: Чогось буває нецiкаво.
Не хочеш заварити каву?
Та нi, я краще посиджу.
Я у вiкно своє дивлюся -
Чомусь, можливо, там навчуся.
Невтомне сонечко, вгамуйся!
Кричу, як бджiлка: "жу-жу-жу".
Чогось буває дуже сумно.
I це не дивно, а розсудно.
Так, безумовно, спокiйнiш,
Нiж плескати комусь в долонi,
Чи то стрибати с пiдвiконня,
Чи зрозумiти все сьогоднi...
Але це, все ж таки, дивнiш,
Нiж жити, як усi дiвчата.
Iз сонцем радiсно вставати,
I з усiма в життi дружить.
Ти розумiєш, що несила
Тобi такою бути, мила.
Ти у душi своїй вродлива,
Так чи тобi так можна жить?..