Сноррi Стурлусон (?). Роздiли 28-31

28. Скаллагрiм посiдає землю

Скаллагрiм дiстався землi там, де великий мис вдавався в море i перешийок тягся вздовж мису, i туди вони перенесли майно. Вони назвали це мiсце Кнаррарнес¹.

Потiм Скаллагрiм розвiдав той край, i знайшов там великi болота й широкi лiси, що лежали мiж берегом i горами, повнi угiдь для полювання на тюленiв i рибних мiсць. А коли поселенцi роздивилися землi на пiвдень уздовж моря, то дiсталися великого фiорду, рушили вглиб i здибали своїх подорожнiх - Грiма Халейга² i його супутникiв. Була то гарна зустрiч. Вони розповiли Скаллагрiмовi, як Квельдульф дiстався землi та як вони його поховали. Потiм вони показали Скаллагрiмовi те мiсце, i йому здалося, що неподалiк звiдти добре буде звести житло.

Повернувся Грiм тодi до своїх товаришiв, i кожен тої зими замешкав там, куди прибув.

Згодом Скаллагрiм посiв землю мiж горами й берегом, увесь Мюрар³ до Селалону⁴ й далi до Боргархрауну⁵, а з пiвдня - до Хафнарфьялля⁶, i по всiх тих землях води бiжать до моря. Навеснi вiн вирушив кораблем до фiорду й зупинився поблизу вiд того мiсця, де Квельдульф дiстався землi, й звiв там поселення, i назвав його Боргом⁷, а фiорд - Боргарфiордом, як i всю розвiдану мiсцину понад затокою.

Грiмовi Халейговi вiн дав дiлянку на пiвднi Боргарфiорду, що зветься Хванейр⁸. Там неподалiк була невелика затока. Там знайшли багато качок i назвали її Андакiль⁹, а рiку, що впадала в неї, - Андакiльса¹⁰. Понад нею i до тої рiки, що зветься Грiмса¹¹, пролягали володiння Грiма.

Тої весни, коли Скаллагрiм велiв вивести худобу пастися на берег, його люди знайшли невеличкий мис, вполювали там кiлька лебедiв i назвали його Альфтанес¹².

Скаллагрiм дав землю i своїм корабельникам. Анi вiн дав землi мiж Лангаром i Хафслеком¹³, а жив той на Анабрекку¹⁴. Сином його був Енунд Зiркий. Грiмольф спершу замешкав на Грiмольфсстадi¹⁵. За ним отримали назви Грiмольфсфiт i Грiмольфслек¹⁶. Грiмом звався син його, що мешкав на пiвднi фiорду. Його сином був Грiмар, що жив на Грiмарстадi¹⁷. Через нього вийшла ворожнеча мiж Торстейном i Тунга-Оддом¹⁸. Гранi мешкав на Гранастадi на Дiгранесi¹⁹. Торбьорн Крук i Торд Здоровило отримали землi понад Гуфою. Крук жив на Крумсхоларi²⁰, а Торд - на Бейгальдi²¹. Торiр Велетень iз братом отримали землi вiд Ейнкунну²² i до Ланги. Торiр Велетень жив на Турсстадi²³. Його дочкою була Тордiс Вiшка, що потiм жила на Стангархольтi²⁴. Торгейр жив на Ярдлангсстадi²⁵.

Скаллагрiм розвiдав землi довкола i вирушив углиб Боргарфiорду аж до краю, а потiм захiдним берегом рiки, яку нарекли Хвiта²⁶, бо його супутники ще не бачили води, що стiкає з льодовика. Колiр тої рiки здався їм гiдним подиву. Тож вони вирушили за течiєю Хвiти й їхали, доки помiтили рiку, що текла з пiвночi з гiр. Її нарекли Нордра²⁷ i рушили вже за її течiєю, аж поки шлях їм не загородив iнший потiк iз маленького водоспаду. Вони його перетнули i далi попростували берегом Нордри тим шляхом, яким з ущелини ллявся маленький струмочок, який вони назвали Глюфра²⁸. Потiм поїхали вони вздовж Нордри, повернулися до Хвiти й пiднялися нею. Там їм на шляху став потiк, що вливався у Хвiту. Вони назвали його Твера²⁹. Вони зауважили, що всi тi води повнi риби. Потiм вони повернулися до Боргу.

