Ханенко Александр Иванович : другие произведения.

Казка про коня та вовка

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:

Ханенко О.I.

   Казка про коня та вовка
   1
   Десь в зеленому гайочку,
   В мальовничому куточку,
   Жив собi був дикий кiнь.
   Гарцювать йому не лiнь
   День у день у тому гаю,
   Вiн по вольному гуляє.
   2
   Пишна грива, довгий хвiст,
   Не маленький вiн на зрiст.
   Чорний був не мов смола.
   Тупiт вiд копит луна.
   На сiм верст навколо нього,
   Бiльше не було нi кого.
   3
   То в алюр, а то в галоп
   Переводить свiй вiн крок.
   Бiгає не мов стрiла,
   Дужий вiтер обганя.
   Дуже любить свiй вiн дiм,
   Ну, а звали його - Грiм.
   4
   Там вiн вирiс там i жив,
   Нi за ким вiн не тужив.
   Та якось у той крайок,
   У той вiльний закуток,
   Завiтав не жданий гiсть.
   Ой, ти коник, - стережись!
   5
   То був сiрий вовкулака.
   Величезний неборака.
   Дуже хитрий, хижий звiр,
   Вiн багато з'їв тварин.
   Тож прийшов тепер у гай,
   Бо конини хоче вкрай.
   6
   В нього злi великi очi.
   Проковтнуть коня вiн хоче.
   Гострi зуби стукотять,
   Бо вчепитися хотять,
   В горло Грому, що гуляє,
   I траву собi щипає.
   7
   Вовк тихенько пiдповза.
   Загримiла десь гроза.
   Хмари чорнi небом сунуть,
   Вдарив грiм i вiтер дунув.
   Небо блискавка лама.
   Кiнь прислухавсь не дарма.
   8
   Вовк iз схованки, як скочив,
   Зуби - "клац",
   А кiнь вiдскочив.
   I по лугу вiн бiжить,
   Грива стягом майорить.
   Вовк за ним бiжить i хека.
   Бо пожива недалека.
   9
   Довго так вони носились.
   Вже обидва й поморились.
   Кiнь у пiнi. Вовк язик
   З пащi висунув у бiк.
   Так бiжать, а тут - гроза,
   Дощ полив, як iз вiдра.
   10
   "Стiй, кажу, сказать щось хочу".
   Каже вовк. "Тодi наврочу
   Долю я тобi твою.
   Стiй, кажу, бо догоню...
   То уже не буде ласки.
   Стiй, бо це уже не казки"!
   11
   Та бiжить не слуха Грiм,
   Бо не вiрить вовку вiн.
   Зна, що той йому розкаже...
   А тодi iще й покаже,
   Iкла довгi, як шаблюки,
   Що тваринам чинять муки.
   12
   Дощ змочив густу траву,
   Рiчка вже бiжить в яру,
   Вiд струмкiв, що линуть вниз.
   Грiм стрибнув, i вже дивись,
   Вiн летить, а вовк у воду,
   Не чинитиме бiльш шкоду.
   13
   Вовк загинув у потоцi.
   Кiнь стоїть на iншiм боцi.
   Глянув вiн тодi на небо,
   Бо таке у нього кредо.
   Спас грiм - Грома,
   От дива! Й отаке у нас бува!
   13.09.08
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"