|
|
||
Дополнение на украинском к статье Как спорили о Крыме Серж Архистратиг и со-отцы Севразии. Приведено после непродолжительных споров-комментариев. Это почти повтор Крим нуртує (вiдгук на статтю "У Росiї до Криму руки короткi | ХайВей Однако, не пожалеете, пройдя туда через PRISM from OK, ну, мастер же неожиданного ракУрса или нетривиальна умоподозрения:). Мамай делают вынужденный перерыв, написали твит со ссылкой на этот текст, в нём нашлось давнее соображение, Зелёный, чтоб не забыть, Абзац. Там о предчувствии высшей планетарной Демократии - до Декларации Полиполярного мира Б.Обамы(!) | ||
Стаття пана Ярослава дiйсно доречна - i появою, i кiстяком фактографiї. Ще й злегка додає гумору, коли набрiваєш на висновки.
Спочатку трохи про "археологiчнi" твердження. З датами не сперечаюся - напевне в ХВ нiхто навмисне не збреше. (I iнше мимохiдь доведеться... довести, щоб не натомити детальнiстю).
Сама назва - пряма iлюстрацiя до соцiоментальних викладок Качура. Неадекватний зойк, в якому тугА тУга-розпука перед невiдворотним безправ"ям. Про безправ"я, звiсно, аж нiяк не йтиметься - ми в цивiлiзованому свiтi, i в мiжнароднiй полiтицi саме на Росiю сподiвання можливого сьогоднi рiвня порядностi.
А ось невiдворотнiсть... Треба всiм роздумувати ще.
(= цитування =)
= властi та громадсько-полiтичнi органiзацiї пiвострова вперто iгнорують усе українське i тяжiють до Москви =
Що тут дивного, неприродного i, за сучасними лiберальними уявленнями, протиправного, якщо зараз там
1. 58%... термiн шукатимемо iншиv разом... громадян росiйської генетики i ментальностi i
2. 12% татарського походження, що тiльки-но прибули з Росiї, де виросли.
Тобто яка ж, крiм подяки чи хвали:), може бути моральна претензiя до кримської влади:
вона адекватно вiдстоює сподiвання переважної, демократичної себто, бiльшостi. Як хороша профспiлка:). Навiть, якщо не враховувати татар - сьогоднi ще. I деякий час ще можна . Тим хто бачить аж далi свого носа.
= процедура передачi Криму УРСР була цiлком законною =.
"Вiртуальну" тодi дiю схильного до "волюнтаризму" М.Хрущова не було сенсу оспорювати. Нiхто не питав у жителiв Криму, i їм це було байдуже, бо навiть американський центр аналiзу вважав СРСР суперником ВIЧНИМ.
Бiловежська ж Пуща усвiдомлюється тiльки зараз у своїх чинах. I як усе в природi має вади. Чи не згадується вам пакт Рiббентропа-Молотова - стосовно тодi "Захiдної" України. Але ж вiн, такий осоружний, об"єднав українцiв. Пакт же вiд Бiловежцiв неявно ствердив волюнтаризм Микити Сергiйовича i не питаючи вiддав цiлий вкопаний в славетну i криваву iсторiю край з росiянами, в країну, де їх, москалiв, не надто i люблять. (Це заболiло тiльки тепер, бо "в пылу сраженья ран не замечают", як казав один ефiоп).
Чи не здається вам, з допомогою, звичайно, досвiдченої людини:), що на користь нашiй спiльнiй Неньцi йде все, що вважається швидше злом!. Що весь час "телятко залишається в Українi". З огляду на такий розсип удач, сумлiнний i богобоязний чоловiк Президент порубав ("вiзьми, Боже...") застарiлу ядерну зброю, загрозливу не стiльки для людства, скiльки для Вкраїни i "тiльки не для ворогiв", яких i не назвати конкретно, не зчервонiвшись.
