Вона, навiть сама наймалесюсенька, переводить особу на сходинку вище: у стан вiддавання наказiв iншим та надає певне вiдчуття переваги. Однак в дiйсностi далеко не завжди цi накази сприймаються як справедливi, i тодi при виконаннi наказу виникає певний дисбаланс мiж волею того, хто наказує та волею того, хто повинен наказ виконувати.
Рiвновага.
Вона є тим фактором справедливостi, який впливає на вдале розв'язання поставленого завдання.
Зворотнiй зв'язок.
Мiж тим, хто вiддає накази та тим, хто §х виконує необхiдний негативний зворотнiй зв'язок. Таким чином вiдбувається загальний баланс сил, зберiгається рiвновага.
Практично кожен дорослий громадянин має досвiд спiлкування з владою. Рiзними §§ рiвнями, рiзними §§ представниками, рiзними §§ проявами.
Рiвновага мiж дiями влади у нашiй кра§нi та сприйняттям цих дiй народом порушена, саме тому що зворотнiй зв'язок практично вiдсутнiй.
Це сталося можливим тому, що влада на протязi довгих часiв навчилась одягати себе у броньованi бюрократичнi шати взаємодiючих мiж собою служб: охоронних, безпекових, вiйськових, юридичних (судiв, прокуратур, рад рiзних рiвнiв, адмiнiстрацiй тощо).
Все це робиться для того, щоб у громадян кра§ни складалось враження про неможливiсть будь-якого впливу на владу. Крiм, звiсно, виборiв.
Загальновiдомо, що за вiдсутностi зворотного зв'язку будь-яка система не може утримуватись у стабiльному станi: вона виходить на рiвень автоколивань, що у подальшому веде до розхитування само§ системи. Прикладiв цього в iсторi§ цiлком достатньо i, не заглиблюючись в не§, нагадаємо лише подi§ останнього часу у арабському свiтi.
Однак, на жаль, усi iсторичнi приклади лише пiдтверджують, що падiння одних владарiв призводить до пiдняття iнших, якi, не мiняючи методiв, продовжують працювати у координатах тiє§ само§ системи, але вже у сво§х власних iнтересах.
I дiйсно, складається враження, що нiчого вже зробити не можна. Нiякими виборами, а точнiше §х iмiтацiєю в умовах прихованого контролювання виборчих комiсiй всiх рiвнiв, не можна пробити броньованi мури, не можна прорватись через посилену охорону, не можна навiть дочекатись оперативно§ вiдповiдi по сутi на сво§ звернення. А, коли це i вдається, то знову i знову вас зустрiчає недоторканий суконний погляд хазя§на окремого кабiнету. I то, коли пощастить пробитись у цей самий кабiнет.
Чи є засiб зняти цi броньованi шати?
Є.
Треба тiльки використовувати зовсiм iншi засоби впливу на владу, а саме: силу суспiльноЇ ОБ'ЄДНАНОЇ думки.
Нас довго вчили та i досi вчать, що спочатку було слово.
Але чомусь нiхто згадує, що слову передувала думка. I §§ матерiалiзацiя привела до слова.
Усiм вiдомо, що навiть досвiдченi актори iнстинктивно бояться аудиторi§. Не будемо вже говорити про тих людей, у яких досвiду публiчних виступiв взагалi немає.
Звiдки береться цей острах?
Творчi люди iнстинктивно гострiше вiдчувають той самий зворотнiй зв'язок з аудиторiєю. Вектор можливого негативного впливу залу. Вiдголоски цього iнстинкту збереглися з давнiх часiв в уснiй народнiй творчостi - казках. Наприклад, казка про горе-злощастя, в якiй передача негативного зв'язку здiйснюється у вербальнiй формi.
Майже кожен чув про таємничi сили шаманiв, ясновидцiв, провидцiв, екстрасенсiв, вiщунiв...
I майже кожен таких сил у себе не вiдчуває.
Майже кожен знає про дiю прокляття, привороту, порчi, пристрiту, ляльок вуду.
I майже кожен вважає, що це може бути здiйснено лише людиною з певним хистом до цього.
Тобто екстрасенсами.
Але екстрасенсорика означає лише, що iснують люди з пiдвищеним рiвнем сприйняття певних вiдображень фiзичного iснування. Але при цьому нiби забувають, що бiльшiсть також має рiвень того самого сприйняття, але, так би мовити, звичайний.
