Око се. Се Явище. Пан у Оку се. Око г Усе! Л?по по Уму д?г. Яве л?тання Око се(Велетень Ока се)! Лев г Велес!
  -щвл кгр бзр вл свтвл пнс швщпн кс свщ пнкс кс лпмд влтнкс лвлс-
   2. Тато у вол?. По Оку! ? Гора. Под?ю-День несе. Освяте Бож, ожиг. А Сва? У танку. Ус?я!
   Св?таг воля! По Оку се. УсеУм Тата у Боз? ожиг! Пан Тата несе. У Добу ллг (Д?г Голе!).
  -твл пк гр пдннс свтбжж св тнк с свтвл пкс смтбзж пнтнс дб-гл-
  3. Освяти нин? Око Усе. Освяте Бож, ожиг. Под?я-День. Tнь-Янь. Око Усе. Под?я-День.
   По Тату неси. Святе нин? око Усе. Яве Тато нин? Око Усе! По обоз?ллю!
   -свтнкс свтбжж пдн н кс пднн птнс свтннкс втннкс пбзл-
  4. Диво Лети нин? Око се! Святе нин? Око се. Св?таг нин? Око се. Под?я-День. Tнь-Янь. Око Божа ожиг. Пан у Оку се! Под?я-День. Tнь-Янь. Око Божа жиг! Под?я-День. Неволя? Воля! По Яв? Ока!
  -длтннкс свтннкс свннкс пдн н кбжж пнкс пдн н кбжж пдн нвл вл пвк-
  5. Освяте Ум Око се. СваВоля-УсеВоля! Под?я-День нин? Око се! Под?я-День. Воля! У танку се. Пан г у Оку се! Лел?г. Под?я-День у нен? Око си! Св?танок се(Св?гтанок се). Сваволя Гола! Пан у Око се!
  -свтмкс свл пдннкс пднвл тнкс пнкс л пдннкс свтнкс свлгл пнкс-
  6.Д?г. Ум.Тата Пан несе. Д?г у Боз?, жиг. Под?я-День нин?. Воля. Освяте Ум Око се.
   Освяте Бож, ожиг. Под?я-День Ума Око си. О святе нин? Око се. Св?танок се!
  -д м тпннс дбзж панн вл свтмкс свтбжж пднмкс свтннкс свтнкс-
   7. Св?таг нин? Око се! Под?я-День. Tнь-Янь Око си. Свята воля. Под?я-День. Tнь-Янь
   Око се. Освяте Бож, ожиг. Под?я-День нин?. Татусе! Св?таг нин? се, Око Усе! Леля.
   По Яв? Ока Леля се. Ловила!
  -свтннкс пдн н кс свтвл пдн н кс свтбжж пдннн тс свтннс кс л пвлс лвл-
   8.Д?г Под?я-День. Tнь-Янь. Око се. Св?таг. Бож ожиг. Пан?ка се. Святе Божа, ожиг.
   Под?я-День. Tнь-Янь. Око Усе! Сва г! Л?по нин? Оку се. Святе нин? Око се. Уловили?
  -д пдн н кс свт бжж пнкс свтбжж пдн н кс св лпннкс свтнн кс лвл-
   9. Св?таг нин? Око се! Освяте Ум Око се. Освяте Tнь-Янь Око се. Под?я-День. Tнь-Янь.
   Око - Сен! Несе. Д?г Бож, жиг! Под?я-День. Ум Тати се (Митусь!)! Святе Ум Око се.
   Уловили?
  -свтннкс свтмкс свт н кс пдн н кснс дбжж пднмтс свтмкс лвл-
  10.Око Божа у ЯВT! По Tнь-Янь Око се! Лад Под?ю-День несе. Усеволя. Гори. По Tнь-Янь Око д?г. Под?я-День нин?. По Тату Tнь-Янь Око се. Усеволя. По Tнь-Янь Око се. Св?таг Бож жиг!
   -кбж В пнкс лпднс свл гр пннд пднн птннкс свл пннкс свтбжж-
   11. Сватання Ока се. Лель л?по понесе. Леля Под?я-День нин? се. Сватання Ока се.
   Сватання Ока се. Свати-Гори. Свати Ум Се. Лел?г Божа, ожиг. Понесе!
   -свтннкс лпнс лпднннс свтннкс свтннкс свтгр смвтмс л бжж пнс-
   12. Святе у Боз? жиг. Под?я-День. Tнь-Янь Гол?. Сватання Ока се. Св?танок се.
   Святе Ум се. По Уму Око се. Под?я-День. Tнь-Янь г Гора. Б?лоБож ожиг!
   -свтбзж пдннгл свтннкс свтнкс свтмс пмкс пдн нн гр блбжж-
   13. По Tнь-Янь Око у Божа оживе у Яв?! Под?я-День. Tнь-Янь Око се!
   Святе Ум Око се. Святе Tнь-Янь Око се. Свято Умос?я (? м?с?я у маси Мус?я-Мо?сея!).
   По Tнь-Янь Око се! Под?я-День. Tнь-Янь. Гора. Б?лоБож ожиг! ? Усе!
  -пн кбжж В пдн нкс свтмкс свтнкс свтмс пнкс пдн н гр блбжж с-
   14. Се Ум(Се Уми г Суми) Тата нин? Око Се. Голе! Л?пе Tнь-Янь Око се! Ор! Муза
   жиг! Упасе! По Tнь-Янь Око Божа жиг! Пан несе! У Яв? танок Ока се.
   Св?таг святе Усе!
  -смтннкс гл лпнкс р мзж пс пнкбжж пнс втнкс свтс-
   15. Под?я-День у Нав?. Татусь. Св?таг. Бож ожиг. По Tнь-Янь Око се! Л?пе Tнь-Янь
  Око се. Воля. Под?я-День. Tнь-Янь Око Се. Се Ум Тата по Оку се. По Tнь-Янь Око
   се. Свято Голе.
  -пдннв тс свтбжж пнкс лпнкс вл пдн н кс смтпкс пнкс свтгл -
   16.Око у Божа ожиг! Око вол?! Под?я-День Яве Ора. Що по Тату несе? Леля Оч?.
   По Tнь-Янь Голе! Под?я-День. Tнь-Янь. Гора. Усеволю упасе!
