Скубуть та патрають країну,
Неначе курку, на шматки.
Не дивна рiч, що бiля тину
З"явились зголоднiлi пси. 

Скубуть..Скубуть, Вона волає...
I пiр"я, пiр"я повен двiр...
I земле плаче, що вбирає
У себе кров захисникiв. 

Скубуть її та роздирають,
Немов готуючи обiд...
Хто буди їсти це - не знаю,
I кухар, бачте, десь вже зник.