Нам треба вибачити те,
Що вибачень не потребує.
Оголена душа росте,
Відкривши те, що '§ турбує.

Пробачити сумні роки,
Всі ляпаси, усі образи,
Віджити болісні думки,
Обнятися і бути разом.

Сльозами, сміхом, золотим теплом
Я тво§ рани болісні загою
І пригорну тебе сво§м крилом,
Наповнюючи кожну мить любов'ю.