  -кбжж квл пднвр щптнс лчпнгл пдн н гр свлпс-
   17. Яве танок Око се. Свята Гора! Под?я-День. Tнь-Янь Око се! Свято Голе.
   Под?я-День. Tнь-Янь. Око г Гора. Око Голе. По Tнь-Янь Око се Око-Гора Яве Ора!
  -втнкс свтгр пдн нкс свтгл пдн н кгр кгл пнкс кгрвр-
   18. Св?таг нин? Око се. Святе у Нен? Око се. Освяте Бож, ожиг! По Тату упасе! Л?пе
   Tнь-Янь Око се! Свято Голе Усе.
  -свтннкс свтннкс свтбжж птпс лпнкс свтглс-
   19. Д?г Ум. Л?пе Tнь-Янь Око се. Святе у Боз? жиг! Яве Тато Божа, ожиг. Под?я-День.
   Tнь-Янь Око се. Сватання Ока се. Св?танок Ока се.
  -дм лпнкс свтбзж втбжж пдн нкс свтмкс свтнкс-
   20. Волю понесе. Св?танок се. Святе у Боз? жиг! Воля. По Нен? Око се. Д?г Гора.
   Ламаг з?лля!
   -влпнс свтнкс свтбзж вл пннкс дгр лм зл-
   21.Д?г Бож жиг. По Нен? воля! Св?таг нин? по Оку Усе! Святег Голе.
  -дбжж пннвл свтннкс свтпкс свтгл-
   22. Освяте Бож, ожиг! Опа! Потянися. Д?г Бож, ожиг! Усеволя у Боз? жиг!
   У Пана Нит? се. Уловили?
  -свтбжж п птнс д бжж свлтбзж пнтс лвл-
   23. Святе у Боз? жиг. Опа! По Тату се. Освяте Ум се. Освяте Tнь-Янь Око се. Усе Яве
   у танку Око се. Свята Гора се!
  -свтбзж п птс свтмс свтнкс свтнкс свтгрс-
   24. Се Ява Ора (УСеВар).У Боз? жиг! По Tнь-Янь Яве Волю. Воля! По Tнь-Янь Голе. Яве Ор!
   По Нен? Усе. Снн Тата г Бож. Ожиг! Око Гора си!
   -свр бзж пнвл вл пнглвр пннс снтбжж кгрс-
   25.Око у Божа жиг! По Tнь-Янь Око се! Усеволя. У Тата ? Нен? Око се. У св?танн? Tнь-Янь
   Око се. Д?г Гора! Бож ожиг, зажиг. По Нен? ? Тату Око се! Око г Усе!
  -кбжж пнкс свл тннкс свтнннкс дгр бжжзж пннтс кс-
   26. Святег у Божа, ожиг. Под?я-День. Tнь-Янь Око се. По Tнь-Янь Око се. Усеволя.
   Пан у Оку се. Святе Бож, ожиг. Освяте Бож, ожиг. Пан по Тату се. Ор г Бож! Жиг!
   -свтбжж пдн н кс пнкс свл пнкс свтбжж свтбжж пнптс рбжж-
   27. Д?г. Воля! Тата ? Нен? се! Яве Тато Божа, ожиг! По Tнь-Янь Око се. Святе у Боз? жиг.
   Под?я-День нин? Око се. Святе у Божа ожиг. По Tнь-Янь Око у Божа ожиг. По Tнь-Янь
   Голе Усе!
  -д вл тннс втбжж пнкс свтбзж пднннкс свтбжж пнкбжж пнглс-
   28.Око. Под?я-День. По Tнь-Янь Око се! А що по Tнь-Янь Око се? Святе у Боз? жиг! По Tнь-Янь Око се. Око г Воля. Полель! Святе Тато ? Неня Око се. Святу волю. Воля понесе!
  -к пдн пнкс щпнкс свтбзж пнкс квл пл свтннкс свтвл влпнс-
   29.Тати. О умоволя у Боз? жиг (тьма вол? у Боз? жиг). По Tнь-Янь Усе. Святе Тато ? Неня Око се.
   Сва у Тата у Боз? жиг! По уму Око се. Л?по обоз?лля се!
  -т мвлбзж пнс свтннкс свтбзж пмкс лпнкс-
   30. Що г воля? Под?я-День нин?. Око г Усе. Се у Яв? Ум Ока Усе! Святе у Божа ожиг. Опа!
   ?! Що понесе? Усеволю! Лета у Божа ожиг! Под?я-День. Tнь-Янь Око се. Усеволя!
  -щвл пднн кс свмкс свтбжж п щпнс свл лтбжж пдн нкс свл-
   31.-Воля Божа жиг! По Нен? се. Под?я-День. Неню по Тату несе! Лада Неню несе. Шест у
   Божа ожиг (шуст-ш?сть?). Под?я-День нин?. Око се! Леле, Бож ожиг!
   -влбжж пннс пдннптннс лднннс шстбжж пднннкс лбжж-
  32.Око Боз? нин? жиг! У вол?. Умань г Око се! Яве Тато Божа, ожиг! Под?я-День нин?.
   Воля! Освяте Бож, ожиг. Под?я-День Яве Око се. Сва у Татуся.
  -кбзннж вл мнкс втбжж пднн вл свтбжж пднвкс свтс-
   33.Око Божа ожиг. Под?я-День. Усеволя. По Tнь-Янь се. Св?танок се. Сва у Тата Гола.
   Ар?? Яр??! У Боз? жиг! Полель г! Ор г! Ого - го - го - го! Ор милуг!
   -кбжж пдн свл пнс свтнкс свтгл р бзж пл р г рмл-
   34. УсеЯва Тата ? Нен? Око се! Св?танок се! Св?таг нин? Око се. Св?тання Ока се. Св?таг
   нин? се. Ор у Божа ожиг. Полель!
  -свтннкс свтнкс свтннкс свтннкс свтннс р бжж пл-
   35.Око по Нен? г. Воля! По Нен? Око г! Освяте Бож, ожиг. Сватання Ока се. Св?танок Ока
   се. Ор г Бож, ожиг!
