Кузнецов Михаил Юрьевич : другие произведения.

Notas до дипломної роботи

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Notas до дипломної роботи на тему: "Бруно Бауер и нiмецька класична фiлософiя: вiд правого до лiвого гегельянства" (посилання на роботу: http://samlib.ru/editors/k/kuznecow_mihail_jurxewich/brunobauerandgermanclassicalphilosophyfromrighttolefthegelianism.shtml). Звертаюся до 119 авторiв: 1) 108 безпосередньо, 2) 11 обхiдними. Вiд поетiв i музикантiв, до журналiстiв i революцiонерiв. Нiмецькi, англiйськi, французькi, росiйськi, єврейськi автори вiдкрили свої iнтелектуальнi врата, з яких напився, пропоную i iншим припасти до джерела знань. Глянув в науковiй лiтературi, приблизно вiд 20 i максимум до 40 авторiв невiдомi або мало цитованих. Про кожного надаю невеликi бiографiчнi нариси. Вiд А до Я.

  А
  
  Александрiйський, Фiлон (Philon Alexandreos, кiнець I столiття до н. е. - початок I столiття н. е.) - видатний представник єврейського еллiнiзму, центром якого була Александрiя. Богослов, апологет юдейства, який своїми працями мав сильний вплив на богословський свiтогляд своїм екзегетичним методом i своїм вченням про Логос. Фiлон намагався пов'язати догми юдейської релiгiї з грецькою фiлософiєю (Платон, стоїцизм, Пiфагор). Вiн є автором вчення про Логос, якого вiн втiлює то у виглядi вищої iдеї, то у виглядi верховного архангела (намiсника Божого). Згiдно з його вченням, iстиннiсть платонiвської та стоїцької фiлософiї полягає, передусiм, у Торi. Юдейськi закони - закони природи, якi важливi для всiх людей. Людину вiн вважав iнтелектуальною iстотою, яка нерозривно пов'язана з тiлом, що роздвоюється мiж хтивiстю i огидою. Головним завданням людини є наслiдування Логосу i уподобання Богу шляхом екстазу.
  Альтенштейн, Карл (Karl Sigmund Franz Freiherr vom Stein zum Altenstein; 1770 - 1840) - прусський таємний статс-мiнiстр.
  Аст, Георг Антон Фрiдрiх (Georg Anton Friedrich Ast, 1778 -1841 Мюнхен) - нiмецький фiлолог, фiлософ i iсторик фiлософiї. Послiдовник Шеллiнга.
  
  Б
  
  Бакунiн, Михайло Олександрович (1814 - 1876) - росiйський полiтичний дiяч, один з головних iдеологiв i практикiв анархiзму.
  Барнiколь, Ернст (Ernst Barnikol, 1892 -1968) -нiмецький євангелiст, теолог спецiалiзувався на iсторiї церкви.
  Бауер, Едгар (Edgar Bauer, 1820 - 1886) був нiмецьким полiтичним фiлософом та членом Молодих гегельянцiв. Вiн був молодшим братом Бруно Бауер. Едгар Бауер був найбiльш анархiстом з младогегельянцiв, i в раннiх працях Едгара Бауера можна побачити теоретичне виправдання полiтичного тероризму. Нiмецькi анархiсти, такi як Макс Неттлау (1) i Густав Ландауер (2) приписують Едгару Бауеру пiдставу анархiстської традицiї у Нiмеччинi. В серединi 1840-х рокiв критика Маркса та Енгельса братiв Бауерiв ознаменувала початок їх спiвпрацi i важливий етап у розвитку марксистської думки. Едгар Бауер брав участь у революцiї 1848 року. Згодом вiн став консерватором.
  Баур, Фердинанд Крiстiан (Ferdinand Christian Baur, 1792 - 1860) - нiмецький протестантський богослов, основоположник тюбiнгенськой школи (3).
  Брекман, Уоррен (Warren Breckman, (4) Ph.D., University of California, Berkeley) - американський професор Калiфорнiйського унiверситету у Берклi, що спецiалiзується на iсторiї Нового часу та iсторiї Младогегельянства.
  Бiстрiцькiй, Євген Костянтинович (нар. 02.01. 1948) - український вчений-фiлософ, доктор фiлософських наук; з 1991 завiдувач вiддiлу фiлософiї культури, етики i естетики Iнституту фiлософiї НАН України; з 1998 р. - виконавчий директор Мiжнародного фонду "Вiдродження" Джорджа Сороса.
  Бонапарт, Наполеон I (Napoléon Bonaparte, 1769 - 1821) - iмператор французiв в 1804-1814 i 1815 роках, полководець i державний дiяч, який заклав основи сучасної французької держави, один з найбiльш видатних дiячiв в iсторiї Заходу.
  Булатов (5), Михайло Олександрович (нар. 23. 01. 1936) - фiлософ. д-р фiлос. н. (1983), проф. (1995). Держ. премiя УРСР в галузi н. i т. (1982). Закiн. Київ. ун-т (1960). Працював викл. у Комунар. гiрничо-металург. iн-тi (1961-62), Київ. ун-тi (1966-72); вiд 1972 - в Iн-тi фiлософiї НАНУ: ст. н. с., гол. н. с., зав. сектору, вiд 1994 - кер. дослiд. групи. Дослiджує категорiї дiалектики та культури, iсторiю фiлософiї та фiлос. антропологiї, фiлос. проблеми феномену ноосфери.
  Блюнчли, Иоанн Каспар (Johann Kaspar Bluntschli, 1808 - 1881) - швейцарский юрист.
  
  В
  
  Вагнер, Рiхард-Вiльгельм (Wilhelm Richard Wagner, 1813 - 1883) - нiмецький композитор, диригент, теоретик музики, письменник-публiцист. Художнiй напрям - "Веймарська школа". Вiдомий насамперед завдяки своїм операм, або "музичним драмам", як вiн назвав бiльшiсть своїх опер.
  Валлат, Хендрiк (Hendrik Wallat, нар. 17.06. 1979) - нiмецький професор соцiологiї, фiлософiї, економiки Ганноверського унiверситету Лейбнiца (6).
  Васер Руди (Ruedi Waser (7)) - нiмецький мислитель кiнця XX столiття.
  Валлон, Жан (Gustave-Léon dit Jean Wallon, 1821 - 1882) - французький письменник, фiлософ i католицький богослов. Виступає з затятою критикою проти соцiалiзму.
  
