Мучник Анатолий Моисеевич : другие произведения.

Юдейськi Громади на ПолтавщинI

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Територiя Полтавщини з кiн. 18 - на поч. 20 ст. входила до "смуги осiлостi", тому кiлькiсть єврейського населення тут постiйно зростала. 1802 частка євреїв серед населення краю складала 0,4 % (2114 осiб чоловiчої статi). Найбiльша єврейська громада (18 купцiв та 522 мiщан) мешкала в Кременчуцi. Тенденцiя випереджаючого зростання єврейського населення Кременчука зберiгалася протягом усього 19 ст.
  О. А. Бiлоусько.
  
  ЮДЕЙСЬКI ГРОМАДИ НА ПОЛТАВЩИНI.
  
  Першi євреї з"явилися на теренах iсторичної Полтавщини у 8 ст., коли на Лiвобережжя поширилася влада Хозарського каганату, де юдаїзм був державною релiгiєю. Хозарськi євреї пiдтримували тiснi контакти з в. кн. київським Володимиром. Пiсля знищення в. кн. київським Святославом у 960-х Хозарського царства i приєднання його територiї до Київської держави хозарськi євреї розселилися серед слов"ян. У Києво-Руськiй державi займалися торгiвлею, виконували деякi адмiнiстративно-фiнансовi доручення князiв i користувалися їхньою опiкою. На поч. 12 ст. через "многие обиды и вред в торгах" євреї були висланi з Руської землi "со всех их имением" i знову з"явилися на теренах краю в 14-15 ст. пiсля включення Лiвобережжя до складу Великого Князiвства Литовського (ВКЛ). У кiн. 15 ст. Литва прийняла нiмецьких євреїв, вигнаних iмператором Максимiлiаном I. 1507 король Жигмонт I пiдтвердив права євреїв у ВКЛ нарiвнi зi шляхтою.
  Єврейська колонiзацiя на землях Полтавщини посилилася на поч. 17 ст., пiсля опанування Лiвобережжя адмiнiстрацiєю Речi Посполитою, за часiв кн. Михайла Вишневецького. Переважно це були торгiвцi й посередники. За часiв кн. Iєремiї Вишневецького у Пирятинi вже iснувала синагога. Значнi осередки єврейської дiаспори знаходилися в Лубнах, Хоролi, Горошинi, Борисполi, Лохвицi, Переяславi. Пiд час Хмельниччини всi вони були знищенi. Фатальну роль у цьому вiдiграло перебування євреїв на послугах польської правлячої верстви. Збирання податкiв, посередництво, оренда маєткiв робили "жидiв-рандарiв" в очах православного населення пособниками ненависної шляхти. Рятуючись вiд загибелi, деякi євреї приймали православ"я, ставали козаками, засновували старшинськi династiї. Вiдомими козацькими родами єврейського походження на Полтавщинi були Бороховичi, Герцики, Крижанiвськi, Маркевичi. За росiйського панування на Гетьманщинi, починаючи з часiв Петра I, євреям заборонялося жити на Лiвобережжi (укази 1721, 1727, 1738, 1740, 1742), але гетьманський уряд пiд тиском козацької старшини фактично не виконував цiєї заборони.
  Нове єврейське розселення на Лiвому боцi Днiпра почалося в 1790-х, пiсля лiквiдацiї царською владою автономного устрою козацької України та приєднання до Росiйської iмперiї Литви i Польщi, де мешкало бл. 900 тис. євреїв. Щоб не допустити їх на суто росiйську територiю, законом 1796 було визначено т. з. "смугу осiлостi", за межею якої євреї не могли поселятися (скасована 1917).