  -кпнн вл пннкс свтбжж свтннкс свтнкс рбжж-
   36. Под?я-День нин?.Усе!Синюще по Tнь-Янь Око се.Усеволя!По уму Око се!Св?танок
   Гора. По Нен? се.Лель г Велес Око се!
  -пднннс снщпнкс свл пмкс свтнкгр пннс лвлс кс
   37. Освяте Бож,ожиг.По Tнь-Янь. Л?пе Загор"я. Око Голе. Пора у Пар?! Доля! Д?г! У Боз?
   ожиг. Ор г! Бож жиг! Уллг в?ки!
  -свтбжж пн лпзгр кгл пр дл д бзж вл р бжж лвк-
   38.Око г у Божа, ожиг! ? Полель! Опа! ?! А що? Под?я-День. Низ Усе. Тато Голе. По
   Невол?. Око г обоз?лля! Гора. Ум Тато несе. Око у Божа, ожиг!
  -кбжж пл п щ пдннзс тгл пнвл кбзл гр мтнс кбжж-
   39.ОсеДень г по Низу Усе! Око Полеля! Д?г Бож - г Ор. Воля! Добу ллг! Око Голе у Яв?. (Око голова!). Тато у Боз? жиг! Око Леля г. Гора г. Усе г. Око г голова!
   -с днпнзс кпл дбжр вл дбл кглв тбзж клгр с кглв-
  40.-Диво г. Око-Гора! Волево Татуся! (Воля Лева!). ото, тю, Усе!
  -двкгр влв тс-
  --------------------------------------------------------------------
  Словничок до реконструкц?? стор.77
  [1] оз?й - оселя св?ту ( велична св?тла буд?вля, палац )
  [2]бая, баг - дбаг, де-баг ( Бай - 1. Одна з назв дохристиянського волхва, що волод?в поетичним даром; 2. Назва одного з бенкет?в у г?рських селах Коломийщинини ( "були набутки й ба?", "робити бай", "баюватис?") 3. "багата людина" для Аз??.)
  [3]велична св?тла буд?вля
  [4]править, посувагться, прямуг, простягагться
  [5]кисе (кисель = кисе+л"г)
  [6] бодня, "гнутая круглодолгая укладка с крышкою, кадушка с крышкою, вместо сундука, кубарь, кубас" (Словарь Даля)
  [7] Ра - перв?сне ?м"я найближчо? з?рки-св?тила (п?зн?ще - сонце) у космогон?чно- св?тоглядному (ВсеСв?ти, Святе) розум?нн?
  [8]Сва - слово-поняття, яке наявне у р?зних сучасних словах. Скаж?мо, сучасне Сварог : Сва+Ор+Га ( детальн?ше див. "Ор?йська Tдеолог?я" 1. НАЦTОНАЛЬНT ДУХОВНT ОРT?НТИРИ. http://h.ua/story/42750/ )
  [9] Га - перв?сне ?м"я Матер?-земл?, Ма-тера (terra), Нен? у планетарному значен? космогон?чно-св?тоглядному (ВсеСв?ти, Святе) розум?нн?.
  [10]зеленей, зелень, чар-з?ль
  [11]Било - стебло (основна частина трав"янисто? рослини в?д кореня до вершка); г?лка дерева
  [12]стебл?, бадилин?
  [13]пестун, плеканець
  ***
  
  ***
  
  "Рукопис Войнича" - м?ркування щодо реконструкц??
  
  Мудрий мислить ясно; хто ясно мислить, той пише прост?р.
  
  В чому причина, що зараз можна говорити лише про "перше наближення" стосовно можливост? читати текст на стор?нках ц?г? рукопису-книги?
  Найменувати яку з"явилась добросердна потреба не "рукопис Войнича", як це прийнято зараз. Вже п?сля дек?лькох тижн?в заглиблення у реконструкц?ю тексту ориг?налу, в?д першого осягнення дивно? маг?чност? такого тексту, який мимовол? захоплюг ? притягуг зовс?м незвичним способом викладення думок, виникла потреба називати - хай лише для самого себе! - не "рукопис Войнича", а Книга чар?вниця. Або Чар-Книга. Хоча зрозум?ло, що про остаточну назву дано? книги можливо говорити лише п?сля отримання уявлення щодо всього тексту.
  ***
  Про що можна поки що говорити щодо причин?
  Дуже схоже, що принципи передач? ?нформац?? за допомогою граф?чного ф?ксування сл?в (письмо, писемн?сть), як? наявн? у ЧК не в?рно розум?ти як "шифрування". Таке сучасне судження г насл?док традиц?? середньов?чного сприйняття життя. Час?в, коли стало прийнято приховувати сво? думки в?д ?нкв?зиц??. Але дана книга, наск?льки про це св?дчать тексти нав?ть тих стор?нок, як? вже опубл?кован?, важко в?днести до час?в середньов?ччя.
  Дуже схоже, ? як про це можна пересв?дчитись за "св?тоглядним вар?антом" реконструкц??, що текст ЧК було записано ще за дохристиянських час?в, як м?н?мум для Рус?. Хоча, можливо, ? ще ран?ше.
  ***
  Питання: коли, ким вона була написана, ск?льки написаних таким письмом рукопис?в ?снувало, - звичайно, ц?кав? питання. Але не це г найб?льше ц?кавим у проблем? осягнення, прочитання тексту рукопису ЧК.
  Питання полягаг в тому, що треба говорити про дек?лька необх?дних р?вн?в уточнення щодо самого методу реконструкц??. Першим г питання щодо само? абетки-в?дпов?дника, яку запропонував Дж. Стойко. Сл?д зважити, що за його абеткою допускагться можлив?сть вар?ац?й певних л?тер. Так, л?тери К ? Х мають за абеткою однаковий вар?ант написання. Для л?тер С, Г та Ш ?снуг поки що не визначена под?бн?сть написання графем у ориг?нал?.
  Таким чином, ?снуг питання анал?зу ? уточнення само? абетки-в?дпов?дника. В ход? реконструкц?? певних стор?нок були напрацьован? деяк? власн? уточнення графем, що подано в таблиц?, в пор?внян? з наданими у абетц? Дж. Стойко.
