Ежова Лана: другие произведения.

Дон Жуан (укр.)

Журнал "Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь]
Peклaмa:

Peклaмa:


 Ваша оценка:


Дон Жуан

  
  

Да! я гублю! пью жизни как,

вампир!

Но каждая душа - то новый

мир,

И манит вновь своей

безвестной

Тайной.

В. Брюсов

  
   Світло смолоскипів відкидало зловіщі тіні на стіни в'язниці. Донна Мерседес сторожко йшла по холодних плитах довгого коридору і жалкувала, що не дозволила Хасану супроводжувати її. Та все-таки ж мав хтось залишатися поруч із начальником тюрми, щоб той дотримувався обіцянки не підглядати за донною.
   Ключ неохоче відімкнув важкі двері, і вони з жадібністю поглинули пізню гостю.
   Холодна камера-одиначка із несвіжим повітрям. Донна Мерседес поставила ліхтар на підлогу й, ослабнувши, прихилилась до вологої стіни. Серце нестримно калатало в грудях.
   В'язень спав, хоч на світанні мав померти. З хвилину жінка нерішуче дивилася на нього, страшно і соромно водночас. Пересиливши себе, вона тихо покликала:
   - Доне Жуане... Прокидайтеся, доне!
   Полохливий сон ув'язненого увірвався - він нерозуміюче дивився на примарливу постать.
   - Хто ви? Що тут робите?
   - Доне Жуане, я прийшла розділити з вами останні хвилини вашого життя. Вранці ви опинитесь в руках у ката, але перед тим маєте виконати одну із своїх обіцянок.
   Дон Жуан піднявся з ліжка і зробив крок до незнайомки:
   - Мені знайомий ваш голос... Та ні, не можу пригадати...
   - Я й не чекала, що серед десятків загублених вами жінок ви запам'ятаєте саме мене.
   - Ця іронія! О, гостроязика донно Мерседес де ля Кальдерон, як можна забути той жах, відчутий у руках-лещатах вашого навіженого раба!
   Донна зверхньо посміхнулася:
   - Так, Хасан відчуває до вас ненависть.
   - А ви, донно? - з викликом запитав він і нахабно потягнув за краєчок мантії, оголюючи беззахисні, неціловані сонцем, плечі.
   - Жуане, - прошепотіла вона з полегшенням і притиснулася до нього усім тілом, - ви мали належати лише мені одній.....
   - Тоді я був би не я!
   Донна, немов обпікшись, кинулася до дверей. Дон Жуан перетнув їй дорогу.
   - Залишайтеся, Мерседес, будь ласка... Я ж в ранці помру.
   Вона завмерла, загіпнотизована його голосом, хвилею пристрасті, що йшла від його тіла. Так покликати-попросити міг лише він.
   Розум не довго боровся із серцем. Донна прийшла у в'язницю, щоб повідомити Жуанові: саме через неї він опинився тут.
   Саме її ненависть здобула йому смертельний вирок. Шість років тому він звабив і покинув її. Вона дала собі клятву стати для нього не звичайною жінкою, однією із багатьох, а тією, яка змінить його життя, знищить його.
   Але дон Жуан знову був поруч. Його руки з ніжною пристрастю пестили її плечі... Остання, незатьмарена жагою думка вжахнула донну оголеним цинізмом: "Нарешті він тільки мій. Ніяка жінка, взагалі ніхто, ніхто не стане між нами.... Лише смерть. Але до цієї суперниці не ревнують...."
   Крізь ґрати у камеру вповзло сіро-сизе світання. Жуан не спав. Самотність і страх голодними звірами шматували його душу. Ще година - і він потрапить до рук ката. Поступово з'являлося неприємно-болюче відчуття: він уже інший, він змінився. Сміливість, зухвальство й везіння авантюриста-серцеїда залишилося в минулому. Він відчував, як відмирає частина його душі.
   І враз згадалася розповідь старої гітани, яку колись зустрів по дорозі у Мадрид. Сухорлява, аж чорна від часу і сонця жінка з дивовижною точністю переповіла сімейну легенду про його народження. Спадкоємець визначного роду з'явився на цей світ мертвим. Холодний, зморщений, з пуповиною навколо шиї, він нажахав повивальних бабок. Служниці голосили над непритомною юною матір'ю і її безталанним сином. Та враз всі завмерли - у кімнату увійшла дівчина у білій (аж до болю в очах!) сукні. Її сніжно-біле волосся, вершково-лілейна шкіра і те, як вона дивилася, немов зазираючи у душу, злякало служниць. Лише стара гітана, яку покликали в останні хвилини важких пологів, спокійно відійшла від колиски, пропускаючи незнайомку.
   Дівчина взяла дитину на руки. Легенько дмухнула їй в обличчя і поцілувала...
   Коли біловолоса зникла, заклякнення присутніх розірвав дитячий плач: голосний, голодний вереск хлопчика оголосив усьому світу про своє право на життя...
   Після такого подвійного народження Дон Жуан не раз опинявся на межі життя і смерті. І кожного разу, у найскрутнішу хвилину, поруч з'являлася Вона - біловолоса, тендітна, у незмінній білій сукні. Вона була мовчазна. І ніколи явно не допомагала йому. І все-таки одна Її присутність робила його сильнішим. Жуан вірив, що вона - його ангел-охоронець. Тому він і не повірив старій гітані-віщунці, що його покохала сама Смерть...
  

