Семунд Мудрий: другие произведения.

Пророцтво Вельви

Журнал "Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь]
Peклaмa:
Конкурс 'Мир боевых искусств.Wuxia' Переводы на Amazon
Конкурсы романов на Author.Today

Зимние Конкурсы на ПродаМан
Получи деньги за своё произведение здесь
Peклaмa
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Перша пісня "Старшоï Едди". Основне джерело з нордичної космогонії та есхатології.


   Пророцтво Вельви
  
   1
   Почуйте мене всі
   священні родини,
   малі та великі
   нащадки Хеймдалля!
   Волієш, Вальфадре,
   щоб мовила Вельва
   сказання про давнє,
   що я пам'ятаю.
  
   2
   Я бачила йотнів,
   до віку роджених,
   що мене породили
   за давніх-давен.
   Дев'ять я пам'ятаю краïн,
   і дев'ять початків
   прекрасного древа межі
   глибоко в землі.
  
   3
   За давніх часів
   не було нічого,
   ні піску, ні моря,
   ані хвиль холодних;
   ані землі унизу,
   ані небес нагорі,
   буяла безодня,
   трава не росла.
  
   4
   Доки Бора сини
   твердь не підняли,
   ті, що Мідгард
   ошатний створили;
   сяяло сонце
   з півдня на стіни,
   на луках зростали
   зеленіï трави.
  
   5
   Сонце із півдня,
   місяцю дружнє,
   правицю простягло
   до краю небес;
   сонце не відало,
   де його хата,
   місяць не відав
   моці своєï,
   зорі не знали,
   де ïм стояти.
  
   6
   Зійшлися владики
   на долі престоли,
   священні всі боги,
   і радились разом;
   ночі й нащадкам
   ім'я дарували,
   ранок назвали
   і полудень також,
   присмерк і вечір,
   щоб час рахувати.
  
   7
   Зустрілися аси
   на Ідавеллі,
   капища й храми
   високі звели;
   поставили кузню,
   добре кували,
   лещата зробили,
   створили знаряддя.
  
   8
   В тефлі на лузі
   весело грали,
   речі зазвичай
   мали зі злата,
   поки три діви
   дуже потворні
   не прийшли, турси,
   із Йотунхейму.
  
   9
   Зійшлися владики
   на долі престоли,
   священні всі боги,
   і радились разом,
   хто має двергів
   народ створити
   з Бріміра крові
   та Блаïна кості.
  
   10
   Так був Модсогнір
   названий першим
   з двергів усіх,
   а Дарін - другим;
   людських подобизн
   багато зробили
   дверги з землиці,
   як Дарін звелів.
  
   11
   Нюï, Ніді,
   Норді, Судрі,
   Аустрі, Вестрі,
   Альтйоф, Двалін,
   Нар і Наïн,
   Ніпінг, Даïн,
   Бівур, Бавур,
   Бомбур, Норі,
   Ан і Анар,
   Оïн, Мьйодвітнір.
  
   12
   Вегг і Гендальф,
   Віндальф, Торін,
   Трор і Траïн,
   Тек, Літ і Віт,
   Нюр і Нюрад,
   ось перших я двергів,
   Регін і Радсвірд,
   вірно назвала.
  
   13
   Філі, Кілі,
   Фундін, Налі,
   Хепті, Вілі,
   Ханнар, Свіур,
   Біллінг, Бруні,
   Більд і Бурі,
   Фрор, Хорнборі,
   Фрег і Лоні,
   Аурванг, Ярі,
   Ейкінск'яльді.
  
   14
   Час уже двергів
   з Дваліна стану
   роду людському
   назвати від Ловара,
   тих, що явились
   із ясного каменю
   Аурванга моря
   на Йоруваллі.
  
   15
   То були Драупнір
   і Дольгтрасір,
   Хар, Хаугспорі,
   Хлеванг, Глоï,
   Дорі, Орі,
   Дуф, Андварі,
   Скірфір, Аï.
  