  
  
  Таблиця графем в пор?внян? з наданими у абетц? Дж. Стойко
  В ц?й таблиц? також надан? т? припущення щодо в?дпов?дного прочитання деяких подв?йних сполучень окремих графем, як? досить часто зустр?чаються у текст?. Наск?льки правом?рно саме таке тлумачення - питання в?дкрите. Але у наданих ран?ше текстах реконструкц?? стор. 77 дотримувався саме такий порядок л?тер.
  В першу чергу це стосугться графеми-сполучення, яку за мо?ми припущеннями треба визначати як ПД (а не ДП) ? розум?ти як прийменник п?д,- п?д?,- п?до- (наприклад: п?д?-йти, п?д-няти тощо). Треба зауважити, що у "Послання ор?ян хозарам", ск?льки можна стверджувати завдяки виб?рковому анал?зу, Дж. Стойко по-?ншому трактував таке сполучення, а саме як ДП. В?дпов?дно, ? добирались слова.
  У " Гора Ора" В. Осипчука-Скоровода також част?ше так? м?сця прочитувались за вар?антом ДП.
  ***
  Другим р?внем необх?дних уточнень г потреба графолог?чно? експертизи тексту за сучасними методами. Аби мати певний науково об-рунтований вар?ант набору л?тер кирилиц?. Можлив?сть пор?вняння, хто яку л?теру бачить, кожний по-свогму розглядаючи, надано в ?люстративних матер?алах до стор. 77r (пор?вняння набору л?тер з вар?антом наданим у "Гора Ора").
  Ц?лком зрозум?ло, що похибки на цих двох р?внях мають найб?льший вплив на подальшу працю щодо отримання достов?рного зм?сту тексту-реконструкц??. Бо саме ц? помилки (особливо на р?вн? абетки) будуть мати системний характер, призводити до значного в?дхилення тексту саме в розум?нн? зм?стовного напрямку.
  Нав?ть виб?рковий анал?з дозволяг стверджувати, що сам Дж. Стойко досить в?льно "переводив" у л?тери кирилиц? ту чи ?ншу л?теру ориг?налу. Думагться, якраз це значною м?рою ? позначилось на появу такого тексту "Послання ор?ян хозарам", що викликаг непорозум?ння ? сумн?ви. Анал?з в?дпов?дних м?сць у рядках реконструкц?? ? ориг?налу показуг, що застосування таких сл?в, як "хозари", "сов?сть", "Суст", "Коза", викликають питання щодо п?дстав для утворення таких сл?в. Скаж?мо, для утворення слова ХОЗАР потр?бна група приголосних ХЗР. В ориг?нал? бачимо л?тери ХБР (або КБР - зг?дно допущень за абеткою). Для слова СУСТ потр?бно мати ССТ. В ориг?нал? у цих м?стах г СТ. Под?бна суперечлив?сть ?снуг ? для КОЗА, СОВTСТЬ.
  Тобто, якщо сл?дувати правилу "з точн?стю до титли", то слова-поняття, як? мають характер знакових у "Послання ор?ян хозарам", швидше всього в?дсутн? за текстом ориг?налу.
  До цього можна додати, що схож? нев?дпов?дност? приголосних у словах реконструкц?? Дж. Стойко ?з приголосними в ориг?нал? не поодиноко зустр?чаються ? для ?нших сл?в. Саме така нев?дпов?дн?сть, як думагться, стала т?гю головною методичною причиною, яка ? обумовила появу в?домого нин? зм?сту дано? реконструкц??.[1]
  Можливо, под?бне в?дбувалось в силу тих вар?ант?в "розшифрування", як? передували спроб? Дж. Стойко. В?домо, що той же В. Ньюболд (W. Newbold), текст реконструкц?? якого вважагться й до сьогодн? гдиним повним вар?антом реконструкц?? вс?г? книги, застосовував р?зн? "ман?пуляц??" у сво?й методиц? для отримання зм?стовного тексту: переставляв л?тери ориг?налу, в?дкидав як?сь, як зайв?, бо на його думку вони писались аби "засекретити" текст тощо.
  
  Ц? приклади наведен? для того, щоб наголосити на важливост? науково достов?рного визначення кожно? л?тери ориг?налу. Оск?льки неточн?сть визначення, нав?ть одн?г? яко?сь л?тери у рядку, стаг основою для появи вар?ант?в таких сл?в, як? будуть вносити в?дхилення у зм?ст. З ц?г? ж причини зрозум?ла принципова неможлив?сть за жодних умов н? додавати, н? в?дкидати як?сь приголосн?, наявн? у ориг?нал?, як це вже вказувалось.
  ***
  Ще одним р?внем наближення, наск?льки маю розум?ння з особистого досв?ду реконструкц??, г питання правом?рност? застосування якогось одного слова, ?з в?дпов?дного набору можливих сл?в. Як видно з наданих ?люстративних зразк?в реконструкц?? окремих рядк?в (див. в к?нц?), у питанн? добору можливий сл?в - в?дпов?дно до наявних л?тер ! - ?снуг своя особлив?сть. За вар?антом, писати "пан" чи "пан?", коли г ПН, "витяни", "витни" чи "втяни", коли г наб?р л?тер ВТН тощо. До цього треба додати, що далеко не вс? можлив? вар?анти сл?в ув?йшли до зразк?в, що подаються в ц?й публ?кац??, нав?ть з тих, що були знайден? на р?вн? "обмеженого пошуку".
  Вт?м, у питан? пошуку ? добору потр?бного слова кригться не просто проблема знаходження в?рного тексту, за цим в?дкривагться справжнг диво - маг?чн?сть письма, яке здатне явно в?добразити маг?ю, вочевидь показати чар?вн?сть самого Слова. Саме це диво такого способу запису Слова викликало потребу називати цей рукопис Чар?вною Книгою. Тому що Чар-Книга написана таким способом, який дозволяг зовс?м п?д незвичним кутом зору побачити, в?дчути маг?ю, чар?вн?сть того природного явища, яке ми визначагмо поняттям Слово. Зрозум?ти, що т?, хто знав таке письмо ? ?м користувався, волод?ли ?ншим способом мислення, н?ж сучасне. Бо ця книга св?дчить, що вони усв?домлювали у Слов? т? властивост? природи - багатом?рн?сть, ?снування простор?в з р?зними системами координат, незм?нн? величини, ?нвар?ант, вар?ац?йна множинн?сть, - як? сучасн? люди осмислюють головним чином через уявлення здобут? за допомогою математичних та ф?зичних уявлень значно п?зн?ше. Т?, хто писав ? читав так? тексти як у Чар-Книз?, усв?домлювали у Слов? ц? властивост? природи - знали ? волод?ли.