Тобто можна вивести таку просту формулу: один екстрасенс = N сенсiв. Де N, наприклад, може мати значення до 1000. Ми знаємо, що енергi§ однiє§ сильно§ людини достатньо, щоб потягнути важку вантажiвку, але десять звичайних людей можуть зробити ту ж саму роботу координуючi сво§ дi§.
Тисяча звичайних людей можуть вiдчувати i дiяти у якостi одного екстрасенса при певних умовах. А дiя мiльйона сенсiв буде дорiвнювати дi§ тисячi екстрасенсiв.
Звiсно, знайдуться апологети влади, якi стануть стверджувати, що така екстрасенсорна арифметика не має пiд собою нiякого наукового пiдгрунтя: тобто, тисяча математикiв не замiнять одного Енштейна, або тисяча художникiв не замiнять одного Леонардо да Вiнчi, або тисяча письменникiв не замiнять одного Шекспiра i т.д. Однак нiякий такий апологет нiчого не зможе протиставити тому, що серед тисяч, десяткiв тисяч, сотень тисяч, мiльйонiв звичайних людей є хоча б один "прихований" справжнiй екстрасенс, який не знає або нiколи не користувався сво§ми здiбностями.
Недарма чаклуни, маги, екстрасенси без дипломiв, якi володiють великими здiбностями, не прагнуть до колективiв собi подiбних. З давнiх часiв вони ховаються вiд людських очей подалi i не дуже афiшують, що вони вмiють.
На додаток можна привести генiальне передбачення Марка Твена, який у творi "Подорож капiтана Стормфiлда до раю" описав зустрiч шевця Бiллiнгса та передбачення Альфреда Бестера у творi "Людина без лиця" з епiзодом в приймальнi Iнституту Еспер Лiги.
Тому владi дуже потрiбно концентрувати загальну увагу на псевдоекстрасенсах, i це робиться за допомогою сучасних телевiзiйних засобiв.
Але при цьому владою не забуваються i тисячолiттями випробуванi засоби вiдволiкання уваги. З давнiх часiв цьому допомагає церква. Релiгiйнi молитви замикають людину на саму себе, на сво§х близьких або, як варiант, на бога. Ображених владою людей пiдштовхують до храмiв, де образа на конкретну особу має перетворитись молитвою на власне заступництво вищою силою.
Тут можна вiдмiтити генiальне передбачення Оруелла з двохвилинками ненавистi, у якому одночасно вiдбувались i вiдволiкання уваги, i, що найважливiше, концентрацiя колективних емоцiйних сил словом та думкою.
Живе слово.
Вiдома методика лiкування живим словом Олександра Фiлатовича, в якiй i "думки i слова є джерелом Єдиного Iнформацiйного Поля Навчання-Творення-Вдосконалення".
Жива думка.
I слово i думка є складовими частинами нейролiнгвiстичного програмування, технiки думкового гiпнозу. Iснує гiпотеза, що людина зусиллям волi може отримувати та передавати iнформацiю щодо вiддалених подiй, людей i навiть предметiв. Психiчна енергiя може створювати матерiю у виглядi матерiальних сутностей, а також людина може створювати стiйкi психоенергетичнi форми. Розповсюдження загальних думок має колективнi, груповi, класовi, нацiональнi, народнi форми. I людина вiдчуває вплив зi сторони зовнiшнього середовища на рiвнi дуже давнього умiння iнформацiйно впливати на предмети, явища, тварин та людей, як мiнiмум, через що-небудь або через кого-небудь.
При цьому на будь-якому рiвнi утворюється постiйнозмiнний енергетичний баланс.
Одне з пояснень механiзму гiпнозу -- якiсно особливий психологiчний стан, який виникає пiд впливом направлено§ психологiчно§ дi§: той, кого гiпнотизують вiдмовляється вiд вроджених механiзмiв самозахисту та пильностi, вiддаючи свою особистiсть та вiдчуття безпеки.
Вiдомий приклад вiдчуття чужого погляду дитиною. Спробуйте пильно, але по-доброму, подивитись на маленьку дитину. Вона вiдчує погляд, хоча може дивитись у зовсiм iншу сторону. Можливо, дiти ще не втратили здiбностей сприйняття свiту, чим може пояснюватись i велика принадливiсть дiтей до пристрiту.