   16
   Альф та Інгві,
   Ейкінск'яльді,
   Фьялар і Фрості,
   Фінн і Гіннар;
   хай пам'ятають
   весь довгий рід
   Ловара нащадків,
   доки люди живуть.
  
   17
   Аж троє прийшли
   із того стану,
   моцних і лагідних
   асів родини,
   знайшли на землі
   лежачих безсило
   Аска та Емблу,
   позбавлених долі.
  
   18
   Не мали ні подиху,
   ані душі вони,
   ні теплоï крові,
   безкровні обличчя;
   подих дав Одін,
   душу дав Хенір,
   Лодур тепло дав
   і колір обличчям.
  
   19
   Відаю, ясен стоïть,
   наймення Ігграсілль,
   древо, омите
   білим потоком;
   роса звідтіля
   падає в доли,
   вічнозелений
   став над Урдбрунні.
  
   20
   З'явились там діви
   три велемудрі,
   просто з тих вод,
   й під деревом сіли;
   Урд звали першу,
   другу - Верданді,
   різали руни,
   Скульд була третя.
   Присуд судили,
   життя обривали
   всім, хто родився,
   долю рекли.
  
   21
   Війну пам'ятає,
   першу у світі,
   коли Гулльвейг
   списами кололи,
   і в залі Високих
   спалили ïï,
   тричі палили
   тричі роджену,
   часто, багато;
   вона й досі живе.
  
   22
   Хейд ïï звали,
   як входила в хату,
   відьма-віщунка,
   мудра із посохом;
   чари творила, як тільки могла,
   чари на розпач,
   радість робила
   злостивим жінкам.
  
   23
   Зійшлися владики
   на долі престоли,
   священні всі боги,
   і радились разом,
   що мають аси
   взяти за викуп,
   чи боги повинні
   про викуп забути.
  
   24
   Одін пожбурив
   у військо списа,
   почав так війну
   першу у світі;
   знесли огорожу
   кріпості асів,
   потиснули ворога вани
   на полі борні.
  
   25
   Зійшлися владики
   на долі престоли,
   священні всі боги,
   і радились разом,
   хто небо згубити
   зволів підступно,
   чи тролям віддати
   Ода дружину?
  
   26
   Тор сам в бій поринув,
   сповнений гніву,
   - навряд чи всидів би -
   такий був завзятий.
   Вірні присяги,
   землею та морем,
   сильними дані,
   порушили боги.
  
   27
   Знає вона про Хеймдалля,
   що слух його сховано
   під древом святим,
   високим до неба;
   бачить вона,
   як падають води
   з застави Вальфадра.
   Чи знаю достатньо?
  
   28
   Якось до неï
   старий прийшов
   суворий ас
   та у вічі поглянув:
   "Що у мене спитаєш?
   Як мене випробуєш?
   Все, Одіне, знаю,
   де око твоє:
   попід прегарним
   джерельцем Міміра.
   П'є мед Мімір
   кожного ранку
   з застави Вальфадра.
   Чи знаю достатньо?
  
   29
   Дарив ïй Герфадр
   персні й намиста,
   отримав натомість
   пророцтва і чари,
   линув погляд ïï
   світом широким.
  
   30
   Зріла валькірій
   вона всюдисущих,
   ладних рушати
   до Готів краïни;
   Скульд має щита,
   а Скогуль інша,
   Гунн, Хільд, Гьондуль
   і Гейрскогуль.
   Нині всі названі
   норни Володаря,
   ладні рушати
   полем валькір'ï.
  
   31
   Бачила Бальдра:
   скривавлений муж,
   Одіна чадо,
   злу долю спіткав;
   стояв, тонкий станом,
   високий, на полі,
   стрункий і прегарний
   пагін омели.
  
   32
   Зробив йому рану
   той пагін чудовий,
   скорботи політ,
   Хьод його кинув.
   Бальдрів брат був
   народжений рано,
   став Одіна син,
   ніч проживши, бійцем.
  
