I сидiти спокiйно на парi, 
коли ноги i думки вже бiжать по сходах. 
Надто пусто у вiкно вдивлятись iз тiє§ маршрутки, 
шукаючи фальшивi пiдказки на рекламних бiгбордах. 
Їм не знати як хочеться впасти на колiна, 
збираючи шматочки iз душi. 
А замiсть того далi холодно йти на пiдборах. 
I не має значення, що це не так довго. 
Моє небо навпроти вже ходить його слiдами. 
__________ 
Вона тихо про§де наступну зупинку. 
Так байдужо передаючи чужi грошi. 
Власноруч розбудований принцип, 
хоронити закоханi очi, 
i пекельно мовчати, згасаючи, 
не бажаючи жити щоночi