Народнi повiр'я йдуть з тiє§ давньо§ давнини, з тих часiв коли, цiлком ймовiрно, був вiдомий зворотнiй зв'язок впливу на невiрнi дi§.
Пристрiт, причина, навроки, перестрiт i досi зберiгаються у народнiй пам'ятi.
Пристрiт-- за народними повiр'ями -- хвороба, викликана зуроченням, уроками. Пристрiт буває й вiд вiтру, тодi коле в усьому тiлi, ламає; пристрiт вiд лихо§ людини виявляється у позiханнi, сумовi, болях у руках i головi. Погiршується самопочуття, виникає постiйне вiдчуття втоми, пригнiченостi, тривоги, псуються вiдносини, погiршуються справи. Це прояви енергоiнформацiйно§ дi§, яку в народi i називають псуванням та пристрiтом.
Вiд пристрiту хворiють люди та тварини, всихають дерева, трапляється невдача.
Дехто з екстрасенсiв, називає його iнформацiйно§ "пiдвiскою" на бiополе людини, яка несе негативну програму. "Шляхом пристрiту, - кажуть вони, - людинi нав'язується певна програма загального або психiчного стану. Можливий i спрямований вплив на свiдомiсть цiє§ людини або на функцiю окремих його органiв." Прикладiв пристрiту в наш час велика кiлькiсть. Найчастiше йому пiддаються красивi процвiтаючi люди. Нерiдко часто порушення бiополя допомогою пристрiту зустрiчається у артистiв i полiтикiв, якi часто з'являються на публiцi. Для пристрiту характернi i рiзкi скачки температури, безсоння, велика втрата у вазi, тривалi хвороби, негаразди в особистого життя, раптовi травми. Варто також пам'ятати, що псування, наведене на батькiв, може переходити i на дiтей.
Пiд наведенням пристрiту розумiється потужне побажання iншiй людинi шкоди шляхом несловесно§ поведiнки. Додамо тiльки, що порча та пристрiт - вiдповiдно рiзновиди словесного та несловесного гiпнотичного впливу, якi змушують працювати думку людини у потрiбному напрямi. Це змушує дбати про сказане та обiцяне. Тобто, задається потрiбна програма нещастя, а подальшу роботу мозок виконає сам. Важливо тiльки дати поштовх уявi.
Причина -- хвороба, заподiяна чарами, чаклунством, наслане божевiлля: "Щоб на тебе причина вдарила".
Навроки -- також за народними повiр'ями -- горе, нещастя, шкода, хвороба, завданi кому-небудь злим (недобрим) поглядом, словами чи дiями; йде нiбито вiд злих чарiвникiв, що наврочували, зочували, наворожували людинi. Поняття про вроки виникло тодi, коли люди вiрили в магiю слiв, згодом уроками почали називати й проклинання поглядом очей; за повiр'ями, наврочити може людина з косими, рiзнокольоровими, зеленими, вилупатими очима, низько опущеними бровами; такi очi й очi пiд такими бровами нiбито вiддзеркалюють не пряме, а обернене зображення.
Перестрiт-- недобра зустрiч, що приносить хворобу або нещастя; також хвороба внаслiдок тако§ нещасливо§ зустрiчi. Дiєслово пристрiти-- заподiяти кому-небудь нещастя, хворобу сво§м злим поглядом, зурочити, навести на когось "порчу", вроки.
Крiм пристрiту, нiврокiв у деяких випадках використовується i жорстке кодування: "Вражинi буде життя жерстяне, а менi буде життя золоте."
Таким чином здiйснюється зворотний зв'язок гiпнотичного типу у формi суспiльно§ об'єднано§ думки.
При цьому треба враховувати, що неодмiнно буде покараний той, хто наживається за рахунок нещастя людей i §хнiх хвороб: "Поганий вчинок повертається людинi поганими наслiдками, а благороднi справи неодмiнно за винагороджуються. "
Тому будь-який вплив зворотного зв'язку повинен бути впевненим, максимально правдивим, справедливим та вiдповiдальним.
Репутацiя людини - це сума думок iнших людей про не§. Це те, чого не вистачає сучасним укра§нським владарям. Вони вважають, що §хня поведiнка у крамницях, супермаркетах, кабiнетах, мерседесовулицях є явищем безкарним.