   33
   Він рук не омив,
   не чесав і волосся,
   доки Бальдра кривдник
   не ліг у багаття;
   плакала Фрігг
   у Фенсалірі
   над горем Вальхалли.
   Чи знаю достатньо?
  
   34
   Сплів тоді Валі
   пута жорстокі,
   міцно тримали
   тенета з кишок.
  
   35
   Бранець лежав
   під Хвералундом,
   схожий лицем
   на підлого Локі.
   Там сидить Сігюн,
   за мужем своïм
   затьмарена горем.
   Чи знаю достатньо?
  
   36
   Зі сходу біжить
   отруйна ріка
   з ножами й мечами,
   Слід ïï звуть.
  
   37
   Стоïть на півночі
   у Нідвеллірі
   чертог золотий
   родичів Сіндрі;
   інший стоïть
   ув Окольнірі,
   йотунів хутір
   наймення Брімір.
  
   38
   Дім вона зріла,
   далеко від сонця
   стоïть у Настронді,
   на північ дверима.
   Отрута стікає
   крізь димохід,
   критий той дім
   плетивом змій.
  
   39
   Там вона бачила:
   струмінь тугий
   вбрід переходили
   клятвопорушники,
   підлі убивці
   та перелюбники.
   Там смокче кров
   Нідхьогг із мерців,
   людей хижо рве.
   Чи знаю достатньо?
  
   40
   На сході сиділа
   стара у Ярнвіді,
   там породила
   Фенріра рід.
   Стане один
   з того родоводу
   нищити місяць
   у троля подобі.
  
   41
   Тіла шматуватиме
   мертвих людей,
   обитель богів
   червонітиме кров'ю.
   Сонячне світло
   влітку зчорніє,
   бурі буятимуть.
   Чи знаю достатньо?
  
   42
   Сів там на кручі
   та грав на арфі
   велетки пастир,
   радісний Егтер;
   над ним горлав
   у гаю чарівнім
   півень червоний
   наймення Фьяллар.
  
   43
   Кричав над асами
   Гуллінкамбі,
   будив героïв
   Батька Дружин;
   інший горлає
   у підземеллі
   чорно-кривавий
   з обителі Хель.
  
   44
   Гарчить гучно Гарм
   у Гніпахеллі,
   пута порвуться,
   жадібний рине.
   Погляд мій мудрий
   бачить далеко,
   долю богів
   сильних я знаю.
  
   45
   Брати почнуть борню,
   борони порушать,
   родичі будуть
   близьких убивати;
   важко на світі,
   блудство велике,
   час меча і сокири,
   тріснуть щити,
   час вітрів і вовків,
   доки світ не впаде,
   жоден з людей
   не помилує інших.
  
   46
   Грають Міміра сини,
   оголошено вирок
   гуком гучним
   Гьяллахорна.
   Сурмить Хеймдалль,
   ріг у руці,
   радиться Одін
   з главою Міміра.
  
   47
   Тремтить Ігграсіль,
   ясен поставний,
   гуде древнє древо,
   йотун звільнився.
   Нажахані всі
   на смерті шляху,
   допоки Сурта
   родич поглине.
  
   48
   Що із асами?
   Що із альвами?
   Гримить Йотунхейм,
   аси на тингу,
   дверги стогнуть
   в дверях камінних,
   на горянім шляху.
   Чи знаю достатньо?
  
   49
   Гарчить гучно Гарм
   у Гніпахеллі,
   пута порвуться,
   жадібний рине.
   Погляд мій мудрий
   бачить далеко,
   долю богів
   сильних я знаю.
  
   50
   Хрюм йде зі сходу,
   здійняв липовий щит,
   Йормунгард обернувся
   в гніві великім.
   Змій б'є у хвилі,
   клекоче орел,
   рве мертвих Нідфоль,
   Нагльфар надходить.
  
