***

Iз далекоi краiни,
Iз краiни сонця
Приiхали до нас в гостi
Два крутих японця.

На хазяйство колективне
Хочуть подивиться.
З головоб обнялися
Так як в нас годиться.

З головою двохметровим
Почались дебати
Як то краще у хазяйствi
Корiв годувати,

Молока щоб бiльше взяти
З худоби нiмоi,
Щоб поменьше iсти дати
Й повищить удоi.

А японьцi тi маленькi.
На все поглядають, 
А головi до плеча
Ледве досягають.

Ходять, витрiщивши очi
I вiдкривши рота.
Те, що дуже iх цiкавить, 
Пишуть у блокнота...

Ось голова на бенкетi
Став бiля вiконця.
Почав гостей частувать
Iз краiни сонця.

Налив собi цiлу лiтру
Вiн вина "Мадера",
Бо що йому стакан вина, 
Як вiн два центнера.

I сказав: Щоб ви частiше
До нас приiздили.
Випив залпом, а японцi
Лише пригубили.

Узяв в руку жменю солi,
Глянув на закуску,
Швидко й густо посолив
I з"iв цiлу гуску.

Налив другий раз вина
Та й почав казати:
Щоб ми мали завжди чим
Гостей частувати.

А на столi - що ти хоч -
Печене й варене...
Посолив i швидко з"iв
Порося печене...

Налив третiй раз вина, 
Щось сказати дума,
Й ненароком вiн хлюпнув
Гостю на костюма.

Зразу жменю солi взяв,
Щоб вино вiдмити -
Хотiв гостевi пятно
Нараз посолити.

А голову вiд вина 
Почало хитати,
I японець затремтiв
I почав тiкати!

Другий теж собi подумав,
Що погане дiло.
Як рвонув,то i за ними
Аж загуркотiло.

Молодi отi японцi
Дуже хочуть жити,
Подумали, що то НИМИ
Хочуть закусити!

Й голова не розiбрався,
В чому ж вони виннi.
- Я iх, - каже, - так стрiчав, 
А вони - як свинi.

I ще так собi подумав:
Молоде, зелене,
Але чому ти кривилось
Й жмурилось до мене?

Допобачення й спасибi
Менi не сказали...
Думали, що тра платити,
Й тому повтiкали?