  Г та Ґ
  
  Гегель, Ґеорґ Вiльгельм Фрiдрiх (Georg Wilhelm Friedrich Hegel, 1770 - 1831) - нiмецький фiлософ XIX столiття, який створив систематичну теорiю дiалектики. Її центральне поняття - розвиток - характеристика дiяльностi свiтового духу, його надрухи в царинi чистої думки у висхiдному ряду чимраз конкретнiших категорiй. Дiалектика розглядалася також як протиставлення тези, антитези й синтезу, розв'язання суперечностей.
  Гейнц, Макс (Franz Friedrich Maximilian Heinze, 1835 - 1909) - нiмецький професор. Спецiалiст з церковної iсторiї.
  Генгстенберг, Ернст Вiльгельм Теодор Германн (Ernst Wilhelm Theodor Hengstenberg, 1802 - 1869) - нiмецький богослов i педагог. Професор Берлiнського унiверситету.
   Герострат (Ηρόστρατος) - мешканець Ефеса, що спалив храм Артемiди у своєму рiдному мiстi 21 липня 356 року до н. е. для того, щоб, як вiн зiзнався пiд час катування, його iм'я пам'ятали нащадки. Спалений храм пiзнiше було замiнено новим, який став одним iз Чудес свiту.
   Герцль, Теодор (Бiн'ямiн Зеєв) (Theodor Herzl, 1860 - 1904) - австро-угорський письменник єврейського походження, журналiст, основоположник iдеологiї полiтичного сiонiзму, провiсник створення єврейської держави i засновник Всесвiтньої сiонiстської органiзацiї.
  Ґеррес, Йоханн Йозеф (Johann Joseph von Görres, 1776 - 1848) - iдеолог нiмецького нацiоналiзму, фiлософ, письменник, публiцист, журналiст та викладач, який став вiдомим переважно завдяки своїй чотиритомнiй "Християнськiй Мiстицi" та "Iсторiї мiфологiї азiйського свiту" (1810).
  Гервег, Георг (Georg Herwegh, 1817 - 1875) - нiмецький революцiйно-демократичний поет, публiцист i перекладач.
  Гесс, Мойсей (Мозес; Моше) Гесс (Moses Hess, 1812 - 1875) - французько-єврейський фiлософ i засновник трудового сiонiзму. Його соцiалiстичнi теорiї, орiєнтованi на расову боротьбу, призвели до конфлiкту з Карлом Марксом та Фрiдрiхом Енгельсом. Як вiдданий спiнозист, Гесс сильно надихнувся життям та фiлософiєю Спiнози. З 60-х рокiв був лассальянцем.
  
  Д
  
  Дадлi, Уiлл (Will Dudley) - американський фiлософ, професор з Вiльемского коллежда (Мiчиган, Williams College (Michigan).
  Дiтер, Генрiх (Henrich Dieter, (8) 05. 01. 1927) - нiмецький фiлософ. Сучасний мислитель на традицiях нiмецького iдеалiзму, Генрiх вважається одним iз найбiльш шанованих i часто цитованих фiлософiв у Нiмеччинi сьогоднi, чиї великi та високоiнновацiйнi дослiдження нiмецького iдеалiзму та його систематичний аналiз суб'єктивностi суттєво вплинули на передовi нiмецькi фiлософсько-богословськi дискусiї.
  Дрюмон, Едуард Адольф (Édouard Drumont, 1844 - 1917) - французький полiтичний дiяч i публiцист.
  Дюрiнг, Євген Карл (Eugen Karl Dühring, 1833 - 1921) - нiмецький фiлософ, професор механiки, займався питаннями полiтекономiї та права. Iдеї Дюринга отримали деяке поширення в середовищi нiмецької соцiал-демократiї. Це спонукало Фрiдрiха Енгельса пiддати переконання Дюринга критичному аналiзу, що показав їх еклектичний характер i наукову неспроможнiсть з точки зору марксизму ("Анти-Дюрiнг" Енгельса).
  
  Е
  
  Еберлейнс, Герман-Пiтер (Hermann-Peter Eberleins 1957) - нiмецький протестантський пастор та iсторик церкви. Еберлейн вивчав iсторiю, теологiю та фiлософiю в Кельнi, Боннi та Гейдельберзi.
  Енгельманн, Ганс (Hans Engelmann (9), 1921 - 2011) - нiмецький композитор Ганс Ульрiх Енгельманн вивчав композицiю у Германа Хайса та Вольфганга Фортнера. Вiн також вивчав фiлософiю у Теодора Адорно, Макса Горкгеймера, Ганса-Георга Гадамера.
  ван ден Берг ван Ейсiнга, Густаф Адольф (Gustaaf Adolf van den Bergh van Eysinga, 1874 -1957) - голландський теолог. З 1936 по 1944 рiк вiн був професором в новозавiтнiй екзегезi в Амстердамському унiверситетi. Вiн належав до голландської школи радикальної критики. Берг ван Ейсiнга був прихильником теорiї мiфу про Христа.
  Енгельс, Фрiдрiх (Friedrich Engels, 1820 - 1895) - нiмецький пiдприємець, полiтичний дiяч, фiлософ, iсторик, публiцист. Один з основоположникiв марксизму. Перший систематизатор та видавець творiв Карла Маркса.
  Ессбах, Вольганг (Wolfgang Eßbach, 1944) - нiмецький мислитель. Професор соцiологiї в Унiверситетi Альберта-Людвiгса у Фрайбурзi-iм-Брайсгау. Його робота зосереджена на областях культурної соцiологiї, антропологiї, соцiологiї технологiй, соцiологiї мистецтва та релiгiї, iсторiї iдей та соцiологiчної теорiї.
   Ехтермейер, Ернст (Ernst Theodor Echtermeyer, 1805 - 1844) - нiмецький письменник та фiлософ. Разом з Арнольдом Руге в 1838 роцi вiн заснував "Hallische Jahrbücher für Wissenschaft und Kunst" (Щорiчник з науки та мистецтва Галле) - орган пропаганди молодих гегельянцев.
  
  З
  
  Зандкулер, Ганс Йорг (Sandkühler, Hans Jörg, 1940) - нiмецький фiлософ та професор. У 1960-1965 рр. Зандкулер вивчав фiлософiю та право у Унiверситетi Iнсбрука, Вестфальському унiверситетi Вiльгельма в Мюнстерi та в Сорбонi. У 1967 роцi вiн докторував у Мюнстерi у Йоахiма Рiттера з дисертацiєю на тему Фрiдрiха Вiльгельма Шеллiнга. З 1965 по 1970 рiк працював асистентом Одо Маркарда в Унiверситетi Юстаса Лiбiха в Гiссенi. Пiсля своєї абiлiтацiї в 1970 р. З питань епiстемологiї та герменевтики, Зюндкулер став професором Центру фiлософiї та основ наук в Гiссенському унiверситетi в 1971 р. З 1974 року - професор Бременського унiверситету. З 1983 по 1989 рiк вiн був членом Науково-консультативної ради Iнституту марксистських дослiджень та дослiджень. У 2003 роцi Зандкулер взяв на себе керiвництво нiмецьким Департаментом прав людини та культур Європейської кафедри фiлософiї ЮНЕСКО.
  Зоммер, Андреас Урс (Andreas Urs Sommer, 14.07. 1972) - швейцарський фiлософ, публiцист i нумiзмат. З жовтня 2016 року вiн обiймає посаду професора в академiї з фiлософiї з акцентом на культурну фiлософiю, а з 2019 року - керуючий директор Науково-дослiдного центру Нiцше Фрайбурзького унiверситета.
  