   51
   Човен зі сходу
   рушить з Муспелля,
   в човні його люди,
   а Локі стерновий.
   Велети рушать
   з жадібним разом,
   з ними і брат
   Бюлейста ïде.
  
   52
   Сурт ïде з півдня
   з губителем листя,
   сяють мечі
   на сонці богів,
   гори зіткнулися,
   відьми погинули,
   крокують в Хель люди,
   тріснуло небо.
  
   53
   Прийшло до Хлін
   ще одне горе,
   Одін став
   з вовком на ґерць,
   а вбивця Белі
   б'ється із Суртом;
   мертвим впаде
   відрада Фрігг.
  
   54
   Гарчить гучно Гарм
   у Гніпахеллі,
   пута порвуться,
   жадібний рине.
   Погляд мій мудрий
   бачить далеко,
   долю богів
   сильних я знаю.
  
   55
   Прийшов тут могутній
   син Сігфадра,
   Відар, на битву
   зі звіром-стерв'ятником.
   Бив сина Хведрунга,
   в серце йому
   меча вгородив,
   так мстив за батька.
  
   56
   Прийшов тут прекрасний
   Хлодун нащадок,
   йде Одіна син
   на битву зі змієм,
   люто вбиває
   Мідгарда сторож,
   будуть всі люди
   кров'ю стікати;
   зробив дев'ять кроків
   моцний син Фьоргун,
   убив його змій,
   та ганьби він не звідав.
  
   57
   Сонце зчорніло,
   земля пада в море,
   зникають із неба
   ясніï зорі.
   Гейзер парує
   і довго нуртує,
   жар заграє
   коло самих небес.
  
   58
   Гарчить гучно Гарм
   у Гніпахеллі,
   пута порвуться,
   жадібний рине.
   Погляд мій мудрий
   бачить далеко,
   долю богів
   сильних я знаю.
  
   59
   Бачить вона:
   здіймається з моря
   знову земля,
   рясно зелена.
   Падають води,
   злітає орел,
   над гребнями хвиль
   рибу шукає.
  
   60
   Зустрілися аси
   на Ідавеллі,
   про древо землі
   могутнє замовили,
   згадали вони
   величні діла,
   згадали Фімбульта
   руни прадавні.
  
   61
   Там мають знову,
   колишнім подібні,
   тефлі злоті
   у траві знайтися,
   що мали вони
   за давніх днів.
  
   62
   Будуть зростати
   жита без засіву,
   зростеться все зламане,
   вернеться Бальдр,
   житиме з Хьодом
   у Хрофта палатах,
   в обійсті богів.
   Чи знаю достатньо?
  
   63
   Тут кинув Хенір
   прут ворожіння,
   жити синам
   братів обох
   випало в домі вітрів.
   Чи знаю достатньо?
  
   64
   Бачить вона -
   будинок стоïть,
   гарний мов сонце,
   златом сяє на Гімлі.
   Там мають жити
   воïни вірні,
   там же довіку
   будуть щасливі.
  
   65
   Йде тоді владний
   суддя і господар,
   сходить могутній
   правити всім.
  
   66
   Йде тоді темний
   летючий дракон,
   сяючий змій
   з Нідавеллір;
   летить понад полем,
   тримає у кігтях
   трупи Нідхьогг.
   Тепер вона щезне.
  

