"Спасибi" хочу я сказати
Всiм тим, хто Неньку захищав.
"Войной идёт там брат на брата" -
Сусiд росiйський сповiщав.
У нас казали: "Путiн - *уйло!
Вiн армiю сюди послав!"
I це не сон. Це справдi було -
До нас "хазяїн" завiтав.
Забравши Крим, поклав вiн око
На землю, названу "Донбас".
"Отныне вы не одиноки.
Бандеровцы не тронут вас".
Що, що? "Бандеровцы"? "Не тронут"?
Який гедзь вас укусив?
Увесь Донбас у кровi тоне -
Це ваш "хазяїн" замутив.
Всi ми "бандерiвцi", сусiде,
I вiд Донбасу, й до Карпат.
Гуцул у Харкiв в гостi їде -
Привiтно зустрiчає брат.
Неважно те, що вiн говорить
На iншiй мовi - всё пойму.
"Давай не будем больше спорить.
Иди сюда. Я обниму!"
Пора гаряча на Донбасi -
Там гинуть хлопцi молодi.
Стара мати гiрко плаче -
Лишилася на самотi.
Я вiрю в те, що все скiнчиться
Вже незабаром, зовсiм скоро.
И враг домой к себе умчится,
Забыв навечно о повторе.
27.07.14 р.