Був у Сiгурда вихователь, який власноруч узявся за пiдготовку кораблiв i вiйська до походу. I це пiшло так хутко, що вiйсько, яке мав зiбрати Сiгурд, було готове за три ночi, i ще вiн мав п'ять кораблiв, обладнаних якнайкраще. А коли минуло п'ять ночей, Хвiтсерк i Бьорн пiдготували чотирнадцять кораблiв, а Iвар - десять, i ще десять - Аслауг, а загалом пройшло сiм ночей з того часу, коли вони радилися i вирiшили йти у похiд.
Тепер вони зiбралися всi разом i доповiли одне одному, скiльки хто має люду. I тепер каже Iвар, що надiслав земним шляхом кiнне вiйсько.
Аслауг сказала:
- Якби я знала, що буде зiбрано вiйсько на землi, надiслала б бiльшу рать.
- Нинi не варто заради того зволiкати, - сказав Iвар, - рушимо з тим вiйськом, що є.
Тепер сказала Аслауг, що хоче їхати з ними:
- I я знаю, що найлiпше зробити, аби помститися за ваших братiв.
- То є певно, - сказав Iвар, - що ти на корабель не ступиш. Хай буде так, якщо ти бажаєш, аби ти їхала землею з кiннотою.
Вона сказала, що хай так i буде. Нинi змiнила вона iм'я i назвалася Рандалiн. Тепер вирушили обидва вiйська, та спершу Iвар повiдомив, де вони мають зустрiтися.
Обидвi ратi мандрували добре i зустрiлися, де було вказано. Звiдти прибули до Швецiї до володiнь Ейстейна конунга, стали там грабувати, палили все, що трапилось їм, убивали всiх, кого зустрiчали, i знищили все живе, що там було.