Примітки і коментарі

   "Пророцтво Вельви" ("Völuspa") - пісня, що відкриває "Старшу Едду". Вона змальовує картину язичницького світу, від його створення (того, що вельва бачила чи пам'ятає) до його руйнаціï в годину Рагнарьок і відродження (того, що вельва бачить тепер).
   Вельва (вала) - віщунка, чаклунка, від індоєвропейського кореня "vel" - падати, вмирати. Одін здіймає ïï від мертвого сну закляттям (інша версія - просто приходить до неï та обдаровує перснями й намистами), щоб вона розповіла долю світу. В одних строфах вона мовить від першоï особи ("Я пам'ятаю"), в інших - від третьоï ("Бачить вона"). Таке межування характерне для давньоісландськоï словесності.
   Більшість сюжетів, змальованих у пісні, мають давнє, що континентальне походження, проте укладені й записані вони були не раніше ХІІ століття, коли в Ісландіï панівною вірою стало християнство. На думку деяких дослідників, у пісні простежується християнський вплив - мотиви відплати, пекельних тортур, морального занепаду перед кінцем світу тощо. Втім, тема торжества справедливості притаманна і язичництву (де рудиментарно збереглася у казках і переказах), "гріхи" людей, що несуть покарання у світі мерців Хель, відбивають негідні, недостойні поведінські паттерни соціуму "доби вікінгів" (клятвопорушництво, "нічні" цебто підлі вбивства, зваблення чужих жінок), а моральний занепад людей не є причиною кінця світу, а лише його ознакою.
  
   1. Священні родини - боги.
   Нащадки Хеймдалля - люди. Хеймдалль - загадкова персона. Дехто з дослідників вбачають у ньому прабатька людей, що діє у "Пісні про Ріга", давши початок трьом соціальним прошаркам: рабам, селянам і воïнам. Він "народився від дев'яти матерів", належить до божественного племені асів (богів ремесел, соціальних інститутів і війни), виконує функцію вартового Асгарду, садиби богів, має провістити Рагнарьок, засурмивши у ріг Гьяллахорн.
   Вальфадр (Valföðr) - епітет Одіна, дослівно "Батько Мертвих". Це вказує на редуковану хтонічну природу цього персонажа: Одін є господарем Вальхалли, чертогу мертвих, що пали на полі бою, тобто божеством смерті.
  
   2. Дев'ять я пам'ятаю краïн - слово "heim", означає "краïна", "домівка", "світ".
   Древо межі ("mjötvið") - світове древо, ясен Ас Іггдасілль. Його гілля розкинуте над усім світом і позначають його межу.
  
   3. Буяла безодня - "gap var ginnunga", дослівно "провалля було бездонне".
  
   4. Бора сини - Одін та його брати, Вілі й Ве.
   Мідгард - світ людей; дослівно - "серединна садиба", "серединний огороджений простір".
  
   5. Місяць не відав моці своєï - місяць уявлявся чоловічім божеством, тоді як сонце - жіночим, що вказує на архаïчність нордичноï космогоніï.
  
   6. Долі престоли (rökstola) - можна перекласти і як "престоли долі", "престоли влади", і як "для наради", "радитися".
   Ночі й нащадкам - день і пори дня вважалися дітьми ночі, позаяк темрява була старша від світла.
  
   7. Капища й храми - "hörg ok hof"; якщо "hof" може також означати великий двір, обійстя, то "hörg" - лише язичницьке капище.
  
   8. Тефлі, тавлеï (töflur) - настільна гра, рід шахів.
   Турси (þursa) - прадавні велети, тролі, йотуни.
   Йотунхейм - краïна йотунів, хтонічних велетів. Назва походить від "jötna" - "жерти".
  
   9. Двергів (Dvergar) - тобто карликів, гномів (пор. англійське "dwarfs", німецьке "Zwergen"). Дверги - хтонічні карлики, створені з каменю чи землі, чарівний народець. Я волію залишите це слово неперекладеним, бо викликає небажані асоціаціï. Так, гноми - то радше казкові створіння, та й назву було введено в обіг доволі пізно - Парацельсом, якщо я не помиляюся, а карлики - це передусім люди з генетичною вадою. Тоді як еддичні дверги - сурові, войовничі створіння, яких краще уникати.
   Кров Бріміра - імовірно, море. Брімір - інше ім'я Іміра, прадавнього велета. Сини Бора вбили його і створили з його тіла світ: з крові - море, з кісток - гори тощо. Тут, радше за все, мається на увазі морський камінь, бурштин.
   Кістки Блаïна - тобто з каменю; Блаïн - імовірно, інше ім'я Іміра.
  
