Можна простити... На мою думку, можна простити все крiм зради, пiдлого вчинку, байдужостi. Адже хiба можливо довiряти людинi, яка тебе зрадила. Зрадила вашi мрiї, надiї, спогади, вистрiлила в спину, наговорювала на тебе за спиною або просто нiчого не робила й байдуже дивилася, коли вiд неї чекаєш допомоги, пiдтримки, доброго слова...Адже такi вчинки не зробить людина, яка тебе любить i поважає, ненавмисно це зробити неможливо, стан афекту - неможливо! Тiльки жахлива байдужiсть виявляє справжнє вiдношення до тебе, ставлення до твоїх мрiй. Хтось скаже: "Якщо не хочеш його втратити - закрий очi...", а якщо сил прощати вже нема? I взагалi, навiщо менi такий? Щоб я тiльки очi закривала? Та нi, я так не хочу, менi набридло закривати очi, а от вiзьму i розплющу, скажу все, що думаю... Що тодi?