  К
  
   Кант, Iммануїл (Immanuel Kant, 1724 - 1804) - нiмецький фiлософ, родоначальник нiмецької класичної фiлософiї. У своїх численних роботах стверджував, зокрема, що умова пiзнання - загальнозначимi апрiорнi форми, що упорядковують хаос вiдчуттiв. Iдеї Бога, волi, безсмертя, недовiднi теоретично, є, однак, постулатами "практичного розуму", необхiдною передумовою моральностi. Центральний принцип етики Канта - категоричний iмператив.
  Катц, Якоб (Jerrold Jacob Katz, 1932 - 2002) - американський фiлософ та лiнгвiст.
  Квiнте, Михайло (Quante, Michael, 02.08. 1962) - нiмецький фiлософ. В даний час вiн займає професорську посаду з фiлософiї з акцентом на практичнiй фiлософiї у Вестфальськом унiверситетi iменi Вiльгельма. З 2012 по 2014 рiк вiн змiнив Юлiана Нiду-Рюмелiна (Julian Nida-Rümelin) на посадi президента Нiмецького товариства фiлософiї.
  Каутський, Карл Йоганн (Karl Johann Kautsky, 1854 - 1938) - провiдний теоретик соцiал-демократiї. Вiн займає видатне мiсце в iсторiї марксизму, був редактором четвертого видання "Капiталу" Карла Маркса.
  Кегель, Мартiн (Martin Kegel) - нiмецький фiлософ (10).
  Кеппен, Карл Фрiдрiх (Karl Friedrich Köppen, 1808 - 1863) - вчитель нiмецької мови, полiтичним журналiст, молодий гегелiанец та iсторик.
  Кiтiон, Зенон (Ζήνων ὁ Κιτιεύς, IV - III до н.э.) - давньогрецький фiлософ, основоположник стоїчної школи.
  Кермод, Френк (John Frank Kermode, 1919 року - 2010) - англiйський iсторик i теоретик лiтератури, лiтературний критик, есеїст.
  Кодаллє, Клаус Мiхаель (Klaus Michael Kodalle, 18.11. 1943) - доктор фiлософiї, професор, нiмецький фiлософ. Кодаллє завiдував кафедрою фiлософiї релiгiї та соцiальної етики Гамбурзького Унiверситету (ФРН). Вiн декiлька семестрiв був "гостьовим" (запрошеним) професором в унiверситетах США, Францiї та Iзраїлю. З 1992 по 2008 р. Вiн був завiдувачем та професором кафедри практичної фiлософiї та етики Унiверситету iменi Фрiдрiха Шiллера (Йєна, ФРН), а пiсля цього по теперiшнiй час є емеритированим професором цiєї кафедри.
  Кох, Лотар (11) (Lothar Koch) - немецкий мыслитель 20 столiття.
  Кузен, Вiктор (Victor Cousin, 1792 - 1867) - французький фiлософ, iсторик i полiтичний дiяч, учень Мен де Бiрана (12) i Руайе-Коллара (13), творець доктрин еклектизму i спiритуалiзму, професор Сорбонни, член Французької академiї наук, в 1840 роцi мiнiстр народної освiти Францiї.
  
  Л
  
  Ламбрехт, Ларс (Lars Lambrecht) - нiмецький професор з Центра економiчних та соцiологiчних дослiджень (ZÖSS), Гамбургського унiверситета (14).
  Лассаль, Фердинанд (Ferdinand Lassalle, 1825 - 1864) - нiмецький полiтичний дiяч, мислитель. Лiдер нiмецьких соцiалiстiв. Основоположник течiї в нiмецькому робiтничому русi, названої його iменем.
  Ленiн, Володимир Iллiч (справжнє прiзвище - Ульянов; 1870 - 1924) - росiйський i радянський полiтичний дiяч, депутат Державної думи Росiйської iмперiї, полiтичний та державний дiяч Радянської Росiї та СРСР, революцiонер, публiцист, лiдер бiльшовикiв, один iз iнiцiаторiв та органiзаторiв червоного терору (15).
  Леопольд, Девiд (David Leopold) - английский доцент кафедри полiтичної теорiї у коледжi Менсфiлд (16).
  Лауерманн, Манфред (Manfred Lauermann, 22.04. 1947) - нiмецький соцiолог, iсторик iдей та лiвий iнтелектуал, який живе приватним науковцем у Ганноверi.
   Лютер, Мартiн (чернече iм'я - Августин, Martin Luther, 1483 - 1546) - католицький священник, iнiцiатор руху в Церквi, пiзнiше названого Реформацiєю.
  