   Далі йде довгий і нудний перелік імен двергів. Деякі з них неважко перекласти - "північний", "південний", "східний", "західний", "новий", "мертвий", "сміливий", "мудрий", "барвистий", "владний", "войовничий", "чарівник" тощо, щодо інших певності нема.
   Тих, що явились із ясного каменю Аурванга моря - тут також, імовірно, йдеться про бурштин або про прибережне каміння. Відтак дверги поділяються на два племені: народ Модсогніра і Даріна (старші) та народ Ловара (молодші).
  
   17. Аск і Ембла - дослівно "ясен" та "верба", нордичні Адам і Єва, перші люди в світі.
  
   18. хто такі Хенір і Лодур, достеменно невідомо. Припускаю, Хенір може бути іншим ім'ям Хеймдалля, а Лодур - Локі, бога полум'я, хитрості та підступу.
  
   19. Урдбрунні - чарівне джерело у корінні світового дерева. Дослівно - "джерело долі".
  
   20. Велемудрі діви - норни, богині долі. Їхні імена означають відповідно "Доля", "Становлення" ("Нинішнє") і "Обов'язок". Їх можна порівняти з еллінськими мойрами.
  
   У строфах 21-24 йдеться про війну між двома племенами богів - асами та ванами, історичним тлом якоï деякі дослідники вбачають зіткнення між германцями (асами) і слов'янами (ванами, венетами). Вани - боги природних явищ, пов'язаних передусім з водною та земною стихіями. Гулльвейг - золотоволоса красуня, що уособлює жагу до золота, яку вани підіслали до асів, щоби посіяти розбрат. Хейд - інше ïï ім'я, що означає "ясна, яскрава, блискуча". Одін тричі намагався позбутися ïï у вельми непоштивий спосіб (колов списом і спалював тіло), та вона жива і досі. Зрештою аси та вани уклали мир і обмінялися заручниками.
  
   У строфах 25-26 йдеться про те, як боги перехитрили одного велетня (докладніше цей міф описано в "Молодшій Едді" Сноррі Стурлусона).
  
   27. Слух Хеймдалля - імовірно, йдеться про Гьяллахорн, гучний ріг кінця світу.
   Застава Вальфадра - око Одіна, що він його заставив Мімірові, як платню за ковток з джерела мудрості.
  
   29. Герфадр (Herföðr) - Одін, дослівно "Пан-батько", "Панотець". У тексті залишив ісландську форму, щоб уникнути кумедних збігів та асоціацій.
  
   30. Готи - великий германський племінний союз. Тут: воïни. Отже, валькір'ï вирушають на поле бою.
   Валькір'ï (valkyrjur) - дослівно "Ті, що обирають мертвих", богині долі (норни), що супроводжують убитих до Вальхалли, язичницького раю для відважних.
  
   31. Бальдр - син Одіна, бог світла, радості й весни. Фрігг, матір Бальдра, так любила своє чадо, що взяла присягу з кожноï істоти на світі, включно з тваринами, рослинами і металами, що ніхто не зробить йому шкоди. Не спитала лише омелу, бо та тоді була ще надто мала, щоб відповідати за своï слова. Локі дізнався про те і вклав пагін омели в руку сліпого Хьода, брата Бальдра. Боги саме бавилися, жбурляючи в Бальдра каміння і списи та радіючи, що ніщо йому не шкодить. Жбурнув і Хьод. І вбив Бальдра. Бо омела, як відомо, штука отруйна. Потім добрі боги відплатили Локі за це (строфи 34 і 35).
   Омелу тут описано як деревце або кущ, який росте в полі. Ісландці не сильно зналися на ботаніці, позаяк омела в Ісландіï не росте.
  
   36. Слід - "лютий, жорстокий".
  
   37. Родичі Сіндрі - дверги. Сіндрі - ім'я короля дверга, означає "Іскра".
   Нідвеллір - "Поля мороку".
   Окольнір - "Той, що не холодніє" (лавові поля?).
   Йотунів хутір (bjorsalr jötuns) - можна перекласти як "Пивний чертог" або просто "Корчма".
  
