I
У розкiшнiй свiтлiй залi,
Що сiяла, мов сапфiр,
Семеро, по вуха в салi,
Всiлись за овальний стiл.
В кабiнетi цiм зiбралась
Правляча верхiвка сил,
Та вороже влаштувалась -
Точно в мишоловцi сир.
В центрi "сходьбища" - глава,
Долi Укра§ни диктор,
Президент, всiх справ скала,
Янукович Вiктор.
Праворуч його сидiв
Нiколай Азаров,
Той, що в словi "пролетiв",
Дров нарубить стало.
А за ним - бджоляр сучасний,
Зараз вiн не в "дiлi",
Президент старий, вчорашнiй,
Ющенко у брилi.
Сiрий-бiлий, мов стiна,
Яценюк тут стався,
I нiхто цiлком не зна,
Звiдки вiн узявся.
Чемпiон-боксер, як завжди,
Тишком-нишком точить зуб,
Не опустить крихту правди,
Бо ж кулак у нього - дуб.
По-безстрашному усiвшись
На дубовому стiльцi,
Королевська, вже спiтнiвши,
Думає, як злить кiнцi.
I останнiй сивочубий
У цiй залi неборак -
Старий дядя той беззубий,
Симоненко на заказ.
Жаль, немає тут одно§
Тимошенко, що в тюрмi,
Та й без не§, говiрко§,
На раз статися бiдi.
Весь перелiк, що й казати,
Всiх зiбраних в залi цiй,
То почнiмо ж ми дебати
Про проблеми в роцi сiм.
II
На повiстцi дня в кра§нi
Головне питання спить,
Добре ще, що не на сiнi,
За що можна похвалить.
Та хвалить за це лиш треба,
Бiльше ж бо нема за що,
Навiть сушена амеба
Бiльше знає. Та про що ж?
А про те, кра§но мила,
Що чекаємо здавна,
Краю план "В Європi - сила!"
Здiйснювати вже пора.
Начебто уже й почали,
Ось зiбралась рада тут,
Але що б там не казали -
На повазi тiсний жмут.
Бо ж немає розумiння
В нашiй владi споконвiк,
А як є на то велiння -
То зруйнують, i на втiк.
Боязко так говорити,
Демократi§ ж нема,
Слово скажеш - порiшити
Не мине ця сторона.
Та залишимо погане,
Не про це розмова йде,
Повернiмось до проблеми,
Що ще боком обiйде.
Зготувати з нас Європу
Мрiємо ми вже давно
Та, щоправда, лиш галопу
Ми подяку подамо.
Мрiяти ж бо всi умiють,
А робити - тiльки зась,
Ще й жалiтись всiм посмiють -
Скривджена я iпостась!
I працюй в таких умовах,
Згоди не було й нема,
Нiби всi на рiзних мовах
Розмовляють. От мара!
Зараз ми i перевiрим
Правда це, а чи брехня,
Цим засiданням бадьорим
Доведемо, де верхня.
III
"М"яти роги ми не будем,
Цiла купа справ сто§ть,
Розберiмось краще, люди,
Що, коли i як бiжить.
А бiжить вiд нас Європа,
Заховавшись у тiнi,
Наздогнати - то робота,
Не виходить у нас, нi!
Треба десь i щось мiняти,
Якось вправити життя,
Там додати, там - вiдняти,
Й станеться смачна кутя.
I тепер, панове гостi,
Варiантiв буду ждать,
Ворушiть всi сво§ костi -
Все писать i все казать".
Янукович цю тираду
Кiлька тижнiв готував,
Цим вiн дав собi пораду -
Краще так, анiж нiяк.
Та нiхто й не ворухнуся,
Навiть виду не подав,
Тихо все; лиш щур проснувся
Десь в кутку, як той казав.
Засмутилась вся бригада,
Бо ж не знала, що робить,
Нанiвець зiйшла тирада,
Страшно всiм, чого кривить.
Ющенка тут голос чути:
"Знизимо цiну на газ!",
"Зупинись, цьому не бути,
Ти тут свiй, ти знаєш нас!".
Пане Янукович, дiйсно,
Всi ми знаєм ваш мотив -
У кишеню грошi, й звiсно
Друзiв всiх озолотив.
Перша думка вiдпадає,
Хоч i правильна була,
Розуму не вистачає
Зрозумiти, хоч й пора.
Знову тиша замогильна,
На душi скрегочуть пси,
Та не в них - в людей безсильних,
Що на вирок ждуть вiки.
Королевська, лиш зiтхнувши,
Мляво голос подала:
"Людськi стогони почувши -
Пiдiймем платню, мала!".
По здивованим обличчям
Зрозумiла, що дурне,
Замiнивши страх величчям,
Бiльш iдею не зверне.
Так i друга думка з трiском
Провалилась жадiбно,
Прив"язали серце тiсно
Й тягнуться, як надiбно.
Довго так ще теревенi
В залi тiй розводили,
Розкричались, як на сценi,
Душу розморозили.
Метушня, розруха й крик
Результат не видали,
Гамiр лиш, як той аджик,
Вгамувать не встигнули.
I нiщо не привело
До чеканних наслiдкiв,
Уряд наш, наше крило,
Дума лиш про надлишки.
"А от Юля за хвилину
Це питання б розсудила!
Жаль от тiльки, що ця днина
Жорстко так §§ зсудила".
Яценюк взiрвав всю залу,
Вибухнув сирий народ,
Знов почали вiйну стару,
Знов створили анекдот.
"Рiт закрiйте, не гундiть,
Не кiжiть нi слiва,
Вслiд за Юлiю iдiть,
Рiзуму навчiться, дiла!".
"Всi замовкнiть, тут є я -
Сила Укра§ни!
А ви всi - лише смiття,
Ринг - ось серце ниви".
"Хоч старий я, та мудрiший,
Розум, дяка Богу, є,
Бiльш за всiх я тут вiльнiший,
Комунiст я, все моє!".
"Президент тут я, не ви,
Все, що хочу, буду мати,
Краще ви запнiть роти,
Бо не буде у вас хати!"...
Довго ще стосунки "милi"
Роз"ясняли як могли,
Та, знається, всi забули,
Для чого ми там були.
Чергова мирна нарада
Завершилась бiйкою,
Тож, Європо, є порада -
Празникуй з горiлкою.
Ну а що ж робити людям,
Що живуть вже на межi?
Не хвилюйтесь, буде чудо,
Буде мир на цiй землi.
В епiлозi лиш зазначу -
Висновок є лиш один:
Вам, мiй уряд, не пробачу,
Де господар - там i тин!