Вiн стiльки вже "грiхiв" взяв на себе за Україну, що може i "чемодан без ручки" вiддати власниковi. А що це не своє особисте, не сам знайшов, то за адекватну винагороду. Або бiльше:)
= чому ж Крим росiйський? =
Тому ж, чому Палестина, не маючи держави на рiднiй землi, ще "трiшки" палестинська.
Тому що Iзраїль - вже - єврейський "в Палестинах", хоч далеко молодший росiйської приналежностi Криму, в аспектi державностi.
Залежить вiд ракурсу.
Про iсторичний екскурс пана Загоруя не скажу нiчого прикрого, навпаки збережу як лаконiчний огляд iсторiї Криму, шукати щось розлогiше тепер навряд чи доведеться.
Прикрi хiба ось цi ствердження:
= Але говорити, що Крим - росiйський просто смiшно. Росiйська колонiзацiя Криму почалася лише позаминулого столiття, а, до речi, на початку IХ ст. київськi князi почали проводити походи на Крим, тож можна говорити про те, що вкраплення праукраїнцiв на Крим було ранiше. Але, зрештою, хiба це має принципове значення? =
= Але яка ж слабка у них аргументацiя: Крим нiколи не був українським, це завжди була росiйська земля. I де ж завжди? Цифри ми навели вище, вони свiдчать самi за себе. =
Однi цифри свiдчать, що "достаточное количество" рокiв, до двох сторiч, а ось цi 58%, 12%, 24% - свiдчать, що i сьогоднi теж Крим росiйський. Не формально, але "в єствi питання".
Iзраїль має 2000 рокiв старої iсторiї i 60 рокiв державностi. Попри весь жмут несправедливостi з точки зору палестинського народу, не виникає у сучасника iдеї щось кардинально змiнити в географiї цих країн. Чи пiдкорити їх одне одному (до тiльки Палестини чи тiльки Iзраїлю).
Спочатку вкажемо романтичному iсторику на те, що київськi князi - то спiльний iсторичний маєток Росiї та України (не знаю, чи Бiлорусiя... не хоче часом "вкрасти iсторiю" у сестер:). I ось. Росiя має в Криму 1000 рокiв князiвських i не менше пiвтора вiку, за автором, а якщо по-людськи мiркувати, вважаючи живе поколiння живим i не перервним на час фашистської навали чи вавiлонського землетрусу, коло могил своїх славетних прадiдiв, то набереться майже 2 столiття сучасної iсторiї. Тобто з запасом на те, щоби без звинувачень у завойовництвi претендувати на Крим. Але!
Але ми живемо в часи лiбералiзацiї демократiй i (за Ортегою-i-Гасетом) "повстання мас". Не може тепер Якась держава просто собi претендувати i забрати якийсь Край, як забутий в Адлерi чемодан. Мусить iснувати i згода населення, а воно бiльшiстю згодне, i бути "переконаною" Влада в доцiльностi, правотi i таке iнше. (Що потрiбне для переконання влади розмiркуємо нижче). I згода свiтової спiльноти - бо ми живемо у спiльному каное.
I на дворi часи, коли хапаються, як за якiр чи зброю, за територiальну цiлiснiсть (i є смисл. Для стримання неминучої неконтрольованої ланцюгової реакцiї розпадiв за Прецедентом) , або ж, навпаки, ревiзують її - iз прийнятних причин або з приватних одностороннiх iнтересiв сильних (тiльки один справний приклад - США. Монополiя:). Питання Криму, якщо навiть була б негайна спiльна згода, лежатиме пiд склом неймовiрно важливої, складної проблеми Косово, Осетiї... аж до Курдистану.
Проблеми сучасної ЛIБЕРАЛIЗАЦIЇ СВIТОВОГО ПОРЯДКУ. Лiбералiзацiя, переливаючись через вiнця кордонiв, приходить до категорiйного переходу кiлькостi в якiсть. Вiд лiбералiзацiї життя окремої людини в країнi - до лiбералiзацiї життя країн i (!) спiльнот на всiй планетi. Ще не прийшла, приходить. Але якщо швидше це ми зрозумiємо, то з меншими втратами i швидше прийдемо до чергової вiхи розвитку Людства (Ясна рiч, що про це доведеться дописати i надрукувати окреме дослiдження).