  Територiя Полтавщини з кiн. 18 - на поч. 20 ст. входила до "смуги осiлостi", тому кiлькiсть єврейського населення тут постiйно зростала. 1802 частка євреїв серед населення краю складала 0,4 % (2114 осiб чоловiчої статi). Найбiльша єврейська громада (18 купцiв та 522 мiщан) мешкала в Кременчуцi. Тенденцiя випереджаючого зростання єврейського населення Кременчука зберiгалася протягом усього 19 ст. Пояснювалося це вигiдним розташуванням мiста на Днiпровському торговому шляху, що приваблювало єврейських купцiв i комерсантiв. У Полтавi 1802 мешкало 18 євреїв-купцiв i 285 мiщан. У 1840 єврейське населення Полтавської губ. складало 16455 чол. У 2 пол. 1850-х єврейське населення губ. значно збiльшилося, дякуючи переведенню з Ромен у Полтаву знаменитого Iллiнського ярмарку. 1863 в губернiї проживало 34220 євреїв, або 2% людностi краю. 1882 євреї одержали право мешкати у 35 мiстах i мiстечках губернiї. Частка євреїв серед мiського населення зросла до 20,2 %. Найбiльшою залишалася єврейська громада Кременчука: 1897 - 28890 чол., 1913 - 36962 чол. (60 % жителiв). 1915 чисельнiсть євреїв у Полтавськiй губ. склала 157743 чол. У той же час у Полтавськiй губ. євреїв жило найменше в Українi: 4,0 %. Як i ранiше, євреї переважали серед пiдприємцiв i торгiвцiв. З 1827 на євреїв бiло покладено обов"язок вiйськової служби, з 1860 вони дiстали право бути обраними до мiських дум. Пiсля початкової iзоляцiї у власнiй традицiйно-релiгiйнiй громадi євреї почали орiєнтуватися однi - на полiтичну i культурну асимiляцiю в росiйському суспiльствi, iншi - на розвиток власного нацiонально-визвольного руху (сiонiзм) та пiднесення питомої культури.
  Положенням 1835 за єврейським населенням закрiплювалося право на сповiдування юдаїзму. Однак євреї як релiгiйна меншiсть у православнiй державi зазнавали дискримiнацiї, що викликало в них почуття соцiального дискомфорту та було причиною вiдмови частини єврейства вiд своїх коренiв та навернення у християнство. Водночас замкненiсть життя в "смузi осiлостi" сприяла пiдтримцi релiгiйних традицiй, вихованню дiтей i молодi вiдповiдно до вимог нацiональної релiгiї.
  На теренах Полтавщини євреї сповiдували юдаїзм класичних напрямкiв - ортодоксальний (миснагдим) та хасидизм. Богослужiння вiдбувалося в синагогах i молитовних будинках. У бiльшостi це були дерев"янi споруди. У Полтавi перша синагога (дерев"яна) була побудована до 1847. У 1850 полтавська єврейська громада збудувала першу муровану синагогу. Вона поклала початок низцi культових споруд у кварталi на вул. Iванiвськiй, де були побудованi Велика хоральна синагога (1856), будинок рабина та синагога "Миснагдим" (серед. 19 ст.), а перша синагога стала використовуватися для рiзних конфесiйних потреб. У Кременчуцi Велику хоральну синагогу збудовано 1854, поруч iз нею знаходилась одноповерхова синагога. Станом на 1859 у Полтавськiй губ. дiяло 5 синагог (м.м. Зiнькiв, Золотоноша, Кременчук, Переяслав, Полтава) i 26 молитовних шкiл. 1865 в губернiї налiчувалося 4 мурованi та 3 дерев"янi синагоги, 6 мурованих i 27 дерев"яних молитовних шкiл. У 2 пол. 19 ст. у Полтавi було збудовано 6 мурованих синагог: Солдатська (1860-i), Хабадська (поч. 1870-х), Зеленського (1870), Молдавського (1873), Кравецька, Лiкарняна (обидвi - кiн. 19 ст.). На поч. 20 ст. у Полтавськiй губ. дiяло 16 синагог у н. п.: Гадяч, Зiнькiв, Кобеляки, Костянтиноград, Кременчук, Лубни, Полтава (9), Прилуки; 10 молитовних будинкiв у населених пунктах: Гадяч (2), Рашiвка, Веприк, Лютенька, Великi Будища (всi - Гадяцького пов.), Комишня, Ромодан, Усiвка, Сорочинцi (всi - Миргородського пов.), 46 молитовних шкiл у населених пунктах: Зiнькiв, Золотоноша (4), Кобеляки (3), Кременчук (8), Градизьк, Лохвиця (6), Лубни (2), Миргород, Переяслав (8), Пирятин, Полтава (2), Прилуки (5), Ромни (2), Хорол (2) . Традицiйну нацiонально-релiгiйну освiту євреї отримували також у хедерах, талмуд-торах, казенних та приватних училищах. На духовне життя Ю. г. вiдчутний вплив справляли рабини та меламеди (вчителi). Iз губернських рабинiв вiдомi: Арiй Лей Сейденер ( з 1886 ?); Аарон Глейзер (з 1890); Єлiзер Акiбах Рабiнович (з 1893).