29. Справи й хатнi клопоти Скаллагрiма

Скаллагрiм був дуже клопiткий чоловiк. Вiн мав при собi чимало люду, тож велiв усiм збирати будь-якi припаси, бо худоби вони тодi мали ще не так багато, аби задовольнити потреби такого натовпу. Худобу ж узимку виганяли пастися до лiсу. Скаллагрiм був видатним корабелом, а на заходi Болiт не бракувало плавнику. Вiн велiв поставити житло на Альфтанесi й мав там ще одне господарство, де наказав рибалити, полювати тюленiв i збирати яйця, а все те добро зносити до нього. Цiлi череди китiв водилися там тодi, й їх можна було стрiляти досхочу. За тих часiв усяка звiрина була легкою здобиччю, бо не знала ще людей. А третiй хутiр вiн звiв коло моря на заходi Болiт. Там було найлiпше збирати плавник, тож вiн велiв там засiвати й назвав ту мiсцину Акрар³⁰. Далi лежали острови, де шукати китiв, i назвали їх Хвальсейяр³¹. Скаллагрiм зi своїми людьми ловив на рiках лосося. Одда Самiтника вiн посадив добувати лосося на Глюфрi. Одд мешкав пiд Ейнбюабреккою³², й за ним назвали Ейнбюанес³³. Сiгмундом звався муж, якого Скаллагрiм посадив на Нордрi. Його двiр звався Сiгмундарстадом³⁴. Тепер вiн зветься Хаугар³⁵. За ним також названо Сiгмунданес³⁶. Згодом вiн замешкав на Мунодарнесi³⁷, бо там нiбито лiпше ловився лосось.

А коли худоби у Скаллагрiма побiльшало, велiв вiн пасти її влiтку в горах. Вiн помiтив, що худоба, яка пасеться на вересових пустищах, стає кращою й тлустiшою, хоча вiвцi й на зиму лишали у гiрських долинах, не зганяючи вниз. Потiм велiв Скаллагрiм звести хутiр у тих горах, аби лiпше глядiти худобу. Туди вiн посадив за наглядача Грiса, й за ним ту мiсцину названо Грiсартунга³⁸. Тодi череди Скаллагрiма паслися у багатьох мiсцях.

Невдовзi пiсля прибуття Скаллагрiма з'явився у Боргарфiордi корабель, а володiв ним муж наймення Олейф Рукiв'я. При ньому були його жiнка, дiти та iншi родичi, а прибули вони, бо мали задум оселитися в Iсландiї. Олейф був чоловiк заможний, родовитий i дуже мудрий. Скаллагрiм запросив його з кревними до себе, а той iз вдячнiстю погодився, тож першу зиму в Iсландiї Олейф перебув у Скаллагрiма.

А навеснi порадив Скаллагрiм Олейфовi взяти землю на пiвдень од Хвiти помiж рiками Грiмса й Флокадальса³⁹. Олейф згодився, поїхав туди з усiм майном i поставив там хутiр, що зветься Вармалек⁴⁰. Вiн був видатним чоловiком. Його синами були Рагi з Лаугардалю⁴¹ й Торарiн Брат Рагi, що став закономовцем Iсландiї одразу пiсля Храфна сина Лосося. Торарiн мешкав на Вармалеку. Вiн узяв за дружину Тордiс, дочку Олафа Заїки⁴², сестру Торда Гамiрного.

30. Вигнання Iнгвара

Конунг Харальд Гарне Волосся привласнив усi землi, якими Квельдульф i Скаллагрiм володiли у Норвегiї, та все майно, що вони там полишили. Вiн велiв наглядати за тими людьми, що радилися, розмовляли чи ще якимось чином помагали Скаллагрiмовi та його родичам до того, як вони полишили країну, i та ворожнеча дiйшла до того, що конунгова ненависть до тих батька й сина поширилася на iншу їхню рiдню та близьких знайомих, i навiть на тих, хто, як вiн гадав, мав iз ними мiцну дружбу. Дехто був через те покараний, i багато хто подався геть у пошуках порятунку, однi в межах країни, iншi ж виїхали.