  В той же час для сучасного людства ц? ж властивост? Слова виявилися втраченими. Про це, як м?н?мум, св?дчить сучасне узвичагне письмо. Хоча не т?льки це. Оск?льки письмо г в?дображення в?дпов?дного способу мислення.
  Як на мене, це найголовн?ше диво, яке в?дкривагться, якщо почати читати цю книгу. Справд?, Чар-Книгу - бо вочевидь в?дкривагться, що сучасне письмо г "одном?рним" у пор?внянн? з тим, яке ?снувало колись в давнину. Яким звично користувались, як це, на мою думку, св?дчить цей рукопис. Tнша справа, де захован?, чи ким знищен? ?нш? тексти такого ж письма...
  Нав?ть доторкнувшись, на р?вн? якогось одного десятку стор?нок, до такого волод?ння Словом, його записуванням, прокидагться невтримне бажання вести розмову про чар?вн?сть та маг?чн?сть людського розуму, про цю природу Слова. Того Слова, яке за висловом в?домого психолога г "орган?затором мислення", але яким сучасн? люди, фактично, не волод?ють, як це виявляг Чар-Книга.
  Хочеться говорити, але... Зараз багато говорити щодо св?тоглядних основ, як? мають в?дкритися за допомогою Чар-Книги, якраз той вар?ант, що в?дпов?даг деяк?й формул? стосовно розмов про незв?дане: багато говорить той, хто мало знаг.
  ***
  Tснують й ?нш? питання, припущення, як? виявились в ход? опрацювання деяких стор?нок Чар-Книги, але як? можуть бути ц?кавими лише для тих, хто сам спробуг зд?йснити реконструкц?ю цього тексту. Деяк? особист? "знаю як" - "know how",- що також з"явились в ход? реконструкц??, можна побачити у тому ж робочому доповненн? до абетки. Под?бн? припущення потребують ще свого критичного осмислення та уточнення. Але, можливо, це допоможе комусь у його прагненнях та спробах знайти та прочитати св?й текст у Чар Книз?.
  ***
  Як на мене, це б?льше, н?ж ц?каве заняття, особливо для тих, хто полюбляг розгадувати кросворди, шаради, або розважатися ?ншими вар?антами на кшталт "в?дгадай слово". В текст? Чар-Книги кригться не просто "клондайк" для таких любител?в, але ? вар?анти суто особистого прочитання тексту, який саме через це ? можна називати маг?чним або чар?вним. Дозволяю соб? таке стверджувати, як людина, котра н?коли в житт? не любила розгадувати як?сь кросворди, н?коли за власним бажанням цим не займалась. Але вже точно знаю одне. Чи вдасться мен? прочитати вс? стор?нки Чар Книги хоча б в одному тематичному напрямку з тих двох, як? десь визначились, - не знаю, але одне вже зрозум?ло - цю книгу треба читати в будь-якому випадку. Чи встигну прочитати повн?стю, чи то будуть лише певн? десятки стор?нок - не це головне. Почавши читати цю книгу, вже не можна в?дкласти ?? недочитав, як чийсь роман чи науковий фол?ант.
  Бо читати ? думати над нею можна десятил?ттями...
  Справа тут, нав?ть, не в тому, що за певними легендами цю книгу в середньов?ччя продавали вельможним особам, оск?льки в н?й кригться рецепт "в?чного життя". Хоча наявн?сть у текст? слова-поняття "сома", про правом?рн?сть чого можна досить впевнено говорити вже й зараз (див. вар?ант реконструкц?ю стор. 77 "рецептурного характеру"), св?дчить якраз на користь тако? легенди. В?домо, що саме найменування "сома" за В?дами - це нап?й, яким живились безсмертн? боги. В?н же згадугться ? у "Велес Книз?", як священний нап?й, що дозволяг омолоджувати орган?зм ? значно продовжити земне ?снування.
  ***
  Отже, для наступного усв?домлення тексту, т?й природн?й маг?? самого Слова, яка в?дкривагться саме завдяки цьому рукопису-книз?, вкрай важливо отримати достов?рний наб?р можливих сл?в у кожному рядку, для кожно? стор?нки. Ц?лком зрозум?ло вже зараза, що це питання заглиблення у ту мовну скарбницю, яка, в першу голову, збережена саме в укра?нськ?й народн?й культур?.
  Причому заглиблення на р?вн? тих р?зних т.зв. д?алектичних сл?в-понять, як? ще й сьогодн? присутн? по р?зним куточкам Укра?ни, до глибини в?дновлення тих мовних розр?знень, як? ?снують у селах, що знаходяться поруч.
  Под?бний пошук можливих сл?в для р?зних стор?нок Чар-Книги, при правильному методичному заохочен? фах?вц?в осв?ти, м?г би стати ? ц?кавим заняттям для школяр?в, студентства, ? корисним щодо оволод?ння р?дним Словом. Ц?кавим в силу т?г? "тагмничост?", а корисним, бо за цим кригться не т?льки в?дкриття, що р?дна бабуся чи сус?дка використовуг давн? ? дивн? слова, як? мало хто вживаг. Що це не якась "малокультурна с?льська гов?рка", бо ц? слова у Чар Книз? пос?дають ч?льне м?сце поруч ?з ?ншими можливими словами. Ц? слова з то? культурно? давнини, вс? знання про яку, для сучасно? людност?, складаються ? вкладаються у в?домому вислов? з б?бл??: "спочатку було Слово".
  Сучасн? ?нтелектуали р?зних кра?в швидше погоджуються у сво?х пошуках знань на формулювання про "велику загиблу цив?л?зац?ю", "мова народу, який ?снував в прадавн? часи, але загинув", "написано на священ?й мов? нев?домого народу" ?, нав?ть, "мова ?нопланетян", н?ж дати соб? раду осягнути, яку саме мову вони не посп?шають вивчати.
