Аннотация: Якщо тобi здається, що ти лишився сам, то в тебе завжди ще є дерево роду.
Хтось вiдлiтає, бо йому замало.
Здобути прагне вдалечi знання.
Чи повернеться, долей незламанний?
Чи звиє власне, родове гнiзда?
Як ти маленький, а негода хлеще,
Опинися вiд зору по той бiч,
Розпатланої виснаженiй неньки,
Шукатимеш шпарин, чи зможеш втiч?
Лишаєшся iз смертю сам на сам, бо воїн.
З життям - за спиной маєш родовiд.
I обирати шлях по собi, кожен волен
Настiльки, яким бачить свiт.