  М
  
  Могач, Дуглас (Douglas Moggach) - англiйський професор унiверситету Оттави та член правлiння Клер Холл (Кембридж). Вiн є почесний професор фiлософiї в Унiверситетi Сiднея та проводив виїзнi зустрiчi у Сiднейському Сассекському коледжi та Кiнгс-коледжi в Кембриджi, Центрi iсторiї та економiки, Кембриджi, Лондонському унiверситетi королеви Марiї та Вищої нормальної школи (Пиза). Могач також займав кафедру унiверситетських дослiджень з полiтичної думки в Унiверситетi Оттави та Наукову стипендiю Кiллама, яку присуджує Канадська рада з питань мистецтва. У 2011 роцi вiн був визнаний заслуженим професором унiверситету в Оттавському унiверситетi
   Мейер, Густав (Gustav Mayer, 1850 - 1900) - нiмецький фiлолог, фахiвець з iндоєвропейських мов; бiльшу частину життя працював в Австро-Угорщинi. Був одним з найбiльших албанiстов свого часу, довiвши, що албанська мова належить до iндоєвропейської мовної сiм'ї. Народився в Стшельце-Опольське в прусської Сiлезiї. У 1867 роцi вступив до унiверситету Бреслау вивчати стародавнi мови, новогрецька i санскрит, а також загальне iндоєвропейське мовознавство. У 1871 роцi захистив докторську дисертацiю i в тому ж роцi став екстраординарним професором в Геттiнгенському унiверситетi, через рiк став там ординарним професором древнiх мов. Потiм працював учителем в гiмназiї в Готi, з 1874 року в Мала-Країнi (Прага), в 1876 роцi став приват-доцентом Карлова унiверситету, а рiк по тому - професором санскриту i порiвняльного мовознавства в Грацi, де займався науковими дослiдженнями давньогрецького, турецького i албанського мов. У 1881 роцi став повним професором унiверситету Граца i з цього часу в своїх наукових дослiдженнях зосередився на албанiстiке. У вiдставку вийшов в 1897 роцi.
  Мак, Бертон (Burton L. Mack, 1931) - американський автор i дослiдник ранньохристиянської iсторiї та Нового Завiту. Вiн є заслуженим професором Джона Веслi з раннього християнства в Теологiчнiй школi Клермонту у Клермонтi, штат Калiфорнiя. Мак вчений християнського походження, пiдходячи до цього з точки зору формування соцiальних груп. Пiдхiд Мака скептичний, i вiн вважає традицiйнi християнськi документи, такi як Євангелiя, мiфом на вiдмiну вiд iсторiї. Вiн розглядає євангелiї бiльше як статутнi документи раннiх християнських рухiв, а не як надiйнi розповiдi про життя Iсуса. У галузi релiгiєзнавства в цiлому Мак вiдомий тим, що популяризував термiн "соцiальна формацiя", який спочатку походив з працi Луїса Альтуссера, як описову категорiю для релiгiї. Це випливає з його розробки теорiї релiгiї як "соцiальних iнтересiв". Разом зi своїм близьким другом Джонатаном З. Смiтом, Мак бере активну участь у Групi переробки християнських витокiв Товариства бiблiйної лiтератури.
  МкЛеллан, Девiд (David McLellan, 1940) - англiйський марксист. Вiн здобув освiту у Оксфордського унiверситету. В даний час Маклелан вiдвiдує професора полiтичної теорiї в Голдсмiтському коледжi Лондонського унiверситету. Ранiше вiн був професором полiтичної теорiї на кафедрi полiтики та мiжнародних вiдносин Кентського унiверситету. Мак-Лелан також був запрошеним професором Державного унiверситету Нью-Йорка, запрошеним науковим спiвробiтником Iндiйського iнституту перспективних дослiджень Сiмли, а також читав лекцiї в Пiвнiчнiй Америцi та Європi.
  Малхербе, Авраам (Abraham Malherbe, 1930 - 2012) - пiвденно-африканський та американський бiблеїст i теолог. Вiн викладав у Йельськiй богословськiй школi з 1970 по 1994 рiк, а в 1981 роцi був визнаний заслуженим професором Букiнгемської критики та iнтерпретацiї Нового Завiту.
  Манен, ван Крiстiан Вiллем (Willem Christiaan van Manen, 1842 - 1905) - голландський теолог. Вiн був професором ранньохристиянської лiтератури i Нового Завiту екзегези в Лейденському унiверситетi (1885-1903) i належав до голландської школi радикальної критики.
  Маркс, Карл Гайнрих (Karl Heinrich Marx, 1818 - 1883) - нiмецький фiлософ-матерiалiст, теоретик-суспiльствознавець, полiтеконом, полiтичний журналiст-публiцист; протагонiст робiтничого соцiалiстичного руху та один iз засновникiв Першого Iнтернацiоналу.
  Марр, Фрiдрiх Вiльгельм Адольф (Wilhelm Marr, 1819 - 1904) - нiмецький журналiст i полiтик, ввiв в суспiльний обiг термiн "антисемiтизм". Єдиний син артиста i режисера Генрiха Марра i його дружини Генрiєтти Катарiни (уродженої Бехерер). Вiдомий як пристрасний агiтатор i пропагандист антисемiтизму.
  Мархейнеке, Фiлiп Конрад (Philipp Konrad Marheineke, 1780, - 1846) - нiмецький протестантський теолог.
  Мендельсон, Мозес (1729 - 1786) - еврейско-немецкий философ, экзегет и переводчик библейских текстов, критик, основоположник и духовный вождь движения хаскала. Получил прозвище "немецкий Сократ". Идеи Мендельсона оказали огромное влияние на развитие идей немецкого просвещения и движения Реформы в иудаизме в XIX веке.
  Мюрхед, Джон Генрi (John Henry Muirhead, 1855 - 1940) - британський фiлософ, найбiльш вiдомий тим, що започаткував фiлософську бiблiотеку Мюрхеда у 1890 роцi. Вiн став першою особою, призначеною на кафедру фiлософiї Бiрмiнгемського унiверситету у 1900 роцi.
  
  Н
  
  Новалiс (Novalis, псевдонiм, справжнє iм'я - Фрiдрiх фон Гарденберг нiм. Georg Friedrich Philipp Freiherr von Hardenberg; 1772 -1801) - нiмецький письменник, поет, мiстик. Один з чiльних представникiв нiмецького романтизму.
  Нiцше, Фрiдрiх Вiльгельм (Friedrich Wilhelm Nietzsche, 1844 - 1900) - вiдомий нiмецький фiлософ, психолог i класичний фiлолог, представник iррацiоналiзму.
  
  О
  
  Оестеррайх, Пiтер Лотар (Peter Lothar Oesterreich, 10.03 1954) - щвейцарський фiлософ, який зосереджується на нiмецькому iдеалiзмi та риторицi.
  
  П
  
  Антон (Антонi) Паннекук (Anton Pannekoek, псевдонiм К. Горнер; 1873- 1960) - нiдерландський астроном i теоретик марксизму. Член Нiдерландської королiвської академiї наук (1925). (<...> Behrens, Diethard (17). Mattick, Paul (18). Marxistischer Anti-Leninismus. Softcover, 1990. - 232 с.).
  Прайс, Роберт МакНэйр (Robert McNair Price, 1954) - американський теолог, бiблеїст, релiгiєзнавець та письменник.
  Перепелиця, Олег Миколайович. Доктор фiлософських наук, професор. Закiнчив iсторичний факультет Харкiвського державного унiверситету (1999), аспiрантуру (2003), докторантуру (2013) кафедри теоретичної i практичної фiлософiї Харкiвського нацiонального унiверситету iменi В.Н. Каразiна. З 2003 р. працює на кафедрi теоретичної i практичної фiлософiї. У 2003 р. захистив кандидатську дисертацiю "Переоцiнка цiнностi iсторiї: iсторизм та iсторицизм" (спецiальнiсть 09.00.03 - соцiальна фiлософiя та фiлософiя iсторiї, науковий керiвник проф. О.О. Мамалуй).
  Пинскер, Лев Семёнович (Йехуда Лейб, 1821 - 1891) - российский и украинский врач и философ еврейского происхождения, идеолог и деятель сионизма, лидер сионистского движения "Ховевей Цион" ("любящие Сион", также палестинофилы - протосионистское движение).
  Пелед, Йоав (Peled, Yoav (19)) - єврейський професор з Тель-Авiвського унiверситета, полiтолог, почесний соцiолог. Пелед - заслужений професор полiтичних наук Тель-Авiвського унiверситету. У 2016-17 роках вiн був професором Левергульма в Школi глобальних дослiджень Унiверситету Сассекса та запрошеним професором у Близькосхiдному центрi LSE (The London School of English).
  Потепа, Мацей (Maciej Potepa, 1945) - польський фiлософ, професор. Вивчав фiлософiю та фiзику у Варшавському унiверситетi. У 1969-2001 роках працював на кафедрi фiлософiї Лодзького унiверситету, а в 1997-2002 роках в Iнститутi фiлософiї Польської академiї наук. У 2001 роцi став викладачем Унiверситету Вармiї та Мазури в Iнститутi фiлософiї. Вiн був стипендiатом Олександра фон Гумбольдта у 1982-1984 роках. Вiн також читав лекцiї в Австрiї, Нiмеччинi та Швейцарiї. У 1996-1998 рр. Читав лекцiї на фiлософському факультетi Зiгенського унiверситету. У 1994 роцi вiн був спiворганiзатором першого всесвiтнього герменевтичного конгресу в Галле. Вiн займається головним чином нiмецьким iдеалiзмом та iсторiєю герменевтики, є автором багатьох праць, присвячених цiй галузi.
  