  Думагться, що Чар-Книга чудовий, очевидний зразок для осмислення, яку саме ?нтелектуальну потугу несе в соб? живе укра?нське слово. Якого -атунку тагмнич? знання можуть стати в?дкритими для очей думаючих людей, шукаючих духовного розвитку як особистого, так ? для сво?х власних народ?в, за умови волод?ння саме культурною традиц?гю укра?нсько? мови, - достатньо характерно показуг саме ?стор?я намагань прочитати рукопис за р?зними п?дходами та опираючись на здогадки щодо можливо? близькост? ? давн?х мов, ? латин?, ? мов англ?йсько?, включаючи й останн? "перспективн? намагання" щодо китайських ?грогл?ф?в та ?нше. По-свогму було б ц?каво дочекатися под?бних здобутк?в на р?вн? хоча б дек?лькох стор?нок. В першу чергу для мов, як? мають близьк?сть до корен?в укра?нського Слова. Наявн?сть за Дж. Стойко абетки-в?дпов?дника для латиниц? даг сво? можливост? для цього.
   Для молод?, особливо вже студентства, за цим кригться можлив?сть розкрити зовс?м незвичний спос?б мислення через усв?домлення багатом?рност? Слова.
  ***
  В чому полягаг принципова важлив?сть отримання достов?рно можливих сл?в для кожного смисл-блоку, кожного рядка, стор?нки?
  Надан? ран?ше вар?анти прочитання одного й того, здавалось би, тексту р?зними людьми, дозволяють вже зараз говорити про наявн?сть смислово? та зм?стовно? множинност?. Така можлив?сть обумовлена самим принципом письма, яким написана Чар-Книга (дал? - ЧК).
  В силу власного досв?ду опрацювання ориг?нального тексту ЧК ? отримання певних вар?ант?в, як ?снуючих паралельно двох текст?в, що мають зм?сти р?зно? спрямованост? (як? визначено як: св?тоглядний ? рецептурний), виявились певн? м?ркування щодо такого ефекту смислово? "неоднозначност?" тексту ЧК. Тим б?льше, що на таку властив?сть тексту вже звертали увагу деяк? досл?дники (В. Ньюболд - W. Newbold - та ?нш?), зазначаючи проблематичн?сть щодо отримання вар?анту "однозначно" зрозум?лого тексту.
  ***
  Справжня маг?чн?сть, чар?вн?сть тексту, самого такого письма св?дчить, що воно застосовувалось не для "шифрування", а для забезпечення передач? думок на письм? за незвичними для людей сучасного виховання уявленнями про природу Слова. Забулим, але не втраченим остаточно, як св?дчить сама ЧК.
  На р?вн? саме запису думок та ?х прочитання. При цьому, здагться, лог?чним ? правом?рним г думка, що властив?сть Слова записаного г лише певним в?дображенням, насправд?, того, що маг усв?домлюватись як природна властив?сть самого Слова. Тобто Слова, як одного ?з явищ природи.
  Що природа маг так? властивост?, як вже зазначалось, люди сучасно? культури звичн?ше уявляють через математичн? та ф?зичн? теоретичн? погляди, як? сформувались значно п?зн?ше того часу, яким нав?ть зараз прийнято датувати час з"яви ЧК.
  Нараз?, ц? уявлення для сучасних людей наче не мають в?дношення саме до природи Слова.
  Що магться на уваз?? Текс ЧК написано таким чином, що передбачаг ? обумовлюг вар?ац?йну множинн?сть свого прочитання. Т?, хто так писали, а пот?м читали - усв?домлювали цю властив?сть текст?в. Вони не могли цього не усв?домлювати, бо не використовували б саме таке письмо. Коли граф?чно ф?ксуються т?льки приголосн? звуки-л?тери. Це не просто дивацтво, чиясь особиста примха чи "шифрування". Це св?дчення давнього усв?домлення Слова.
  А це усв?домлення було основане на усв?домлен? саме природи Слова. Тобто, що под?бне г властив?стю вс?х без винятку сл?в. Щоб ця властив?сть працювала в явному вигляд?, це забезпечувалось через написання сл?в без голосних. Зауважимо зразу, що сучасна писемн?сть також утримуг под?бну властив?сть, але в значно б?льше прихованому, латентному, як кажуть, вигляд? для особистого усв?домлення.
  ***
  Що це за властив?сть? Певний вар?ант, коли кожний читач, в силу особистого свого ?нтересу, свого власного погляду отримуг можлив?сть й прочитати (побачити) те, що його ц?кавить у певний момент його життя. Тобто кожний читач, читаючи по одним ? тим же л?терам, читаг "св?й" текст. Той, хто вм?г зм?нювати св?й кут зору (зм?нювати свою внутр?шню систему координат), маг можлив?сть читати тексти р?зного зм?сту, тематики, сенсу-смислу. Магмо зразок, як Слово являг собою множинн?сть. Приклад вар?ац?йно? множинност? записаного тексту, а не т?льки, скаж?мо, для часово-просторових уявленнях сучасно? ф?зики, або в якихось математичних теор?ях про властивост? n-м?рних величин.
  Tснуюч? вар?ац?? можливих сл?в ( див. ?люстративний матер?ал до стор. 77), дозволяють говорити, що запис тексту лише за допомогою приголосних г саме тим засобом, який дозволяг одночасно (!) записувати тексти р?зно? тематично? спрямованост?. Отже, записаний в такий спос?б текст маг властив?сть множинност? зм?сту. Tншими словами, в одному ? тому ж рядку, за допомогою одного й того набору л?тер, розбитих на певн? блоки, подагться певний лог?чно ув"язаний текст на р?зн? тематики, отже р?зного зм?сту. Кожний з яких ще може мати й сво? вар?анти видозм?ни ? сенсу, ? смислу.
  Дуже ймов?рно, що наведен? два вар?анти - "св?тоглядного" та "рецептурного" характеру - г лише т? теми, як?, що називагться, знаходяться на поверхн?. Хоча для цього теж була потр?бна своя "переюстировка" бачення, певна внутр?шня зм?на кута зору, досв?д чого ? дозволив замислитись над под?бними питаннями. Що ж це за диво таке - цей текст?
