Ти не побачиш море сліз,
Які б пролити я могла.
Ти не побачиш тих страждань,
Безсилість слів до них вела.
Ти не побачиш тих бажань,
Які ще сплять в казкових мріях,
У тих не сповнених надіях.
Ти не побачиш ту любов,
Якою марили у снах.
Ти не відчуєш ту жагу
Сказати слова "я люблю..."
І ти не зможеш прочитати
В моїх очах сухий докір.
Я зможу все це приховати,
Тут ти мені повір.
та ж легше нам не стане.
Ти б міг повірити словам,
Що серце битись перестане?
Та вже не стукає і там.
Ти не повіриш цим словам.
А я не вірила твоїм,
А ти казав "так буде легше нам"