Ежова Лана: другие произведения.

Перетин паралелей (укр.)

Журнал "Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь]
Peклaмa:
Конкурс 'Мир боевых искусств.Wuxia' Переводы на Amazon
Конкурсы романов на Author.Today

Зимние Конкурсы на ПродаМан
Peклaмa
 Ваша оценка:


Перетин паралелей

  

Минуле, теперішнє, майбутнє - три паралелі...

  
   Вона знайшла його за лікарнею, під старою яблунею. Він сидів нерухомо на лавці, схиливши голову. Він не помітив її, і вона з хворобливою цікавістю роздивлялася його, шукаючи щось відоме лише їй.
   Нарешті тихо запитала:
   - Ти можеш відповісти на кілька моїх запитань?
   Хотів сказати, що втомився від журналістів та інтерв'ю, але впізнавши голос, вражено підняв голову.
   - Ти ?!
   - Я... Не чекав, що прийду?
   Він не відповів. Поправивши бинти на голові, прослідкував за падаючим листком, який ліг між ними.
   - Маю надію,- почала сумно вона, - що зіркова хвороба обминула тебе, і ти поставився до моїх слів із розумінням.
   Його дивний погляд немов пройшов крізь неї, викликавши моторошне відчуття.
   - Мій нормальний вчинок став героїчним завдяки журналістам. Я ж зробив так, як це зробив би будь-хто інший на моєму місці. Не хвилюйся, бо я не змінився.
   Їй здалося, що в цих словах є приховане заохочення говорити.
   І вона сказала:
   - Пробач, тоді я помилилася. Я все-таки кохаю тебе. Можна мені повернутися до тебе?
   На ці слова він чекав рівно 2 місяці й 10 днів. Він зазирнув у її щирі очі - мить час зупинився, а в його уяві пішов назад.
  

***

  
   - Отже, золото опришків наше, - очі Артема палали вогнем радості.
   - Не кажи "гоп", - попередив спокійно Костянтин, перераховуючи золоті монети. - Збирається страшна гроза. Невідомо, чи повернемося такими ж веселими, як зараз, в місто.
   - Ти віриш у помсту злих духів, які нібито стережуть заклятий скарб? - здогадався Артем. - О Боже! Костя, ти як дитина!
   - Не смійся, я вірю в легенди про Скарбника, який віддає золото лише тому, кому воно призначене.
   Костянтин механічно продовжував складати монети в стовпчики. Артем, щось наспівуючи, відкорковував пиво. Подаючи пляшку третьому юнакові, котрий мовчазно лежав біля стіни намету, запитав:
   - Що з тобою, Назаре? Ти теж боїшся Скарбника? Чи болить розбите серце? Хлопче, не будь меланхоліком - ми багаті й скоро станемо знаменитими. Тож радій! Чого ще не вистачає? Назар, не відповівши, запитав:
   - Коли відкриємо другий глечик? Щось підказує мені: там золота немає, бо надто він легкий.
   - А ти правий, - через кілька хвилин мовив Артем, звільнивши шийку глечика від смоли. І розчаровано додав: - Тут якась рідина.
   Костянтин, не поспішаючи, як справжній флегматик, розглядав дивний глек і його вміст.
   - Як це фантастично не звучить, але це вино, - нарешті вирішив він й ніяково посміхнувся: - Що будемо робити?
   - Проведемо дегустацію, - очі Артема світилися захопленням.
   - А якщо воно отруєне? - висловив здогад Назар.
   Артем розсміявся:
   - Ну, де ти бачив, щоб закопане вино було отруєним? Навіщо його б тоді закопували?
   Навіть завжди обережний Костянтин переконував Назара набратися смілості. І він здався.
   Темно-червона рідина неохоче наповнила три пластикові стакани. Назар недовірливо випив ковток, залишки непомітно вилив на землю...
   На дворі почалася гроза. Стогнали сосни, заламуючи тонкі віти-руки. Грім. Блискавки розтинали навпіл гнівне небо. Перші крижані краплі впали на землю - багаття, невдоволено зашипівши, почало затухати. І ось вода переможно заливала землю.
  

***

  
   Він стояв на тролейбусній зупинці. У руках - оранжеві гербери (її улюблені квіти), у світло-карих, майже жовтих очах - крижана застиглість чекання.
   Холодно. Небо, можливо, вкрите зірками, але вогні міста не дозволяють їх бачити. Вітер дме з півночі. Холодно. Здається. Кров перетворюється на охолоджений напій із кубиками льоду.
   З образою поглянув на годинник - вона запізнюється на 42 хвилини, не поважаючи ні нареченого, ні його батьків.
   Запищав мобільний. Від неї прийшло повідомлення: "Я не прийду. Все. Настав час зізнатися: я не кохаю тебе, і у мене є інший. Ти не підходиш мені, нерішучий, млявий і невпевнений у собі".
   Жовті квіти вислизнули з рук. З ненавистю подивився на золоту обручку, яку все ж не наважився викинути. Лише тепер зрозумів, що безпорадна залежність від неї викликає невгамовний біль.
  

***

  
   Дощові краплі витягли з жахливого сну. Нічого не розуміючи, Назар витер рукавом обличчя і застогнав - важка голова боліла, немов під час похмілля.
   Нудило, шлунок скручувався у заплутаний вузол. Темніло у очах. Земля гойдалкою хиталася разом з ним.
   Ледь не втрачаючи свідомість, спробував розбудити друзів. Марно. Але як і коли вони всі поснули? Він не міг пригадати. І раптом зрозумів: у вині все-таки була отрута, яка мала зупинити жадібних шукачів скарбу.
   Вони помруть. Якщо, звичайно, він не піде за допомогою. Але три кілометри? Гроза? Звідки взяти сил? Йому, нерішучому і млявому?
   Він не знав. Знав лише одне: він повинен врятувати себе і своїх друзів.
   І Назар вийшов із намету в горобину ніч.
  

***

  
   Час пішов своїм ходом. Мить закінчилася.
   З тривожною надією вона повторила своє запитання:
   - Я можу повернутися до тебе?
   Він відчув себе вільним, коли спокійно і чітко відповів:
   - Ні.
  

 Ваша оценка:

Популярное на LitNet.com М.Юрий "Небесный Трон 1"(Уся (Wuxia)) К.Федоров "Имперское наследство. Забытый осколок"(Боевая фантастика) С.Нарватова "Последние выборы сенатора"(Научная фантастика) Ю.Резник "Семь"(Антиутопия) А.Кочеровский "Баланс Темного 2"(ЛитРПГ) М.Зайцева "Трое"(Постапокалипсис) А.Вильде "Эрион"(Постапокалипсис) О.Мансурова "Нулевое сопротивление"(Антиутопия) А.Вильде "Джеральдина"(Киберпанк) А.Минаева "Академия Алой короны. Обучение"(Боевое фэнтези)
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Батлер "Бегемоты здесь не водятся" М.Николаев "Профессионалы" С.Лыжина "Принцесса Иляна"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"