  ***
  В сучасних теоретичних роботах л?тературознавц?в прийнято користуватись поняттям "множинний зм?ст", "багатовар?антн?сть". Вт?м, застосування цих терм?н?в для осмислення роман?в чи якихось текст?в, створених через узвичагний спос?б письма, вказують, що множинн?сть зм?ст?в такого запису, який маг м?сце у Чар-Книз?, знаходиться просто поза межами уявлень сучасних досл?дник?в. Багато сказано, та мало мовлено з того, що вимовно - якесь таке враження викликають л?тературознавч? теоретичн? роботи на под?бн? питання, з якими вдалось познайомитись.
  Проте, сам? перш? приклади з Чар-Книги дозволяють думати, що, скаж?мо, ?дея М. Бахт?на щодо "створення пол?фон?чного роману" якраз ? може бути реал?зована через таке письмо. Власне кажучи, ЧК ? г прикладом саме пол?фон?чно? книги, в тому розум?нн?, про який, схоже, й не мр?яв М.Бахт?н, ? не м?г мр?яти. Оск?льки ор?гнтувався на сучасну письмову традиц?ю, яку саму можна розглядати, швидше, як приклад монописьма у пор?внянн? з письмом, яким написана ЧК - яке, що називагться, саме являгться пол?фон?чним письмом.
  ***
  Tснують певн? спод?вання, що читання й вивчення ЧК дозволить просунутись у розум?нн? реал?зац?? ?дей не т?льки в гуман?тарн?й сфер?. Думагться, що текст ЧК може дозволить появитися якщо не окрем?й дисц?пл?н?, то певного курсу щодо "ф?лософ?я Слова". Для осмислення, в чому заключагться властив?сть тексту ЧК, ц?лком доц?льною уявлягться можлив?сть взяти за аналог ф?зико-математичн? уявлення про ?нвар?ант[2], багатом?рн?сть простору. Бо написаний текст ЧК г саме ?нвар?антом, який не зм?нюгться, потрапляючи на оч? р?зних спостер?гач?в-читач?в, як? знаходяться у "р?зних системах координат". В даному випадку - будь-якого читача можна вважати певним "спостер?гачем у особист?й систем? координат". Б?льше того, ЧК дозволяг проявитися ц?й р?зниц? у вигляд? пор?вняння, що прочитуг кожний з читач?в. Дуже можливо, що за цим криються ц?кав? можливост? для психолог?в, вчител?в щодо осмислення та розвитку св?тоглядного стану д?тей, певних груп фах?вц?в.
  Таким чином, властив?сть Чар Книги, що кожний читач, який береться ?? читати, буде читати св?й зм?ст, в силу свого певного особистого запиту, кута зору, в?дпов?даг тим же уявленням про властив?сть певного ?нвар?анту, який сам по соб? не зм?нюгться для р?зних спостер?гач?в, але водночас, кожний спостер?гач бачить його по-свогму в силу того, що кожний знаходиться в сво?й систем? координат.
  ***
  Як на мог розум?ння, реал?зац?я тако? властивост? Слова через певний спос?б письма - г головна маг?я Чар-Книги. Через усв?домлення яко? можна перейти до в?дновлення усв?домлення маг?? Слова. Оволод?ння такою чар?вн?стю Слова, таким характерництвом, через переосмислення понять в тому глибинному розум?нн?, про що висловлювався той же Конфуц?й. А на ц?й п?дстав? - в?дкриття в соб? ?ншого мислення.
  Цей рукопис передаг нам через в?ки те маг?чне знання Слова, яким волод?ли ? користувались в?даюч?. Слова, як природного явища, яке несе в соб?, в сво?й форм? т? властивост?, що нам поки звичн?ше усв?домлювати, як певн? математичн? абстракц?? про n-м?рний прост?р або ф?зичн? уявлення про прост?р-час. На основ? т?г? ж теор?? в?дносност?, для пояснення яко? використовуються якраз уявлення про спостер?гач?в у р?зних системах координат.
  ***
  Говорячи про питання зд?йснення реконструкц?? тексту Чар-Книги, ми дотикагмось до питання Слова зовс?м в ?ншому, незвичному розум?нн?. Нам можуть в?дкритись, що називагться, зовс?м ?нший р?вень мислення через усв?домлення того знання Слова, про яке, як на мог розум?ння, вже засв?дчуг рукопис.
  Можливо, ц? узагальнен? м?ркування передчасн?, потр?бно мати б?льший "масив даних". Подальше напрацювання р?зних прочитань стор?нок маг роз"яснити, наск?льки правом?рн? так? уявлення щодо тексту ЧК, тобто того способу письма яким написана ця книга. Можливо, справа тут полягаг не т?льки у способ? письма, а ще й у певному способ? мислення, отже побудови словосполучень.
  З цього приводу ц?кавою ? слушною г думка одного з досл?дник?в манускрипту Жака Г? (Jacques Guy): "Манускрипт Войнича - це в?дображення нашого повного нев?гластва по в?дношеню до того, що таке мова, та що ?? створюг такою, що в?др?зняг мову в?д абракадабри. Ми не спроможн? ?? пояснити, не можемо зрозум?ти, просто тому, що у нас не в?стачаг необх?дних знань".
  
  ***
  Ц?кавим пошуком для розкриття "тагмничого тексту", саме в розум?нн? багатом?рност? Слова, може стати певний п?дх?д, який стосугться уявлень про обов"язкову пал?ндромн?сть[3] у "Ор?йська Tдеолог?я" (див. Розд?л 1 Нац?ональн? Духовн? Ор?гнтири http://h.ua/story/42750/ ) . Певн? напрацювання щодо переосмислення понять за цим методом розкриття сл?в були використан? при зд?йснен? реконструкц??.
  Щодо пал?ндромно? властивост? Слова взагал?, як природного явища, дозволю соб? звернути увагу на певн? факти, як? по-могму дають також красномовне св?дчення щодо того, яка мова серед ус?х мов найб?льше утримуг в соб? "маг?чн?сть письма". Не претендуючи на всеб?чне вивчення та осягнення даного питання.
