Лимаренко Владимир Александрович : другие произведения.

Информация о владельце раздела

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:




  На Донеччинi бути нацiоналiстом - рiвнозначно смертi
  Тамтешнiй поет знайшов прихисток у Тлумачi
  Кiмната гуртожитку Тлумацького коледжу Львiвського НАУ вiднедавна стала другою домiвкою для 52-рiчного поета з мiста Амвросiївка Донецької областi Володимира Лимаренка, члена органiзацiї ВО 'Свобода'. Якi ж обставини змусили пана Володимира залишити малу батькiвщину, 76-рiчну матiр i податися за тисячi кiлометрiв вiд отчого порога?..
  'Слово - моя ти єдиная зброє...'
  'Недавно я написав вiрша (поезiя В.Лимаренка росiйською мовою 'Ставили елку для народа' та iншi вiршi опублiкованi в Iнтернет-журналi 'Самиздат' пiд рубрикою 'В серцях у нас жива...'), котрий пiдкрiплений фотографiєю траурного вiнка, що падає на В.Януковича. Вiдразу пiсля цього почали телефонувати друзi, мовляв, чи все гаразд у мене з головою. Чому я досi ще на Донеччинi?.. Усi ж, зокрема колишнi бiйцi беркуту, тiтушки нинi там, серед прибiчникiв сепаратизму, з бандою. Що ти робиш? Їдь скорiше звiдси. Отож, 10 травня я виїхав з Донецька до Iвано-Франкiвська, а вже 12 був у Тлумачi. До вашого мiстечка мене скерували обласнi органи влади'.
  Володимир Лимаренко народився i вирiс у мiстi Амвросiївка, що на кордонi з Ростовською областю Росiйської федерацiї. Вчився на психолога, але навчання залишив. Працював рiзноробочим, зокрема на будiвництвi. Мiстечко, в якому вiн мешкає, близько 15 тисяч людей, вiдоме насамперед своїм цементним заводом. Нинi мiсто переживає не найкращi часи, особливо дошкуляє мiстянам, за словами Володимира Олександровича, безробiття. Люди не живуть, а виживають. Вiн єдиний у мiстi член ВО 'Свобода', а тому входить до складу Донецької обласної органiзацiї.
  'Усвiдомлюю увесь трагiзм ситуацiї, - з сумом оповiдав спiврозмовник. - Я змушений покинути рiдну для мене землю. Але iншого виходу - не бачу. За те, що люди вигукнули 'Слава Українi', вiтаючись, їх розстрiляли. Не знаю, яким треба бути, щоб таке вчиняти...'.
  Про мову, мiлiцiю i сепаратистiв на Донбасi
  Свободiвець В.Лимаренко мовну проблему на Донеччинi вважає надуманою, котра не варта, як мовиться, виїденого яйця.' Як на мене, це чиста провокацiя, - каже вiн, - що хтось комусь заважає розмовляти в Донецьку росiйською мовою. Я усе життя розмовляв нею, нiхто й слова докору менi не промовив. Штучнiсть цiєї проблеми - очевидна i вигiдна окремим особам'.
  'Хочу, щоб зрозумiли, - сказав з болем у голосi пан Володимир,- тi, люди, котрi нинi вчиняють на Сходi безлад, насильство - це бандити, а їхнi дiї - бандитизм, i нiякої полiтики у тому нема. З Росiї, i про це вiдомо, приїхали диверсанти, особи, котрi мають певний вплив на людей. Набрали наркоманiв, а простим людям цього не треба. Он шахтарiв побили! Я переконаний, що так званий референдум нiхто й не проводив - це чистої води профанацiя'.
  Нинi на Донеччинi бути українцем, тим паче входити до нацiоналiстичних органiзацiй, рiвнозначно смертi. Бойовики викрадають активiстiв ВО 'Свобода' або членiв їхнiх родин, погрожуючи вбивством. В.Лимаренко брав участь у мiтингу 13 березня, коли на них напали озброєнi прибiчники Росiї i вбили побратима-свободiвця Д.Чернявського.
