Лобынцев Александр Николаевич: другие произведения.

Лiки (Лекарство, укр)

Журнал "Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь]
Peклaмa:
Литературные конкурсы на Litnet. Переходи и читай!
Конкурсы романов на Author.Today

Создай свою аудиокнигу за 3 000 р и заработай на ней
Уровень Шума. Интервью
Peклaмa
 Ваша оценка:

  Вишкіривши пащу і оголивши стирчачi невпопад величезні коряві ікла, Гугель сидів і чекав. З рота рясно стікала накопичилася слина і великими краплями падає на підлогу. Гугель постiйно облизував рот товстим м'ясистим язиком. Обід був близько. Він сам йшов до нього. Людина! Прокляте несмачне щуряче м'ясо вже давно сиділо в печінках. А ось чоловічина - апетитна, соковита, трохи солодкувата на смак, була для Гугеля межею мрій.
   Мутант боявся поворухнутися, щоб не дай бог не видати місце своєї засідки. Він сховався в темряві ніші, вибитою колись вибухом. Купа каменів біля входу в його печеру довершувала маскування.
   Мисливець навіть прикрив очі, щоб їх блиск не видав його. І вирішив орієнтуватися по нюху. Він все чутче відчував вабливий аромат людського тіла. Його запах поту, його подих. І резонуючий з ними запах одягу, запах речей людини.
   Що ж стосується того місця, де жив Гугель - колись воно було Військової Базою. Це був один з головних центрів мутантів. Місце, де кувалися майбутні воїни армії Повелителя. Втім, Виходець, жалюгідний чоловічок, проник на базу і підірвав реактор, знищивши велику частину бараків, ангарів і лабораторій. Зараз будинок Гугеля був порожній і покинутий. Металеву оббивку стін покрила іржа, то тут, то там у них зяяли пробоїни. На підлозі купами валявся всілякий мотлох і кістки загиблих братів.
   Повітря виливав запах запустіння і щурячого посліду. Після руйнування бази, гризуни стали плодитися з катастрофічної силою, Жируючи на трупах мутантів. Втім, Гугель був їм трохи зобов'язаний, адже тільки завдяки щурам (а точніше їх м'ясу), він виживав.
   Топ, топ, топ. Все голосніше лунали кроки людини. Шкіряні черевики мірно і не спішно відстукували по підлозі. Їх, до речі, вирішив для себе Гугель, можна буде залишити на потім. Шкіру, пропахлі людським запахом, можна буде жувати, смакуючи і уявляючи собі, що це м'ясо.
   Гугель буквально вже відчував смак жертви. Широко розкривши ніздрі, мутант повільно вдихнув повітря. Так. Виходило наступне. Людина, судячи з усього, чоловік, не носив броні (бо сильного запаху заліза не було). Одягнений він був у щось ганчіркові (балахон або куртка зі штанями). Він не мав вогнепальної зброї (інакше запах мастила і пороху видав би оне). Максимум, що могла з собою мати людина - це ніж або заточку. Все було просто ідеально: ні зброя, ні броні. Мабуть, дурень вирішив, що база порожня і надумав поширюють тут у пошуках артефактів.
   Пальці Гугеля нервово тремтять, збудження все з більшою силою накочується на мутанта. Повільно й безшумно Гугель переминається масивними м'ясистими ногами, розминаючи їх. Від довгого сидіння в одній позі члени стали затікати.
   Гучний звук кроків і усилившийся запах свідчили, що людина в якихось метрах п'яти від засідки. Повільно, упевненим темпом, нещасний йшов на зустріч монстру.
   Чотири метри. Мутант трохи витягнув шию вперед. Повіки зрадницьки затремтіли в болісному бажанні розкрити очі.
   Три метри. М'ясистий язик зібрав чергову порцію слини, Гугель проковтнув слизову рідину.
   Два метри. Щелепи мутанта почали ритмічно рухатися - то, сходячись, то розходячись.
