Аннотация: Нарис. Садиба Н. Пимоненко в Києвi - Усадьба Н. Пимоненко в Киеве. На украинском. Небольшое открытие, скажем так.
Осiнь виявилася на диво теплою та сонячною. I от, гуляючи одного такого сонячного дня київськими вулицями, я натрапила на вже давно згорiлий та напiвзруйнований будинок - усерединi все розвалилося i поросло хмелем та диким виноградом. Знаходиться вiн на вулицi Гоголiвськiй, на гiрцi у Павловському скверi. З першого погляду вiн здається не таким вже й старим - сходи радянських часiв, облицювальна плитка десь 70-х - саме такою зазвичай оздоблювали стiни в дитячих садках, лiкарнях...
Через це виникає питання: чому цього будинку немає на жоднiй картi Києва?
Але якщо придивитися, то можна побачити стару кладку, цеглу - подекуди вирванi цеглини лежать просто пiд ногами; на цеглi можна розiбрати штампи. Штампiв два види: перший - А.С. Луневъ (цегла вироблялась на заводах Афiногена Степановича Луньова, у селищах Мишеловка та Пирогово; перший був заснований у 1867 роцi, другий - у 1872, обидва проiснували до 1905 року), другий - С.В. Шатова (завод на початку ХХ ст. належав Софiї Вiкторiвнi Шатовiй, заснований був у 1846р. та знаходився у Києвi на вул. Василькiвськiй).
Отже, будiвля ще дореволюцiйна! Але нi номеру будинку, нi будь-яких вiдомостей про власника не збереглося. Трохи посидывши над довыдниками дореволюцыйного Киэва, я вирiшила, що це певно була частина садиби художникiв Орловського та Пимоненко (зараз будинок ?28 належить санаторiю для дiтей 'Салют'), i саме тому вiн не має окремого номеру.
Єдине, що вдалося з'ясувати, що у 60-70х роках минулого столiття там знаходився дитячий садок. Згодом, абсолютно випадково, пощастило зустрiтися з українським архiтектором та знавцем київської старовини Георгiєм Самуїловичем Духовничним, який розвiяв усi сумнiви i розповiв, що у
цiй частинi садиби до революцiї дiйсно жив Микола Пимоненко (1862 -1912).
Думаю, усi знають його картини 'Свати', 'Українська нiч', 'Жнива', 'Ворожiння' ще зi шкiльних пiдручникiв. А от чи багато вiдомо про самого митця?
Микола Корнилович народився пiд Києвом, у селищi Прiорка, в сiм'ї мiщанина. Навчався спочатку в iконописнiй школi при Києво-Печерський лаврi, потiм - у Київський рисувальнiй школi. Восени 1882 року вступив в Iмператорську Академiю мистецтв, де навчався у Володимира Донатовича Орловського. Через два роки, через погане здоров'я та нестачу коштiв Пимоненко повертається до Києва, де викладає в рисувальнiй школi. Серед його учнiв - А.А. Мурашко, Ф.С. Красицький, С.П. Костенко.
Згодом з донькою Володимира Донатовича Орловського Пимоненко одружився, i молода сiм`я оселилася в окремому будинку на територiї садиби Орловського , який було побудовано у 1892 - 1893 роцi . Саме про нього й рiч. Тут жив Пимоненко
з дружиною з 1893 до 1912 року, може писав свої картини... Сумно, що стоїть тепер цей будинок такий занедбаний, адже має свою iсторiю, про яку тепер майже нiхто не знає. Картини художника купують i продають, i тiльки про їх автора майже забули.
![glavnyi_vhod [Эльвен]](/img/i/ira_k/usadxbapimonenkowkiewe/image001.jpg)
![kirpich [Эльвен]](/img/i/ira_k/usadxbapimonenkowkiewe/image005.jpg)
![fronton [Эльвен]](/img/i/ira_k/usadxbapimonenkowkiewe/image004.jpg)
![plitka [Эльвен]](/img/i/ira_k/usadxbapimonenkowkiewe/image003.jpg)
![vnutri [Эльвен]](/img/i/ira_k/usadxbapimonenkowkiewe/image002.jpg)