  'Ситуацiя дiйсно страшна, - не приховує В.Лимаренко,- народу важко, гинуть люди. Тi, хто це все органiзував - не загинуть, в останнiй момент вони поїдуть, пропадуть. А простi люди, втягнутi в коловорот цих подiй, зостануться. Нинi що вони зробили - окропили людей кров'ю. На початках було цiкаво - кримiнальнi елементи, наркомани взяли у руки автомат, хтось прийшов заради грошей, але далi вони почали стрiляти. Тепер вони у кровi - i це зроблено зумисне. Виходу їм нема - вони iтимуть до кiнця. Хоча пiзнiше їх кинуть напризволяще. Зрозумiло, що Донецьк завше був i буде українським мiстом. У цьому я впевнений'.
  Розповiдаючи про нинiшню ситуацiю на Донбасi, Володимир Олександрович наголосив на тiй ролi, яку б мали вiдiгравати правоохоронцi у забезпеченнi правопорядку, але вони цього не роблять.'Мiлiцiя, - уточнив вiн, - продалася. Вiдразу пiсля Майдану треба було мiняти склад мiлiцiї на нових людей, бажано з iнших регiонiв України, i направляти до Донецька. Вони не те, що свободiвцiв, звичайних людей не в змозi захистити. У мiстi процвiтають грабунки, вбивства. Словом, усюди розгул злочинностi...'.
  Вiд Амвросiївки - до Тлумача
  Про те, якi обставини змусили покинути рiдну Амвросiївку Володимира Олександровича, не вiдає навiть рiдна мати. Вiн не каже їй, бо не хоче хвилювати серце рiдної неньки. Натомiсть розумiє, що бути нацiоналiстом на заходi i на сходi - двi суттєвi рiзницi.'У вас - це як орден носити на пiджаку, а для нас - осмислений вибiр, коли ти розумiєш, що можеш заплатити за це власним життям', - щиро мовить. На лацканi його пiджака - значок iз зображенням С.Бандери. Щоб носити такий символ в Донецьку, люди вiддають найдорожче - життя.
  Поетовi i громадському активiсту з Амвросiївки В.Лимаренку дуже сподобалася наша природа, а вiд чистого повiтря, каже, аж дух переймає. За його словами, зустрiли його гарно, проблем у нього наразi нема нi фiнансового, нi матерiального плану. Якщо будуть, сказав вiн, звернуся до органiв влади. Як митець, хоче поспiлкуватися з мiсцевими композиторами i запропонувати покласти окремi свої вiршi на музику. До речi, вiршувати почав пiсля 20-и рокiв. Писав для себе й вряди-годи. Тiльки нещодавно винiс свою поезiю на суд читачiв, через одну з яких змушений зоставити вiтцiвщину i приїхати до нас, на Покуття. Вiн зазначив, що коли б йому навiть заздалегiдь сказали, що його очiкує пiсля появи вiрша в Iнтернетi, однаково надрукував би його. До слова, пан Лимаренко читав свої вiршi й зi сцени Євромайдану у Києвi, де вiн був активним учасником протестiв разом з друзями-однодумцями.
   До якого часу прихистила тлумацька земля патрiота з Донеччини Володимира Лимаренка, знає один Бог.'Здоровий глузд менi пiдказує, - зауважив пан Володимир, - що моє 'вiдрядження' до вашого краю затягнеться. Думаю, не скоро там, у моєму краю, усе налагодиться - надто багато проблем накопичилося. Друзi телефонують i кажуть, що добра нема: п'янi озброєнi молодики тероризують мирне населення. Звичайнi люди бояться виходити з дому. Принциповiсть i рiшучiсть, як на мене, має виявити в цiй ситуацiї нинiшня київська влада. Щодо Тлумача, то я почуваю себе, як серед братiв по духу, менi спокiйно i затишно, люди у вас щирi, я всiм вдячний за допомогу'.
  Нинi Володимиру Лимаренку важко - без рiдних i близьких, друзiв, з якими наразi втратив зв'язок. Але вiра в єдину i сильну українську державу, помножена на справжнiй патрiотизм, допомагає морально i укрiплює його дух. Цiкаво, що з традицiями, менталiтетом мешканцiв Галичини пан Володимир знайомий - пiд час парламентських виборiв 2012 року був в А.Тягнибока на Самбiрщинi.
  Михайло Батiг.

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"