Мороз Марiя : другие произведения.

Місто...

"Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


 Ваша оценка:

  Кожен день виходячи на вулицю нас зустрічає Сіре Місто. Воно таке одноманітне та безбарвне, однакові будинки, вулиці, машини... В Сірому Місті живуть Сірі Люди з пустими серцями.
  
  Чи це місто саме по собі таке чи його зробили таким люди? Ми бачимо одноманітні будинки, в то й іноді не помічаємо і їх. Ми спішимо по своїм справам і не бачимо, що місто може бути насправді кольорове. Що воно зелене і прикрашене гарними будинками. Нас цікавлять унікальність архітектури інших місць і перестали бачити красу у тому, що оточує нас кожного дня. Ми не знаємо що те, що знаходиться у рідному місті унікальніше за всі архітектурні споруди світу. Тому для нас воно Сіре Місто.
  
  Але все починається з душ людей. Звичайно, кожна унікальна. Але коли вони зливаються, то це душі Сірих Людей, одноманітних і нецікавих. Вони в масі втрачають свою індивідуальність, вони стають всі на одне лице. Коли ти потрапляєш в натовп, то ти не задумуєшся, як унікальна людина, що стоїть поряд. Можливо, непомітний хлопець має великий талант і скоро стане видатним музикантом, або та бабця в молодості була танцюристкою. Але нас не цікавить, ким буде той хлопець або ким була та бабця. Ми їх навіть не помічаймо.
  
  Звичайно, у людей є багато ідей, як виділитися з натовпу. Але всі вони практично зводяться до зовнішнього вигляду. А насправді ж виділятися треба іншим. Виділятися треба своєю індивідуальністю і талантом, а не виглядом. Виділяючись зовнішністю людина стає частиною іншого натовпу. Нажаль, всі люди якими б унікальними вони були є частиною великого натовпу Сірих Людей.
  
  В Сірому Місті всі живуть за правилами. Всі встають в приблизно в один і той самий час, їдуть на роботу чи на навчання, повертаються додому... Навіть відпочивають за правилами і кохають теж за ними. І ці правила створюють неймовірний хаос. Ці правила ви не знайдете в жодному збірнику законів, за їх невиконання не сажають у тюрму. Але згадайте, скільки речей ми робимо, бо "так треба". Сірі Люди не чують голос свого серця, бо вони чують голос грошей та задоволення. Ми приймаємо те, що прийнято до нас.
  
  Можливо нам потрібно замислитись, що треба саме нам. Що допоможе нам виділитись. Унікальний в кожної людини смак, бо не може щось подобатись всім. Цей смак найбільше проявляється в культурі. Багато можна сказати з того, дізнавшись, що конкретна людина любить, яку музику слухає, які дивиться фільми і т.д.
  
  Але іноді смак - не є показником унікальності. Часто людина примушує подобатись собі щось, бо це модно чи воно подобається її друзям. Це найтиповіший представник Сірих Людей. На мою думку, мода взагалі вбиває культуру і відбирає її унікальність. Вона дає поштовхи для створення чогось нового, але скоро воно загубиться і стане одним із тисячі, а скоро і кане в забуття. І це стосується багатьох речей. Ми пам"ятаємо лише тих, хто був першим, а інших знали лише у свій час.
  
  Не можна примусити людині подобатись, не можна примусити покохати, людина сама себе не примусить, вона може вдавати та говорити будь-що, але це буде самообман. Із Сірої Людини важко зробиш унікальну, а от навпаки зробити дуже легко. Бо так легко загубитися в натовпі, піддатися чужій волі і смакам.
  
  Сірому Місту потрібні Кольорові Люди, які розфарбують його своєю унікальністю. Які побачать всю красу міста. Які проходячи мимо будуть бачити красу Міста і відчувати його внутрішню мелодію, яка буде співзвучати з темпом серця.
  
  Я вірю, що, так само, як кожна людина має свою "другу половинку", так само і людина має Своє Місто. Деякі народилися вже в своєму місці, деякі переїхали туди згодом, деякі просто побували, а деякі і взагалі не відвідали всього міста. Своє Місто - це те місце, де ти відчуваєш себе самим, тeбе радує кожен куточок, кожна цеглина в будинках. Своє Місто для людини найкраще з поміж усіх. В ньому живуть найкращі люди, в ньому створюються найкращі картини, його музика теж найкраща.
  
  Своє Місто - це необов"язково великий мегаполіс, центр культурного життя. Це може буди маленьке містечко чи навіть село, де мальовничі краєвиди викликають неабиякий захват. Головне, саме в Своєму Місті живе твоя душа і вона його не покидає.
  
  Але нажаль, час - великий ворог. Він ворог всього, бо нічого вічного немає. Колись все одно має щось закінчитись. Все має всій початок і відповідно мають свій кінець. Вмирають видатні люди, руйнуються красиві будинки. Трохи довше живуть визначні літературні твори, прекрасна музика, але все одно поступово все забувається. Навіть мова може забутись.
  
  З часом приходить звичка. І ми перестаємо помічати унікальність Свого Міста і воно знову перетворюється на Сіре Місто, одноманітне і таке звичне. Вже не радують око пейзажі, та не помічаєш музики. Тому часу треба боятися. Те що звичне нам більше не миле. Але коли ми від"їдаємо чи не тягне нас знову туди, де твоя душа. В те саме звичне місце, бо лише там спокій.
  
  Головна прикраса міста не будинки і не вулиці. Кольорові Люди не можуть жити в Сірому Місті. Так само і Сірі Люди не житимуть в Кольоровому місті. Саме люди роблять місто унікальним, вони прославляють його. Кожне воно саме по собі унікальне, кожен населений пункт, так само як має свою назву, має свою унікальність і перш за все вона виражається у людях. Наприклад, що говорять про села. В одному селі живуть роботящі люди, в іншому найгарніші дівчата... Так само і міста. Десь є знамениті галереї, красиві будинки, а інші знамениті тим, що там народився чи живе знаменитий музикант художник чи .... .
  
  Своє Місто - це і добро, і зло. Його негативні якості, те що воно хапає в свої руки і не хоче відпускати попри твої бажання, воно встановлює для тебе свої правила за якими маєш жити. Воно - це хаос, в якому ти проречений жити і звідти ти вже не втечеш.
  
  Одне й те саме місто може бути різним. Це дивлячись з якого погляду дивитись. Це вже не прояв індивідуального смаку, це пряв власних почуттів. Це як кохання. Тобі може подобатись один тип, а по-справжньому кохаєш щось протилежне і нічого не можеш подіяти з своїм серцем і тілом, що рветься назустріч. Так само тобі до душі припаде Сіре Місто, але для тебе воно буде Кольоровим Містом. Непомітне і нічим не визначне місце залишить слід у твоєму серці. Так само навпаки можна не побувати в найдзвичайному місті, куди рветься купа туристів, але помітити в ньому лише бруд та сміття.
  
  Тож треба старатися бути унікальним і неповторним і помічати це в інших людях і бачити навкруги лише Кольорове Місто.
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Пленница чужого мира" О.Копылова "Невеста звездного принца" А.Позин "Меч Тамерлана.Крестьянский сын,дворянская дочь"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"