При такому баченнi майбутнього легше було би Грузiї лагодити зi своїми молодшими сестрами, а Українi не заздрiсне було б щастя Криму, як вже там собi його уявляє суперечна кримська спiльнота.
Чому взагалi покiрний ваш слуга так прискiпався до статтi п.Загоруя, до Криму?
(Слiд одразу з"ясувати, тiльки за Кримом бачу такi допуски можливими. Вважаю, що iдея федералiзацiї зашкодить назавше Українi стати цiльною державою. Треба злити воєдино обидва береги, хоча це процес такий повiльний, що бажаючi можуть вважати його неможливим, не видаючи своїх хитрощiв. Об"єднати в нормальний i, борони боже, не занадто одноманiтний, але цiльний народ. Збагативши i себе, i культуру, об"єднати "кацапiв" i... "канадiв". Бо об"єднаються i сприйматимуться з-поза паркана саме "хохлами-оселедцями": українець обiйдеться без сала, але ж не без козацтва).
Тому панове причепився, що читав Дарвiна i... достатньо, щоб бачити свiт у динамiцi. Дав менi бог на старiсть, за немалi вiковi втрати прагнення дивитися на явища i предмети, навiть людей у їх розвитку i повiльнiй змiнi...
Мабуть, спочатку доревiзую висновки молодого романтика вiд iсторiї, це як своєрiдна невдячнiсть за порушення мого спокою в пошуку мовного компромiсу:).
- Калiнiнград i Курили - вiйськовi трофеї, що смiшно розглядати як компенсацiю велетенської шкоди. Так, сувенiр на згадку про вiйну. Дуже добре, якщо чутлива втрата для загарбникiв.
- Щира хоч не вся правда про Голодомор. Мали справу з Демiургом, що зцiлив Україну, пiдтвердив Їзраїль, мстив за впертiсть корiнним русичам i iн. Полiтика не розрiзняє зла чи добра, до цих пiр. Тiльки недбало, про людське око, дбає про good look. Через 50 рокiв пiсля 11 вересня 2001 ви можете, не виключено, узнати iлюстративнi подробицi з першоджерела, може ось це буде визнане правдою, як сьогоднi вам пишуть про подiї такої давности. (Трохи пiзнiшi роздуми на цi теми варто причитати в Точки на i, ï и ё - в вопросе Голодомора. Родство козацтва и казачества ("парадокс").
- Без карти не знаю географiї (Куба, Кубань...), та памятаю з "Истории Руси" Кониського, що донськi казаки - то "з-пiдпольськi" українськi козацькi полки. Вважають себе росiянами, бо так склалося, що царi нi разу "всерйоз" не обманули вiрних i вправних охоронцiв iмперiї з пiвдня. I вочевидь перебралися на тогочасний "пустир".
Пiдтасовка в часi про русифiкацiю i депортацiю:
= Так Росiя вирiшує етнiчнi питання, а нас докоряє за "страшну українiзацiю" Криму. =
Так, прошу пана гiсторика, вирiшувала царська Росiя i СРСР.
= але живуть вони i житимуть в Українi, i мають українське громадянство =
Достотно-достеменно можна стверджувати, що житимуть на своїй рiднiй кримськiй землi. I якщо це буде тiльки Україна, то нацiональних проблем вони не спекаються довiку разом з нею.
Старанно заштопав битi мiллю мiсця статтi пана Загоруя.
- Оставить комментарий
- © Copyright O.K. (aldr.fl@gmail.com, qq22@bk.ru)
- Размещен: 18/08/2013, изменен: 03/11/2014. 13k. Статистика.
- Статья: Публицистика
Связаться с программистом сайта.