Аннотация: Колись разок попав пiд бурю я у лісі..... от і вирішив я враження передати своі.... що з цього вийшло - судити вам....
Тільки уяви собі..... тийдеш літом по лісі, кругом все зелене.....співають пташки..... раптом помічаєш щоякось все затихло.... незвична тиша оточуєтебе..... ти підіймаєш погляд на небо, ібачиш як швидко воно заповнюєтьсяхмарами..... ось і вітер розпочав своюпісню, поступово набираючи силу.....дерева підспівують йому своїм скрипом.....ось полетіли до долу перші зламанігілки...... а небо вже майже повністюзатягнуте хмарами..... тебе охоплює невідоме досі відчуття..... ти намагаєшсязрозуміти його.... але що разу як тількиздається ніби вже осягнув його, тивтрачаєш його сенс..... а тим часом ужевпали на землю перші краплі дощу..... покищо слабкого..... але він стрімко набираєсилу..... на мить все кругом освітилояскравим світлом..... і через секунду тичуєш як до тебе доноситься грім..... осьі перша блискавиця вдарила..... рядомдесь зламалось сухе дерево..... то вжевітер набрав силу..... а дощ уже перерісв зливу........ ти знову вслухаєшся...... ічуєш дивну мелодію..... мелодію вітру..... мелодію дощу..... мелодію грому йблискавиць...... мелодію лісу........ цямелодія захоплює тебе..... викликає якусьдивну радість...... щастя..... зновуз’являється те дивне відчуття..... тількитепер воно вже не тікає від тебе..... тивідчуваєш силу...... силу природи... силулісу...... силу бурі.... ця сила проходитькрізь тебе..... і здається залишає частинкув тобі.... наповнює тебе радістю.....щастям...