Iнгвар, тесть Скаллагрiмiв, був одним iз тих, про кого щойно йшлося. Вiн дав собi таку раду, що взяв усе майно, яке мав, повантажив на морський корабель i поїхав з людьми своїми до Iсландiї, бо чув, що Скаллагрiм теж там поселився i не бракує йому землi. Тож коли Iнгвар був готовий i мав попутний вiтер, то вирушив пiд вiтрилом у море, i подорож його минула вдало. Вiн дiстався Iсландiї з пiвдня й тримав шлях на захiд через Рейкьянес, а далi у Боргарфiорд i вгору за течiєю Ланги до водоспаду, де i велiв розвантажити корабель.

А коли Скаллагрiм почув про вигнання Iнгвара, то вирушив йому назустрiч i запросив його до себе з усiм людом, що той мав при собi. Iнгвар на те пристав. Корабель витягли на сушу, й поїхав Iнгвар з усiма своїми людьми до Боргу i зимували вони у Скаллагрiма. Навеснi Скаллагрiм запропонував йому земельний надiл. Вiн дав Iнгваровi той свiй хутiр, що стояв на Альфтанесi, й землi вiд Лейрулека до Страумфiорду⁴³. Тож Iнгвар вирушив туди, посiв те господарство й показав себе мужем справним i був багатим на худобу. Тодi Скаллагрiм звiв житло на Кнаррарнесi й довго ним володiв.

Скаллагрiм був управним ковалем, а взимку знайшов багато червоної руди. Вiн велiв поставити кузню на березi здаля вiд Боргу, а нарекли те мiсце Рауфарнес⁴⁴. Вiн збирав деревину, що прибiй виносив на суходiл. Але вiн не мiг знайти брилу, достатньо мiцну i рiвну, щоб на нiй можна було кувати залiзо - бо там на березi не було камiння, лише дрiбний пiсок - тож якось увечерi, коли iншi люди лягли спочивати, вийшов Скаллагрiм до моря, сiв у човен i повеслував до Мiдфьярдарейяр⁴⁵, а там скинув якiр. Потiм i сам стрибнув за борт, нирнув глибоченько i виринув уже iз каменем, який поклав у човен. Потiм пiднявся сам, сiв за весла, доправив той камiнь до кузнi, поклав його пiд дверима i потiм кував залiзо на ньому. Та брила й досi там лежить, а довкола повно шлаку, а поверхня її помiтно побита, а боки сточенi морем, i вона не схожа на жодний iнший тамтешнiй камiнь, а тепер її не зрушать i четверо.

Скаллагрiм любив працювати в кузнi, а його помiчники жалiлися, що їм зарано вставати. Тодi вiн склав таку вiсу:

Рано прокидайся

Лупати залiзо,

Вже мiхи широкi

Кличуть брата бризу.

Молот мiй гуркоче

В радостi промiння,

А мiхи, мов буря,

Виють вовчим вiтром.⁴⁶

31. Тут сказано про дiтей Скаллагрiма

Скаллагрiм i Бера мали багато дiтей, але всi вони спершу помирали. Тодi народився у них ще один син, його окропили водою i нарекли Торольфом. Коли вiн пiдрiс, то рано зробився дуже високим та гарним. Усi казали, що вiн схожий на Торольфа сина Квельдульфа, на чию честь його i назвали. Торольф був найдужчим за всiх своїх однолiткiв. Коли вiн вирiс, то зробився майстром у багатьох мистецтвах, якими тодi займалися люди. Торольф був дуже приязною людиною. Вiн так рано набрався сил, що iншi вважали його добре придатним для походiв. Вiн мав дружбу з усiма людьми. Батько й матiр дуже з нього тiшилися.