   38. Настронд - "Берег мертвих".
   Плетиво змій (orma hryggjum) - дослівно "зміïними хребтами"; одначе, судячи з того, що в димар стікає отрута, зміюки там живісінькі.
  
   39. Перелюбники (þann er annars glepr eyrarunu) - дослівно: "ті, що зваблювали чужих жінок". Якщо у романській Європі звабник був романтичним героєм, то на Півночі вважався в очах громади злочинцем. Але тільки в тому разі, коли йшлося про амури із заміжньою жінкою.
  
   40. Ярнвід (Jarnviði) - дослівно "Залізний ліс", помешкання відьом і різноï гидоти.
   Породила Фенріра рід (інший варіант - "викормила") - себто вовків та хорта наймення Гарм. Фенрір - син Локі, який поглине сонце, а Гарм змегелить місяць.
  
   41. Сонце зчорніє - імовірно, йдеться про сонячне затемнення.
  
   43. Гуллінкамбі - "золотий гребінь".
   Батько Дружин (Батько Ратей), Herjaföðrs - Одін.
  
   44. Долю богів сильних я знаю - власне, "römm sigtіva" означає "сильних перемогами", але цей варіант не підходить по ритму.
  
   48. Альви (alfum) - чарівний народ, молодші божества (пор. англійське "Elves"), духи природи, повітря, стихій. Щоправда, частіше згадуються у казках, ніж в епосі.
   Тинг - народні законодавчі збори, рада, віче.
  
   50. Йормунгард - дослівно "Змій світу", здоровенна морська потвора, що оперізує весь світ. Іноді його порівнюють із біблейським Левіафаном.
   Нагльфар - корабель з нігтів мерців (варіант - обшитий нігтями мерців по борту). В Ісландіï мерцям досі ретельно обрізають нігті, щоб не постачати в Хель будматеріал.
  
   51. Муспелль - очевидно, ім'я вогненного велета, а також краïни його мешкання десь далеко на півдні, де все кипить і горить.
  
   52. Сурт - дослівно "чорний", підземний велетень-коваль; вулкани - його горни.
   Губитель листя (гілля) - вогонь.
  
   53. Відрада Фрігг - Одін.
  
   55. Сігфадр (Sigföður) - Батько Перемог, Одін.
   Син Хведрунга, він же звір-стерв'ятник - Фенрір. Хведрунг - Локі.
  
   56. Хлодун нащадок - Тор. Хлодун - інше ім'я Фьоргун, матері Тора.
  
   60. Фімбульт - Одін.
  
   62. Хрофт - Одін.
  
   63. Кинув Хенір прут ворожіння - магічний обряд жеребкування, паювання землі, здобичі, майна тощо.
   Дім вітрів - небеса.
  
   66. Тепер вона щезне - тобто вельва, що завершила пророцтво.

 Ваша оценка:

Популярное на LitNet.com В.Старский ""Темный Мир" Трансформация 2"(Боевая фантастика) Н.Лакомка "Белее снега, слаще сахара... Подарок феи"(Любовное фэнтези) К.Федоров "Имперское наследство. Вольный стрелок"(Боевая фантастика) С.Панченко "Ветер"(Постапокалипсис) А.Завадская "Архи-Vr"(Киберпанк) Hisuiiro "Птица счастья завтрашнего дня"(Киберпанк) В.Соколов "Мажор 2: Обезбашенный спецназ "(Боевик) Д.Максим "Новые маги. Друид"(Киберпанк) М.Юрий "Небесный Трон 2"(Уся (Wuxia)) Я.Ясная "Муж мой - враг мой"(Любовное фэнтези)
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
И.Мартин "Время.Ветер.Вода" А.Кейн, И.Саган "Дотянуться до престола" Э.Бланк "Атрионка.Сердце хамелеона" Д.Гельфер "Серые будни богов.Синтетические миры"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"