Нехай знають - впливати шляхом жорсткого кодування можна навiть на самому найнижчому рiвнi через предмети. Наприклад, через по-хамськи залишений автомобiль на тротуарi можна вплинути на його власника. Тобто передати негативну iнформацiю, яка виникає у людини через предмет. Не кажучи вже про тих, хто збиває людей на вулицях i не бо§ться покарання, вiд якого можна вiдкупитись у представникiв юстицi§.
Вибори. Небезпiдставно вважається, що на них виграє той, хто органiзовує пiдрахунок голосiв виборцiв. При голосуваннi частинки довiри жителiв кра§ни передається людинi на керiвному рiвнi. Тому змiст голосування - це механiзм органiзовано§ передачi частинок довiри. При цьому будь-якi виборчi махiнацi§ порушують баланс справедлiвостi.
Все це робить сумарний вплив на будь-яку людину. В iнформацiйному Всесвiтi створюються умови зворотного зв'язку.
Полiтична брехня, втiм, як i усяка iнша, переслiдує мету досягнення певних благ несправедливим шляхом. Здебiльшого використовується забовтування, тому абсолютна бiльшiсть наших "полiтичних дiячiв" намагається показати зверхнiсть, перебиваючи спiвбесiдника. Культурнiй людинi просто неможливо з ними спiлкуватись. Вони рвуться до прямих ефiрiв, гопки плигаючи з однiє§ студi§ до iншо§.
I це можна використати. Навiть бiльше - це той самий випадок, який потрiбно використати.
I для цього зовсiм не треба майданити, мiтингувати, збирати збори, пiдписувати звернення та вимоги.
Для цього цiлком достатньо просто вiдверто подумати: "Якщо брешеш, то отримай хворобою все те, що через тво§ слова маю отримати я", або "Якщо знущаєшся, то повернеться само вiд мене до тебе хворобою. "
I цим може скористатись будь-хто, навiть прихильники мояхатаскраєвостi.
Це можна зробити не встаючи з улюбленого дивану.
Сила матерiалiзацi§ думки може бути використана i без публiчних виступiв для будь-кого, хто намагається використовувати людей у сво§х цiлях.
Моменти iстини.
Достатньо вибудувати уявнi часовi сходинки, на яких усi подумки дiють злагоджено.
Для найдрiбнiшого начальника - момент - часова крапка: дванадцять годин дня. Тобто рiвно о дванадцятiй кожного дня (i у вихiднi також) усi члени колективу, хто потерпає вiд такого начальника, вiдверто думають одну з вищенаведених формул.
Для начальникiв цехiв, та §хнiх замiв такою крапкою є тринадцята година.
Для директорiв великих виробництв - чотирнадцята година.
Для районного та мiського керiвництва - п'ятнадцята.
Для обласних керiвникiв - шiстнадцята.
Для флейтистiв забутих мелодiй - сiмнадцята.
Для дiячiв мiнiстерського рiвня - вiсiмнадцята.
Для Верховно§ Ради - дев'ятнадцята.
Для Прем'єр-мiнiстра - двадцята.
Для Президента - двадцять перша.
I все. Просто справедливо подумати. Нi в якому разi не бажаючи зла, а лише захотiти повернути суб'єкту через якого було або може бути отримане лихо, те на що той заслуговує.
Тобто лише вiдплата. Лише баланс. Лише рiвновага.
Дуже цiкаво буде подивитись на полiтикiв, якi наважаться брехати.
До того може зменшитись численнiсть прогнозистiв, якi дiють пiд прикриттям предмету наукового вигляду - соцiологi§; а також численнiсть рейтингiв та екзiтполiв, висновкам яких нiбито надає пiдтвердження незначний вiдсоток похибок у розрахунках, та якi потiм нав'язуються суспiльству в якостi майже пiдтвердженого факту.
Є ще один дуже i дуже цiкавий ефект. Практично усi представники влади тримаються недоторканостi як вошi кожуха. I чекати на зняття цього привiлею або його обмеження не доводиться. Однак кожного з недоторканих можна промацати променевою радiацiєю думок, щоб побачити те, що вони ретельно приховують.
Найменше, що може статись iз поганим керiвником - це звичайна гикавка у вiдповiдний час. Залишається побажати, щоб розмiр поганих дiй максимально вiдповiдав лише тiльки гикавцi.
Вiдомо, що свiт -- це опис свiту.
I цiєю статтею самий час заявити: "А нашi королi-то голi! "