Скаллагрiм i Бера мали двох дочок. Одну звали Сеун, а iншу - Торун. Вiд них також багато чекали, коли вони виростуть.

У них був i другий син. Його окропили водою, дали iм'я i нарекли Егiлем. I коли вiн пiдрiс, то скоро стало схоже, що вiн буде негарним i схожим на батька, i чорнявим. А коли йому було три зими, вiн став вищим i дужчим за iнших дiтлахiв, якi мають i по шiсть рокiв. Вiн рано заговорив i був дуже язикатим. Але вiн кепсько себе тримав, коли грався з iншими дiтьми.

Якось приїхав до Боргу Iнгвар у такiй справi, що запросив Скаллагрiма до себе в гостi й сказав брати з собою Беру, дочку його, i їхнього сина Торольфа, i будь-кого, кого лише Скаллагрiм забажає взяти. Скаллагрiм згодився їхати. Тодi поїхав Iнгвар додому готувати застiлля й велiв варити пиво.

А коли настав час вирушати, Скаллагрiм узяв iз собою Беру, Торольфа i кiлькох домочадцiв, а разом їх вийшло п'ятнадцять осiб.

Егiль заявив батьковi, що теж хоче їхати.

- Я того ж роду, що й Торольф, - сказав вiн.

- Ти не поїдеш, - вiдказав Скаллагрiм, - бо не вмiєш поводитися там, де випивають багато людей, i з тобою навiть тверезим важко дати раду.

Сiв тодi Скаллагрiм на свого коня i поїхав, а Егiль зле сприйняв, як з ним повелися. Вийшов вiн з двору, осiдлав ломову коняку Скаллагрiма, скочив на неї й вирушив за ними. Вiн трохи заплутав на болотах, бо не знав шляху, та виглядав Скаллагрiма й решту й тримався за ними, коли їх не ховали дерева чи кущi. Про його подорож сказано, що вiн дiстався Лебединого Мису в сутiнках, коли гостi сидiли за випивкою. Зайшов вiн усередину. Коли Iнгвар побачив Егiля, то зустрiв його привiтно й спитав, нащо вiн приїхав. Егiль переповiв свою розмову зi Скаллагрiмом. Iнгвар посадив Егiля коло себе. Вони сидiли навпроти Скаллагрiма й Торольфа.

Тодi настала та пора застiлля, коли мали виголошувати вiршi. Сказав вiсу i Егiль:

До орла прибув я,

З Iнгваром зустрiтись

Я бажав - смiливцям

Вiн дарує сяйво

Вересова ложа.

Не знайдеш ти, певно,

Лiпшого за мене

З-помiж юних, щедрий,

Майстра вiршування.⁴⁷

Iнгвар вислухав вiсу i похвалив Егiля. Наступного дня Iнгвар дав Егiлевi винагороду скальда - три мушлi й качине яйце. Ще через день Егiль за випивкою промовив вiсу про цю платню:

Дав базiцi певний

Ран гусак три Еглю

Майстровi за шану

Горбуни прибою,

Ще i синiй камiнь

Дав гнiзда четвертим

Даром сокiл борту

Егiлю на радiсть.⁴⁸

За це мистецтво скальда Егiль отримав похвали вiд багатьох людей. Бiльше пiд час тої мандрiвки нiчого не вiдбулося. Егiль повернувся додому зi Скаллагрiмом.

Примiтки

1) Тобто "Корабельний мис" чи "Мис кноррiв".

2) Тобто мешканця Халогаланду (халейги - народ, що мешкав на пiвночi Норвегiї).

3) Тобто "Болота".

4) Тобто "Тюленячої затоки".

5) Тобто "Лавове поле коло Боргу".

6) Тобто "Гори над гаванню".

7) Загалом скандинавське Borg ситуативно може означати: а) мiсто; б) замок; в) укрiплення в принципi. Можна припустити, що тут iдеться про останнiй варiант, вiдтак назву двору Грiма можна iнтерпретувати як Крiпость.

8) Тобто "Коса дуднику".

9) Тобто "Качина затока".

10) Тобто "Рiка Качиної затоки".