  Напередоднi та пiд час революцiї 1917 євреї посiли провiдне становище в росiйських полiтичних партiях, у т. ч. бiльшовицькiй. На незалежну Україну вони, за незначним винятком, не орiєнтувалися, хоча саме Українська Центральна Рада законом вiд 08.01.1918 декларувала найширшу єврейську нацiонально-персональну автономiю.
  В УРСР євреї одержали рiвноправнiсть. Звуження традицiйної господарської бази (промисловiсть, торгiвля, фiнанси) було компенсоване широкою участю в державних, партiйних i господарських установах (2/3 керiвництва i 1/3 апарату). Водночас пiсля встановлення радянської влади єврейське релiгiйне i громадське життя на Полтавщинi поступово було згорнуте, синагоги й молитовнi будинки закритi. 05.04.1923 було закрито Велику хоральну синагогу в Полтавi, 10.04.1923 - синагогу "Кнесс Iсроель" у Кременчуцi.
  Трагiчними для єврейства стали роки Другої свiтової вiйќни. На Полтавщинi жертвами гiтлерiвського геноциду стало 22340 осiб єврейської нацiональностi (47,5 % євреїв, що проживали в областi на 01.07.1941).
  У повоєнний час Ю. г. в Полтавськiй обл. вiдродилися, однак їхня попередня соцiально-господарська роль зменшилася. У 1950-1970-х вияви єврейсьќкого нацiонально-культурного та релiгiйного життя зведено до мiнiмуму. 1953 знято з реќєстрацiї Ю. г. в Полтавi, 1960 - у Кременчуцi, Лубнах та Пирятинi. Ю. г. Миргорода взагалi не змогла легалiзувати свою дiяльнiсть.
  1970 в Полтавськiй обл. мешкало 10768 євреїв. Переважна бiльшiсть їх у кiн. 20 - на поч. 21 ст. виїхала в Iзраїль, США, Нiмеччину та iн. країни. За переписом 05.12.2001 в Полтавськiй обл. назвали єврейську мову рiдною 1843 чол., з них 730 у Полтавi.
  Активне вiдродження єврейського релiгiйного життя на Полтавщинi розпочалося в перебудовний перiод та пiсля проголошення незалежностi України.
  Станом на 01.01.2009 юдейськi релiгiйнi конфесiї в Полтавськiй обл. представляли послiдовники Прогресивного Юдаїзму (1 громада); прихильники Об"єднання Хасидiв Хабад Любавич (10 громад). Релiгiйна громада Прогресивного Юдаїзму дiяла в м. Полтава (зареєстрована 2000). Кер. громади - Анатолiй Мусiйович Мучник (з 2000); духовнi лiдери: Алiна Фулiвна Трейгер, Алла Iгорiвна Магас. Релiгiйнi громади хасидiв Хабад Любавич дiяли у населених пунктах: Гадяч (зареєстрована 2000); Комсомольськ (зареєстрована 1999); Кременчук (3 громади, зареєстрованi 1991, 1999, 1996); Лохвиця (зареєстрована 2003); Лубни (зареєстрована 1999); Миргород (зареєстрована 2004); Пирятин (зареєстрована 2000); Полтава (зареєстрована 1993). У Кременчуцi хасидами вiдбудовано синагогу, вiдкрито навчально-виховний комплекс. Вiруючi юдеї Полтави перiодично проводять богослужiння в примiщеннi кол. Великої хоральної синагоги (нинi - обласна фiлармонiя). 2007 згiдно з рiшенням сесiї Полтавської мiської ради Ю. г. пiд спорудження нової хоральної синагоги вiдведено земельну дiлянку в центрi мiста. За повiдомленнями ЗМI пiсля завершення будiвництва Полтава стане одним iз найбiльших релiгiйних єврейських центрiв України. Нинi за сприянням мiсцевих органiв влади хасидською Ю. г. у Полтавi вiдкрито навчально-виховний комплекс. В областi працюють священнослужиќтеќлi-iзраїльтяни, метою яких є сприяння духовному розвитку та кiлькiсному зростанню Ю. г. Так, єврейськi релiгiйнi громади та органiзацiї Кременчуцького регiону очолює громадянин Iзраїлю рабин Шломо Соломон, головним рабином м. Полтава є громадянин Iзраїлю Йосеф-Iцхак Сегал.