  Вже ?снуюч? у л?тератур? приклади пал?ндром?в на р?зних мовах, дозволяють, як на мене, запитатись, на як?й мов? вдалося б?льше всього створити таких форм взагал? ? у вар?ант? в?рш?в? З в?домого мен?, складагться враження, що саме укра?нською мовою 'чомусь' створен? так? в?ршован? зразки, як? фактично в?дсутн? у ?нших мовах. Це не просто як?сь окрем? фрази, як наведений еп?графом висл?в - Ор дума мудро. Чи на зразок в?домих вар?ант?в: 'Madam I`m Adam', або 'Я иду с мечем судия'. Або в?рш? на р?вн? двох, в кращому раз?, чотирьох рядк?в, не дуже виразного загального смислу. Мова йде саме про в?рш?, хоча найб?льша пал?ндромна композиц?я десь у 100 тисяч сл?в створена англ?йською мовою, як ? роман-пад?ндром.
  За останн? часи в Укра?н? з`явилась своя "купа не мала" автор?в, як? показали зразки в?ршованих пал?ндром?в на р?вн? строк, як? ц?лком в?дпов?дають сучасним уявленням про ц?л?стний в?рш. А подекуди й поеми. При цьому не т?льки к?льк?стю строк вражають ц? досягнення, у пор?внян? ?з досягнутими зразками на ?нших мовах, але й зм?стовною ц?л?сн?стю, смисловою погднанн?стю всього тексту.
  Якщо розум?ти, що под?бн? "л?тературн? раки" г не просто розумовою забавою окремих ос?б, а св?дченням можливост? то? чи ?ншо? мови до ото? обоп?льно? властивост? сл?в, про що було сформульовано у в?домому вислов? "Слово Мог - меч обос?чний" (за певним уточненням цього вислову в силу дискус?й стосовно "язик" чи мова).
  Бо сучасн? зразки пал?ндром?в - це св?дчення щодо можливостей вже сучасно? фонетико-граматично? форми сл?в.
  Говорячи про можлив?сть ефекту пал?ндромност? сл?в завдяки саме письма ЧК, г вс? п?дстави передбачати ще б?льш? можливост? множинност? ? зм?ст?в, ? смисл?в, ? сенс?в, ? тем.
  ***
  На зак?нчення, можна зазначити, що завдяки особистому досв?ду реконструкц?? деяких стор?нок Чар-Книги, результати по двом з яких надан? для ознайомлення в дан?й публ?кац??, склалось довол? вагоме переконання, що принципово цей текст читагться саме за тим п?дходом, який був запропоновано Дж. Стойко. Тобто, принципово можна стверджувати про можлив?сть прочитання всього тексту.
  Tнша справа, що для створення тексту на р?вн? науково об-рунтовано? верс?? для широкого кола читач?в потр?бн? не поодинок? зусилля. Тому питання, коли може з"явитись реконструкц?я всього тексту цього рукопису, як на мог розум?ння, швидше питання орган?зац?йне.
  Чи буде при якомусь ун?верситет? чи науковому ?нститут? створена певна, як уявлягться, невелика група, що маг дозволити в досить обмежений терм?н вир?шити це питання, - зараз хот?лось би зак?нчити ?ншим. Звернути увагу ? зац?кавити якомога б?льшу к?льк?сть, в першу чергу, молодих людей до ц?г? Чар-Книги.
  Щось на кшталт: не пропуст?ть нагоду доторкнутись власним розумом до маг?? Слова. Щодо любител?в кросворд?в, шукач?в "древн?х тагмниць", як на м?й розсуд, - в цьому текст? вас чекають б?льше н?ж "солодк? муки" пошуку потр?бного слова ~:-)
  Хоча г тут ? ?нше. Бо як було мовлено в другому м?сц?: звуть - н?жно, ведуть - п?шно. ~:-{()
  ***
  
  Tлюстративн? матер?али в повному обсяз? до стор.77 http://www.liveinternet.ru/users/3448178/
  
  [1]Бажаючи можуть досл?дити так? м?сця за реконструкц?гю Дж. Стойко ? в?дпов?дних стор?нок ориг?налу, що збер?гагться у б?бл?отец? Йгльському ун?верситет? ( США, Yale Library ), а фотокоп?? стор?нок г в ?нтернет? - (http://beinecke.library.yale.edu/dl_crosscollex/SetsSearchExecXC.asp?srchtype=ITEM
  [2] Tнвар?анти [ лат. invarians (invariantis) - незм?нний ] - величини, сп?вв?дношення, властивост? тощо, як? не зм?нюються в?д тих чи ?нших перетворень зм?нних, пов"язаних з ними, напр. коли зм?нюють систему координат" (Словник ?ншомовних сл?в, Ки?в -1977 - 775 с.)
  Iнварiант (рос. инвариант, англ. invariant, н?м. Invariante f) - терм?н, що використовугться в математиц? та ф?з?ц?, а також в програмуванн?, означаг щось незм?нне. Tнвар?ант - число, вираз тощо, як? пов'язан? з деяким математичним об'гктом ? не зм?нюються при певних перетвореннях. Наприклад, в?ддаль м?ж двома точками площини г ?нвар?антом при перенесенн? або повертанн? системи координат; площа будь-яко? ф?гури, кут м?ж двома прямими - ?нвар?анти руху. ( з В?к?пед?? )
  [3] Палiндром, перевертень, рак лiтеральний, палiндромон (вiд грец. - "назад, знов" та грец. - "бiг") - слово, словосполучення або в?ршований рядок, що однаково читагться в обох напрямках (зл?ва направо та справа нал?во).( з В?к?пед?? - в?льно? енциклопед?? )
   (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BC )
  
  
  початок див. Чар-Книга. З досв?ду розшифрування "Рукопису Войнича" http://h.ua/story/258170/
  продовження "Рукопис Войнича" - м?ркування щодо реконструкц??
   http://h.ua/story/259704/
  Iлюстративнi матерiали в повному обсязi якiсний варiант до стор. 77v, 77r - http://www.trypillia.com/index.php?option=com_content&view=article&id=86:voynich-manuscript-77v-77r&catid=50:linguistics&Itemid=64
  Начало на русском языке:
  Из опыта расшифровки - Рукопись Войнича http://www.proza.ru/2010/03/02/839
  "Рукопис Войнича" - мiркування щодо реконструкцii http://www.proza.ru/2010/03/10/341
  Алфавит Дж. Стойко http://www.proza.ru/2010/03/02/931
  
  
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"