Вiйна прийшла, як теща з анекдоту:
Не виженеш - i сил терпiть нема.
Їй загорiлось висловить турботу, -
Насправдi ж пнеться стати до керма.

Вона все знає краще всiх як краще,
Усюди встромить свої вуха й нiс.
I скоро ти уже для всiх ледащо,
Невдаха i зарплату не принiс.

Ти жлоб, бо жiнка на весну без шуби,
Тиран - малого за оцiнки покартав.
Алкаш - вмочив учора в пиво губи.
Гультяй - сусiдку жартом привiтав.

I що робити? Як угамувати?
Як вберегти вiд зла свою сiм"ю?
Тобi - чужа, а ось дружинi - мати,
I дiти бабцю мають за свою...

Коли ж життя закiнчиться скандалом,
Розлученням i подiлом майна,
Вона всмiхнеться: Сталось, як казала!
Тепер самi виборсуйтесь з лайна!