2.  Из истории родной страны
(1987 г. - 1996 г.)
                
Знов по радiо почули, як нам буде добре жить,
(якщо бiльше попрацюемо), це ж не робиться за мить!
Про яку ви незалежнiсть день у день нам брешете,
Коли коштiв у державi, як в дiрявiм решетi!

Iз народу постягали все, що тiльки ви змогли,
Все дешеве позникало, хутко будем без штанiв!
От, ранiш ми заробляли аж на сотню тiстечок,
Нас середнiми вважали, а в нас сотнi болячок!

А коли порахувати в грошах кiлькiсть ковбаси,
То було б 100 кiлограмiв, хiба стiльки - то  з'їси?
А коли нарахувати грошi в кiлькостi штанiв?
Могли б вiсiм купувати, не латати сотнi дiр!

Завели нас депутати, як Сусанiн ворогiв,
Дати б їм усiм лопати, та послать на буряки!
Бо тепер не розумiєм, що ми можемо купить,
На тi грошi, що ми маємо, добре лише сльози лить!

I майбутнє нас чекає, не насниться в страшнiм снi,
За що нас Господь карає? Здогадався хто, чи нi?
Так що людоньки, дивiться, що робити нам усiм,
Зараз нема за що їсти, а чи дочекаєм  зим?

Може треба всiм зiбратись, та покликати синiв,
Та добряче розiбратись з справами нових панiв!