Ти не побачиш море слiз,
Якi б пролити я могла.
Ти не побачиш тих страждань,
Безсилiсть слiв до них вела.
Ти не побачиш тих бажань, 
Якi ще сплять в казкових мрiях,
У тих не сповнених надiях.
Ти не побачиш ту любов,
Якою марили у снах.
Ти не вiдчуєш ту жагу
Сказати слова "я люблю..."
I ти не зможеш прочитати
В моїх очах сухий докiр.
Я зможу все це приховати,
Тут ти менi повiр.
та ж легше нам не стане.
Ти б мiг повiрити словам,
Що серце битись перестане?
Та вже не стукає i там.
Ти не повiриш цим словам.
А я не вiрила твоїм,
А ти казав "так буде легше нам"