Йейтс Вiльям Батлер : другие произведения.

Великдень 1916

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Переклад поеми (+оригiнальний текст) В.Б. Йейтса, присвячений подiям "Великоднього повстання" в Iрландiї 1916 року. Героям слава.


Вiльям Батлер Йейтс

  

Великдень 1916

  
   Я стрiв їх, як день ся закрив.
   З обличчями сяйними йшли
   З роботи мiж сiрих домiв
   Минулого вiку вони.
   Я йшов там, киваючи їм,
   Чи кидав поштиву дурню,
   Чи трохи затримався, щоб
   Поштиву сказати дурню.
   Я думав про те, що скажу
   Дотепне або щось утну,
   Аби звеселити друзяк
   У клубi навколо вогню,
   Цiлком я був певен: тепер
   Вже зношено блазня вбрання:
   Змiнилось все без вороття:
   Страшна народилась краса.
  
   Ця жiнка марнує свiй день
   На доброї волi глупоту,
   Вночi ж сперечається, ген
   Аж поки не зiрве голос.
   Чий голос солодший її,
   Коли, гарна i молода,
   Гнала вона зграю хортiв?
   А цей чоловiк школу мав
   Й чвалав на крилатiм конi;
   Його помiчник й побратим
   До нашого вiйська пристав;
   Вiн слави би врештi зажив -
   Чутливу натуру бо мав,
   I мрiї, смiливi й п'янкi.
   А iншого я уявив
   Розпусним i п'яним хамлом.
   Чимало дурнi вiн зробив
   Порiвняно з кожним iз тих,
   Хто є коло серця мого;
   Та все ж я його пом'яну.
   Вiн також - частина життя,
   На цiм й вiн змiнився шляху,
   Обернений без вороття:
   Страшна народилась краса.
  
   Серця лиш єдина мета
   Крiзь лiто i зиму, немов
   Закляттям на камiнь зверта,
   Спиняють життя струмок.
   Ось кiнь по дорозi чвала,
   Ось вершник, ось птах, що летить
   У небi високiм мiж хмар,
   Щомитi зазнаючи змiн.
   Копита ковзають в прибiй,
   А кiнь уже плещеться там.
   Курiпки пiрнають у став
   I кличуть курiпок-самцiв.
   Вони щохвилини живуть,
   Та камiнь всерединi всiх.
  
   Коли забагато принiс
   У жертву - нiмiють серця.
   Коли ж буде досить офiр?
   Вiд Неба нам доля така -
   Шептати iм'я за iм'ям,
   Як мати шепоче, коли
   Дитина нарештi лягла,
   Втомившись за день вiд гульби.
   Неначе настала вже нiч?
   Нi, нi, то не нiч, то є смерть;
   Чи треба цi смертi усi?
   Вже Англiя править тепер,
   Вже сказано й зроблено все.
   Ми знали їх мрiї; досить,
   Щоб знати - за мрiю вмерли.
   А раптом надмiр любовi
   Їх вразив би їхньою смертю?
   Тож я впишу в цей вiрш:
   МакДонах i МакБрайд,
   I Коннолi, i Пiрс1,
   Вiднинi i навiк,
   Усюди, де зелень, вони
   Змiнили все без вороття:
   Страшна народилась краса.
  

William Butler Yeats

  

Easter 1916

  
   I have met them at close of day
   Coming with vivid faces
   From counter or desk among grey
   Eighteenth-century houses.
   I have passed with a nod of the head
   Or polite meaningless words,
   Or have lingered awhile and said
   Polite meaningless words,
   And thought before I had done
   Of a mocking tale or a gibe
   To please a companion
   Around the fire at the club,
   Being certain that they and I
   But lived where motley is worn:
   All changed, changed utterly:
   A terrible beauty is born.
  
   That woman's days were spent
   In ignorant good-will,
   Her nights in argument
   Until her voice grew shrill.
   What voice more sweet than hers
   When, young and beautiful,
   She rode to harriers?
   This man had kept a school
   And rode our winged horse;
   This other his helper and friend
   Was coming into his force;
   He might have won fame in the end,
   So sensitive his nature seemed,
   So daring and sweet his thought.
   This other man I had dreamed
   A drunken, vainglorious lout.
   He had done most bitter wrong
   To some who are near my heart,
   Yet I number him in the song;
   He, too, has resigned his part
   In the casual comedy;
   He, too, has been changed in his turn,
   Transformed utterly:
   A terrible beauty is born.
  
   Hearts with one purpose alone
   Through summer and winter seem
   Enchanted to a stone
   To trouble the living stream.
   The horse that comes from the road.
   The rider, the birds that range
   From cloud to tumbling cloud,
   Minute by minute they change;
   A shadow of cloud on the stream
   Changes minute by minute;
   A horse-hoof slides on the brim,
   And a horse plashes within it;
   The long-legged moor-hens dive,
   And hens to moor-cocks call;
   Minute by minute they live:
   The stone's in the midst of all.
  
   Too long a sacrifice
   Can make a stone of the heart.
   O when may it suffice?
   That is Heaven's part, our part
   To murmur name upon name,
   As a mother names her child
   When sleep at last has come
   On limbs that had run wild.
   What is it but nightfall?
   No, no, not night but death;
   Was it needless death after all?
   For England may keep faith
   For all that is done and said.
   We know their dream; enough
   To know they dreamed and are dead;
   And what if excess of love
   Bewildered them till they died?
   I write it out in a verse -
   MacDonagh and MacBride
   And Connolly and Pearse
   Now and in time to be,
   Wherever green is worn,
   Are changed, changed utterly:
   A terrible beauty is born.
  
  
   1) Ватажки "Великоднього повстання" 1916 року.
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  

 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"