  Р
  
  Рейзен, Залман (Salman Reisen, 1887 - 1941) - єврейський фiлолог, журналiст, лiнгвiст, iсторик лiтератури, редактор, бiограф, автор пiдручникiв. Один iз засновникiв iнституту YIVO (YIVO або Дослiдницький iнститут їдишу - науково-дослiдний iнститут, який займається дослiдженням iдиша. Заснований в 1925 роцi у Вiльно, в подальшому дiяв в Польщi, з 1940 року знаходиться в Нью-Йорку, США). Писав на iдиш.
  Роббiнс, Вернон Кей (Robbins, Vernon) - американський новозавiтний вчений та iсторик раннього християнства. В даний час вiн є заслуженим професором дослiджень Нового Завiту i порiвняльних священних текстiв у Унiверситетi Еморi. (Department of Religion, Emory University, 537 Kilgo Cir., Callaway S214, Atlanta, GA 30322 (20)).
  Розен, Цвi (Zvi Rosen, 1957) - єврейський професор Тель-Авiвського унiверситета. Кафедра фiлософiї (21).
  Руге, Арнольд (Arnold Ruge, 1802 - 1880) - нiмецький прозаїк i фiлософ.
  
  С
  
   Сасс, Ганс-Мартiн (Hans-Martin Sass, 1935) - нiмецький бiоетик. Вiн є заслуженим професором фiлософiї Рурського унiверситету i старшим науковим спiвробiтником Iнституту етики Кеннедi при Унiверситетi Джорджтаун. [De Vos, Lu. Кардiфський унiверситет, Кардiфська школа соцiальних наук, член факультету (22)].
  Сенека, Анней Луцiй (Lucius Annaeus Sĕnĕca minor; Сенека молодший) (4 до н. е. - 65 н.е.) - давньоримський фiлософ, поет, державний дiяч i оратор, консул-суффект 55 року. Син фiлософа Сенеки Старшого. Дядько поета Лукана.
  Стан, Ландрi (Stan M Landry) - американський вчений Школи iсторичних, фiлософських та релiгiйних студiй (Унiверситет Арiзони), ад'юнкт. Стен М. Лендрi народився i вирiс у Новому Орлеанi. Вiн зацiкавився iсторiєю в ранньому вiцi та внаслiдок старої сiмейної легенди: що вiн був нащадком сумнозвiсного французького пiрата Жана Лафiта, який сприяв американцям перемогти британцiв у битвi пiд Новим Орлеаном пiд час вiйни 1812 р. Матерiальна культура Нового Орлеана, включаючи Французький квартал мiста, численнi старi церкви, кладовища та мавзолеї служили фiзичним нагадуванням про минуле i продовжували викликати його iнтерес до iсторiї. Вiн вивчав iсторiю та фiлософiю в Унiверситетi Нового Орлеана, а потiм європейську та свiтову iсторiю в Унiверситетi Арiзони, де здобув ступiнь доктора фiлософiї в травнi 2010 року (23).
  
  Т
  
  Тацит, Корнелiй (Tacitus; близько 56 - бл. 117) - римський iсторик, полiтичний, державний дiяч Римської iмперiї. Консул-суффект 97 року. Автор трактатiв "Аннали", "Германiя". Повне iм'я - Публiй (Гай) Корнелiй Тацит (лат. Publius (Gaius) Cornelius Tacitus). "Загальна нiмецька бiографiя" (нiм. Allgemeine Deutsche Biographie, ADB) - 56-томний бiографiчний словник нiмецькою мовою. Виданий у 1875 - 1912 роках Iсторичною комiсiєю Баварської академiї наук, у видавництвi Duncker & Humblot, в Лейпцигу, Нiмеччина. Головний редактор - Рогус-Фрайгер фон Лiлiєнкрон (24). Мiстить близько 26,5 тисяч бiографiй осiб, що померли до 1900 року й мешкали у нiмецькомовних країнах, а також Нiдерландах до 1648 року. Вперше iдея видання бiографiчного багатотомника виникла 1858 року, але була похована внаслiдок нестачi коштiв. 1868 року, на прохання Леопольда фон Ранке, проєкт вiдновили пiд керiвницвтом фон Лiлiєнкрона та його помiчника Франца-Ксавера фон Веґеле. Протягом багаторiчної роботи було видано 45 основних томiв, 10 томiв-доповнень i 1 том з покажчиками. 2-е видання вийшло в 1967-1972 роках. Наступником словника стала оновлена серiя "Нова нiмецька бiографiя", що видається з 1953 року. У травнi 2003 року Баварська академiя наук безкоштовно виклала змiст усiх 56 томiв у iнтернетi, в режимi онлайн.
  Томба, Массiмiльяно (Massimiliano Tomba) - американський мислитель, професор Калiфорнiйського унiверситету в Санта-Крус. Вiн є провiдним представником iталiйської фiлософiї. У своїй роботi Томба виходить iз традицiй Франкфуртської школи, iсторичного матерiалiзму Вальтера Бейнамiна та автономiї iталiйських робiтникiв. Вiн є автором важливої книги пiд назвою Маркса "Часовостi", яка деконструює рiзнi тимчасовостi, що дiють в рамках капiталiстичної сучасностi, та структурує умови класової боротьби. Як спадкоємець iсторiософiї Бенджамiна, Томба виступає за необхiднiсть розбити iсторiю капiталу шляхом посилення асинхронних тенденцiй - альтернативних концепцiй часу i простору, дiяльнiсть яких унеможливлює пiдпорядкування всього суспiльного життя вимогам вiдтворення капiталу (25).
  
