2.  Из истории родной страны
(1987 г. - 1996 г.)

Той шок людей не можна змалювати,
Коли вони заходять до крамницi,
I нерви, щоб були твердiш за  крицю! 
Мiшками зараз треба грошi мати,

Усi  здебiльш тепер такi убогi,
Окрiм отих, що вмiють обдурити,
Побачиш цiни i нiмiють ноги,
Так гiрко стане, нiде правди дiти!

Навiщо обирали депутатiв?
Куди наш президент привiв мiльйони?
Голодна смерть чекає в кожнiй хатi,
Їх не злякають найстрашнi прокльони!

Для кого ми так тяжко працювали?
Бездольнi  дiти брязкали ключами,
Здоров.я ми суспiльству вiддавали,
А нинi - знов у черзi за харчами!

Хто нам вiддасть усе,що заробили?
I звiдки зараз спокою шукати?
Була така країна - все розбили!
Скажiть, хто знов нас зможе об єднати?

Бо бачимо: правителi не дбають,
Аби народу стало краще жити,
I лише одного усiх навчають:
Як добре iншим глибшу прiрву рити!