11) Тобто "Грiмова рiка".

12) Тобто "Лебединий мис".

13) Тобто мiж "Довгою рiкою" i "Вершовим ручаєм".

14) Тобто на "Кручi Анi".

15) Тобто на "Дворi Грiмольфа".

16) Тобто "Грiмольфiв берег" i "Грiмольфiв ручай".

17) Тобто на "Дворi Грiмара".

18) Тобто Оддом з Тунги.

19) Тобто на "Дворi Гранi" на "Мисi Гладкого".

20) Тобто на "Крукових пагорбах".

21) Слово Beigaldi власне i означає "Здоровило", тобто Тордiв двiр дiстав назву вiд його прiзвиська.

22) Тобто вiд "Одинокого пагорба".

23) На "Дворi Турса", тобто Велетня.

24) Назва двору перекладається як "Гай Вiшки", тобто тут теж топонiм походить вiд прiзвиська.

25) Тобто на "Дворi Довгов'язого".

26) Тобто "Бiла рiка".

27) Тобто "Пiвнiчна рiка".

28) Тобто "Ущелина".

29) Тобто "Поперечна рiка"

30) Тобто "Нивки".

31) Тобто "Китовi острови".

32) Тобто пiд "Кручею Самiтника".

33) Тобто "Самiтникiв мис".

34) Тобто "Двором Сiгмунда".

35) Тобто "Кургани".

36) Тобто "Сiгмундiв мис".

37) Тобто на "Мису радостi".

38) Тобто "Язик Грiса": язиком (iсл. tunga) в iсландськiй традицiї прийнято називати шматок землi, що пролягає мiж двома рiчками, що течуть одна поблизу одної.

39) Тобто "Рiка долини Флокi".

40) Тобто "Теплий ручай".

41) Тобто з "Купальної долини".

42) З прiзвиськом цього Олафа не все ясно. Можливо, воно походить вiд iсл. feila - "затинатися", але з огляду на його походження (переселився до Iсландiї з Катанесу, будучи одним iз синiв тамтешнього ярла Торстейна Рудого), цiлком можливий варiант походження його прiзвиська вiд гельського iменi Faelan, себто "Вовченя".

43) Тобто вiд "Глинистого ручаю" до "Затоки прибою".

44) Тобто "Дiрявий мис".

45) Тобто "Острови середини фiорду".

46) "Радiсть промiння" (iсл. geisla njótr, досл. "хазяїн промiння") - кеннiнг на позначення вогню.

47) "Сяйво вересова ложа" - складний кеннiнг на позначення золота (в оригiналi beð lyngva fránþvengjar, тобто "вересове лiжко сяючого паска", де fránþvengjar, "сяючий пасок", є кеннiнгом на позначення дракона). Ця вiса має в оригiналi вiсiм рядкiв, як i годиться, а не дев'ять.

48) "Ран гусак" (sárgagl) - кеннiнг на позначення воїна, тобто Iнгвара; "горбуни прибою" (brimrótar gagra) - оригiнальний кеннiнг на позначення мушлi; "синiй камiнь гнiзда" (bekkþiðurs blakka körbeð) - власне про жодний камiнь там не йдеться: bekkþiðurs - це "птах лавки", тобто, ймовiрно, качка, а körbeð є метафорою гнiзда i означає "лiжко, до якого прикутий немiчний" (тобто яйце); "сокiл борту" (borðvallar) - кеннiнг на позначення воїна, тобто знову Iнгвара.

Оставить комментарий © Copyright Сноррi Стурлусон (?) (перевод: Хаген) (Hagen_a@i.ua) Размещен: 11/10/2015, изменен: 11/10/2015. 19k. Статистика. Глава: Проза, Переводы Сага про Егіля сина Лисого Гріма Скачать FB2		Ваша оценка:
Аннотация: Тут переважно йдеться про нуднi подробицi переселення бiженцiв iз Норвегiї в Iсландiю, а також нарештi з'являється Егiль. I тут же починає чудити.

Сноррi Стурлусон (?) : другие произведения.

Роздiли 28-31