Древiй Проукр - прожив чимало
Бо нiчого не iснувало
I трохи вiн засумував,
Та вирiшив попрацювати
Негоже бо байдикувати
Та землю створювать почав!

Ну, щось таке, i так сгдиться,
Бо встигну я ще утомиться
Хай на китах поки лежить,
Нехоче бо падлюка плавать
От її риби хай тримають,
Бо рано ще її топить.

А твердь небесную, прекрасну
I створену попередчасно -
Атланту потримати дав,
- Потримай но - сказав - будьласка!
- Як впаде - не поможе каска!
Й вiдпочити побажав.

Зрання сказав: - Навiщо очi?
- Коли лиш темрява у ночi?
Й тиснуть на вимикач почав!
"Клац!" - Й свiтло, день з'явився!
"Кац" - Та й день на нiч змiнився!
- От,вже добу пропрацював!...

(Продолжение следует)