Аннотация: Написано моему лучшему другу,который некогда был парнем моей сестры.Уже мечтали,что будет свадьба,я буду его шуриным,но не сложилось...любовь - сложная штука.И меня так ранила наша история,и я её выложил на лист бумаги.
Здається, ми зустрiлись навеснi,
Коли птахи вертаються додому.
З тобою небезгрiшними обидва ми були,
Але ступали по землi ми твердою ходою.
***
В той день було неповесняному морозно
I квiти та дерева зовсiм не цвiли.
Менi здавалось у ту мить, було вже пiзно,
Але з сестрою ми до тебе всеж-таки прийшли.
***
Прийшов не я, прийшла вона до тебе!
Це все ЛЮБОВ пробiгла промiж вами
I те, що я казав §й : "Нащо тобi треба!?"
Вона вiдповiла менi гарячими сльозами!
***
Я зрозумiв тодi, що це палке єднання
Не розiб"є нiхто, та навiть Люцифер
Не втрутиться у вашi стриманi бажання,
В минулому, в майбутньому i дотепер.
***
Трикутник наш ставав мiцнiше i мiцнiше
У вас любов, у нас з тобою дружба.
I кожен день могли спiвати ми все голоснiше
Нiхто не роздiлить нас нi вiйна, нi служба
***
Та не чекали ми бiди, але пройшло три роки
I почала згасати щирiсть та любов
Немарно у народi кажуть: "Треба знати!",
Що таке справжня дружба i любов.
***
А ми не знали, почуттям не довiряли
I слухали абикого, да тiльки не себе!
Я потiм зрозумiв, чому нас всi настрополяли
Бо м було несамовито, що у нас таке.
***
I досi я не втомлюсь всiм казати,
Скрiзь сльози чоловiчi щирi, справжнi;
Нiхто немає права так нас вiддаляти,
Вони не зрозумiють чого ти для мене i для не вартий...