  Ф
  
  Файхiнгер, Ганс (Hans Vaihinger, 1852 - 1933) - нiмецький фiлософ-песимiст, професор унiверситетiв Страсбурґа (вiд 1883) та Галле (вiд 1906), автор "Фiлософiї "начебто"" ("Philosophie des Als Ob", Berlin, 1911), засновник фiкцiоналiзма (26).
  Фромм, Еберхард (Eberhard Fromm, 1938) - нiмецький професор унiверситету марксистсько-ленiнської фiлософiї. Батьки Еберхарда Фромма прибули до Вiсмару як бiженцi у 1945 роцi. Хлопчик закiнчив середню школу у Вiсмарi та Грайфсвальдi, а потiм рiк працював у сiльському господарствi. 1956-1959 закiнчив Нiмецький iнститут професiйного навчання у Берлiнi за фахом викладач професiйної школи. Потiм вiн працював за цiєю професiєю в Наумбурзi (Заале), одночасно читаючи заочний курс фiлософiї в Унiверситетi Мартiна Лютера в Галле. Його дипломна робота стосувалася етики дослiдження моральних вимог до особистостi вчителя. За цим послiдувала посада в Iнститутi соцiальних наук у Берлiнi. З етики вiн перейшов у область iсторiї фiлософiї. У 1968 р. Вiн здобув ступiнь доктора наук на тему "Полiтика та мораль у полiтичнiй етицi", зокрема з описом iсторiї фiлософiї НДР. У 1980 роцi був призначений професором кафедри марксистсько-ленiнської фiлософiї. Пiсля поворотного моменту та мирної революцiї Академiя соцiальних наук при ЦК ЄСВ була розпущена, а Фромм безробiтний. У Luisenstädtischer Bildungsverein Berlin вiн дослiджував iсторiю iнтелектуального життя Берлiна у 2000-х роках, особливо становище iнтелектуалiв. Йому довелося припинити дослiдження, якi вiн розпочав з анатомiї нiмецького iнтелектуала, через погане самопочуття.
  Фаулер, Роберт (Robert Fowler, academic, 19 травня 1954) - англiйський мислитель. Фаулер є участником FBA (член Британської академiї). Вiн був професором грецької мови в Унiверситетi Брiстоля Генрi Овертона Уiллса з 1996 по 2017 рiк.
  Феєрбах, Людвiг Андреас (Ludwig Andreas Feuerbach, 1804 - 1872) - нiмецький фiлософ, син кримiналiста i фiлософа Ансельма Феєрбаха. Спочатку один з послiдовникiв Гегеля, пiзнiше - творець самобутньої фiлософської концепцiї матерiалiстичного спрямування, яка отримала назву "антропологiчний матерiалiзм". Упродовж деякого часу - професор Ерлангенського унiверситету, з якого був звiльнений пiсля розкриття його авторства анонiмної атеїстичної працi "Думки про смерть та безсмертя" (1830). Основнi працi: "До критики фiлософiї Гегеля" (1839), "Сутнiсть християнства" (1841), "Основнi положення фiлософiї майбутнього" (1843), "Сутнiсть релiгiї" (1845), "Iсторiя фiлософiї Нового часу вiд Бекона Веруламського (27) до Бенедикта Спiнози (28)" (1833) та iн.
  Фрёбель, Фридрих Вильгельм Август (нiм. Friedrich Fröbel, 1782 - 1852) - нiмецький педагог, теоретик дошкiльного виховання, творець поняття "дитячий сад".
  Фiхте, Йоганн Ґотлiб (Johann Gottlieb Fichte, 1762 - 1814) - нiмецький фiлософ, представник нiмецької класичної фiлософiї.
  Фрич, Густав Теодор (Gustav Theodor Fritsch; 1838 - 1927) - нiмецький натуралiст, анатом, антрополог, зоолог, фiзiолог, етнограф i мандрiвник; доктор наук. Двiчi номiнувався на Нобелiвську премiю з фiзiологiї або медицини (1910 i 1911).
  
  Х
  
  Хелмс, Рандель (Randel McCraw Helms, також вiдомий як Лойс Хелмс, 16.11. 1942) - американський професор англiйської лiтератури та критик Бiблiї.
  Хiрш, Самуель (Samuel Hirsch; 1815-1889) - рабин i iудейський фiлософ; прихильник радикальних релiгiйних реформ. Хiрш також писав на захист єврейства, зокрема, проти статей Бруно Бауера ("Briefe gegen Bruno Bauer", 1844), якi, згiдно з "ЕЕБЕ" (Єврейська енциклопедiя Брокгауза i Ефрона), носили антисемiтський характер. Спiвпрацював з перiодичними друкованими виданнями "Archives Israélites" i "Die Deborah".
  Хеман, Карл Фрiдрiх (Heman, Carl Friedrich, 1839 - 1919) - нiмецький протестантський теолог i професор фiлософiї в Базельському унiверситетi.
  
   Ц
  
   Царнадо, Альдо (29) (Aldo Zarnado) - iталiйський мислитель, лiвий марксист та критик марксизму.
  
   Ч
   Чемберлен, Х'юстон Стюарт (Houston Stewart Chamberlain, 1855 - 1927) - англо-нiмецький письменник, соцiолог, фiлософ, один з основоположникiв наукового расизму.
  