***

  
   Натовп вирував. Ранкова прохолода не стримувала людський шал.
   Хасан, двометровий мавр-охоронець, турботливо захищав хазяйку від несподіваних поштовхів натовпу. Вслухаючись у розлагоджені викрики знаті й простих міщан, він нарешті побачив засудженого.
   Він йшов у білопінній мережаній сорочці, немов не на страту, а на свято до королівського палацу. Йшов упевненим кроком, виблискуючи темно-синіми (кольор неба Кастилії) гордовито-спокійними очима. Він йшов на страту приреченим володарем.
   Стрільці оточили місце страти, відтискуючи натовп. На поміст, де на Жуана чекав безликий кат, летіли квіти - анемони, троянди, квіт гранату, жовті й білі лілеї... Жінки, представниці усіх прошарків суспільства, не соромилися своїх сліз.
   Алькальд міста зачитував присуд. Натовп хвилювався. Мерседес де ля Кальдерон майже втратила свідомість - і служниці підтримували її.
   Дон Жуан німотно стояв біля ката, шукаючи поглядом когось у натовпі. На кілька секунд зупинившись на блідому обличчі Мерседес, його очі побігли далі, остаточно зупинившись на мініатюрній красуні, дружині алькальда, донні Флорі. Він вже втратив надію на порятунок, який обіцяла ясновельможна донна, але її скорботні очі Мадонни надавали йому снаги.
   Жуан збирався з жартом попрохати ката швидше починати, коли раптом побачив Її. Біловолоса дівчина з ніжним обличчям янгола визирала з-за спини донни Флори. Це була Вона. Але в темному одязі учорашньої вихованки монастиря. Так це Вона? Чи ні?
   Часу на роздуми не було. Дон Жуан з гідністю став навколішки.... Холод і шершавість плахи... тремтіння повітря від сокири, яку заносить над його головою кат...
   - Стійте! - пролунало владно над майданом Правосуддя. - Іменем короля! Зупиніться!
   Королівський гінець врізався у натовп на палаючому від перевтоми чорному жеребці.
   Піднявшись на поміст, голосно зачитав королівське послання.
   - Повелитель Кастилії й Гранади, король Карлос ІІІ, милостивий і справедливий, дарує засудженому життя з правом збереження всіх титулів і маєтностей. Наш велемудрий володар скасовує помилковий вирок суддів, викликаний свідомим наклепом заздрісників дона Жуана де Альмавіла...
   Хвиля полегшення прокотилася натовпом. Обличчя донни Мерседес теж проясніло. Та ось вона спохмурніла, коли перехопила палкий погляд дона Жуана, адресований іншій.
   Мерседес, обпалена дикою ненавистю, втратила свідомість.
  