  Iз серед. 1990-х розпочалося i щорiчно нарощується паломництво хасидiв iз рiзних країн свiту в м. Гадяч до поховання засновника хасидської системи Хабад Залмана Шнеєрзона. 2007 могилу вiдвiдало бл. 1 тис. адептiв. За пiдтримки народного депутата України О. Б. Фельдмана у Гадячi реконструйовано склеп з останками ребе, споруджено готель для паломникiв, розпочато будiвництво синагоги. Завдяки похованню З. Шнеєрзона Гадяч увiйшов до п"ятiрки т. з. "святих мiсць" паломництва хасидiв в Українi.
  Див. статтi про вказанi н. п.
  Лiт.: ДАПО. - Ф.р-4085. - Оп. 15. - Спр. 4. - Арк. 36; Спр. 6. - Арк. 1-52; Спр. 8. - Арк. 109-142, 143-174, 176-252, 297-298; Список населенных мест по сведениям 1859 года. Полтавская губерния / Сост. Н. Штиглиц. - СПб., 1862. - С. 1-3; Памятная книжка Полтавской губернии за 1865 г. - Полтава, 1865. - С. 14-25; Всеобщая перепись населения Российской империи, 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого. - Т. XXXIII. Полтавская губерния. - СПб., 1904. - С. 98-99, 186-265; Павловский И. Ф. Полтава в ХIХ столетии // Труды ПУАК. - Вып. 4. - Полтава, 1907. - С. 64-65; Павловский И. Ф. Статистика еврейского населения в Полтавской губернии со времени ея учреждения и о черте оседлости // Труды ПУАК. - Вып. 5. - Полтава, 1908. - С. 229-240; Обзор Полтавской губернии за 1911 г. - Полтава, 1912. - Доп. Љ 7; Обзор Полтавской губернии за 1915 г. - Полтава, 1917. - Доп. Љ 12; Гладыш К. В., Цирульник Е. З. Полтава. Памятники еврейской культуры: Историко-архитектурный очерк. - Полтава, 1996. - С. 19, 30; Гольдштейн М. И. Очерки истории евреев Полтавщины (1804-1920 гг.) - Полтава: Скайтэк, 1998. - С. 10, 16, 30; Твердохлеб Н. Ф. Евреи Кременчуга. Исторический очерк. - Кременчуг: Пирамида, 1999. - С. 18, 43; Мучник, 2005. - С. 8-15, 21-25, 94-95; Мучник А. Нариси з єврейської iсторiї Полтавщини. - Полтава: Вид-во ПП Сухоручко В. А., 2006. - С. 10; Век: Еврейские новости мира и Украины. - 2008. - 25. янв. // www: jewish. kiev. ua / news / 1094; Рудницький Ю. Iєремiя Вишневецький: спроба реабiлiтацiї. - Львiв: ЛА "Пiрамiда", 2008. - С. 57; Морозова А. В. Єврейське населення Лiвобережної України в другiй половинi ХIХ - на початку ХХ ст. - К.: [б. в.], 2009. - 144-146, 149-203, 288-290; РГПО, 2008.
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"