   Один метр. Людина зупинився. До Гугеля долетіло якийсь рух. Людина змінив положення тіла і тепер був звернений у бік притулку монстра.
   Тільки зараз до Гугеля долинув якийсь слабкий запах. Різкий і незвичайний. Він чимось сигналізував про небезпеку. І ще один - запах механіки. У людини з собою було якесь не велике електронний пристрій. Раптово в тиші пролунав протяжний писк.
   - Ось ти де, - радісно, розтягуючи слова, ніби передчуваючи щось приємне, простягнув людина.
   - Іди сюди, малюк, сміливіше.
   Гугель завмер у нерішучості. Що так могло порадувати людину? Чому він так безтурботно себе веде, не маючи гідної амуніції і, знаючи, що поряд ховається кровожерливий монстр?
   Мутант повільно відкрив очі. Перед ним стояв звичайний на вигляд бродяга - пошарпаний часом балахон з під якого виднілися старі не раз залатаних джинси. Взутий був той в поношені шкіряні черевики. З плеча звисав рюкзак. В одній руці чоловік стискав якийсь прилад, якої він направив в обличчя Гугеля, а в іншій щось блищало. Вдивившись, Гугель побачив шприц, наповнений дивною зеленуватою рідиною.
   Гугель з побоюванням подивився на ін'єктор. Людина зловив погляд монстра.
   - Що, ти злякався шприца? Глупиш. Це ліки. Воно зцілить тебе.
   Гугель позадкував назад, але вперся спиною в бетон. Він розчепірив руки і зашипів. Людина, став неквапом наближатися, тримаючи напоготові шприц. Гугель обдумував ситуацію. Він був мисливцем, а став жертвою. І яким чином? Якийсь чоловічок, озброєний не енергія зброєю, не кулеметом і навіть не пістолетом, налякав Гугеля. Дрянь, набрана в шприц, смерділа небезпекою. Цей запах сковував волю Гугеля. Страх захопив розум монстра. Людина зблизився з чудовиськом і різким бавовною ввів мутанту вміст ін'єктора.
   - Це тебе вилікує! Їй, їй, братику. Ти ще особисто подякувати доброго доктора з НКР за порятунок. Тепер ти знову станеш людиною!
   Разом із введенням рідини в тіло Гугеля увійшло полум'я. Спочатку слабкий жар, а потім кров мутанта ніби завирувала. Ця погань, яку людина вважав ліками, руйнувало тіло Гугеля. Кожна частинка, кожна клітинка монстра нібито палала вогнем. Нестерпний біль пронизав нутрощі монстра. Органи руйнувалися, шкіра почала сповзати. Гугель, агонізуючи, відкрив рот, намагаючись видати крик болю і відчаю, але лише розсунув щелепи, як м'ясистий товстий язик відійшов від кореня і вивалився на підлогу. Зелена сукровиця хлинула з пащі. Шкіра повільно тріскалася і сходила з тулуба. Очі безвольно випали з очниць. М'ясо шматками сповзала зі скелета. Мутант здригнувся і розвалився остаточно, залишившись купою філе на підлозі.
   Людина невдоволено клацнув.
   - Чорт, знову старий док щось не додивився. Фіговi вийшли ліки. Явно не на користь пацієнту пішло ... Він смачно сплюнув на підлогу і пішов геть.
 Ваша оценка:

Популярное на LitNet.com Д.Сугралинов "99 мир — 2. Север"(Боевая фантастика) М.Атаманов "Альянс Неудачников-2. На службе Фараона"(ЛитРПГ) Г.Елена "Душа в подарок"(Любовное фэнтези) А.Ефремов "История Бессмертного-4. Конец эпохи"(ЛитРПГ) Д.Сугралинов "Кирка тысячи атрибутов"(ЛитРПГ) В.Кретов "Легенда 4, Вторжение"(ЛитРПГ) А.Зимовец "Чернолесье"(ЛитРПГ) Д.Сугралинов "Дисгардиум 2. Инициал Спящих"(ЛитРПГ) В.Свободина "Эра андроидов"(Научная фантастика) Э.Моргот "Злодейский путь!.. [том 7-8]"(Уся (Wuxia))
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Колечко для наследницы", Т.Пикулина, С.Пикулина "Семь миров.Импульс", С.Лысак "Наследник Барбароссы"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"