***

   Дзеркало не приховувало суворо-жорстокої правди: темні тіні над почервонілими від безсоння очима, суха шкіра з глибокими зморшками біля губ....
   "Проклятий Жуан! - думала донна Мерседес, ламаючи відполіровані нігті об черепаховий гребінь. - Знову повірити йому... Він бездушний, а я..."
   - Хасан! - не стрималася і покликала донна.
   Охоронець з'явився через секунду. Похмурий, він ховав від господині свої темні очі, у глибині яких причаїлася давня пристрасть.
   - Хасане, я більше так не можу! Він посміявся наді мною! Він знову грав моїми почуттями!.. Хасане! Я хочу, щоб він цієї ночі помер!
   Злі сльози текли по крейдяному обличчі прекрасної донни.
   - Ти вб'єш його, Хасане, і принесеш мені його серце у цій скриньці. Чуєш мене? Не жахайся! Я ж бо знаю, з якого ти кровожерливого народу... Йди, Хасане....
  

***

  
   Дон Жуан йшов темними вулицями нічного міста. Над головою - тихі, м'які зорі. Заспокійливе тріщання цикад і ніжний аромат квітучих гранатових дерев.
   Він був щасливий. Нарешті він зустрів ту, якій скаже щиро, від усього серця: "Я кохаю тебе. Моє життя твоє навіки..." Відчуваючи, як у ньому помирає Великий Коханець, він був щасливий.
   Дон Жуан, замріяний, йшов нічним містом і не помітив коли у нього з'явилася друга тінь...
   Мерседес не спала до ранку. Ця ніч була найдовшою у її житті. Кусаючи змучені вуста, вона вдивлялася у темінь за вікном. І чекала.
   Світанкові промені розфарбували рожевим її кімнату. І в цю прекрасну мить повернувся Хасан. Мовчазний велет без пояснень поклав скриньку донні на коліна.
   Завмираючи, Мерседес відчинила її зі страхом і надією. Порожня... Скринька зі слонової кістки була порожньою!
   - Я не зміг, - похилив голову Хасан і вийшов з кімнати. Донна Мерседес з полегкістю заридала.
   Після тієї ночі Дона Жуана де Альмавіла ніхто не бачив. Містом ходили різні чутки: або його підступно вбив якийсь ревнивець, або він знайшов спокій у віддаленому монастирі. Була ще одна версія, версія старої гітани. Але ніхто не хотів пов'язувати зникненням таємничої племінниці Алькальда зі зникненням Дона Жуана.
   І лише стара гітана знала правду: улюбленець Смерті отримав вічне життя у дар від своєї покровительки.
   І хто знає? Може Великий Коханець і його наречена все ще серед нас...
  

 Ваша оценка:

РЕКЛАМА: популярное на Lit-Era.com  
  Е.Лабрус "Держи меня, Земля!" (Современный любовный роман) | | О.Обская "Невеста на неделю, или Моя навеки" (Попаданцы в другие миры) | | В.Свободина "Вынужденная помощница для тирана" (Женский роман) | | М.Эльденберт "Мятежница" (Приключенческое фэнтези) | | О.Обская "Из двух зол" (Попаданцы в другие миры) | | Д.Вознесенская "Таралиэль. Адвокат Его Темнейшества" (Любовное фэнтези) | | М.Атаманов "Искажающие реальность-2" (ЛитРПГ) | | Е.Ночь "Умница для авантюриста" (Приключенческое фэнтези) | | Н.Любимка "Рисующая ночь" (Приключенческое фэнтези) | | А.Чадова "В день моего увольнения" (Короткий любовный роман) | |
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Атрион. Влюблен и опасен" Е.Шепельский "Пропаданец" Е.Сафонова "Риджийский гамбит. Интегрировать свет" В.Карелова "Академия Истины" С.Бакшеев "Композитор" А.Медведева "Как не везет попаданкам!" Н.Сапункова "Невеста без места" И.Котова "Королевская кровь. Медвежье солнце"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"