   Ш
   Швенкфельд, фон Каспар (Kaspar Schwenkfeld von Ossig, 1490 - 1561) - нiмецький державний i релiгiйний дiяч часiв Реформацiї.
   Швейцер, Альберт (Albert Schweitzer, 1875 -1965) - нiмецький i французький протестантський теолог, фiлософ культури, гуманiст, музикант i лiкар, лауреат Нобелiвської премiї миру (1952).
   Шеллiнг, Фрiдрiх Вiльгельм Йозеф фон (Friedrich Wilhelm Joseph Schelling, 1775 - 1854) - нiмецький фiлософ, iдеалiст. Отримав у Тюбiнгенi вищу духовну освiту, в Лейпцигу вивчав математику i природознавство. Викладав у Єнському, Ерлангенському, Мюнхенському та Берлiнському унiверситетах. У фiлософськiй еволюцiї Шеллiнга вiдсутнi чiткi межi мiж її етапами, якi можна назвати як "фiлософiя природи" (натурфiлософiя - 90-тi роки XVIII ст.), трансцендентального iдеалiзму (1800), "фiлософiя тотожностi" (перше десятилiття XIX ст.) та "фiлософiя одкровення".
   Шинкарук, Володимир Iларiонович (1928 - 2001) - фiлософ-марксист, професор, був членом АН УРСР (з 1978). Член Ревiзiйної Комiсiї КПУ в 1981-1986 роках. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1986-1990 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР у 1989-1991 роках.
   Шимментi, Габрiеле (Gabriele Schimmenti) (30) - iталiйський професор з Унiверситета Саленто, Гуманiтарний факультет.
   Шлейєрмахер, Фрiдрiх Данiєль Ернст (Friedrich Daniel Ernst Schleiermacher, 1768 - 1834) - нiмецький фiлософ, теолог i проповiдник.
   Шмiталс, Вальтер (Schmithals, Walter, 1923 - 2009) - нiмецький протестантський богослов.
   Штек, Рудольф (Johann Rudolf Julius Steck, 1842 - 1924) - швейцарський реформовач теолог i письменник. Стек був пастором реформатської церкви в Дрезденi (1867-1881). З 1881 по 1921 рiк - професор теологiї в Бернському унiверситетi. На нього вплинули працi Бруно Бауера i був прихильником теорiї мiфу про Христа. Вiн вважав, що послання Павла були випадком псевдепiграфа другого столiття. Стек стверджував, що листи Полiна писала школа людей.
   Штiрнер, Макс (Max Stirner, справжнє iм'я Йоганн Каспар Шмiдт, Johann Caspar Schmidt, 1806 - 1856) - нiмецький фiлософ-iдеалiст, засновник анархiчного iндивiдуалiзму, примикав до младогегельянцiв. Вiн часто розглядається як один з тих, хто випередив iдеї нiгiлiзму, екзистенцiалiзму, психоаналiзу та постмодернiзму.
   Шпан, Йоганн Мартiн Адольф (Johann Martin Adolf Spahn, 1875 - 1945) - нiмецький iсторик, полiтик (DNVP, NSDAP) та публiцист. У Веймарськiй республiцi вiн змiнився вiд католицького реформатора до нацiонально-консервативного правого католика i, до нацiонал-соцiалiстичного. У червнi 1933 р. Вiн брав участь у розпуску ДНВП на користь НСДАП.
   Штраус, Давид Фрiдрiх (David Friedrich Strauß, 1808 - 1874) - нiмецький фiлософ, iсторик, теолог i публiцист, родом з Вюртемберга.
  
   Щ
  
   Шульце, Готлоб Ернст (Gottlob Ernst Schulze, також вiдомий пiд iм'ям Енезiдемус Шульце, 1761 - 1833) - нiмецький фiлософ, професор. Навчався у Вiттенберзi, з 1788 був професором фiлософiї в Гельмштедте, а з 1810 р - в Геттiнгенi.
  
   Ю
  
   Юм, Девiд (David Hume, 1711 - 1776) - шотландський фiлософ-емпiрист, iсторик та економiст, дiяч епохи Просвiтництва, в першу чергу вiдомий своїми працями у галузi епiстемологiї. Г'юма часто називаюсь провiдним неоскептиком вiсiмнадцятого сторiччя.
  
   Я
  
   Якобi, Фрiдрiх Генрiх (Friedrich Heinrich Jacobi, 1743 - 1819) - нiмецький фiлософ, молодший брат поета Йогана Георга Якобi.
  
  ***
  
  Сноскi
  
   1. Неттлау, Макс (Max Nettlau, 1865 - 1944) - нiмецький анархiст i iсторик анархiзму.
  
   2. Ландауер, Густав (Gustav Landauer, 1870 - 1919) - нiмецький фiлософ i письменник, анархо-iндивiдуалiст, соцiалiст. Автор релiгiйно-мiстичної концепцiї революцiї, в якiй народжується нова людина.
  
   3. Тюбiнґенська школа (Tübinger Schule) - євангельська (лютеранська) школа екзегетики, що iснувала в рамках Тюбiнгенський семiнарiї.
   Розрiзняють двi Тюбiнґенськi школи, мiж собою нiчого спiльного не мають. Стару Тюбiнґенськую школу теологiв i нову Тюбiнґенську школу iсторикiв. Стару Тюбiнґенськую школу заснував професор Шторром у XVIII столiття, вона сповнена духом помiрного рацiоналiзму.
   Тюбiнґенська школа (нова) заснована Християном Бауром. Ця школа вперше спробувала застосувати iсторичний пiдхiд до вивчення Бiблiї. Перебувала пiд впливом дiалектичної фiлософiї Гегеля, через призму якої Новий Завiт представлявся протиборством павлинiзму i петринiзму. Бауром вперше була висловлена iдея, що Новий Завiт був складений у II столiттi. Найранiшими книгами Нового Завiту були названi Послання Павла i Апокалiпсис. Радикальним представником Тюбiнґенський школи був Давид Штраус, а популяризатором його iдей у Францiї Ернест Ренан.
   Штор, Готлiб Хрисiан (Gottlob Christian Storr, 1746 -1805) - нiмецький протестантський теолог. Є сином теолога Iоганна Христiана Штора (Johann Christian Storr, 1712-1773) та старшим братом для натуралиста Готлиба Конрада Христиана Штора (Gottlieb Conrad Christian Storr, 1749-1821).
   Ренан, Жозеф Ернест (Joseph Ernest Renan, 1823 -1892) - французький експерт стародавнiх мов i цивiлiзацiй Близького Сходу, письменник i фiлософ, вiдданий своїй рiднiй провiнцiї Бретань. Вiдомий своїми iсторичними творами про раннє християнство i полiтичними теорiями, особливо щодо нацiоналiзму та нацiональної iдентичностi.
  
   4. https://live-sas-www-history.pantheon.sas.upenn.edu/people/faculty/warren-breckman.
  
   5. Джерело: Я. М. Стратiй. Булатов Михайло Олександрович // Енциклопедiя Сучасної України: електронна версiя [веб-сайт] / гол. редкол.: I.М. Дзюба, А.I. Жуковський, М.Г. Железняк та iн.; НАН України, НТШ. Київ: Iнститут енциклопедичних дослiджень НАН України, 2006. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=37852.
  
   6. https://www.ish.uni-hannover.de/en/wallat/.
   7. https://www.worldcat.org/search?q=au%3AWaser%2C+Ruedi.&qt=hot_author. https://suche.thulb.uni-jena.de/Search/Results?lookfor=%22Waser%2C+Ruedi%22&type=Author.
   8. https://www.philosophie.unimuenchen.de/lehreinheiten/philosophie_2/personen/henrich/index.html.
  
   9. https://www.bach-cantatas.com/Lib/Engelmann-Hans-Ulrich.htm. https://www.encyclopedia.com/arts/dictionaries-thesauruses-pictures-and-press-releases/engelmann-hans-ulrich.
  
   10 https://www.xing.com/profile/Martin_Kegel.
   11. https://www.worldcat.org/title/bruno-bauers-kritische-kritik-beitrag-zum-problem-eines-humanistischen-atheisnus/oclc/923312928. Lothar Koch; Bruno Bauer. Publisher: Köln : Dr. Gouder, [1969]. Dissertation: Diss. phil. Köln. Edition/Format: Thesis/dissertation.
  
