Слова майстернi - майже зброя...
Всi рани роз'ятрила кров,
Вони чужi у пiсню мою,
Вписали склад, вписали знов...

Внесли у серце недовiру,
У очi - змучену печаль,
Слова...коли б ви були щирi,
Тодi б не стала я кричать.

Майстерно скривджена не тими,
Образу витерла з лиця,
Та не турбуйтесь! Бо я сильна!
Я йду з початку до кiнця.

Скiнчився суд, всi знято маски,
I слово кинуте на смiх,
Не сподiвається на ласку,
I я засуджена за грiх.

Блукаю помiж вечорами,
Закута днями на вiки,
Блукаю в пошуках забави,
Чи може горя навпаки?