   12. Бiран, де Мен (Maine de Biran). Повне iм'я Марi Франсуа Пьер Гонтье де Бiран (Marie François Pierre Gonthier de Biran, 1766 - 1824) - французький фiлософ i полiтичний дiяч, найбiльший пiсля Декарта i Мальбранша метафiзик Францiї. Родоначальник французького спiритуалiзму, критик сенсуалiзму, один iз засновникiв методу самоспостереження в психологiї. Створив оригiнальне вчення про вольовому зусиллi, в якому нам безпосередньо вiдкривається дiяльнiсть нашого внутрiшнього "я". У 1820-х рр. розвивав iдеї християнської метафiзики. Iдеї Мен де Бiрана вплинули на розвиток фiлософiї у Францiї (В. Кузен, Т. С. Жуффруа) i в Росiї (П. Е. Астаф'єв, Л. М. Лопатин).
  
   13. Руайе-Коллар, П'єр Поль (Pierre Paul Royer-Collard, 1763 - 1845) - французький полiтичний дiяч i фiлософ. Старший брат лiкаря Антуана Руайе-Коллара.
  
   14. https://www.researchgate.net/profile/Lars-Lambrecht и https://www.wiso.uni-hamburg.de/fachbereich-sozoek/professuren/heise/zoess/publikationen/dp18.pdf.
  
   15. Закон Љ317-VIII от 09.04.2015, Про засудження комунiстичного та нацiонал-соцiалiстичного (нацистського) тоталiтарних режимiв в Українi та заборону пропаганди їхньої символiки. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/317-19#Text. Цитування не порушує закон.
   16. https://www.politics.ox.ac.uk/academic-faculty/david-leopold.html.
  
   17. Дiтхард Беренс, автор численних нарисiв, пiд редакцiєю ряду антологiй з теорiї Маркса, а також епiстемологiї та фiлософiї iсторiї. Вiн є одним iз спiвiнiцiаторiв Франкфуртського товариства Маркса, яке було створене в 1992 роцi i яке намагалося критично реконструювати теорiю Маркса та тексти, на яких воно базується.
   http://worldcat.org/identities/lccn-n94054246/.
   http://www.schmetterling-verlag.de/page-17_autor-12.htm.
  
   18. Пол Меттiк-старший (1904 - 1981) - марксистський полiтичний письменник i соцiал-революцiонер, думка якого може бути помiщена в раду комунiстичних i лiвих комунiстичних традицiй.
   Протягом усього життя Меттiк постiйно критикував бiльшовизм, Володимира Ленiна та ленiнськi органiзацiйнi методи, описуючи їх полiтичну спадщину як "що служить простою iдеологiєю для виправдання зростання модифiкованих капiталiстичних (державно-капiталiстичних) систем, якi [...] контролювались шляхом авторитарном держави".
  
   19. https://telaviv.academia.edu/YoavPeled.
   20. http://religion.emory.edu/home/people/Retired%20and%20Emeriti/robbins-vernon.html.
  21. https://www.tau.ac.il/humanities/philos/segel/rosen-eng.html.
  
  22. https://cardiff.academia.edu/JanDeVos. https://www.lunduniversity.lu.se/lucat/user/1335effcaec73074766bf38239c07d2c.
  
  23. https://asu.academia.edu/StanLandry.
  
  24. Рохус Вiльґельм Трауґотт Генрiх Фердiнанд Фраєрр фон Лiлiєнкрон (1820 -1912) - германiст та iсторик, вiдомий своєю збiркою нiмецьких фолькслiдерiв (народнi пiснi), виданою в п'яти томах у 1865-1869 рр., i як редактор бiографiчної довiдкової працi Загальна нiмецька бiографiя (ADB), опублiкованої в 1875-1912 рр.
  
  25. https://biennalewarszawa.pl/en/ludzie/tomba-massimiliano/#:~:text=Massimiliano%20Tomba&text=He%20is%20the%20leading%20representative,%2C%20and%20Italian%20workers'%20autonomy.
  
  26. Фiкцiоналíзм (fictio - "вигадка") - фiлософська концепцiя, за якою твердження, якi сприймаються як уявлення про свiт, насправдi "начебто реальнi", тобто фiкцiя (iлюзiя).
  
  27. Бекон, Сер Френсiс (Francis Bacon, 1561 - 1626) - англiйський полiтик, державний дiяч, вчений, фiлософ i есеїст. Лорд-хранитель Малої печатки i Лорд-канцлер Англiї в 1617-1621 роках. Один iз творцiв емпiризму - фiлософського напряму, який твердить, що головне - власний досвiд.
  
  28. Спiноза, Бенедикт (справжнє iм'я Бору́х; iвр. ברוך שפינוזה‎, порт. Bento de Espinosa, лат. Benedictus de Spinoza; 1632 - 1677) - нiдерландський фiлософ єврейського походження, науковець, полiтичний та релiгiйний мислитель, бiблiйний екзегет та критик. Розвинув вчення про єдину нескiнченну субстанцiю, що є причиною самої себе (принцип causa sui), з безмежною кiлькiстю атрибутiв, з-помiж яких людям вiдомi лише два: протяжнiсть i мислення.
  
  29. Aldo Zanardo (Bologna). Praxis, international edition, 1973, no. 4. https://www.marxists.org/subject/praxis/praxis-international/Praxis%2C%20international%20edition%2C%201973%2C%20no.%204.pdf.
  "Siamo un gruppo di intellettuali e militanti politici che dal 1992 hanno rilevato Critica Marxista, rivista bimestrale di riflessione politica e culturale, dopo che il suo vecchio proprietario, il Pci divenuto Pds, ne aveva deciso la chiusura. Abbiamo editato in proprio la rivista, dando vita alla sua "seconda serie", diretta da Aldo Tortorella e Aldo Zanardo, con lavoro volontario e senza fini di lucro, al solo scopo di non far morire una testata storica della cultura e della sinistra italiane, nella convinzione che fosse più che mai necessaria una sede che offrisse spazio ad "analisi e contributi per ripensare la sinistra", come recita il sottotitolo che decidemmo allora". https://criticamarxista.net/info/chi-siamo/.
  "Aldo Zanardo e la cultura cattolica. Un ricordo e un'interpretazione". http://www.foglimariani.it/index.php?option=com_content&view=article&id=298:aldo-zanardo-e-la-cultura-cattolica-un-ricordo-e-uninterpretazione&catid=35&Itemid=110.
  http://worldcat.org/identities/lccn-n80145619/.
  
  30. https://unisalento.academia.edu/GabrieleSchimmenti.
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"